Архив рубрики: Поради батькам

«Роль казок у розвитку дітей»

Значення казок у вихованні дітей важко переоцінити. Накопичуючи у собі мудрість колишніх поколінь, вони мають справді чарівну силу: навчальну, розвивальну, творчу. Варто відзначити, що казки впливають на формування мислення дитини, на її поведінку протягом усього дитинства з перших днів життя. Спочатку діти вбирають інформацію про найпростіші цінності й поняття разом з материнськими піснями, віршиками, приповідками. Трохи пізніше, після двох років, починається справжнє виховання за допомогою казки. Психолого-педагогічні дослідження свідчать про те, що діти різного віку по-різному сприймають казку. Дошкільний вік (від 3 до 7 років) — це період активного становлення художнього сприйняття дитини.

Так, наприклад, в молодшому дошкільному віці (від 3 до 4 років) сприйняття казки та її розуміння безпосередньо залежать від особистого досвіду дитини, який у неї ще дуже обмежений. У центрі уваги дитини знаходиться головний герой. Дітей цікавить його зовнішність, дії, вчинки. Але оскільки самі  діти найчастіше це уявити не можуть, то потребують унаочнення у вигляді ілюстрацій. Однією з особливостей дитячого сприйняття є те, що дитина бачить дії й вчинки персонажа, але не розуміє мотивів.

У середньому дошкільному віці (від 4 до 5 років) розширюється коло уявлень дитини, збагачується життєвий досвід, знання. У цьому віці інтенсивно розвивається уява і мова. Це сприяє формуванню вміння правильно оцінювати персонажів і події. Уже не обов’язково використання ілюстрації для кожного повороту подій у казці, але вони як і раніше мають позитивну функцію.

Існує кілька ключових моментів, що характеризують сприятливий вплив казок на дитину:

  1. Казка — це інструмент ненав’язливого навчання

Не таємниця, що діти найкраще сприймають інформацію, подану в ігровій формі. За допомогою казкових героїв можна пояснити дітям всі ті ж самі істини, але зробити це у легкій, доступній для дитячого розуміння формі. Казки заслужено вважають найпотужнішим інструментом  навчання дітей. А все тому, що вони дають так звані непрямі настанови. Діти мислять образами, їм набагато простіше уявити собі ситуацію з боку, де головними героями є казкові персонажі. Саме на прикладі героїв казок найкраще засвоюється важлива життєва інформація.

  1. Казки загартовують характер

У казках дуже яскраво прослідковуються різні протиставлення: хоробрість і боягузтво, багатство і бідність, працьовитість і лінь, кмітливість і дурість … Поступово, без тиску з боку дорослих, діти вчаться відрізняти добро і зло, співпереживати позитивним героям, подумки проходити разом з ними через різні труднощі і випробування. «Казки не розповідають дітям про існування драконів. Діти вже знають, що дракони існують, — писав Г.К.Честерон. — Казки розповідають дітям, що драконів можна перемогти». Між іншим, той факт, що наприкінці казкових історій добро тріумфує над злом, є найважливішим чинником у вихованні дітей. Розуміючи цю просту  відому всім з дитинства істину, дитина буде відчувати себе впевненішою і сміливішою, а життєві негаразди сприймати як щось природне. Це лише загартує характер і силу духу малюка.

  1. Казки допомагають вчасно побачити психологічні проблеми

Виховне значення казок проявляється також у тому, що вони здатні впливати на формування особистих рис. У дитячому віці психіка ще нестабільна, межа між добром і злом злегка розмита. Тому батькам необхідно прислухатися до своїх дітей і слідкувати, яким казкам вони віддають перевагу. Можливо, що улюблені й не улюблені дитиною персонажі вказують на емоційні проблеми малюка, які назрівають. У цьому випадку за допомогою тієї ж казки можна трохи скорегувати розвиток дитячої психіки, направити її в правильне русло. Дуже важливо спільно обговорювати прочитане, звертати увагу дитини на якісь ключові моменти, роз’яснювати незрозуміле.

