Архив рубрики: Поради батькам

«Родинні читання. Навіщо читати разом?»

Родинне читання — цікава й своєрідна форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє: дитина, мама (тато, бабуся…) і автор книги чи статті в журналі. Нерідко батькам буває складно почати з малюком розмову на делікатні морально-етичні теми. Спільне читання художніх творів перекидає місток до відвертості й порозуміння між дитиною і батьками.
Спільно проведені за читанням та прослуховуванням художніх творів години сприяють розумінню не лише змісту твору, навколишнього світу, а й одне одного. При цьому дитяча пам’ять надовго зберігає атмосферу довіри та єднання з дорослими, інтонації голосів тата й мами, їхні слова, пояснення.
Дитина вчиться розуміти і критично осмислювати текст, визначати й висловлювати головну думку твору. Дослухаючись до думки дорослих щодо про¬читаного, малюк і сам намагається ставити запитання, аналізувати різні погляди, формулювати свої враження.
Що читати?
Сімейне читання передбачає читання творів, цікавих усім членам родини. Варто обирати казки, оповідання з історії та географії, статті з дитячих енциклопедій, класичні твори, поезію, сучасні твори для дітей. Бажано прочитати дітям книжки, які самим батькам були цікаві в дитинстві, і спробувати пояснити, чому. Після читання запитайте в сина чи доньки, чи цікаво їм було слухати і про що іще вони хотіли б дізнатися. Відповідь підкаже зміст наступних зустрічей з книжкою. Ще раз наголосимо: сімейні читання мають задовольняти читацькі потреби та інтереси всіх членів родини.
Дитині треба пояснити, що є твори, які до душі бабусі, мамі чи татові. І поки дорослі з інтересом їх обговорюють, малюк може послухати, притулившись до рідного плеча, щось помалювати чи поскладати мозаїку.
Дорослим може здаватися, що дитина «пропускає повз вуха» «серйозні» твори, проте це не так. Усе, що цікаво дорослим, цікавить і дитину. Почуте й побачене в дитинстві формує обрії інтересів, іноді на все подальше життя. Якщо спогади дитинства сіренькі й буденні — таким буде й життя дорослої особистості. Якщо ж вони сповнені високих почуттів та цікавої діяльності — можна сподіватися, що й доросле життя людини буде змістовним, цікавим, сповненим високих ідеалів.
Для сімейного читання можна брати складніші твори, але бажано зі щасливим закінченням.
Рекомендуємо, зокрема, такі: «Уклін вам низький» Л.Калашникової; повість «Таємниця козацької шаблі» 3. Мензатюк; казки В.Нестайка «В Країні Сонячних Зайчиків» та «В Країні Місячних Зайчиків»; повну версію казки П.Треверс «Мері Поп-пінс» (яка дуже відрізняється від відомого фільму про няню-чарівницю); «Хроніки Нарнії» К.Льюіса; трилогію «Сімейна хроніка» С.Аксакова (особливо першу її частину — «Дитячі роки Багрова-онука»); оповідання О. Генрі: «Дари волхвів», «Вождь червоношкірих», «Скарб», «Останній листок»; твори Дж. Прістлі; оповідання про природу Р.Кіплінга, М.М.Пришвіна, поезію Лесі Українки, О.Олеся, І.Буніна тощо. Бажано, щоб у родині слухали як українську, так і зарубіжну літературу, виховуючи тим самим у дітей повагу до різних культур.
Сімейне читання, як правило, проводять один раз на тиждень, коли у вихідні дні вся родина збирається разом. До речі, не обов’язково це робити увечері за столом. Разом почитати та обговорити книжку можна і в парку, на пляжі, на дачі.
Увага! Родинні читання, навіть систематичні,не можуть замінити щоденного читання дитині перед сном, яке певною мірою виконує роль колискової, сприяючи спокійному засинанню.
Тож, шановні дорослі, подивіться на свою книжкову полицю. Візьміть з неї улюблену книжку і почніть читати її у колі родини.

«Граємо всюди»

Гра — один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників — засіб пізнання навколишнього. У грі дитина розвивається фізично, у неї виховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор здійснюється сенсорне виховання дітей, розвиваються  пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв’язку найпростіших явищ тощо). Використовує гру як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам’яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє середовище.

«Ігри на кухні»

Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити дитину багато чого корисного і цікавого.

«Їстівне-неїстівне»

Мета: розвиток уваги, пам’яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: дорослий називає різні предмети (картопля, ніж, виделка, торт, каструля і т. п.) дитина в свою чергу повинна відповідати «їстівне» або «неїстівне». Потім можна помінятися ролями.

Відгадай «Смачні» загадки.

В полі народився,

На заводі варився,

На столі розчинився.

Відповідь: Цукор

 

Маленьке, здобне

Колесо їстівне.

Я одна його не з’їм,

Розділю хлопцям всім.

Відповідь: Бублик

 

Дідусь сміється,

на ньому шубонька трясеться.

Відповідь: Кисіль

 

Холодок в пакеті

Їдять і дорослі і діти

Холодок, холодок,

Дай лизнути тебе разок!

Відповідь: Морозиво

 

Наші поросятки зросли на грядці,

До сонечка бочком, хвостики гачком.

Ці поросятки грають з нами в хованки.

Відповідь: Огірки

 

 

«Колір, форма, розмір»

Мета: розвиток пам’яті, мислення, уваги, логіки.

Правила гри: дорослий пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.

«Відгадай»

Мета: формувати вміння думати і аналізувати, збагачувати мову, розвивати творче мислення, уяву, пам’ять.

Правила гри: Запропонуйте дитині відгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!

«Хто більше»

Мета: розвиток уваги, пам’яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гри (наприклад «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!

«Назви лагідно»

Мета: формування навичок словотворення.

Правила гри: дорослий називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його лагідно, наприклад: моркву-морквинка, тарілка-тарілочка і т.д.

Завдання на розвиток дрібної моторики:

  1. розсортувати білу і червону квасолю;
  2. викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово…;
  3. в мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;
  4. порахувати скільки столових (чайних) ложок, наприклад рису увійде в чашку, банку…

Дитина дуже рада хвилинам, подарованим їй батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше загальних інтересів, любові між ними в подальшому.

Фантазуйте і грайте на здоров’я!

Як влаштувати дитяче дозвілля?

Коли дітям нудно, у них завжди є спокуса залізти в гаджет (будемо чесні, у батьків теж є спокуса доручити дітей «електронній няні»). Але знайти свої інтереси, потренувати уяву і творчі здібності — це те, що набагато легше відбувається в реальному світі, ніж у відеоіграх і соцмережах. Натомість перенасичення гаджетами розвивають дратівливість, невміння фокусуватись у навчальному процесі, обмежену соціальну взаємодію. Час карантину — гарна нагода розпочату боротьбу зі смартфонами та почати переживати разом з дітьми більше цікавих миттєвостей!

