Category Archives: Фізкультурно-оздоровчій центр

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Яскраво минуло свято Покрови у нашій Катрусі. Таким чином діти вчаться шанувати та берегти історію рідного народу. Веселі ігри, танці, випробування – було усе, що цікаво для наших маленьких козачат. І жодне козацьке свято не обходиться без смачненного куліша. DSC_0517

DSC_0531

DSC_0548

DSC_0572

DSC_0575

DSC_0397

DSC_0304

DSC_0327

DSC_0607

DSC_0298

DSC_0606

DSC_0621

DSC_0666

DSC_0641

DSC_0694

МАУГЛІ

До свята Мам діти старшої групи №3 підготували виставу за мотивами історії про Мауглі, яка відбулась у форматі музично-спортивного свята. Із великим інтересом дошкільнята вживались у ролі своїх персонажів. Маленькі актори змогли талановито передати характер та почуття кожного з героїв. Тут ми побачили турботу та любов батька-вовка та мати-вовчиці до своїх веселих дітлахів-вовчат, грайливість маленьких та запальних мавпочок, граціозність хитрої партери Багіри, мудрість доброго ведмедя Балу та піклування його сестри Бели, обізнаність яскравого Папуги та підступність злого тигра Шерхана. Також діти дивували глядача танцювальними здібностями, демонструючи синхронність рухів та велику різноманітність емоційних барв, що іноді було неочікувано побачити  від дитини віку 5-6 років. Гучно співали авторські пісні з відчуттям ритму та слуху. А потім грали у спортивні ігри, з новітнім підходом, в яких змогли проявити себе дуже спритними, сильними та витривалими. У підборі костюмів важливим завданням було зробити так, щоб не перенавантажити образи зайвими елементами, але зробити дітей максимально схожими на звірят, тому було обрано ідею з аква-гримом. Ми дуже вдячні батькам за співпрацю!St_3-088 St_3-079 St_3-029 St_3-104 St_3-125

Processed with VSCO with c1 preset

Processed with VSCO with c1 preset

Processed with VSCO with c1 preset

Processed with VSCO with c1 preset

Processed with VSCO with c1 preset

Processed with VSCO with c1 preset

St_3-040 St_3-011

Processed with VSCO with preset

Processed with VSCO with preset

«Формування правильної постави»

Постава – це звична для людини поза під час сидіння, стояння та ходьби, сформована шляхом поєднання роботи умовних і безумовних рухових рефлексів у процесі розвитку та виховання. У дошкільному віці важливо займатись попередженням різних проблем зі спиною і формуванням правильної постави у дітей. В цьому вам може допомогти фітбол, якщо є, якщо немає – його можна замінити простим м’ячем. Також можна використати книжки з тоненьким переплетом, для носіння на голові.

Старший вік                   

Ходьба на місці з високим підніманням стегна і широкими вільними рухами рук — 1 хвилина. Дихати рівномірно. Вправи виконувати повільно, без різких рухів. Кожну вправу повторюйте 4-6 разів.

  1. В. п. — стоячи, пальці рук переплетені за спиною; 1—2 — піднятися на носки, відвести руки назад до зведення лопаток (вдих); 3—4 — в. п. (видих).
  2. В. п. — руки за голову; 1 — відводячи лікті назад, ліву ногу назад на носок, прогнутися (вдих); 2 — в. п. (видих); 3—4 — те саме правою ногою.
  3. В. п. — сід на п’ятках, тулуб нахилений уперед, руки вперед, долоні на підлозі; 1—3 — ковзаючи грудьми над підлогою, згинаючи і випростовуючи руки, перейти в упор лежачи на стегнах, голову відвести назад, прогнутися (вдих); 4 — згинаючи ноги, в. п. (видих).
  4. В. п. — упор лежачи на зігнутих руках; 1—2 — випростовуючи руки, упор лежачи на стегнах, прогнутися (вдих); З—4 — в. п. (видих).
  5. В. п. — о. с.; 1 — піднятися на носки, руки через сторони вгору (вдих); 2—3 — присід, руки вгору (видих); 4 — в. п.
  6. В. п. — лежачи на грудях, руки зігнуті в ліктях, кисті під підборіддям; 1—2 — руки в сторони, підняти голову, плечі і ноги, прогнутися “ ластівка ” (вдих); 3—4 — в. л (видих).
  7. В.п. – сидячи на п’ятах, руки на колінах. 1-4 – повільно нахилитись вперед потягнутися за руками, сідниці не відривати від п’яток, 5-8 – повільно поверніться у в.п.