  1. Казка єднає

Крім того, що казка є ефективним засобом виховання дитини, здатним вирішувати безліч завдань, вона також об’єднує батьків та їхніх дітей, дає можливість просто приємно провести час і відпочити від метушні реального світу. У юному віці діти осмислено сприймають сюжет, встановлюють прості причинно-наслідкові зв’язки. Характеризуючи героя, найчастіше висловлюють правильні судження про їхні вчинки, опираючись при цьому на свої уявлення про норми поведінки та особистий досвід. Завдання батьків полягає в тому, щоб навчитися розуміти сенс казкових образів так, як це роблять діти.

 

«Ранній розвиток дитини: користь і особливості»

Ранній розвиток дитини – це комплекс дій, спрямованих на адаптацію маленької людини в сучасному світі. Незалежно від обраної методики розвитку і навчання, варто звертати увагу на такі фактори:

1.Адаптація мозку. Ранній дошкільний вік відрізняється гнучкістю психіки дитини. Природою так задумано, що в даний період малюкові потрібно дізнатися якомога більше про світ, в якому він живе. Він вчиться ходити, говорити, проводить маніпуляції з предметами, водою, піском, займається дослідницькою діяльністю, приміряє на себе різні моделі поведінки, удосконалює всі придбані вміння і вчиться новим. Залежно від рівня дозрівання, мозок виконує посильні функції. З кожним днем кількість придбаних знань і навичок зростає. Чим більше ви говорите з дитиною, тим більше інформації про світ він отримує.

2.Темперамент. Дитина розвивається всебічно, в тому числі і емоційно. Вибираючи спосіб її навчання, варто враховувати особливості темпераменту дитини. Якщо це холерик, то вона практично завжди буде активною, тривожною, гучною. У неї буде часто змінюватися настрій і бажання займатися тією чи іншою діяльністю. Заняття з такою дитиною має бути насичене різними видами діяльності, її не можна захищати від спілкування з дітьми. Меланхоліки більш замкнуті, кілька відсторонені від дійсності. Будь-яку їх активність важливо своєчасно заохотити. Флегматики спокійні, потайливі. Таку дитину потрібно постійно зацікавлювати, пробуджувати в ній емоції. Сангвініки – це яскраво виражені лідери, які легко знаходять спільну мову з ровесниками, швидко організовують колективну гру. При навчанні малюка з таким видом темпераменту важливо мотивувати його до посидючості.

3.Естетичне виховання. Для повноцінного розвитку дитини надзвичайно важливо приділяти увагу її естетичному вихованню. Йдеться про розкриття творчих здібностей, таланту, формуванні почуття прекрасного, любові до природи. Малюкам важливо включати для прослуховування класичну музику, звуки природи, дитячі пісні. Вони повинні чути вірші, вчити їх напам’ять, занурюватися в світ казок і оповідань. Це розвиток фантазії, пам’яті, мислення, ритмічної сторони мовлення.

4.Дрібна моторика і творчість. Дитині важливо малювати, ліпити з пластиліну, тіста, вирізати з паперу. Такі заняття розвивають дрібну моторику, мислення, фантазію, креатив.

Ранній розвиток дитини може включати в себе музичні, творчі, логоритмічні заняття. Це знайомство з навколишнім світом шляхом використання ефективних способів навчання відповідно до віку дитини.

«Кулінарна» математика

Чи доводилося вам спостерігати за процесом приготування страви з…. піску, камінців, травинок, листочків, квіточок? Так кулінарні вправляння характерні як для дівчат, так і для хлопчиків з раннього віку. Можливо ви і самі можете пригадати ті неповторні відчуття таїни куховаріння , коли у дитинстві розмішуючи в іграшковій каструльці суп із кульбабок, міркували : скільки ж солі треба покласти.