Пізнавальні активності

  • Побудувати «халабуди» посеред квартири/будинку, забратися всередину і читати книжки;
  • Влаштувати домашній книжковий клуб;
  • Дізнатися історію міста, в якому живеш (батьки чи дідусь з бабусею мають допомогти);
  • Грати в ігри на рахунок, додавання і віднімання;
  • Навчитися готувати нову страву;
  • Самому зробити музичний інструмент;
  • Грати в настільні ігри, які підвищують грамотність і тренують математичні здібності.

Сюжетно-рольові ігри

Користь сюжетно-рольової гри для дітей добре вивчена: вона допомагає дітям тренувати соціальні навички та емоційний інтелект, розвиває мову і здатність самостійно вирішувати проблеми. Ось кілька ідей:

  • Влаштувати маскарад і вбиратися в костюми різних персонажів;
  • Розіграти улюблену казку;
  • Побудувати чарівний будинок і населити його жителями;
  • Шукати скарб за підказками, захованими в схованках.

Творчі заняття

  • Зробити своїми руками намиста і сережки з бісеру;
  • Навчитися шити;
  • Зробити скульптуру за допомогою алюмінієвої фольги;
  • Спробувати себе в фотографії;
  • Повозитися з глиною;
  • Придумати, що можна зробити з картонної коробки;
  • Зібрати кілька старих речей і придумати з них нову;
  • Сісти на ганку чи біля вікна і намалювати те, що бачите (дерева, квіти тощо);
  • Малювати пальчиковими фарбами, олійними фарбами або аквареллю (і від душі перемазатися).

Дитина розвивається краще тоді, коли її, як молоду рослину, залишають в спокої в одному і тому ж ґрунті. Занадто багато подорожей, надто велика різноманітність вражень не дуже добре для дітей. Адже це призводить до того, що вони виростають нездатними витримувати плідну монотонність”. Нехай баланс між корисним нудьгуванням та активністю буде прийнятним для вашої дитини, а головне — нехай, проводячи час з вами, їй все менше хотітиметься зазирнути у гаджет.

«Як вдома розвивати здібності дитини?»

Здібності — індивідуально-психологічні особливості, які забезпечують легкість і швид­кість набуття знань, умінь і навичок, але не прирівнюються до них.

Здібність, яка не розвивається і яку людина перестає ви­користовувати на практиці, з часом втрачається. Тільки завдяки постійним вправам, пов’язаним із систематичними заняттями такими складними видами людської діяльності, як музика, технічна та художня творчість, математика, спорт тощо, особистість підтримує та розвиває в собі відпо­відні здібності.

Тому чим раніше батьки почнуть розвивати здібності дитини, тим більше в неї шансів на успіх у подальшій діяльності й самореалізації

Перші роки життя дітей — найблагодатніший час, коли батьки мають можливість виховувати, розвивати їх, готуючи до життя. Якщо не по­чинати це робити, коли дитина ще, як кажуть, лежить упоперек лавки, надолужити втрачене згодом буде майже неможливо. Саме в родині треба починати фор­мувати в своїх синах і доньках тріаду базисних якостей: моральність як повагу до інших людей та природи; відповідальність за свої вчинки та вольові якості, потрібні для досягнення своєї життєвої мети.

У родині, де створені умови, що випереджа­ють та стимулюють розвиток малюка, розши­рюються його можливості пізнавати навколиш­ній світ та проявляти себе у найрізноманітнішій діяльності.

Можливість розвивати дитину існує постійно. Важливо тільки правильно це робити.

СПОНУКАТИ ДО ТВОРЧОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ БУДЕННИХ СИТУАЦІЙ

Кожна, навіть зовсім буденна, ситуація з жит­тя дитини — чудова нагода для розвитку її твор­чих, інтелектуальних здібностей. Батькам лише треба спрямувати малюка, підштовхнути його до са­мостійного відкриття. Для прикладу розглянемо кіль­ка ситуацій.

Ситуація 1

Маленька Світланка гра­ється м’ячиком. Раптом він за­котився під канапу, але мама не поспішає на допомогу, спостерігаючи за донькою. Дівчинка хоче дістати іграш­ку — вона лягає на підлогу й зазирає під канапу. М’яч лежить біля самої стіни й ру­кою його не дістати. Світлан­ка намагається дотягнутися, але марно. Мама непомітно для доньки кладе на підлогу довгу лінійку. Після багатьох невдалих спроб дитина за­мислюється і раптом помічає лінійку. Можна, вирішує мала, спробувати «подовжити» руку. Не одразу виходить підштовхнути м’яч, але коли все ж таки це вдається, радісна усмішка, відчуття перемоги осявають облич­чя Світланки. Чудовий результат!

Спостерігаючи за малюком під час таких си­туацій, можна переконатися, як зосереджено, напружено працює його розум і як швидко при цьому він розвивається. Не варто боятися пе­ревантажити чи перевтомити дитину, із самого початку надавайте їй більшу свободу при виборі діяльності, способів роботи, чергування справ, визначення часу виконання завдання, наванта­ження тощо. При цьому, надаючи дитині свобо­ду, варто пропонувати їй ненав’язливу, розумну, доброзичливу допомогу. Але ж тільки не пере­творювати свободу в безкарність, а допомогу — в звичайну підказку! Не робіть за малюка те, що він сам може зробити, не думайте за нього, якщо він може додуматися сам.

Ситуація 2

Дворічний Дениско, тримаючи в руках ківшик з ком­потом, підходить до зачинених дверей і зупиняється, розмірковуючи, що ж робити, як відчинити двері. Мама вже ладна допомогти, але вчасно зупиняється, згадав­ши, що син має вчитися долати труднощі. Ситуація, зда­валося б, звичайна, але хлоп’я стоїть на порозі малень­кого відкриття. Дениско ногою намагається відчинити двері — не вдається. Тоді пробує, притуливши ківшик до грудей однією рукою, другою — відчинити двері. Але ж вони важкі, компот виплескується з нахиленої посу­дини. Прикро! Поряд сидить тато й підбадьорює: «Ану, синку, думай!». Нарешті хлопчина зрозумів, поставив ківш на підлогу та, відчинивши двері, підштовхує його вперед. Ура! Перешкоду подолано!

Усі щасливі — малюк, який самостійно зробив відкриття, батьки, які його підбадьорили, підтрима­ли, проявили щиру заці­кавленість, надихнули на раціональні дії. Головне пам’ятати: незаслужена похвала може тільки завдати шкоди.

Активізація пізнаваль­ної потреби, прагнення до самого процесу пізнання можливі лише в тому разі, якщо дитина відчуватиме задоволення від розумо­вого зусилля.

Пізнавальна потреба тому й проявляється, роз­вивається, закріплюється як потреба, бо разом з нею включається меха­нізм позитивних емоцій.

А без емоцій неможлива жодна потреба, в тому числі й пізнавальна.

