Category Archives: Поради батькам

ТУБЕРКУЛЬОЗ ВИЛІКОВНИЙ!

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, так звана паличка Коха. Вона надзвичайно стійка до впливу зовнішніх факторів (може зберігати життєдіяльність при температурі -200ºС та витримує нагрівання до +85ºС, при -20ºС зберігає життєдіяльність протягом 7 років!). Але ультрафіолетові промені вбивають паличку Коха через 2-3 хвилини.

Найчастіше зараження туберкульозом проходить повітряно-крапельним шляхом. Хворий з так званою “відкритою” формою туберкульозу при кашлі, чханні, розмові виділяє велику кількість мікобактерій, які в переповненому, погано провітрюваному приміщенні довго зберігають свою активність. Тому інфікування можливе в громадських місцях (магазини, кінотеатри, кафе..). Не всі інфіковані хворіють. Найчастіше хвороба розвивається у людини тоді, коли у неї знижений імунітет. Так, ризик інфікування туберкульозом вищий у тих людей, які зловживають алкоголем, наркотиками, не мають постійного місця проживання, а також люди з хронічними захворюваннями. На жаль, в Україні захворюваність на туберкульоз з початку 90— х років зросла майже вдвічі.

Але треба знати, що туберкульозом може захворіти кожен!

Спочатку туберкульоз протікає непомітно, але якщо у Вас:

  • погане самопочуття більше 2 — 3-х тижнів,
  • кашель і підвищена температура тіла,
  • втома і поганий апетит

Негайно звертайтеся до лікаря!

Обстеження триває недовго, безболісне та безпечне. Лікування туберкульозу це довготривалий процес і має проводитися під наглядом спеціаліста. Але якщо лікування розпочати на ранніх стадіях захворювання, воно менш тривале та ефективніше. Тому чим швидше Ви обстежитесь та розпочнете лікування, тим швидше одужаєте!

Зверніть увагу — лікування туберкульозу в Україні повністю безкоштовне!

Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких! І пам’ятайте, що найкраще лікування — це профілактика. Не нехтуйте щорічними профілактичними медоглядами. Приділіть собі трішки уваги і знайдіть час відвідати Вашого сімейного лікаря!

Граємо в рухливі ігри разом з дітьми

Сьогодні на зміну захоплюючим, колективним, рухливим іграм прийшли комп’ютерні аналоги. У дитини залишається все менше часу для рухливих ігор, прогулянок, спілкування з однолітками, так і батьками в цілому. Порушення такого балансу між грою та іншими видами дитячої діяльності, між різними видами ігор (рухливими і спокійними, індивідуальними та спільними) негативно позначається як на стані здоров’я, так і на рівні розвитку рухових здібностей дошкільнят.
Гра органічно властива дитячому віку, а при вмілому керівництві з боку дорослих (батьків) здатна творити чудеса. Ледачого вона може зробити працьовитим, невмілого-вмілим. Немов чарівна паличка, гра може змінити ставлення дитини до того, що здається їм деколи занадто звичайним, нудним, обридлим.
Гра для дітей – важливий засіб самовираження, проба своїх сил. Рухливі ігри – найкращі ліки для сучасних дітей від рухового голоду – гіподинамії.
Багато ігор існує з незапам’ятних часів і передаються з покоління в покоління. Час вносить зміни у сюжети деяких ігор, наповнюють їх новим змістом, що відображає сучасне життя. Мають простоту завдань, але спрямовані на розвиток основних видів рухів: ходьбу, біг, стрибки, лазіння, метання, кидання і ловлю, координацію.

Плутанина. Цікаво коли грають багато дітей. Один з них відвертається, а решта беруть один одного за ручки – ланцюжком і не відпускаючи рук починають заплутуватися. Можна проходити під руками сусідів, переступати через них. Коли все готово, ведучий повертається і намагається розплутати учасників, руки гравців при цьому не розмикаються. Потім обирається новий ведучий і гра триває.

Море хвилюється раз… Обирається ведучий. Він відвертається від інших і вимовляє віршик (поки він каже, всі гравці хаотично рухаються).

Море хвилюється раз,

Море хвилюється два,

Море хвилюється три,

Морська фігура на місці замри!

Гравці завмирають, зображуючи “морські” фігури. Ведучий підходить до будь-якого гравця, доторкається до нього рукою – гравець зображує, кого саме він показує. Завдання ведучого – відгадати, що це за фігура.