Хіба ви забули своє дитяче бажання бути разом із мамою на справжній кухні і занурити руки у борошно чи манну крупу, порізати огірок чи просто зазирнути у каструльку? Знайте: малі діти, по-перше, можуть стати реальними помічниками у приготуванні багатьох страв. По-друге, саме тут вони можуть набути і закріпити свої знання та вміння.

Залучення малюка до приготування їжі може бути ще одним цікавим засобом математичного розвитку. За тему розмови на кухні мають правити продукти харчування, приладдя та столові прибори. Описуючи той чи інший продукт, використовуйте математичні терміни: · огірок — зелений, довгий, хрумтливий; · яблуко кругле, солодке, запашне; · картоплина велика, кругла; · картоплі багато, а моркви мало. Заохочуйте малюка до обговорення того, який на вигляд кожний продукт, який його смак і запах, а також тих відчуттів, що пов’язані з ним. Пропонуйте скуштувати різні продукти – сирі чи варені (тушковані, смажені). Наголошуйте на математичних термінах: візьми половинку абрикоса, поглянь, у вишні один камінець, а у яблука багато зерняток; ця цибулина велика ,а ти візьми маленьку.

Можна проводити з дитиною різні експерименти, зокрема визначити: · Які продукти хмурять, коли ми їх їмо? (Яблуко, огірок.) · Які продукти ніби тануть у роті? (Кавун, диня.) · Які тануть? (Шоколад, морозиво.) А можна запропонувати їй: · знайти подібність та відмінність між різними продуктами; · з’ясувати, чи відрізняються за формою морквина та картоплина; · порівняти, чи схожі за формою цибулина і буряк; · визначити, на яку геометричну фігуру (круг, прямокутник, квадрат, трикутник) схожі певні овочі, фрукти. · Яких геометричних фігур більше на столі під час вечері? Залучайте дітей до групування продуктів: · овочі — для супу, борщу, інших страв; · фрукти та ягоди — для компоту, киселю тощо. У кулінарній діяльності дитина непомітно засвоює відношення числа і цифри, збереження кількості величини, найпростіші алгоритми. Базисні поняття математики «величина – відношення — число» на практичному рівні входять у життя дошкільників. А ще — «кулінарна» математика збагачує зміст спілкування у сім’ї, сприяє творчій взаємодії поколінь.

«Математика — це цікаво»

Часто чуєте, як дитина заявляє, що вміє рахувати до 10, до 20. Починаючи рахувати, він поспішає, пропускає числівники. Дорослі йому підказують, а дитина механічно повторює все сказане за ними. Постає питання: чи дійсно дитина вміє рахувати? Тут на обличчя механічне запам’ятовування числівників, за яким немає головного розуміння, тому навчати дошкільнят початкам математики, безумовно, необхідно. Пропонуємо деякі ігри з дітьми:

«Що буває по 2?»                            

Мета гри: вправляти дітей в рахунку до 2.

На стіл покладіть 15 — 20 паличок. Дорослий і дитина по черзі називають ті предмети, які завжди бувають тільки по 2 (черевики, панчохи). За кожну правильну відповідь гравець бере зі столу 2 палички.

Правила гри:

  1. Якщо відповідь неправильна — палички брати не можна.
  2. Виграні палички кожен гравець відраховує самостійно.
  3. Гра закінчується, коли на столі не залишиться паличок, тоді гравці порівнюють прийомом додавання палички і визначають переможця.

Гру можна спростити: називати предмети, яких може бути 2: огірки, олівці і т.д.

Ускладнити: називати те, чого не буває по 2: лапок у кішки, носів у людини, ніжок у табурета.

Коли дитина познайомиться з іншими числами, моно провести аналогічні ігри: «Що буває по 3, по 4».

«Доручення»

Мета гри: вправляти дітей в умінні відраховувати предмети по названому числу.