ОРГАНІЗОВУВАТИ РОЗВИВАЛЬНІ ІГРИ

Значну частину часу, що передує вступу до школи, дитина, як правило, проводить у спіл­куванні зі своїми батьками. Тому важливо, щоб дорослі правильно добирали завдання, придумували відповідні ігри, бо буває так, що зіткнувшись з допитливістю дитини, вони іноді розгублюються, не знають, що робити, побою­ються, що в них не вистачить знань, терпіння й умінь. Справді, знання й уміння не завадять, але ж для малюка будь-яка оповідка, казка або завдання, почуті від батьків, — найбільша ра­дість та задоволення.

Існує безліч ігор та вправ, які сприяють розвитку фізичних, інтелектуальних, художніх і творчих здібностей. Пропонуємо деякі з них, до­ступні навіть наймолодшим.

Веселий м’ячик

Нехай малюк пострибає на місці та покаже, як стрибають м’ячики: маленькі — швидко-швидко, великі — повільніше.

Гарний метелик

Запропонуйте дитині, широко розкинути руки в сторони, «підлетіти» до квітки, присісти, «скуш­тувати» нектару, піднятися й полетіти далі.

Глибокий струмок

Покладіть на підлогу дві мотузки на відстані 5 см одну від одної; допоможіть малюкові пе­рестрибнути «струмочок», поступово збільшу­ючи його ширину, а потім нехай дитина само­стійно справляється із завданням. Щоб його ускладнити, візьміть розтріпаний жмутик вати, покладіть його посередині «струмка» та запро­понуйте малюкові перестрибнути з одного бе­режка на інший, наступаючи на «купину», щоб не замочити ніг.

Вередлива мушка

Приготуйте «мушку» (блискучий папірець за­кріпіть на мотузці завдовжки 10-15 см до довгої палиці). Варто дати малюкові можливість упій­мати «вередливу мушку», що кружляє навколо нього.

Хованки з лялькою

Заховавши улюблену іграшку малюка, попро­сіть його знайти її. Коригуйте напрям руху лег­кими підказками.

Різноколірні кубики

Доберіть кубики за кольорами (не більше від трьох кольорів водночас: червоні — до червоних, сині — до синіх, зелені — до зелених), за вели­чиною (маленькі — до маленьких, великі — до великих). Спочатку виконуйте завдання разом з дитиною, а потім нехай вона виконає ваші вка­зівки самостійно.

Умілі пальчики

Виліпіть разом з малюком із пластиліну «ла­сощі» для ляльки: бублики, колобки, коржики, булочки, тістечка, цукерки, тортики тощо. Пред­мети мають бути дрібні, але різної форми.

Складаємо казку

Діти змалечку починають цікавитися літера­ми, цифрами. Можна запропонувати малечі ра­зом скласти казку про літери. Наприклад таку:

«В одній країні живуть незвичайні мешканці. Багато хто знає про цю країну, але називають її по-різному: Алфавіт, Абетка, Азбука.   Мешканців у цій   країні

небагато, але з ними можна мандрувати світами, пі­знавати невідоме, розгадувати таємне. Ці мешкан­ці — літери. Вони бувають малі й великі, друковані й прописні.

Колись дуже давно вирішили великі друковані лі­тери влаштувати бал. Кожна літера хотіла мати особ­ливо гарний вигляд, тож і придумувала якесь незви­чайне вбрання.

Літера «А» стояла на вході. Вона перевіряла всіх, хто приходив на бал і навіть схожа була на вартового, що стоїть на воротах, — ноги розставлені в сторони, а руки складені замочком. (Доцільно показати малюн­ки із зображеннями того, про що розповідаєте).

Літера «О» любить кататися. Щоб завжди при­їжджати першою, вона обрала костюм — колесо. Див­но, правда?».

Казки можна ускладнювати, включаючи голосні та приголосні звуки, м’які та тверді приголосні. Головне — помічати, чи є в дити­ни бажання пізнавати, чи зацікавлює, захоп­лює її гра.

ПІДНЯТИСЯ ДО ДИТИНИ

Варто намага­тися піднятися до свого малюка, зрозумівши його душу, рости разом з ним і завдяки йому, виховувати його, виходячи з його індивідуальних особливостей. Потрібно розширювати свої педагогічні знання й уміння, звертатися до спеціальної літератури, встанов­лювати тісний і постійний контакт з педагогом, психологом разом розро­бляти єдину стратегію розвитку дитини.

Маємо розуміти: задатки дитини можуть не стати визначними здібностями, якщо батьки своєчасно не помітили їх, не допомогли дити­ні розвинутися. Тож, підтримаймо своїх дітей на шляху їх успішного зростання й особистісного становлення!

розвиток мовлення засобами художньої літератури

Художня література – невичерпне джерело мудрості, знань, духовності, краси художнього слова.

Для маленької дитини художня література й дитяча книжка є потужнім засобом емоційного розвитку, слухаючи літературні твори, дитина вчиться радіти, співчувати та сумувати. Отже вона не тільки знайомиться з різними емоційними станами людини, а й тренується відчувати та передавати свої почуття.

Художня література та дитяча книжка є потужними засобами формування фонематичного слуху та правильної звуковимови, збагачення словника дитини, розвитку зв’язного мовлення. Художня література і усна народна творчість – важливе джерело розвитку дитячого мовлення. Використання малих фольклорних форм є ефективним прийомом фонетичної компетентності. Це повторення за дорослим, з дорослим та самостійне індивідуальне відтворення малих фольклорних форм, хорове й індивідуальне заучування віршів із фрагментарним програванням сюжету.

Серед фольклорних жанрів чільне місце посідає казка, що слугує добрим матеріалом для театралізованої діяльності дітей, ігор-драматизацій, інсценування.

Щоб навчити дошкільнят розрізняти інтонаційне забарвлення мовлення залежно від мети сказаного (запитання, обурення, захоплення, повідомлення), від характеру казкових героїв, особливостей їхньої поведінки ( добрий, турботливий, вайлуватий, плаксивий, боязкий, підступний, улесливий, злий тощо), доцільно пропонувати такі вправи, які готують до ігор-драматизацій і дають повне цілісне уявлення про конкретний персонаж,

а саме:                              

  1. Відтворити ситуацію та діалоги персонажів, зображених на малюнку;
  2. Відтворити мовленнєві особливості, характер певного персонажа;
  3. Програючи фрагмент казкового сюжету, використати інтонаційне забарвлення, яке позитивно характеризує персонажів (привітність, вдячність, жаль, жарт, готовність допомогти, співчуття);
  4. Програючи фрагмент казкового сюжету, використати інтонаційне забарвлення, яке негативно характеризує персонажів (роздратування, байдужість, нехтування, зверхність, вередливість, глузування, ігнорування, висміювання).

Подальша робота щодо розвитку здатності дошкільників доречно й адекватно володіти інтонаційним забарвленням знайде своє місце не лише в іграх-драматизаціях, а й у мовленнєво-комунікативній діяльності різних змістових ліній.

Народні казки стимулюють художньо-мовленнєву діяльність дитини, збагачують її мовлення словами, взятими із усної народної творчості, сприяють оволодінню граматично впорядкованим зв’язним мовленням, спонукають дитину до власної творчості.