Ходьба з предметом на голові (книжка або іграшка) з різними положеннями рук, потім прискорюватись.

Біг у повільному темпі (1—2 хвилини) з переходом на ходьбу і виконання дихальної вправи з рухами рук угору та вниз.

Середній вік

Ходьба звичайна в русі, ходьба на носках, п’ятках, з високим підніманням коліна. Вправи виконувати повільно, без різких рухів. Кожну вправу виконуйте 4-6 разів.

  1. В. п. — притиснутися до стіни потилицею, спиною, сідницями і п’ятками, набувши положення правильної постави; 1— крок уперед; 2 — в. п.; З — крок уперед з заплющеними очима; 4 — в. п.

Фізичний розвиток та оздоровлення дитини вдома

Шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток та оздоровлення Вашої дитини вдома, користуйтеся низкою порад:
• Привчайте дитину до дотримання режиму дня;
• Облаштуйте вдома спортивний куточок або спортивну зону;
• Піклуйтеся про питний режим дитини;
• Виконуйте загартувальні процедури;
• Виконуйте з дитиною ранкову гімнастику та спортивні вправи;
• Долучайтесь до процесу разом з дитиною або, за можливості, усією родиною.
На період карантину пропоную виконати завдання: разом із дитиною вигадати спортивний міні-танок. Складовими елементами можуть бути різноманітні рухи спортивного, танцювального, гумористичного характеру (для зацікавлення дитини).
Також пропоную вправи та ігри, які сприятимуть розвитку основних фізичних якостей у Вашої дитини, таких як: спритність, швидкість, витривалість, силу, координацію, гнучкість.
Найпростіше вдома працювати над гнучкістю, для цього виконуйте вправи з:
• Нахилом тулуба з рівними ногами із торканням до підлоги;
• Лежачи на боці, руки перед собою покласти одна на одну, ноги зігнуті, розкрити руки так, щоб друге плече торкнулося підлоги, при цьому не розводити коліна;
• Стоячи на четвереньках, прогинати спину як кішечка та округляти її з опусканням голови;
• Вправу книжечка, сидячи на підлозі, нахиляючись з рівною спиною і тягнучись руками до носочків;
• Не згинаючи ніг, зробити мах ногою і торкнутися носком однієї ноги протилежної руки;
• Вправа з натягуванням носочків від себе і на себе.
Спритність, координація, рівновага:
• Стояти на одній нозі, змагаючись з кимось з родини хто довше (старший вік);
• Стояти на носочках, хто довше (середній вік)
• Підкидати м’яч трошки вище голови і ловити його (середня група);
• Підкидати м’яч з хлопком трошки вище голови і ловити його (старша група);
• Відбивати м’яч від підлоги двома руками (середній вік);
• Відбивати м’яч одною рукою (старший вік);
• Прокочувати м’яч у ворітця (можна для цього використовувати стілець);
• Стрибати в розворотом;
• Носити предмет на голові, щоб він не впав (середній вік), на швидкість можна змагатися з батьками (старший);
• Опуститися у повний присід і протриматися у цьому положенні на носочках;
• Гра «Найшвидший». Один дорослий – ведучий, наприклад мама. Гравці – дитина та наприклад батько, брат чи сестра. Ведучий готує обидві руки для хлопків і почергово називає різні номери, як тільки звучить сигнальний номер, наприклад 5, тоді кожен з гравців повинен підбігти до ведучого та хлопнути його по руці, хто швидше, той і отримує очко. Перед грою потрібно домовитись про сигнальний номер і до якої кількості очок буде продовжуватись гра.
Витривалість:
• Вчитися стрибати на скакалці (старший вік);
• Перестрибувати через покладений на підлогу предмет двома ногами боком;
• Вис на перекладині, якщо вдома є можливість (старший вік);
• Подолання перешкод;
• Біг на місці.
Швидкість:
• Ставити швидко крапки на папері за 5 секунд, міняти руку;
• Швидкі присідання (старший вік);
• Біг на місці з прискоренням;
• Гра «Реакція». 1 хлопок дорослого – дитина виконує швидкі присідання, 2 – хлопка – стрибки на місці, 3 хлопка – бігти на місці з високим підніманням коліна;
• Гра «Човниковий біг». На можливій удома відстані покласти 3 предмети (для середнього віку) або 5-6 предметів (для старшого). Дитина добігає до предметів і бере один, повертається з ним на старт і так до тих пір, поки не перенесе усі предмети. Краще грати з кимось із батьків, щоб у малечі була мотивація до гри.
Не виконуйте усі вправи в один день і не перенапружуйте дитину, дітям середнього віку краще займатися 20-25 хвилин в день, а старшого – 30-35 хвилин.
Дякую за увагу!

