Багато дітей говорять неправду, захищаючись від критики і засудження з боку дорослих, оскільки бояться, що батьки будуть вважати їх поганими.
Тому діти всіма силами намагаються цього уникнути.
Причини, чому діти дошкільного віку обманюють:
- Страх покарання. Діти бояться реакції батьків і таким чином захищаються. Зверніть увагу, як ви реагуєте, коли дитина робить щось не так: помиляється, ламає, розбиває, рве, або просто поводиться не так, як вам подобається, але самій дитині це хочеться робити. Якщо за цим слідує сувора догана, фізичне покарання, крик, образа, нотації – швидше за все дитина захоче цього уникнути, бо найстрашніше для малюка позбутися батьківської любові, ласки, розуміння.
- 2. Прагнення дитини відповідати батьківським очікуванням. Батьки можуть не лаяти дитину за проступки і невдачі, але покладають на неї великі надії, очікують перемоги, відмінного навчання, успіхів у справах – вже цим батьки викликають у малюка певну напругу і бажання відповідати очікуванням. І коли дитина відчуває, що вона не виправдовує ваших очікувань, не відповідає вашим бажанням і уяві про неї, вона може говорити неправду, щоб бути для вас найкращою, хорошою, самою – самою. Просто для того, щоб вам, батькам, було добре, щоб зробити вас щасливими, оскільки діти часто вважають, що від їхньої поведінки залежить стан і настрій батьків.
Що робити, якщо дитина говорить неправду?
- Не варто тут же кричати і лаятися. Зберігайте спокій.
- Постарайтеся зрозуміти причини обману: чи не занадто суворі вимоги ви пред’явили дитині, а може причина в недостатній увазі, і дитина таким чином, хоче привернути до себе вашу увагу.
- Намагайтеся загострювати вашу увагу на вирішенні проблеми, а не на обвинуваченні малюка і вимозі до нього. Наприклад, скажіть: «Давай вирішимо, коли ти це зробиш», замість того, щоб звинувачувати: «Ледар! Негайно склади свої іграшки!».
Як уникнути проблеми в майбутньому?
- Пред’являйте до дитини тільки розумні і тактовні вимоги.
- Під час спілкування з дитиною не спекулюйте поняттями: люблю – не люблю.
- Не намагайтеся ставити дитині провокаційних питань, які будуть змушувати її говорити неправду. Наприклад, замість питання: «Ти склав у своїй кімнаті іграшки?», – Скажіть: «Я помітила, що ти ще не прибрав іграшки. Не хочеш зробити це зараз?».
- Частіше показуйте дітям, що ваша любов не залежить від їх поведінки, що ви їх любите без всяких умовностей і застережень.
- Допоможіть дитині зрозуміти, що помилки неминучі і на них людина вчиться жити. Дитина не повинна вважати себе поганою і переживати, ховаючись за брехнею.