Сюжет багатьох казок вибудовується в чітко означений сезон або містить певні ознаки-загадки, на що дитина не відразу звертає увагу. Пригадавши з дітьми кілька казок, можна запропонувати їм знайти ті, де є зима чи літо, осінь чи весна, й аргументовано підтвердити своє припущення.

Пора року причаїлася або мандрує по всій казці, треба лише прислухатися й знайти згадку про неї або хоча б натяк. Коли дитина відтворить цей фрагмент-загадку, доцільними будуть такі завдання: пригадати назву казки та відповідну частину сюжету, визначити сезон і подати щодо нього переконливі факти, ознаки, прояви.

Тут знадобляться також народні прикмети, прислів’я, приказки, вірші про природу, власний досвід, спостереження дитини за прогностичною поведінкою тварин, рослин тощо. Тож цілісна аргументована відповідь стане розповіддю.

Орієнтовані запитання:

  • У яких казках гуляє і веселиться весна (літо, осінь, зима)?
  • По яких піснях мандрує, співаючи весна (літо, осінь, зима)?
  • У яких віршах заховалася весна (літо, осінь, зима)?
  • У яких народних прикметах знайдемо весну (літо, осінь, зиму)?

Подібні вправи-завдання готують дошкільників до складання цілісних логічних розповідей.

Ефективним методом оволодіння комунікативно-мовленнєвими діями є ігри за сюжетом літературних творів. Завдяки рольовим перевтіленням діти вправляються у веденні варіативних діалогів. Процес підготовки до програвання цілісного сюжету поступовий, тривалий, індивідуальний.

Використовуючи фольклорні діалоги, дитина вчиться почергово з партнером відтворювати сюжет, не позбавлений інтонаційних відтінків, динаміки, мімічних проявів, зміни сили голосу, темпу мовлення.

У грі-драматизації, де дітям добре знайомі сюжет, пісеньки, повтори, більшість реплік, не обов’язково дослівно відтворювати текст. При бажанні можна імпровізувати. До програвання цілісної гри-драматизації дітей готує епізодичне програвання діалогів, що переходить в ігрове вправляння у зміні темпу мовлення, інтонації, у тональному оформленні голосів персонажів.

 Шановні батьки, радимо цікаві заняття з математики для наших діточок  https://learning.ua/matematyka/doshkilniata/

Чим зайняти дошкільнят удома під час карантину

Чим зайняти дошкільнят удома під час карантину

Через карантин змінився звичний розпорядок дня і у батьків, і у дітей. За відчуттям цей час схожий на період розслаблення або відпустку, та не варто забувати про певні правила, – говорить дитячий психолог Ксенія Рубель. В ефірі Українського радіо Рось вона дала декілька рекомендацій щодо того, як налаштувати себе і дитину на новий режим дня, заохотити до занять та організувати дозвілля.

За словами психологині, розпорядок дня має бути і для дітей, і для батьків, зважаючи на те, що вони зараз проводять багато часу разом.

На що варто звернути увагу:

  • не варто дозволяти дітям під час карантину спати до обіду, оскільки продуктивний час для навчання і розвитку дошкільнят саме в першій половині дня.
  • Найкраще працює власний приклад батьків: прокинулися вранці – зробили зарядку. Не забуваємо про гігієну.
  • Графік повинен бути таким, щоб дитина мала певні межі, у яких вона буде більш організованою, тоді батьки будуть встигати більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги.
  • Обідній сон обов’язковий, він додасть сил вашій дитині. Вечірній сон не пізніше 21:00 – 21:30.

У дошкільному віці діти найбільш емоційні. Знаходитись в іншій кімнаті, самостійно гратися і належати самим собі діти зазвичай довго не можуть. У них виникає чимало запитань, на які комусь треба відповідати. До того ж, це небезпечно. Тож, якщо ви працюєте вдома, не залишайте надовго дитину саму, краще залучіть рідних, аби вони придивилися за малюком, зазначає Ксенія Рубель.

  • Намагайтесь працювати, коли дитина відпочиває, або знаходиться під наглядом інших членів родини.
  • Вихователь для дитини – авторитет, тому якщо під час карантину він проводитиме відеозаняття – дитина отримає корисну інформацію, а ви трохи часу для себе.
  • Якщо дитина не хоче займатись, не варто її змушувати. Краще поверніться до цього пізніше. Головне – це спокій та порозуміння!
  • Заняття для дошкільнят мають максимально проводитись у формі гри. Якщо дитині буде не цікаво – вона нічого не засвоїть.

Чим зайняти дошкільнят удома під час карантину

Чим зайняти дошкільнят удома під час карантину

Спробуйте:

  • запропонувати дитині бути вихователем. Аудиторію можна створити з іграшок. Для того щоб навчати, їй доведеться навчитись самій як правильно мити ручки або рахувати.
  • Не відштовхувати дитину під час приготування їжі, навпаки залучіть її до процесу, і використайте це для навчання. Приміром, запропонуйте дитині перекласти макарони в інший посуд та порахувати. Залучайте дитину до будь-якої роботи та просіть про допомогу.
  • Не нав’язувати дитині хибні стереотипи: «ти заважаєш», «ти зробиш не так як треба», «ти не зможеш». Через вашу відмову вона може втратити інтерес до заняття.
  • Дайте можливість татові також брати участь у вихованні та навчанні дитини. Допоможіть їм з малюком домовитися та організувати спільне проведення часу.

50 обов’язкових завдань для дошкільника на карантин

Проект «Розвиток дитини» пропонує батькам, вихователям та вчителям п’ятдесят розвивальних завдань та розмальовок для розвитку навичок аналітичного, логічного, творчого мислення, довільної уваги, зорової пам’яті, дрібної моторики та загальної ерудиції.

Виконання запропонованих завдань сприятиме формуванню у дітей позитивного ставлення до навчання, вихованню впевненості у собі та своїх освітніх можливостях, що є важливою запорукою всебічного розвитку дитини та впевненого засвоєння нею шкільної програми в подальшому.

Вивчаємо дні тижня. Це завдання навчить дитину розрізняти дні тижня та пов’язувати їх із такими поняттями, як «вчора», «сьогодні», «завтра». Під час виконання завдання дитина вчитиметься орієнтуватись у часі, розвиватиме увагу, пам’ять та творче мислення.

Який малюнок наступний. Цей комплект завдань є відмінним помічником у розвитку логічного мислення дитини, адже під час його виконання вона використовуватиме такі логічні прийоми, як аналіз, синтез, порівняння тощо, визначатиме певні принципи та робитиме обґрунтовані умовиводи.

Вивчаємо місяці й пори року. Це завдання допоможе дитині вивчити правильну послідовність місяців року та запам’ятати, які з них належать до календарних весни, літа, осені й зими, а також запам’ятати, за яким порядком змінюють одна одну різні пори року.

Читаємо по складах: завдання. У цьому комплекті завдань застосовується комплексний підхід до навчання читання, адже завдання ілюструє слово, що поділено на склади. Виконання завдання вимагатиме від дитини залучення логіки, зорової пам’яті та просторового уявлення.