«Забезпечення фізичного здоров’я дитини»

Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, ні в якому разі не виявляйте зневагу до фізичного виховання і розвитку.

Висока самооцінка — один із потужних стимулів для дитини виконувати будь – яку роботу.

Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами.

Ні в якому разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо з якихось причин дитина не хоче. Потрібно насамперед з’ясувати причину відмови, усунути її і тільки після цього продовжувати заняття.

Не сваріть свою дитину за тимчасові невдачі. Дитина робить тільки перші кроки в невідомому для неї світі, а тому вона дуже болісно реагує на те , коли інші вважають її слабкою і невправною.

Важливо визначити індивідуальні пріоритети дитини і виборі фізичних вправ. Практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але бувають і винятки.

Не міняйте дуже часто набір фізичних вправ для дитини. Якщо комплекс дитині подобається, нехай вона виконує його якомога довше, щоб добре засвоїти ту чи іншу навичку.

Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вікові та індивідуальні особливості. Ніколи не змушуйте виконувати дитину фізичні вправи, якщо вона не хоче.

Три непорушних закони повинні супроводжувати вас у фізичному вихованні дітей: розуміння, любов і терпіння.

Задля збереження та зміцнення здоров’я вашої дитини можна виконувати вдома:

ходіння босоніж по різноманітним ребристим поверхням;

гігієнічні водні процедури;

гімнастика пробудження;

масаж рефлекторних зон стопи, використовуючи “доріжки здоров’я”;

вправи на формування правильної постави;

гімнастика для очей;

пальчикова гімнастика;

масаж долоньок горіхами, каштанами;

повітряні процедури;

вітамінотерапія: вживання в їжу часнику, цибулі, фруктів, овочів.

Нетрадиційні:

– дихальна гімнастика;

– психокорекція (казкотерапія, сміхотерапія, психогімнастика).

Як результат взаємодії закладу та сім’ї в питанні фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі очікуємо зниження захворюваності, високі показники фізичного розвитку, сформованості  певного рівня  знань з валеологічної освіти, усвідомлення значення здорового способу життя.

Як попередити авітаміноз у весняний період?

Авітаміноз у весняний період у дітей – явище не менш поширене, ніж у дорослих.
Адже дитячий організм інтенсивно росте, а значить і вітаміни йому потрібні постійно. А нестача вітамінів, мінералів і мікроелементів дуже негативно позначається на розвитку дитини і на роботі всіх органів і систем його організму.

  Подбайте про профілактику авітамінозу своєчасно.

Вітамінно-мінеральні комплекси
      Сучасна фармакологія пропонує різноманіття самих різних вітамінних комплексів. Всі вітамінно-мінеральні комплекси дитині повинен призначати його лікуючий лікар – педіатр, який обізнаний про стан здоров’я дитини та її індивідуальні особливості організму.