 

Їстівне-неїстівне. Обирається ведучий, інші учасники сідають на лавку. Ведучий по черзі кидає кожному гравцеві м’ячик і одночасно називає який-небудь предмет. Якщо предмет їстівний – м’ячик потрібно зловити, якщо ні – відбити. Хто помилився, стає на місце ведучого.

Велетні та гноми. Дорослий ведучий по черзі називає слова «велетні» і «гноми», постійно прискорюючи темп, а гравці повинні зображати відповідних героїв, стаючи навшпиньки або присідаючи. Якщо гравець помиляється, він вибуває з гри. Ведучий намагається заплутати учасників, для чого може називати слова з різною інтонацією («велетні» – грубо, а «гноми» – тоненьким голосом) і в певний момент говорити навпаки.

Пограємось у канатоходців. Для цієї гри Вам знадобиться досить товста мотузка. Розкладіть її на підлозі так, щоб вийшло побільше перехресть, петель і вигинів. Нехай діти ходять уздовж мотузки босоніж, обережно, намагаючись на неї не наступити, Для доросліших учасників завдання можна ускладнити, запропонувавши перестрибувати через канат на одній нозі, йти із зав’язаними очима або рухатися якомога швидше.

Готуємось до школи

Розвиваємо пізнавальну сферу дошкільнят – готуємось до навчання у школі.

Розумовий процес складається з низки операцій. Найпоширеніші з них — аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення, класифікація. Найчастіше більшість із них не усвідомлюються. Тому для того, щоб дитина активно володіла розумовими операціями, їх треба виділити, довести до рівня усвідомлення і спеціально навчити.
1. Включайте в заняття завдання на:
– порівняння пари предметів або явищ — знаходження подібності й відмінностей між ними;
– класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками;
– знаходження «зайвого» слова або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими;
– складання цілого з частин (розрізні картинки);
– послідовне розкладання картинок і складання розповіді за ними;
– усвідомлення закономірностей (розглянути орнамент, візерунок, продовжити його);
– завдання на кмітливість, логічні міркування тощо.

2. Заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки включати копіювання зразка і відпрацьовування окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.

3. Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.

4. З метою розвитку мовлення:
• після читання вголос казок, розповідей, просіть дітей переказати почуте, відповісти на запитання, поставити свої;
• розвивайте в дітей уміння будувати розповідь за картинкою, за планом, за темою;
• допомагайте дітям будувати висновки, міркування, робити умовиводи;
• учіть дітей доводити свою думку, виражати її.

Розвиток дрібної моторики перебуває у тісному зв’язку з розвитком мовлення й мисленням дитини. Тому бажано щодня робити якісь вправи:
• катати по черзі кожним пальцем камінчики, дрібні намистинки, кульки;
• розминати пальцями пластилін, стискати й розтискати кулачки, при цьому можна уявляти, начебто кулачок — пуп’янок квітки (уранці він прокинувся й розкрився, а ввечері заснув — закрився, сховався);
• робити м’які кулачки, які можна легко розтиснути й у які дорослий може просунути свої пальці, і міцні, які не розтиснеш;
• двома пальцями руки (указівним і середнім) «ходити» по столі: спочатку повільно, начебто хтось крадеться, а потім швидко, начебто бігти (вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою);
• показувати окремо тільки один палець — вказівний, потім два — вказівний і середній, далі три, чотири і п’ять,
• показувати тільки один великий палець окремо;
• тарабанити всіма пальцями обох рук по столі;
• махати в повітрі тільки пальцями;
• кистями рук робити «ліхтарики»;
• плескати в долоні тихо й голосно в різному темпі;
• збирати всі пальчики в пучку;
• нанизувати великі ґудзики, намистини, кульки на нитку;
• намотувати тонкий дріт у кольоровій обмотці на котушку, на власний палець;
• зав’язувати вузли на товстій мотузці, шнурівці;
• застібати ґудзики, гачки, блискавки, кнопки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки ключиком.

Сендплей у дошкільному закладі

Сендплей  (гра з піском) — є унікальним способом спілкування із світом і самим собою; способом зняття внутрішнього напруження і відкриття нових шляхів розвитку.