Тренуємо логіку: «Житла тварин». Це завдання призначене для маленьких дітей. Воно дозволить потренувати логічне мислення, покращити навички мовлення, збагатити словниковий запас, а також сприятиме розвитку дрібної моторики.

Тренуємо пам’ять. Цей комплект завдань стане одним із засобів тренування зорової пам’яті вашої дитини, а також познайомить її із різноманітними предметами навколишнього світу.

Знайди пару (розвиваємо логіку). Цей комплект завдань покликане сприяти розвитку логічного та абстрактного мислення дитини, а також її уваги та пам’яті. У завданні надано десять малюнків із зображенням різних предметів, розташованих у два стовпчики, але безсистемно. Дитині необхідно з’єднати їх таким чином, аби утворилося п’ять пар.

Домалюй відсутні частини малюнка. Цей комплект завдань допоможе дитині розвинути спостережливість і кмітливість, логічне та творче мислення, уміння робити умовиводи (індуктивні та дедуктивні) й ретельно аналізувати сюжетні елементи запропонованого зображення.

Вивчаємо різні погодні явища. Це завдання дозволить познайомити дитину із різними погодними явищами, потренувати її уяву, фантазію й асоціативне мислення, а також дрібну моторику та вміння підбирати потрібні кольори.

Тренуємо логіку: «Дороги й транспорт». Це завдання дозволить потренувати логічне мислення, покращити навички мовлення та збагатити словниковий запас, а також сприятиме розвитку дрібної моторики.

Вивчаємо чотири частини доби (хлопчик). Це завдання допоможе дитині краще зрозуміти таку одиницю вимірювання часу, як доба та її загальноприйнятий поділ на чотири частини – ранок, день, вечір, ніч, дасть можливість повторити, скільком годинам вона дорівнює, та порозмовляти про щоденні події в житті дитини, що відбуваються в кожній з її частин.

Навчальна розмальовка «У пошуках цифр». Це завдання допоможе дитині вивчити цифри від 0 до 9-ти в цікавій і творчій формі. Для цього їй пропонується малюнок, на якому «заховалися» цифри, при цьому кожна цифра слугує елементом зображення.

Знайди схожі предмети. Цей комплект завдань допоможе навчити дитину робити логічні висновки. Дитині необхідно уважно проаналізувати властивості та належність намальованих предметів до певної категорії та вибрати серед них ті, що мають щось спільне або іншим чином пов’язані між собою, пояснивши при цьому хід власних думок.

Кошик з одягом: будуємо словосполучення та розмальовуємо. Це завдання допоможе дитині розвинути навички читання та навчитися правильно будувати словосполучення іменників з прикметниками. Дитині пропонується поєднати назви одягу з відповідними кольорами, а потім розмалювати зображення предметів одягу у вибрані кольори.

Навчальна розмальовка: цифри. Цей комплект завдань допоможе дитині в незвичній і цікавій формі навчитись писати цифри. Оскільки кожне завдання має форму розмальовки, у якій цифри слугують важливим елементом зображення, дитина сприйматиме навчання як приємне заняття.

Водоспад доброти: здійснюємо добрі вчинки. Це завдання посилить мотивацію дитини робити добрі справи, виховуватиме в ній бажання допомагати іншим та доброзичливість. Це завдання – чудова можливість навчитися ставити перед собою цілі та досягати їх.

«Пара без пари»: тренуємо увагу. Цей комплект завдань допоможе дитині потренувати увагу та зорову пам’ять. У ньому даються 20 однакових фігур з різним орнаментом. Виконуючи завдання, дитина краще запам’ятає таку геометричну фігуру, як коло, та познайомиться з різними формами, зможе покращити дрібну моторику й зорово-моторну координацію.

«Дні тижня»: розташовуємо за порядком. Це завдання дасть змогу дитині в цікавій і ненав’язливій формі повторити назви днів тижня та їх порядок. Виконуючи завдання, дитина зможе запам’ятати правопис відповідних слів і порядкові номера днів тижня, розвиватиме навички читання, увагу, пам’ять, а також дрібну моторику та координацію рухів.

Графомоторні навички: тварини. Цей комплект завдань створено з метою комплексного розвитку дитини, адже його виконання дозволяє набувати й тренувати графомоторні навички, зорово-рухову координацію та розвивати різні функції уваги.

Скопіюй фігури. Цей комплект завдань допоможе дитині розвинути зорово-моторну координацію, просторове мислення та дрібну моторику. Воно містить шість фігур-зразків (на 6 точок кожна). Дитині пропонується відтворити ці фігури за опорними точками.

З’єднуємо половинки фруктів та ягід. Цей комплект завдань допоможе дитині збагатити свої знання про фрукти та ягоди, розширити кругозір та збільшити словниковий запас. До того ж виконання завдання сприятиме розвитку уваги, пам’яті, логічного мислення, а також тренуватиме дрібну моторику та зорово-моторну координацію.

Розповідь у картинках: тренуємо логіку. Цей комплект завдань дозволить розвивати логічне мислення та мовлення дитини, тренуватиме її увагу та розумове зосередження. Пронумерувавши малюнки, бажано в подробицях розповісти зображену історію. Якщо дитина матиме бажання, вона може наостанок все розмалювати.

Сортуємо за категоріями «зима» і «літо». Це завдання допоможе дитині навчитись аналізувати та сортувати картинки відповідно до певних категорій. Дитині дається 12 різних малюнків, на яких зображені предмети одягу, а також предмети користування в зимовий або літній період. Треба вирізати їх і розсортувати за категоріями «зима» і «літо».

Знайди риму (українська мова). Чи знає ваша дитина, що таке рима і чи може підібрати риму до певного слова? Цей комплект з 8 завдань допоможе дитині зрозуміти, яким чином римуються слова, і розвинути почуття рими.

Учимось рахувати до десяти: розмальовка. Це завдання допоможе дитині в цікавій і наочній формі потренувати математичні навички рахунку до десяти та правильного написання цифр. Виконання завдання допоможе дитині зрозуміти співвідношення понять «цифра» та «число», що матиме велике значення при подальшому вивченні математики.

Рахуємо яблука й тренуємо увагу. Цей комплект завдань допоможе дитині потренувати довільну увагу, навички рахування до десяти й уміння писати відповідні цифри й числа, а також дрібну моторику, зорово-моторну координацію й допоможе повторити основні кольори.

Веселі гусенички – учимось рахувати до 10-ти. Це миле й симпатичне завдання допоможе дитині в приємних умовах навчитись рахувати до десяти та писати цифри. Дитина повторюватиме та закріплюватиме бажану математичну навичку, тренуючи при цьому дрібну моторику та зорово-моторну координацію.

Учимо українську абетку за малюнками. Це завдання допоможе дитині в цікавій формі згадати літери української абетки, навчитись визначати перші звуки в словах і писати відповідні літери. Завдання пропонує розглянути різні малюнки тварин і предметів, сказати, хто або що зображено на кожному з них, і написати початкову літеру кожного слова.