Правильний раціон харчування
Дуже важливо правильно збалансувати раціон харчування дитини. Навесні він повинен бути збагачений продуктами, які у великій кількості містять вітаміни і мікроелементами, так необхідні малюкові. Дитячі лікарі-дієтологи радять звернути особливо пильну увагу на меню малюка.
Молочні продукти повинні становити не менше 40% усього раціону харчування крихти. Причому актуальні всі молочні продукти – молоко, кефір, ряжанка, сметана, йогурти. Зрозуміло, слід віддати перевагу продуктам, що не містить штучних барвників. У молоці міститься велика кількість кальцію, який сприяє засвоєнню всіх інших вітамінів.
Також необхідно стежити за тим, щоб у раціоні харчування малюка була достатня кількість тваринного білка. Він просто необхідний для повноцінного розвитку дитини та функціонування його організму. Але не забувайте про те, що всі м’ясні страви для дитини повинні проходити ретельну термічну обробку.
Дуже багато батьків, побоюючись розвитку у дитини авітамінозу, намагаються купувати йому якомога більше різних овочів і фруктів. Звичайно ж, це дуже добре. Але вирішити проблему того, як попередити весняний авітаміноз, таким способом навряд чи вдасться. Адже до весняного періоду в привізних фруктах і овочах практично не залишається ніяких вітамінів. Тому нічого корисного, крім клітковини, дитина не отримає.
І ось тут саме час згадати про те, що нам може запропонувати природа. Найчастіше народні способи того, як попередити весняний авітаміноз у дітей, набагато ефективніше, ніж імпортні фрукти і найдорожчі полівітамінні комплекси.
Усілякі сухофрукти
Всі сухофрукти дуже багаті такими вітамінами, як А, В1, В2, В3, В5, В6. Та й мінеральних елементів також досить багато – це і натрій, і фосфор, і магній, і кальцій, і залізо. Сухофрукти досить солодкі, тому їх люблять практично всі діти без винятку. Навряд чи у вас виникне проблема з тим, як змусити дитину їсти сухофрукти.
До речі кажучи, зверніть особливу увагу на самі сухофрукти. У продажу можна знайти два види сухофруктів – висушені промисловим способом і в домашніх умовах. Звичайно ж, в других вітамінів набагато більше.

Користь казок про здоров’я

Активізації пізнавальної діяльності дітей, підвищенню їх інтересу до знань, поглибленню та свідомому засвоєнню знань з питань охорони здоров’я сприяє подача інформації в незвичайній алегоричній формі – в формі казок, легенд, притч, які мають інформаційне та емоційне збагачення сприйняття, мислення і почуттів дитини за рахунок використання цікавого матеріалу, що дає можливість різнобічно пізнати певну проблему, пов’язану зі збереженням і зміцненням здоров’я. Використання біологічних казок, легенд, притч є незамінним для реалізації програм щодо формування здорового способу життя, профілактики негативних явищ, проявів девіантної поведінки. В них поєднується наукова інформація, естетична насолода, розуміння сенсу життя та здоров’я в житті людини. Казкові та стародавні історії активізують пам’ять, роблять вивчення та закріплення нового матеріалу цікавим, живим, емоційно насиченим. В казках, легендах, притчах міститься значний освітній та виховний потенціал. Вони сприяють формуванню не тільки біологічних знань, але і вихованню загальнолюдських якостей. Це додатковий матеріал, який можна використовувати як на заняттях, так і поза ними. Тому їх використання сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу, появі у дітей інтересу до питань охорони здоров’я, виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я.

 

Народна гра для дошкільнят

Народні ігри створені народом так само, як казки, приказки, загадки, вони передаються з покоління в покоління. Із їх змісті відбито національну психологію кожного народу: «У всіх народів існує чималий запас ігор, котрі якоюсь мірою відбивають побут народу».

К.Д.Ушинський підкреслював яскраво виражену педагогічну спрямованість народних ігор. На його думку, кожна народна гра містить у собі доступні форми навчання, вона спонукає дітей до ігрових дій, спілкування з дорослими. О. П. Усова писала: «У народних іграх немає навіть тіні педагогічної настирливості, й разом з тим усі вони цілком педагогічні».