Найсприятливіший для сендплею – дошкільний вік. Часто дошкільники не спроможні передати свої переживання через недостатній розвиток вербального апарату, бідність уявлень чи затримку розвитку. У таких випадках пропонована техніка виявляється вельми корисною. Маніпулювання з різноманітними предметами, піском, водою, конструктивними й пластичними матеріалами для них – найприродніша діяльність, що особливо важливо за наявності в дитини мовних порушень. Кожна обрана фігурка втілює якийсь образ, може взаємодіяти з іншими персонажами. Дитина сама придумує, про що вони розмовляють або що роблять, іноді вона може попросити логопеда приєднатися до гри і діяти від імені якогось персонажа. В усіх цих випадках малюк почувається господарем свого маленького світу, режисером дійства, що розігрується на пісочному полі.

Вплив сендплею на розвиток дошкільника

Сенсорний розвиток
Формування мовного висловлювання, розвиток дрібної моторики рук
Вплив ігор з піском на
Розвиток психічних процесів
Формування навичок моделювання, розвиток фантазії.
Розвиток мовлення
Розвиток творчих здібностей
Розвиток мислення, уваги, пам’яті, уяви, логічного мислення
Розвиток сприйняття: кольору, форми, величини.

 

 

Пісочниця – це важливий елемент розвивального середовища, де дітям можна вільно творити, без боязні щось зіпсувати чи зламати. Перш, ніж малюки усвідомлять, що роблять, їхні руки самі починають просіювати пісок, будувати, малювати, а якщо під рукою є різноманітні невеличкі фігурки, іграшки, тоді розігруються цілі вистави – дитина повністю занурюється в гру, та на тривалий час її увага фіксується на процесі програвання власних переживань, завдяки чому у них формуються та закріплюються такі навички, як посидючість, уважність, зосередженість.

Головний принцип сендплея – створення вільного і захищеного простору, в якому дитина може виражати і досліджувати свій світ, перетворюючи свій досвід та свої, часто незрозумілі або тривожні, переживання.

Метод сендплей при зовнішній простоті має великі можливості. Якщо розглядати педагогічні й психологічні аспекти використання піску, то важко його переоцінити – це й неперевершене за своїми можливостями предметно-ігрове середовище, і чудовий сенсорний матеріал, і природний матеріал для образотворчої діяльності, експериментування, конструювання, творення, пізнання.

Саме тому слід приділити особливу увагу облаштуванню осередків для ігор з піском. Адже, звичайний пісок – це щось незвичайно чарівне й привабливе.

Для результативної роботи з дітьми пісочниця має бути відповідно обладнана. Для занять з підгрупою дітей використовується дерев’яний ящик розміром 90x70x10 см., для індивідуальних  70х50х08 м.  Пісок у пісочниці  можна розділити на дві частини: сухий та мокрий.

Пісок повинен бути жовтого чи світло-коричневого кольору, піщинки середнього розміру. Піском заповнюють 1/3ящика. Перед використанням пісок повинен бути просіяний, промитий, продезінфікований.

Для організації ігор з піском стане у нагоді набір іграшкового матеріалу (зберігається в пластикових контейнерах з отворами):

– лопатки, широкі пензлики, ситечка, воронки; формочки для піску та тіста;

– мініатюрні іграшки (висотою 5-10 см) із зображенням людей; різних тварин і рослин; іграшки з «кіндер-сюрпризів»;

– набір іграшкового посуду і іграшкові ліжечка;

– різноманітні будівлі;

– камінці, ракушки, гілочки, палички.

Для розвитку творчих здібностей старших дошкільників можна використовувати пісочницю з підсвічуванням, такий вид пісочниці використовується для малювання піском одного або декількох кольорів.

Крім звичайного піску можна використовувати кінетичний пісок промислового виробництва, або виготовити його самостійно, використовуючи 4 склянки просіяного піску, 2 склянки крохмалю, 1 склянку води. Такий пісок має еластичну фактуру, легко ліпиться, довго не висихає.

У пісочниці можна використовувати інші сипучі матеріали: сіль, манку.

Для розвитку творчості вищезазначені матеріали можна пофарбувати у різні кольори, висушити та дати дітям змогу створювати різнокольорові композиції.

Спостереження за грою дітей показало, що дії з піском можна умовно поділити на три етапи.