Малюємо за українським алфавітом. Цей комплект завдань допоможе поєднати вивчення українського алфавіту з тренуванням дрібної моторики та зорово-моторної координації під час малювання та розмальовування наданих зображень.

Невгамовні чоловічки: тренуємо увагу. Це завдання допоможе дитині розвинути навички порівняння, навчитись аналізувати групи зображень та виокремлювати серед них однакові. Виконуючи його, дитина розвиватиме просторове мислення й довільну увагу.

Знайди схожі предмети. Цей комплект завдань сприяє розвитку логічного мислення та здатності дитини робити узагальнення. За його допомогою батьки можуть познайомити дитину з таким поняттям, як «аналогія», адже, виконуючи кожне завдання, саме за аналогією дитина вчитиметься робити потрібні висновки, основою для яких слугуватиме схожість предметів за певною ознакою.

Розмальовка «Барвиста закономірність». Це завдання сприятиме розвитку логічного та просторового мислення, а також уваги та дрібної моторики дитини. У завданні пропонуються вісім рядків із квітами, які треба розмалювати, але зробити це треба за певним алгоритмом.

Розмальовка «Перші літери». Це завдання допоможе дитині пригадати деякі літери української абетки (В, Г, З, М, С, П), усвідомити взаємозв’язки між звуками та літерами. Також дитина потренує зорове та слухове сприйняття, дрібну моторику та уважність.

Учимо українську абетку за малюнками. Це завдання допоможе дитині в цікавій формі згадати літери української абетки, навчитись визначати перші звуки в словах і писати відповідні літери. У якості додаткового завдання можна запропонувати дитині назвати відсутні літери.

Збери слово. Цей комплект завдань вдало поєднує в собі елементи гри, головоломки та навчання, й покликаний допомогти дитині набути навичок читання та правопису слів, роблячи це у цікавій формі, із залученням уваги, мислення й трішечки кмітливості.

Сортуємо на «холодне» і «гаряче». Це завдання створено для дітей, які вчаться аналізувати оточуючий світ і систематизувати отриманні знання про нього. У завданні дванадцять зображень, які треба вирізати та розсортувати за категоріями «холодне» і «гаряче.

Розвиваємо увагу, шукаючи фруктовий код. Це завдання допоможе дитині навчитися зосереджувати свою увагу на потрібному об’єкті. Дитині необхідно знайти та обвести у рядках зазначену послідовність фруктів. У процесі виконання завдання у дитини формуватиметься стабільна, сконцентрована і стійка увага, розвиватиметься логічне та просторове мислення.

Орієнтуємось у просторі. Цей комплект завдань допоможе дитині краще орієнтуватись у просторі, визначати місце та положення об’єктів, сприятиме розвитку творчих здібностей. Під час виконання завдання дитина зможе поринути у світ дитячої фантазії, придумати історію про те, що зображено.

Зима: знайди відмінності та розмалюй. Це завдання-розмальовка допоможе дитині розширити уявлення про зиму та розвинути навички порівняння. Воно містить два малюнки на зимову тематику, що, на перший погляд, нічим не відрізняються. Насправді ж малюнки мають 10 відмінностей, які потрібно відшукати та розмалювати.

Уважний пастух. Рахуємо та порівнюємоЗавдання допоможе дитині опанувати рахунок до 10, формувати навички порівняльного аналізу, розвивати увагу та кмітливість. Дитині пропонується розглянути та порівняти два схожих малюнки.

Розмальовка «12 місяців». Це завдання-розмальовка не тільки допоможе потренувати дрібну моторику, увагу, покращити вміння підбирати різні кольори й навіть покращити навички читання, а й познайомить дитину з характерними особливостями кожного місяця, відповідними народними прислів’ями та приказками, а також зі щорічними святами, що припадають на цей місяць.

Веселе сортування для дітей. Цей комплект завдань покликаний навчити дитину сортування та категоризації, а також розширити її кругозір і збагатити словниковий запас. Кожне завдання пропонує дитині певні категорії, відповідно до яких вона повинна розкласти надані малюнки предметів або живих істот.

Вчимось визначати погоду. Пропоноване завдання допоможе дитині розвивати елементарні уявлення про природні явища та сезонні зміни в природі. Виконуючи завдання, дитина вчитиметься помічати особливості природних явищ, орієнтуватися у порах року, їх прикметах, характерних ознаках

Розумний акваріум. Розвиваємо логіку. Пропоноване завдання допоможе дитині розвивати гнучкість, логічність мислення, винахідливість і терпіння. Дитині пропонується домалювати мешканців акваріума в порожніх комірках, відповідно до зазначеного напрямку та кольору.

Прибираємо галявину, сортуємо сміття. Це завдання допоможе дитині зрозуміти основи екологічного природокористування, усвідомити важливість дотримання правил природоохоронної поведінки. Дитині пропонується допомогти прибрати сміття на лісовій галявині.

Вивчаємо фразеологізми: порівняння в малюнках. Пропоноване завдання допоможе дитині навчитися вживати фразеологізми, збагатити словниковий запас. Дитині пропонується дописати словосполучення й з’єднати їх із відповідними малюнками.

Вивчаємо геометричні фігури. Цей комплект завдань допоможе ознайомити дитину з геометричними фігурами, розвиватиме просторову уяву, навички письма, навчить упізнавати елементи геометрії в повсякденному житті.

Шукаємо предмет без пари: ялинки. Такий комплект завдань допоможе дитині розвинути логічне мислення, увагу й кмітливість, творчі здібності. Дитині пропонується знайти й обвести малюнок, у якого немає пари. Пару для знайденого предмета можна домалювати.

Написання цифр від «1» до «10». Цей комплект завдань — перший крок до вивчення написання цифр від одного до десяти та рахунку. Завдання також сприяють здобуттю дитиною навичок дрібної моторики.

Числові лабіринти: цифри та числа від 1 до 20. Цей комплект завдань закріплюватиме знання цифр та чисел. Роздрукуйте завдання і попросіть дитину прокласти шлях лабіринтом цифр. Від кожної цифри до наступної є тільки один правильний напрямок, що необхідно позначити, намалювавши стрілки або замалювавши всі квадратики у порядку від одного до десяти або від одного до двадцяти.

Кожне завдання можна роздрукувати на звичайному або кольоровому принтері та використовувати необмежену кількість разів. Завантаження завдань для дітей доступне для користувачів сайту після швидкої реєстрації.

Розвиваємо самосвідомість дитини

Відчуття Я настільки очевидно для нас, дорослих, що нам важко зрозуміти, як можна існувати без цього почуття. Однак усвідомлення своєї окремості від навколишнього світу, що є необхідною умовою для розвитку — приходить до малюка не відразу. Завдання дорослих — допомогти дитині не просто усвідомити себе як унікальну істоту, але і постійно підтверджувати  цінність свого Я, що є основою формування у дитини  самооцінки, впевненості у власних силах, майбутнього самоконтроля, вміння взаємодіяти з іншими людьми.

Розвиток самосвідомості в 3 роки:

— Дитина говорить про себе «я» ( «Я маленька дівчинка», «Я йду купатися»).