Дорослий називає знайоме дитині число, дитина приносить таку ж кількість іграшок. Потім число називає дитина, а доручення виконує дорослий. Правильність виконання завдання перевіряє той, хто його дав. За кожне правильно виконане доручення гравець отримує фішку. Після гри порівнюють кількість набраних фішок і визначають переможця.

Правила гри:

  1. Число називають тільки один раз.
  2. Той, хто неправильно виконав доручення, виконує його вдруге. Дорослому потрібно помилятися, але не більше, ніж на одиницю (принеси 5 предметів замість 4).

Продовжуйте вчити дітей розрізняти і словесно позначати величину предметів. Якщо дитина добре порівнює за величиною 2 предмета, тренуйте в порівнянні з величиною 3 предметів.

Головну увагу слід направляти на величину середнього предмета. Добре вам допоможе казка «Три ведмеді». Запитайте у дитини: Хто найбільший? Хто самий маленький? А яка за величиною Настася Петрівна? Запропонувати підібрати для них стільці, посуд. Покажіть дитині 3 кольорових олівців різної довжини. Запитайте про середній олівець. Який він по довжині? (Середній) Довгий, короткий, коротше, довше — знайомте з цими поняттями.

Порівняйте товщину книг в різних обкладинках. Дитині буде легше пояснити про яку книгу йдеться.

Вчіть дитину розташовувати предмети у порядку зменшення їх розміру: великий, менший, найменший, потім у порядку зростання. Для закріплення уявлень дітей про величину можна використовувати ліплення, малювання, аплікацію.

Зразкові завдання: зліпи три грибка різної величини, намалюй високе і низьке дерево, з кіл різного розміру наклей пірамідку і т. д.

«Магазин»

Мета гри: вправляти дітей в умінні розрізняти величину предметів, активно використовувати в мовленні слова: довгий — короткий, низький, широкий, вузький, великий — маленький.

Для гри підбираються іграшки і предмети різних розмірів, наприклад: велика і маленька ляльки, довга і коротка стрічки, широке і вузьке ліжечка, висока і низька каструльки. Дорослий — продавець, дитина — покупець. Щоб купити іграшку, дитина повинна назвати її величину: «Дайте, будь ласка, довгу лінійку», «Мені потрібна висока пірамідка» і т. д.

Основне правило гри: іграшка або річ видається покупцю тільки в тому випадку, якщо вказана її величина.

«Знайди трикутник»

Мета гри: вправляти дітей в умінні розрізняти трикутник серед інших геометричних фігур. У кожного гравця перед початком гри 15 — 20 різних геометричних фігур, серед яких 8 — 10 трикутників. За сигналом гравці вибирають трикутники і розкладають їх у ряд. Виграє той, хто першим вибрав всі трикутники. Гру можна змінити: вибирати квадрати, прямокутники, кола.

«Хто швидше?»

Мета гри: вправляти дітей у розрізненні знайомих геометричних фігур.

До початку гри у кожного граючого 10 — 20 штук різних геометричних фігур. Їх змішують і закривають аркушем паперу. По сигналу кожен гравець відкриває свої фігури і розкладає їх у ряд: ряд квадратів, ряд — кіл і т. д. Виграє той, хто швидше і без помилок викладе 4 ряди.

Правило гри: починати викладати фігури тільки після сигналу.

Продовжуйте практикувати дітей в умінні орієнтуватися в просторі. Найзручніше це робити в повсякденному житті, надавши вправі ігровий характер або форму доручення: «Підійди до серванта і принеси ту чашку, що стоїть праворуч», «що ти бачиш праворуч від себе?» і т. д.

Слід вчити дітей орієнтуватися в часі, розрізняти частини доби (ранок, день, вечір, ніч); користуватися словами: сьогодні, вчора, завтра, швидко, повільно.

Зверніть увагу дітей на зміну частин доби: настає вечір, скоро буде ніч, завтра підемо в кіно. Цю книгу ми читали вчора.