 

Етапи розвитку дій з піском

Етап Дії, характерні етапу Вік дитини
І етап Здійснення певних маніпуляцій з пісочною поверхнею (діти заповнюють піском формочки, малюють на піщаній поверхні, роблять відбитки, збирають пісок в купочки і створюють гірки)

 

2-3 роки
ІІ етап Проникнення в товщу піску, риття ямок і тунелів, ховання в пісок предметів з їх наступним шуканням

 

3-4 роки
ІІІ етап Організація сюжетів, створення композицій 4-6 років

 

Рухова активність дітей

Неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Встановлено, що кожен руховий акт здійснюється в просторі і часі, і тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути певну одиницю часу більшого об’єму інформації, що, як наслідок, сприяє прискореному формуванню її психіки. Фахівцями доведена також взаємозалежність рухової активності і розвитку мовлення. Рухова активність збільшує словниковий запас дитячого мовлення, сприяє більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний розвиток дитини.

Таким чином, можна виділити наступні основні моменти у впливі рухової активності на організм людини. Це створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива стимулююча дія на формування психічних функцій. Такі положення в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.

Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витривалість. Кожна із цих властивостей сприяє і зміцненню здоров’я.

Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, наприклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків. Але чи доцільно рекомендувати біг малюкам дошкільного віку? Так. Нині доведена як доцільність, так і оздоровча ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових навантажень у повільному темпі (швидкість до 7-8 км на годину).

Починати вправи можна вже на третьому році життя, чергуючи їх з ходьбою, стрибками, дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок не повинна перевищувати 40-50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важко переоцінити значення для здоров’я дітей таких ігор,як всім відомий «Квач», «Гілка», класики, «Мотузочка». Багато цікавих рухливих ігор проводяться з м’ячем, скакалкою та іншими предметами.

Якщо батьки зацікавлені у зміцненні здоров’я дитини, варто додатково вводити в режим дня біг. Коли це можна зробити? Насамперед після повернення з дитячого садка дитині обов’язково треба дати можливість побігати і пострибати. Непогано, якщо це буде проходити у формі веселої гри чи жартівливого змагання з мамою або татом. Циклічні вправи потрібно обов’язково включати в комплекс ранкової зарядки (з 5-го року життя малюка), яку краще проводити на свіжому повітрі знов – таки разом з батьками.

Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, насамперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м’язів.

Наступним видом корисних навантажень, що мають суттєву оздоровчу та загально розвивальну дію, є плавання. Цей вид спорту має ту перевагу, що ним можна займатися в будь – якому віці. Плавальні навантаження зміцнюють м’язи серця, покращують кровообіг; плавання також є ефективним засобом профілактики порушень постави і сутулості. Встановлено також, що плавання має позитивний вплив на процес росту дітей.

Ще один вид циклічних вправ, які мають засвоїти діти  дошкільного віку, – це їзда на велосипеді. Малятам 3-4 років рекомендується пересуватися на трьохколісному велосипеді. Їзда на велосипеді приносить дітям неабияке задоволення, а також зміцнює м’язи кінцівок, розвиває фізичні якості – силу, спритність, витривалість. Діти – велосипедисти стають більш сміливими та наполегливими і отримують безліч позитивних емоцій завдяки своєму триколісному другу.

Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне – їх послідовність, систематичність та вірна організація. Який саме вид спортивного оздоровлення принесе більше користі вашому малюкові, – вирішувати вам, батьки. Але пам’ятайте, що умовою ефективності тих чи інших фізкультурних занять і вправ є стійке бажання дитини займатися ними та ваш особистий приклад і допомога в цьому.

Виховуємо здорову дитину

Сьогодні батьків за все цікавить питання, як саме зміцнити здоров’я дітей. Кажуть що людина – коваль свого щастя, а значить вона повинна бути і ковалем свого здоров’я. Тому в дитини з дня її народження потрібно формувати навички дбайливого ставлення до свого здоров’я.

Останнім часом спостерігається зниження числа абсолютно здорових дітей у 5 разів, це становить 10 відсотків здорових людей від загальної кількості. Більш ніж у 70 відсотків дітей є функціональні відхилення, у 50 відсотків є хронічні захворювання. Кожна третя дитина має зниження гостроти зору.

У зв’язку з цим останнім часом головним напрямком педагогічного процесу є оздоровлення дітей.

Здоров’я дитини, формування характеру, виховання в неї корисних навичок та вмінь – найважливіші завдання, які стоять перед педагогами .