— Не любить, коли хтось зазіхає на її «власність». Наприклад, коли ви забираєте її улюблену курточку, з якої вона виросла, або ховаєте подалі старі іграшки.

— Відносить себе відповідно до своєї статі: до групи хлопчиків або дівчат. Може сказати про дорослих: чоловік це чи жінка. Але при цьому малюку важко висловити словами, чому він так думає. Він просто знає — і все.

Як тренувати?

— Підкреслюйте належність дитини до групи хлопчиків або дівчат.

— Допоможіть дитині зрозуміти, що ви цінуєте її нові вміння, досягнення, успіхи, поважаєте «права власності».

Як розвивається самосвідомість в 3,5-4 роки

— Дитина починає розуміти, що інші люди мають думки і почуття, які відрізняються від її власних.

— Засвоює, що батьки  не можуть бачити або знати, що відбувається з нею, коли їх не має поряд. До цього віку дитина була впевнена, що батьки знають про все, що траплялось з нею під час їх відсутності.

— Здатна сама оцінити результат своєї дії, «правильність» поведінки.

Як тренувати?

— Грайте в ігри «з перевтіленням», в яких потрібно прикинутися кимось іншим. Це допомагає дитині відчути себе в новій ролі.

— Вчить дитину розпізнавати власні емоції, а також настрої і почуття інших людей.

— Підтримуйте її позитивну самооцінку.

Як розвивається самосвідомість в 5 років

— Дитина усвідомлює, що в її житті було минуле, що вона існує зараз і буде існувати в майбутньому.

— Впізнає свої власні дитячі фотографії.

— В більшості випадках здатна  правильно оцінювати свої знання, вміння, результат своїх дій, усвідомлювати власні бажання.

Як тренувати?

— Говоріть з дитиною про минуле і майбутнє, про те, що відбувалося, коли вона або тато, мама були маленькими.

— Порівнюйте теперішні вміння та здібності дитини  з її вміннями в більш молодшому віці.

— Ніколи не порівнюйте її з дорослими і з більш умілими і спритними однолітками.

— Давайте дитині можливість самої оцінювати, що і як у неї виходить. Вчить  відстоювати свою правоту.

В дошкільному віці закладається фундамент самосвідомості дитини. Щоб у майбутньому вона представляла із себе соціально значиму свідому особистість, прагнула бути успішною, самодостатньою, необхідно вже з раннього віку розвивати в неї данні навички самопізнання.

Користь казок про здоров’я

Активізації пізнавальної діяльності дітей, підвищенню їх інтересу до знань, поглибленню та свідомому засвоєнню знань з питань охорони здоров’я сприяє подача інформації в незвичайній алегоричній формі – в формі казок, легенд, притч, які мають інформаційне та емоційне збагачення сприйняття, мислення і почуттів дитини за рахунок використання цікавого матеріалу, що дає можливість різнобічно пізнати певну проблему, пов’язану зі збереженням і зміцненням здоров’я. Використання біологічних казок, легенд, притч є незамінним для реалізації програм щодо формування здорового способу життя, профілактики негативних явищ, проявів девіантної поведінки. В них поєднується наукова інформація, естетична насолода, розуміння сенсу життя та здоров’я в житті людини. Казкові та стародавні історії активізують пам’ять, роблять вивчення та закріплення нового матеріалу цікавим, живим, емоційно насиченим. В казках, легендах, притчах міститься значний освітній та виховний потенціал. Вони сприяють формуванню не тільки біологічних знань, але і вихованню загальнолюдських якостей. Це додатковий матеріал, який можна використовувати як на заняттях, так і поза ними. Тому їх використання сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу, появі у дітей інтересу до питань охорони здоров’я, виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я.

 

Аденоїди: оперувати чи ні

Оперувати аденоїди чи ні — одна з найактуальніших дилем, що турбує батьків дітей дошкільного віку. Навколо неї точаться дискусії лікарів та поширюються історії про досвід пацієнтів щодо її розв’язання.

Аденоїди, або аденоїдні вегетації, — це патологічне розростання тканин глоткового мигдалика, що супроводжується порушенням його функцій та погіршенням стану здоров’я дитини. Глотковий мигдалик є скупченням лімфаденоїдної тканини і належить до так званого глоткового лімфатичного кільця Пирогова-Вальдейєра. Окрім власне глоткового, це кільце утворюють два піднебінних та трубних мигдалики, а також один язиковий. Глотковий мигдалик активніше за інші, розвивається в перший рік життя дитини та перебуває у стані фізіологічної гіпертрофії у віці від 3-х до 7-ми років. У віці від 10-ти до 12-ти років він інволюціонує й до 18-ти років повністю атрофується — лімфаденоїдні фолікули заміщує сполучна тканина.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Пік фізіологічної гіпертрофії глоткового мигдалика припадає на п’ятий рік життя дитини.

 

Глотковий мигдалик виконує інформаційну, захисну та кровотворну функції. Він є переферичним органом імунної системи, який першим реагує на всі антигени, що потрапляють в організм дитини через носоглотку й контролює їх. Також глотковий мигдалик бере участь в імунорегуляції та імуноадаптації на системному рівні. Зокрема, у його тканині постійно підтримується фізіологічне імунне запалення, внаслідок якого утворюються імуноглобуліни А, М, Є, Е. Додаткову бактерицидну функцію виконує секрет залоз глоткового мигдалика, що містить лізоцим. Також у цьому секреті синтезуються інтерферони, що сприяють елімінації чужорідних мікроорганізмів. Відтак створюються умови для підтримання нормальної мікрофлори верхніх дихальних шляхів.

Глотковий мигдалик то збільшується (під час запалення), то зменшується в розмірах. Однак якщо запалення глоткового мигдалика відбувається часто, і він не встигає повернутися до нормальних розмірів, то відбувається патологічне розростання лімфаденоїдної тканини, яка неспроможна виконувати свої функції.

Аденоїди, або аденоїдні вегетації, лікарі-отоларингологи вважають однією з найпоширеніших патологій ЛОР-органів у дітей, а хірургічні втручання в зоні глоткового лімфатичного кільця —найчастішими в дітей дошкільного віку. Близько 30% усіх захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей припадають саме на захворювання глоткового мигдалика. Зазвичай аденоїдні вегетації діагностують у дітей віком від 3-х до 10-ти років. При цьому гіпертрофія глоткового мигдалика часто супроводжується аденоїдитом.

Ступені аденоїдних вегетацій:

  • / ступінь — аденоїди малого розміру (перекривають просвіт хоан на 1/3); носове дихання зазвичай не ускладнене, однак під час сну дитині стає важко дихати носом
  • II ступінь — аденоїди середнього розміру (перекривають просвіт хоан на 2/3), носове дихання ускладнене протягом доби, тому дитина змушена дихати ротом, вночі може хропіти, сон неспокійний, можливі часті пробудження, кошмари
  • III ступінь — аденоїди великих розмірів (повністю перекривають хоани і леміш), симтоми II ступеня аденоїдних вегетацій, але вираженіші і мають системний характер

 

Діагноз встановлюють на підставі анамнезу, даних ретельного огляду та результатів розширеного інструментального дослідження. Останнє охоплює фарингоскопію, передню та задню риноскопію, рентгенографію носоглотки в боковій проекції.