До 5-ти років діти повинні розрізняти і називати: коло, квадрат, прямокутник, незалежно від розміру або кольору фігур. Розрізняти і називати куля, куб, циліндр, правильно користуватися словами, які позначають просторові напрями і час.

Якщо хочете навчити дитину рахувати, купіть 3 види дрібних іграшок по 10 штук (качечки, грибки тощо) або наберіть з природного матеріалу (шишки, горіхи, жолуді, камінчики).

 

Бажаємо успіхів!

«Логіко-математичний розвиток використовуючи конструктор LEGO»

Математика завжди була невід»ємною складовою людської культури, вона є провідником на шляху пізнання оточуючого світу для дитини, базою для прогресу суспільства, важливою компонентою розвитку особистості.

Щоб математика не стала для малюка наукою за «сімома замками», слід якнайбільше використовувати можливості ігрової діяльності. Під час такої діяльності діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, групують, класифікують, оперують з множинами, будують прості умовиводи, а в процесі спілкування доводять одні факти чи спростовують інші.

Надзвичайно цікавою і пізнавальною формою роботи із сенсорного та розумового розвитку дошкільників є застосування конструктора LEGO.

Цеглинки є наочно-образними моделями тих математичних операцій, які діти проводять в ході діяльності. Конструктивні ігри засновані на дієвому розвитку, а в формуванні елементарних математичних уявлень провідним прийнято вважати практичний метод, сутність якого полягає в організації практичної діяльності дітей, спрямованої на засвоєння певних способів дій з предметами і їх замінниками.

У процесі конструювання найважливішими є здатність до точного сприйняття таких зовнішніх сил природи, як форма, розмірні і просторові відносини; здатність до узагальнення, співвіднесення предметів до певних категорій на основі виділення в них істотних властивостей і встановлення зв’язків і залежностей між ними. Це найбільш відповідає процесу математичного розвитку дошкільників.

Звичні цеглинки LEGO і знання про реальне життя допомагають дітям міркувати, робити висновки, мотивують до вільного обговорення математичних питань, сприяють розвитку дрібної моторики, просторової уяви, пам’яті, уваги, логічного мислення тощо.

Можливості використання конструктора LEGO у роботі з логіко- математичного розвитку дошкільників є надзвичайно широкими. LEGO- технологія цікава тим, що, базуючись на інтегрованих принципах, об’єднує в собі елементи гри та експериментування. Ігри з LEGO виступають засобом дослідження та орієнтації дитини в реальному світі.

Ось деякі з них:

  1. Гра « Потяги »

Мета: вчити співвідносити цифру з кількістю предметів. Розвивати наочно – дійове та образне мислення.

Завдання: дитина обирає вагончик з цифрою. Учасникам гри треба завантажити вагони кількістю цеглинок, яка відповідає цифрі.

Вагони завантажено. Потяг вирушає в дорогу.

  1. Гра « Чарівні LEGO- перетворення»

Мета :Закріпити знання про властивості геометричних фігур. Розвивати творчу уяву, асоціативне мислення.

Завдання : дорослий пропонує учасникам викласти з цеглинок конструктора прямокутник. Потім  перетворити прямокутник на квадрат. Чим квадрат відрізняється від прямокутника? На що схожі ці фігури в навколишньому світі? Скільки цеглинок потрібно ,щоб утворити прямокутник? Щоб утворити квадрат?

  1. Вправа « Ланцюжок»

Мета :закріпити назви цифр і навички лічби в прямому і зворотному порядку в межах 10. Виховувати інтерес до предмету . Розвивати увагу, зосередженість.

Завдання : дорослий пропонує розташувати цеглинки з цифрами в порядку зростання . Порахувати всі цеглинки в порядку зростання, перемішати цеглинки і по пам’яті розташувати їх в порядку спадання.

  1. Вправа «Більше чи менше»

Мета :Закріпити співвідношення цифри і числа. Навчитися порівнювати. Розвивати увагу.