Високу оцінку іграм дав В. О. Сухомлинський: «Гра – це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлючий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що засвічує вогник допитливості».

YYYYYYYYYYYYYYYYYYYYYYY-2015-05-14-002

Ігри та забави становлять чималий розділ народної дидактики й охоплюють найрізноманітніші її аспекти: народознавчий, мовленнєвий, математичний, природничий, пізнавальний, розважальний, оздоровчий тощо. Народні ігри супроводжують свята та національні обряди, у їх змісті відбиті сезонні явища, звичаї, пов’язані з хліборобською та землеробською працею.

Класифікація народних ігор

Народні ігри можна класифікувати за такими групами:

  • дидактичні,
  • рухливі з обмеженим мовленнєвим текстом,
  • рухливі хороводні ігри,
  • ігри мовленнєвої спрямованості,
  • обрядові та звичаєві ігри;
  • ігри історичної спрямованості;
  • ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу.

Дидактичні ігри – це ігри розумової спрямованості, які потребують використання раніше набутих знань, кмітливості, активної мислительної діяльності. Народні дидактичні ігри вчать дитину ненав’язливе, легко, захоплюють змістом гак, що вона навіть не помічає того навчання. У скарбниці народної дидактики є дидактичні ігри для будь-якого віку. Наприклад, для найменших: «Кую-кую чобіток», «Гу-ту-ту, варю кашу круту», «Сорока – ворона»; для старших: «Чорне та біле», «Фарби», «Краска», «Дід Макар», «Фанти», «Бірка», «Кури» та ін.

Значну групу становлять народні рухливі ігри з обмеженим мовленнєвим текстом. У них текст подається як лічилка, примовка, перегукування. Це ігри «Панас», «їду, їду», «Звідки ти?», «Жмурки», «Горю-дуб», «Котилася бочка…», «На чім стоїш?», «Іваночку, покинь схованочку», «Зайчик і Бурчик», «Бочечка», «Квочка», «Ірву, ірву горішечки» та ін. Наприклад:

Рухливі хороводні ігри супроводжуються пісенним текстом. На першому плані — слова, рухи — нескладні (ходіння в колі), по закінченні слів, співу можливий біг. Серед таких ігор найвідоміші: «Огірочки», «Галя по садочку ходила», «Подоляночка», «Перепілочка», «Ой ягіл, ягілочка», «Іде, іде дід» та ін.

Обрядові та звичаєві ігри передають характерні події з життя українського народу: початок жнив, косовицю, великодні та купальські ігри, калиту, веснянки.

Ігри історичної та соціальної спрямованості відбивають характер тієї епохи, коли вони складались. У їх змісті трапляються архаїзми, як для нас, гравцями виступають «пан», «король», «цар», «царівна». Це ігри: «Король», «У короля», «Воротарчик», «Пускайте нас», «Нема пана дома», «У відьми», «Дзвін», «Прослужив я в пана рік», «Кружок» тощо.

Ігри побутової спрямованості відображають у своєму змісті буденне життя людей («Жили у бабусі…», «Ой сусіди, сусідоньки», «Здрастуй, сусіде», «Куй-куй, ковалі…», «Як було у баби…»). Чимало серед них ігор з сюжетами про сімейне життя: «Батько», «Батько й діти», «Горщечки», «Гладущики», «Сімейка» тощо.

 

Організація спортивних ігор

1390315139

Спортивні ігри – це найвищий ступінь розвитку рухливих ігор. Вони відрізняються від рухомих єдиними правилами, що визначають склад учасників, розміри і розмітку майданчика, тривалість гри, обладнання та інвентар та ін, що дозволяє проводити змагання різного масштабу. Змагання зі спортивних ігор носять характер спортивної боротьби і вимагають від учасників великого фізичного напруження і вольових зусиль.

Е. Вільчковський наголошує на тому, що ігри спортивного характеру сприяють зміцненню здоров’я, підвищенню рівня рухової підготовки, комплексному розвитку фізичних якостей дошкільників. Застосування елементів спортивних ігор у дошкільному віці закладає в дитини основу для систематичних занять одним із видів спорту в такі шкільні роки.