Щоб ця робота мала успіх, батьки повинні стати не тільки спостерігачами , але й безпосередніми учасниками. Дошкільний заклад забезпечує кваліфіковану роботу по зміцненню і збереженню фізичного здоров’я дітей.

Основними напрямами фізкультурно – оздоровчої роботи, яка направлена на оздоровлення дітей, сприяє опірності організму вірусним інфекціям, запобігає виникненню гострих захворювань є:

  1. Організація рухової активності.

Перше місце в руховому режимі дітей належить фізкультурно – оздоровчим заняттям. До них відносяться загальновідомі форми рухової активності: ранкова гімнастика, рухливі ігри фізичні вправи під час прогулянок, фізкультхвилинки на заняттях із розумовим навантаженням і фізкультурні паузи між заняттями. Друге місце у руховому режимі дітей посідають навчальні заняття з фізичної культури як основна форма навчання рухових навичок і розвитку оптимальної рухової активності. Третє місце приділяється самостійній руховій активності що виникає з ініціативи дітей.

  1. Загартовування.

Загартовування водою:

– Умивання прохолодною водою обличчя, рук до ліктя.

– Обливання ніг.

Рекомендується взимку після денного сну, в теплі пори року – перед денним сном. Температура води від +20 до+18. При обливані водою контрастних температур початкова температура +36 кінцева + 25.Супутні заходи: поступування ногами, згинання і розгинання пальців.

– Вологе обтирання тіла рукавичкою або рушником.

– Для дітей від трьох років і більше проводиться щодня після ранкової гімнастики або денного сну .Тривалість – 1 хвилина . Температура води від + 34 до 23.Супутні заходи: різноманітні рухи руками, повороти, нахили тулуба – Обливання тіла. Бажано після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість 15-35 секунд. Температура + 35. Вдома гігієнічний душ (2 рази на тиждень по 1 хвилині для дітей від 4 до 7 років температура води взимку з +34 довести до +28.

Загартування повітрям:

– Провітрювання кімнат здійснюється через 1,5-2 години, холодної пори року впродовж 15-20 хвилин. Теплої пори року діти навчаються, граються при відчинених фрамугах, температура в приміщені +15 – +20.

Супутній провітрюванню захід: вологе прибирання помешкання .

– Прогулянка на свіжому повітрі. Оптимально тричі на день. Супутні заходи: ігри, праця у природі, самостійна рухова діяльність, колективне виховання загально розвивальних вправ .

  1. Щоденне проведення точкового масажу.
  2. Проведення фітотерапії

Вітамінні процедури з використанням цілющих трав, оздоровлювальних напоїв чаїв із шипшини, м’яти горобини, фітотерапія під час денного сну.

  1. Правильний режим дня і раціональне харчування дитини.
  2. Виховання інтересу до активної рухової діяльності та формування потреби в систематичних занять фізкультурою.

Розвиваємо пізнавальний інтерес

В дошкільному віці, більш, ніж в будь-якому іншому, діти готові живо і жадібно вчитися.

Вчитися – це не обов’язково сидіти за партою, або відповідати біля дошки. Діти вчяться граючи.  Гра – це не просто приємно проведений час, це природна потреба дитини, провідний вид діяльності в дошкільному віці.

Знаючи про це, чому б нам в «нудному» місці, коли ви, наприклад,  з дитиною стоїте в черзі і вона вся скрутилася, не скористатися її бажанням грати і вчитися.

Пограйте з дитиною!

  1. Гра «Вгадай”

Гра розвиває у дитини увагу, спостережливість.

Хід: дорослий описує яку- небудь картинку (предмет), дитина повинна її знайти.

  1. Гра «Навпаки»

Гра розвиває мислення, кмітливість.

Хід: дорослий називає слово, дитина повинна швидко сказати слово, протилежне за змістом.

Наприклад: назад – … (вперед), повільно – …. (швидко), день – … (ніч), забувати – … (пригадувати) і т. д.

  1. Гра «Що спочатку, що потім»

Гра розвиває спостережливість, допомагає дитині розібратися в причинно – наслідкових відносинах.

Хід: дорослий говорить: «Спочатку прокидаємося…», дитина додає: «А потім умиваємося», дорослий каже: «Спочатку випав сніг…»,  дитина відповідає: «Потім катаємося на санчатах» тощо.

  1. Гра «Я поклав у мішок»

Гра розвиває пам’ять, увагу, вміння класифікувати предмети за певною ознакою .