Завдання :дитина отримує картку з завданням і  цеглинками викладає свою нерівність. Рахує цеглинки  і кладе на картку цеглинку з потрібним знаком.

Викладає  цифрами або записує нерівність.

«Особливості формування логіко-математичних здібностей дошкільників»

Навчання дошкільника математики — це передусім формування логіко-математичної компетентності — тобто вміння застосовувати знання у повсякденному житті. Адже «математика» оточує нас повсюди, це і має показати та пояснити дорослий малюку, зацікавлюючи його і підтримуючи стійкий інтерес до цієї захопливої, зовсім не «сухої» науки.

  1. 1. Математика на прогулянці.

Звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння». Наприклад: «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі..)». Така гра сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги.

  1. В кімнаті.
  • Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казочку запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером ( від 1 до 10 ).
  • Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуйте дитині підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, скласти їх один в один за принципом мотрійки.
  • Заохочуйте дитину самостійно організовувати свій ігровий простір Наприклад. Запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.

Важливе значення для розвитку дитини має орієнтир у просторі. Потрібно пам’ятати, що формування навичок мислення орієнтування в просторі потребує багаторазового повторення, конкретного показу того, що повинна робити дитина. Ось деякі зразки вправ на закріплення понять «ліва сторона», «права рука (нога)», «попереду», «позаду»:

  1. Постав стілець з правої (лівої) сторони від себе;
  2. Поверни голову вправо (вліво);
  3. Зроби крок вперед (назад), вправо;
  4. Візьми в праву руку м’яч, а в ліву – куб;
  5. Стань так, щоб ведмедик був позаду (попереду);
  6. Що розміщено попереду (позаду)?

За завданням дорослого діти розкладають іграшки, картинки на столі або аркуші паперу: вгорі, внизу, зліва направо. При цьому широко використовуються ілюстрації з книг. Хочеться порадити батькам, не спішіть дитині відразу допомагати, дайте можливість їй самостійно подумати, помислити, аж потім уточнюєте відповідь, доповнюєте дію, пояснюючи, чому саме так.

  1. На кухні.
  • Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти.
  • Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Це завдана розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику та сенсорику.
  • Приготування вареників — цікава і захоплива справа, тож нехай ваш малюк допомагає їх ліпити, при цьому лічить, скільки він зробив сам, скільки ви, а скільки разом.
  • Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною міркою відміряти крупу. Можете проводити гру «Магазин», тобто «купувати» у дитини певні продукти.
  • З чистих губок для миття посуду нехай дитина збудує будиночок, якщо вдається, то нехай сконструює кілька поверхів, а потім їх полічить.
  • Пропонуйте маляті шукати на кухні предмети, схожі за формою на прості геометричні фігури, і називати їхнє місце розташування. Наприклад «Мілка тарілка схожа на круг. Знаходиться на другій поличці зверху, в шухляді, біля чайника ».
  1. На природі.
  • Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера,моря) можна полічити, хто знайшов більше камінчиків. Цікаво буде оголосити конкурс знайди найменший чи найбільший камінчик.
  • Камінчики можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.
  • Малеча полюбляє кидати камінчики у воду. Позмагайтеся і покидайте їх на дальність: хто кинув далі, хто ближче.
  • 3 шишок, каштанів, камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти якусь геометричну фігуру, порівняти, яких матеріалів використано більше.
  • Залучайте дітей до ігор: «Скільки кроків до дерева?», «Який листочок більше?»
  • Під час спостережень за деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева, порівнювати за величиною, знайти найвищий дуб, обійняти найтовстіше дерево.

Як бачите, розвивати логіко — математичне мислення вашого малюка цікаво і цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють формуванню не лише відповідних математичних вмінь але й загальної життєвої компетенції дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.

5 речей про коронавірус, які потрібно знати батькам: роз’яснення від МОН та МОЗ

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.

ЩО РОБИТИ:

  • попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар;
  • нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук);
  • попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки;
  • просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується;
  • посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення;
  • важливо уникати місць масового скупчення людей.