  1. Городки.

Гра у городки доступна дітям старшої групи. Вона розвиває окомір, кмітливість, точність рухів, зміцнює м’язи рук і тулуба, підвищує емоційний тонус, виховує витримку і наполегливість.

Майданчик для городків розміщують якомога далі від інших ігрових споруд, щоб не влучити биткою або городками в дітей. На землі або асфальтній доріжці креслять два квадрати (краще фарбою), на відстані 3 м проводять риску – це півкон, а на відстані 6м- іншу риску – кін. За задньою стороною квадратів роблять огорожу з металевої сітки або земляний вал для того, щоб городки і битки не летіли в різні боки.

Для цієї гри потрібні городки і битки. Вони можуть бути дерев’яними або пластмасовими. Перед тим як проводити гру в городки, необхідно навчити дітей кидати битку по городках не тільки влучно, а й правильно. Є два способи кидання битки. Ліктьовий (хто кидає правою рукою та плічовий спосіб кидання. Під час кидання ліктьовим і плечовим способами битка має обертатися. Після того як діти навчаться виконувати кидок битки, можна проводити гру, в яку можуть грати двоє або кілька дітей (до п’яти в одній команді). Мета гри полягає в тому, щоб витратити найменшу кількість биток для вибивання певної кількості фігур. Для дошкільнят використовують до 6-8 фігур. Виграє той гравець (команда), який виб’є городки всіх фігур, затративши найменшу кількість биток. Кількість фігур у партії може бути від однієї до п’яти. Роль судді виконує вихователь або хтось з дітей.

Під час гри в городки увагу приділяють заходам безпеки. Всі діти повинні стояти за лінією кону, щоб не потрапити під кидок кого-небудь з гравців. Городки та битки дозволяють встановлювати та переносити тільки після того, як припинено гру. Дошкільникам рекомендується грати не більш як 2-3 партії підряд.

  1. Бадмінтон.

Грати в бадмінтон можна на рівному майданчику або галявині, гра не потребує якогось спеціального обладнання. Для гри в бадмінтон потрібні ракетки і волан відповідно до віку дитини. Під час гри важливо правильно тримати ручку ракетки, бо від рухів кисті залежить точність ударів по волану. 0,Оволодівши елементарною технікою та прийомами гри в бадмінтон, діти починають грати вдвох. Бажано, щоб спочатку партнером дитини був підготовлений гравець. За правилами кожний з учасників гри ударом ракетки спрямовує в бік партнера волан, відбиваючи його якомога точніше. Діти підготовчої до школи групи можуть грати в бадмінтон через мотузок, натягнутий між двома стояками або через сітку заввишки 120-130 см на майданчику (5×10 м). Виграє той, хто першим набере цю кількість очок. У цю гру грають один на один або двоє на двоє (кожному гравцеві креслять зону, за яку він не заходить, щоб не заважати партнерові).

  1. Настільний теніс.

У настільний теніс діти грають у підготовчій групі. Ця емоційна, жвава, цікава для них гра розвиває швидкість, спритність, витривалість, силу та швидкість реакції. Для гри потрібний відповідний інвентар: стіл, ракетки, сітка з металевими стояками, целулоїдний м’ячик. Поверхню столу фарбують у темно-зелений колір, щоб на цьому фоні краще виділявся білий м’ячик. Дошкільники грають у настільний теніс за спрощеними правилами. Гравець підкидає м’ячик рукою і б’є ракеткою так, щоб він, ударившись об поверхню столу, перелетів через сітку й торкнувся половини столу суперника, який відбиває м’яч. Очко дістає той гравець, з подачі якого суперник не зміг відбити м’яч назад на його половину столу (попав у сітку або за межі столу). Приймати м’яч з повітря, тобто до того, як він удариться об поверхню столу, не дозволяється. Кожний гравець виконує п’ять подач підряд, після чого подає суперник. Якщо той, хто подавав, влучить м’ячем у сітку і м’яч залишиться на його боці, він втрачає очко, а його суперник очко виграє. А коли суперник не зможе відбити після подачі м’яч, він програє очко. Якщо під час подачі м’яч зачепить сітку і перелетить на половину столу суперника, ця подача не зараховується, треба виконати її ще раз. Гра складається з трьох партій і триває доти, поки один з гравців першим не набере 10 очок.