Хід: дорослий починає гру словами: «Я поклав у мішок яблука», – дитина додає ще одне слово: «Я поклав у мішок яблука і ананаси», – дорослий продовжує :«Я поклав у мішок яблука, ананаси і апельсини» та ін.

Завдання можна конкретизувати, якщо запропонувати дитині складати предмети однієї групи (наприклад, це можуть бути шкільні приладдя, овочі тощо).

Для цієї гри неважливим є те, хто стане переможцем. Важливо, щоб у дитини процес гри викликав позитивні емоції.

Граючи разом з дітьми, ми прищеплюємо дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, вчимо спостерігати, осмислювати побачене і почуте, узагальнювати, класифікувати. Все це сприяє підвищенню пізнавальної активності у дитини, підвищує її інтерес до пізнавальної діяльності.

Вплив батьківських установок на розвиток дитини

 

       Коли Джоді  Фостер отримала «Оскара» за кращу жіночу роль, вона подякувала свій матмі за те, що та завжди вселяла їй, «ніби всі мої каракулі – це чистий Пікассо, а боятися на світі нічого».  Ці слова, які Джоді чула в ранньому дитинстві, надали їй впевненості в силах, яка потім втілилася в дві премії Академії кіномистецтва.

       Слова мають потужний вплив: будь-яке слово або фраза, які звернені до малюка, несуть в собі приховане повідомлення про дитину  і її  відносини зі світом. Варто дитині освоїти це повідомлення, і воно перетворюється в «уявлення», яке впливає на майбутній життєвий досвід дошкільника. Навіть, якщо малюк  не віддає собі звіту в цьому поданні, воно, тим не менш, впливає на всі сторони його життя,  впливає на формування  його внутрішнього образу «Я», на ставлення до самого себе.

      Батьківські установки виникають повсякчас:  одні випадкові, слабкі, інші принципові, постійні і сильні,  формуються з раннього дитинства, і, чим раніше вони засвоєні малюком, тим сильніше їх дія.

      Раз виникнувши, установка не зникає і в сприятливий для неї момент життя дитини впливає на її поведінку і почуття.

Як вселяти віру дитини в себе, зміцнювати її сили?

  1. Як можна частіше кажіть дитині, як сильно ви її любите.
  1. Хваліть малюка не тільки за успіхи, а й за спроби зробити щось, дайте йому зрозуміти, що він може робити помилки.
  1. Говорить на адресу дитини корисні, добрі слова:

 «Ти дуже багато чого можеш»,

«Спасибі»,

 «Я радію твоїм успіхам»,

 «Завтра у тебе обов’язково вийде»,

«Щоб не сталося – твій дім – твоя фортеця».

Дитина в дошкільному віці дуже хоче бути хорошою, але не завжди знає: що таке добре, що таке погано.

Тактовно, непомітно направляйте дитину до гарних вчинків, схвалюйте і підтримуйте в неї будь-які прояви розумного, доброго, благородного.

«Розвиваємо сенсорні здібності дитини»

Говорячи про сенсорний розвиток дитини, ми, перш за все, говоримо про формування у неї уявлень про зовнішні властивості предметів: форму, колір, величину, положення в просторі, запах, смак.
Дошкільний вік є найбільш сприятливим періодом для розвитку у малюка даних здібностей, тому що саме в цьому віці у дитини вдосконалюється діяльність органів почуттів, дитина активно накопичує уявлення про навколишній світ.
Вікові завдання сенсорного розвитку:
В 2-3 роки – дитина вчиться виділяти форму, колір, величину як особливі ознаки предметів.
В 4-5 років – у дітей формуються сенсорні еталони: вони вчяться групувати предмети за кольором, розміром, формою, спираючись на зразки – еталони, знайомляться з відтінками кольорів.
В 6-7 років – діти вчяться розбиратися в поєднаннях кольорів, розчленовувати форму предметів, виділяти окремі вимірювання величини.
Все це сприяє формуванню у дитини аналітичного сприйняття.

Пограйте з дітьми:

1. Гра «Однакові форми»
Покажіть дитині фігуру певної форми, наприклад: коло або трикутник, і попросіть її пошукати в квартирі предмети такої ж форми.
Це допоможе вашому малюкові запам’ятати різні фігури і потренувати увагу.