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання.

ЩО РОБИТИ:

  • у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

  • мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук;
  • під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя;
  • не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними;
  • не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

«Залучення дітей до сімейної традиційної культури»

Шановані батьки, постарайтеся відповісти на наступні питання:

  1. Які сімейні свята проводяться у Вас вдома?
  1. Які сімейні традиції є у вас вдома? ___
  1. Чи знають ваші діти, де вони народилися? ___
  1. Чи знають ваші діти, де народилися їх батьки? ___
  1. Чи знають ваші діти імена і по батькові своїх батьків? ___
  1. Чи є у вас фотографії з історією вашої сім’ї? ___
  1. Чи є у вашій сім’ї сімейна реліквія? ___
  1. Чим ваша сім’я відрізняється від інших? ___

Вирішальна роль у формуванні особи дитини належить сім’ї, яка виконує важливі соціальні функції, передаючи мову, звичаї і традиції. До числа важливих умов у вихованні дітей відносяться сімейні традиції. Сімейні традиції — велика рідкість. Люди у наш час живуть досить ізольовано від родичів, друзів і сусідів. Відсутність такого чинника не дозволяє дитині в належному ступені адаптуватися до соціуму, накопити досвід соціальних стосунків. Між тим нічого так не об’єднує сім’ю, як традиції. Завдяки їм, у будинку формується сприятливий психологічний клімат, добрі взаємовідносини між усіма членами сім’ї. Спорідненість і сім’я нерозривно пов’язані, ці зв’язки один з найважливіших каркасів в побудові культури. Вони функціонують в якості механізму передачі любові, доброти, взаєморозуміння, готовності прийти на допомогу близьким людям. Саме через сім’ю і спорідненість передається досвід, традиції і звичаї від старшого покоління молодшим. Збагачення змісту сімейних традицій сприяє повноцінній організації життєдіяльності сім’ї як соціального інституту, забезпечує зростання взаєморозуміння, допомагає удосконалити процес домашнього виховання, є основою виховання дітей.

Як привчити дитину до самостійності?

  • Не квапте малюка, дозвольте йому самому зробити будь-що. Звичайно, зручніше та швидше одягти трирічку, аніж терпляче очікувати, доки він впорається самостійно, але така допомога лише нашкодить у майбутньому;
  • Заохочуйте ініціативу: хваліть за вимиту підлогу (нехай і з калюжами) чи вдягнену самостійно сукню (можливо, задом наперед);
  • Створіть безпечне середовище для розвитку. Замість того, щоб регулярно обмежувати дії дитини пересторогами та заборонами, приберіть всі потенційно небезпечні предмети з дитячого простору;
  • В ситуаціях, що постійно повторюються дозвольте обирати, не забуваючи про відчуття міри. Так, малюк має право обрати футболку із трактором чи тваринами для виходу на вулицю, рис чи картопляне пюре на обід. Відмову їсти суп із котлетою на користь шоколадного батончика коректно відхиліть, аргументуючи свою позицію;
  • Визнайте право на помилку, не сваріть в разі невдачі. Адже тільки в результаті багаторазового повторення та аналізу своїх невдач можна навчитися будь-чому;
  • Дайте зрозуміти, що будь-яка дія має свої наслідки;
  • Використовуйте вербальне підкріплення та вірте у свого малюка. «Злізай, а то впадеш» – подібні фрази відбивають бажання робити будь-що. «Тримайся міцніше, і ти не впадеш» – така риторика вселяє в маленьку людину віру у власні сили.