 

Лікування. Після встановлення діагнозу лікар-отоларинголог обов’язково має призначити лікування. Воно може бути консервативним або хірургічним. Усе вирішують індивідуально. Іноді навіть за III ступеня аденоїдних вегетацій призначають консервативне лікування, і, навпаки, за І-ІІ ступенів аденоїдних вегетацій ускладнений перебіг захворювання зумовлює хірургічне втручання.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Аденоїдні вегетації обов’язково потрібно лікувати.

 

Перевагу консервативному лікуванню віддають за І-ІІ ступеня аденоїдних вегетацій із неускладненим перебігом. Таке лікування передбачає заходи як місцевої, так і системної терапії. Місцева терапія передбачає призначення протизапальних та антибактеріальних назальних крапель, сольових розчинів для очищення аденоїдних вегетацій. Інколи лікарі-отоларингологи рекомендують промивати ніс антисептиками, відварами лікарських рослин, зокрема ромашки або кори дуба, з додаванням соди. Остання сприяє розчиненню густих виділень. Важливо також механічно очищувати від слизу носову порожнину. Здійснюють це у спосіб самостійного почергового висякування кожної ніздрі або за допомогою гумової груші чи спеціального носового аспіратора.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Аби уникати потрапляння виділень з глоткового мигдалика у Євстахієві труби, приносові пазухи, нижні відділи дихальних шляхів, дитину слід навчити правильно сякатися.

 

Призначають судинозвужувальні назальні краплі. Однак їх варто застосовувати лише протягом п’яти-семи днів. Довше можна застосовувати гомеопатичні назальні краплі, що мають м’яку судинозвужувальну дію. Призначають також місцеві інтраназальні глюкокортикостероїди. Вони мають потужну протизапальну та протинабрякову дію, зменшують розміри аденоїдних вегетацій. А за дотримання інструкцій для медичного застосування таких лікарських препаратів можна уникнути побічних ефектів.

Системна терапія спрямована на підвищення опірності організму до інфекцій і охоплює вітамінотерапію та імунокорекцію. За потреби рекомендують системні антибактеріальні та антигістамінні лікарські препарати. У комплексному лікуванні використовують курсами фізіотерапевтичні процедури: УФО, електрофорез, УВЧ на ділянку носа. Позитивно впливають на стан глоткових мигдаликів оздоровлення в сольових печерах та на морських курортах.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Консервативне лікування зазвичай не сприяє повному одужанню дитини, але дає лікареві-отоларингологу змогу стабілізувати стан її здоров’я, запобігти прогресуванню патологічного розростання глоткового мигдалика та запальним процесам у носоглотці. Курси консервативного лікування необхідно повторювати кілька разів на рік.

 

Хірургічне лікування — аденотомія — полягає у видалені лімфоїдної тканини зі склепіння носоглотки. Його призначають за відсутності ефекту від консервативного лікування аденоїдних вегетацій та погіршення стану здоров’я дитини. Зокрема, показаннями до хірургічного лікування є:

рецидиви аденоїдиту понад 4 рази на рік;

часті гнійні отити та тонзиліти;

порушення дихання уві сні, зокрема випадки апное;

порушення прохідності слухової труби через її «перекривання» аденоїдами;

стійке порушення слуху;

деформації черепа та грудної клітки.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Для призначення хірургічного лікування не обов’язковим є утруднене дихання носом. Адже аденоїди можуть розміщуватись у бічних відділах і не мати значних розмірів у серединній ділянці.

 

Зазвичай аденотомію проводять дітям віком від 3-х до 6-ти років. Утім вік не є абсолютним протипоказанням до хірургічного лікування. Протипоказаннями до аденотомії є:

захворювання системи крові та органів кровотворення;

аденоїдит;

інфекційні та шкірні захворювання в період загострення.

Перед хірургічним втручанням слід пройти огляд у стоматолога, який за потреби пролікує запалення в ротовій порожнині, а також здати клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі та коагулограму. Обов’язково уточнюють алергологічний анамнез, зокрема інформацію про алергію на лікарські препарати.

Існують такі методики аденотомії, як-от:

класична;

кріодеструкція;

лазерна;

ендоскопічна.

Хірургічне втручання проводять як амбулаторно, так і в стаціонарі. Знеболення може бути як місцевим, так і загальним. Класична методика аденотомії полягає в захопленні та відрізанні глоткового мигдалика одним рухом спеціальним інструментом — аденотомом. Триває операція лише 15 хв.

Лазерна методика та кріодеструкція не потребують тампонування рани турундами та не порушують гемостазу. Утім більшість лікарів-отоларингологів обирає ендоскопічну аденотомію. Така методика дає змогу візуально оцінити розміри і стан глоткового мигдалика під час операції, а отже — повністю видалити його. Ендоскопічну аденотомію дитина переносить значно легше, ніж класичну. Тому після операції вона перебуває в закладі охорони здоров’я під наглядом медичних працівників лише протягом 2-х год., відтак батьки можуть забрати її додому. Удома протягом першої доби після операції рекомендують дотримуватися суворого постільного режиму, а в наступні два тижні виключити важкі фізичні навантаження, уникати тривалого перебування на сонці, не приймати гарячу ванну. Їжа має бути рідкою або напіврідкою кімнатної температури. Заборонено вживати гарячу та тверду їжу. Вживання рідини має відповідати віковій добовій потребі дитини. Заборонено висякувати носа із зусиллям. Для контролю ефективності хірургічного лікування рекоменують проходити профілактичний огляд у лікаря-отоларинголога через 3, 6 та 12 місяців після хірургічного втручання.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Після ендоскопічної аденотомії в дитини одразу відновлюється носове дихання та поліпшується стан здоров’я.

Рецидив аденоїдних вегетацій можливий у таких випадках:

аденоїдні вегетації видалили неповністю;

операцію проводили в період гострого аденоїдиту або у віці до 3-х років;

дитина має обтяжений алергійний анамнез;

лімфаденоїдна тканина схильна до швидкого росту.

Рецидив аденоїдних вегетацій спрогнозувати неможливо. Він передбачає повторну операцію.

 

Профілактика. Специфічної профілактики аденоїдних вегетацій не існує. Неспецифічна профілактика охоплює такі заходи:

дотримання режиму дня;

раціонального харчування;

забезпечення чистоти в приміщеннях дошкільного закладу та вдома;

проведення обов’язкових профілактичних щеплень;

загартовування організму дитини;

зміцнення імунітету;

лікування хронічних захворювань;

вчасна діагностика та лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій.

В організмі людини не буває зайвих органів. Тому видалення глоткового мигдалика не має бути панацеєю в боротьбі з аденоїдними вегетаціями. Розв’язувати питання хірургічного лікування розростання глоткового мигдалика слід комплексно та виважено, намагаючись зробити все, аби зберегти цей орган.