2. Гра «Світ крізь рожеві окуляри»
Запропонуйте малюкові надіти «чарівні» окуляри-невидимки якогось кольору, наприклад зеленого, і попросіть знайти в кімнаті речі такого ж кольору.
Коли всі предмети даного кольору будуть знайдені, нехай дитина поміняє окуляри на інші. Після того як вона побуває в окулярах кількох кольорів, можна визначити: предметів якого кольору було знайдено більше за все.

3. Гра «Запам’ятай візерунок»
Для цієї гри приготуйте папір і олівець. Намалюйте на папері простий візерунок, наприклад: ламану лінію, а з боків від неї по одному коло.
Нехай дитина постарається його запам’ятати протягом 1-2 хвилин. Потім візерунок закрийте, і нехай малюк спробує відтворити його по пам’яті. Ускладнюйте візерунки, якщо дитина легко справляється з завданням.
Не забувайте час від часу мінятися з малюком ролями.

Дитячий туризм разом з батьками

Найбільш універсальним видом активного відпочинку для всіх членів сім’ї є туризм. Туризм є надійним засобом зміцнення здоров’я і відновлення сил, витрачених за тиждень. Сімейні туристичні походи надають ні з чим не зрівняний оздоровчий ефект, отриманий в результаті комплексного впливу на організм природних факторів: сонця, повітря, води і різноманітної рухової діяльності. Крім того, спільні походи сприяють зміцненню сім’ї, формують у дітей найважливіші моральні якості, розвивають допитливість, долучають до дивовижного світу природи, виховуючи до неї дбайливе ставлення.

Залежно від способу пересування туристичні походи з дітьми-дошкільнятами можуть бути пішими, лижними, велосипедними, водними (на човнах, байдарках, плотах, катамаранах) і комбінованими (автомобільно-пішохідними). Для одноденної туристичної прогулянки не потрібно великого переліку спеціального інвентарю. Вага всієї поклажі повинна становити не більше 300-400 г (змінні шорти, панама, м’яка іграшка тощо). Для старшого дошкільника і молодшого школяра краще придбати хороший рюкзак. Вага рюкзака з вмістом для дитини 5-6 років повинна становити 1-1,5 кг, 7-8 років – до 2-3 кг. Працездатність і здоров’я туриста залежать також від правильного укладання рюкзака. Треба укласти речі, щоб, з одного боку, було легко в будь-який момент знайти потрібну річ, з іншого – щоб ніякі тверді предмети не впиралися в спину дитини.

Для організації відпочинку батьків і дітей під час коротких і тривалих привалів необхідно передбачити індивідуальні килимки. Найбільш поширеним видом туристичних килимків є пінополіуретановий.

Наступним етапом у підготовці до походу є підбір взуття та одягу для дитини і дорослих членів сім’ї. Основний принцип, якого необхідно дотримуватися в цьому питанні, – одяг має бути не по сезону, а по погоді.

Найбільш складним для багатьох сімей є питання визначення фізичного навантаження для дітей під час руху по маршруту. Відповідь не може бути однозначною, оскільки це залежить від віку дітей, їхнього стану здоров’я, рівня фізичної підготовленості, індивідуальних можливостей, складнощів ландшафту і багатьох інших факторів. Однак існують певні нормативи, зорієнтовані на фізично нормально розвинену дитину. Так, вважається, що загальна протяжність маршруту для дітей 3-4 років може становити від 3-4 до 5-6 км, для дітей 5-6 років – 10 км. Знаючи свою дитину, батьки легко визначають відповідність характеру фізичного навантаження його можливостям. Зазвичай першими ознаками втоми є питання типу «Коли ми прийдемо?», «Довго ще йти?», капризи дітей. При цьому немає необхідності відразу припиняти рух, треба просто переключити увагу дитини на інші об’єкти, пограти в словесні ігри, загадати загадки тощо. Дуже важливо продумати організацію вільного часу на привалі. Досвід численних туристських сімей підтверджує, що похід надовго залишається в пам’яті дорослих і дітей, якщо він перетворюється на веселе спільне свято, повне жартівливих ігор і забав.

Зміст діяльності дітей і дорослих на привалі має бути узгоджений з можливостями дитини, щоб не викликати у неї фізичної і психічної перевтоми. Тому рекомендується слідувати звичному режиму дня. Денний сон, організований в наметі або під тентом, допоможе зберегти сили дитини, забезпечить відпочинок, такий необхідний для дітей.

DSC05434