Самостійність у виборі одягу та одяганні:

  • Організуйте зручні шафки для одягу, нехай в них будуть низькі полки, щоб дитині було зручніше дотягнутися, зручні вішалки, поперечини. Якщо речі будуть для дитини доступні, незалежність у виборі одягу неодмінно з’явиться!
  • Вибирайте дитяче взуття та одяг зі зручними застібками, кнопками, різними липучками. Светри і футболки з вільною горловиною, шорти і штани на резинці. Дитина зможе одягатися без вашої допомоги легко і швидко.
  • Розподіліть по шафках сезонний одяг.
  • Покажіть дитині куди потрібно складати одяг для прання.

Самостійність в гігієнічних процедурах:

  • У ванній розподіліть на низькому рівні: рушник. Також вам знадобиться підставка або стільчик, щоб дитині було зручно дотягнутися до крана.
  • Насадка для унітазу або горшок також повинні бути в постійному доступі для малюка.

Самостійність в їжі:

  • Створіть на кухні спеціальну дитячу зону: шафка або поличка, де буде зберігатися посуд малюка.
  • Використовуйте скляний і керамічний посуд, покажіть дитині, як з ним поводитися.
  • Готуйте таку їжу, яку ваш малюк може їсти без труднощів.
  • Дозволяйте дитині допомагати в вам в приготуванні їжі та прибиранні.

Самостійність під час сну:

  • Дитяче ліжко повинно бути низьким та відкритим, таку зону сну дитина вільно зможе залишати за бажанням, також як і повертатися.
  • Придумайте ритуал, який буде повторюватися кожен вечір, наприклад чай, читання книги, перегляд мультфільму. Таким чином Вам не потрібно буде щодня нагадувати про те, що прийшов час для сну.

Самостійність в дозвіллі та іграх:

  • Організуйте в дитячій кімнаті зручні зони зберігання іграшок. Прибирайте по-далі ті іграшки, з якими малюк вже не грає, так йому буде набагато легше наводити порядок.
  • Ігри, альбоми для малювання та інші приналежності повинні бути в найближчому вільному доступі.
  • Поставте в дитячій кімнаті предмети для прибирання, совок, щітка, для самостійного прибирання сміття зі столу і статі. Запасіться терпінням та на власному прикладі демонструйте бажані приклади поведінки. Не забувайте про ключовий принцип, яким варто керуватися при вихованні цілісної та самостійної особистості, – не «замість дитини», а «разом із дитиною».

«Вплив телебачення і комп’ютерних ігор на розвиток дитини»

  • Не піддавайтесь спокусі полегшити собі життя, посадивши малюка перед телевізором, а самим зайнятись справами. Пам’ятайте, що психіка дитини формується тільки у спільній діяльності з дорослим.
  • Чітко регламентуйте перегляд дитиною телепрограм, роботи за комп’ютером. Максимальна кількість часу біля екрану не повинна перевищувати від 15-20 хвилин до 1 години на день (біля комп’ютера – не більше ніж 12 хвилин) для старших дошкільнят.
  • Намагайтесь не дозволяти дитині переглядати рекламу, а також художні фільми, що орієнтовані на дорослу аудиторію.
  • Намагайтесь стежити за змістовністю та художністю дитячих програм, щоб виключити низькопробну відео і телепродукцію.
  • Обговорюйте з дитиною сюжети переглянутих фільмів, використаних комп’ютерних ігор. Важливо зрозуміти, що дитина думає, відчуває, як вона вчинила б у тій чи іншій ситуації. Навчіть дитину аналізувати, оцінювати вчинки і розуміти почуття інших людей.
  • Після обговорення можна запропонувати малюкові намалювати героїв фільму, гри чи зліпити їх із пластиліну тощо. При цьому важливо звернути увагу на зображення емоцій героїв.
  • Для дітей старшого дошкільного віку можна організувати гру «Режисери-мультиплікатори»: придумати і намалювати серію малюнків для нового фільму або продовжити улюблений фільм або гру.

Таким чином, пам’ятаючи про значну роль ЗМІ у житті кожної людини, ми повинні пам’ятати про ту відповідальність, що покладена на дорослих: зробити все можливе, щоб не допустити негативного впливу інформаційного потоку на психіку дитини.