  1. Баскетбол.

Дітям старшої групи доступна гра баскетбол. Спочатку вони засвоюють прийоми ведення м’яча поштовхом об підлогу правою та лівою рукою на місці та в русі (повільним кроком і бігом). Для гри в баскетбол треба засвоїти кидки м’яча в кошик обома руками від грудей, з-за голови та однією рукою від плеча. Після того як діти засвоять усі вищезазначені технічні прийоми з м’ячем і спрощені правила гри, можна починати гру в баскетбол. Гра в баскетбол проводиться на майданчику, лінії майданчика позначають вапном або білою фарбою, у центрі креслять коло для розіграшу спірних м’ячів. На відстані 1,5-2 м від майданчика не повинно бути лав, дерев, стовбурів та інших предметів, які можуть призвести до травми. Грають у баскетбол звичайним дитячим м’ячем (діаметр 20 см) або м’ячем для волейболу, що добре відскакує від землі.

  1. Футбол.

Гра у футбол – одна з найпопулярніших у дітей старшого дошкільного віку. Грати можна на майданчику залежно від кількості гравців у командах. Перед тим як проводити гру, діти мають оволодіти найпростішими прийомами: передавати м’яч один одному в парах правою і лівою ногою, обводити м’яч навколо предметів (кеглів, кубиків) змійкою, вести м’яч і забивати його у ворота правою і лівою ногою, зупиняти м’яч, який котиться по землі, внутрішньою стороною ступні. Гра складається з двох таймів по 10-15 хв кожний з п’ятихвилинною перервою. Перед початком другого тайму команди змінюють ворота. Виграє команда, яка заб’є більше голів у ворота суперника. Керує грою суддя, який обирається з досвідчених у правилах футболу дітей.

  1. Хокей.

Гра проводиться на рівному майданчику, який утрамбовують і по краях роблять невеличкі бортики зі снігу. Довжина ключки залежить від росту дитини: ключка, встановлена вертикально до землі, повинна діставати до підборіддя. Шайба може бути з пластмаси або гуми (50-70 г). Спочатку дітей слід навчити прийомів хокею: передавати шайбу ключкою один одному в парах (відстань 3-4 м), прокочувати шайбу ключкою в заданому напрямі, вести шайбу ключкою не відриваючи її від шайби, прямо і змійкою, виконувати удари по шайбі з місця, влучати шайбою у ворота, б’ючи по ній з місця, і після введення. Діти грають без ковзанів.

Основні правила гри в хокей дуже подібні до гри у футбол. Дітей розподіляють на команди по 6 гравців. Гра складається з двох таймів по 8-10 хвилин кожний з п’ятихвилинною перервою. Кожна команда намагається забити шайбу у ворота суперника і не пропускати її у свої ворота. Воротарі відбивають шайбу ключкою, рукою, ногами або тулубом. Передавати і вести шайбу можна тільки ключкою. Якщо шайбу вибито за межі майданчика, її вводять гравці суперників з того місця, де вона перетнула лінію.

Влітку діти грають у хокей з м’ячем. Правила гри такі самі. Діти грають малим м’ячем (діаметр 5-6 см) або м’ячем для великого тенісу.

Руховий режим у дошкільному закладі

Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, ступінь задоволення якої багато в чому визначає подальший структурний і функціональний розвиток дитячого організму.

Значне місце у режимі дошкільного закладу відведене руховому режиму, який є основою фізичного виховання дошкільників. Дитині властива природна потреба у рухах. Рівень розвитку дитини залежить від інтенсивності та змісту її активної діяльності. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.

Важливою умовою оптимізації рухового режиму є комплексний дозований розподіл різних засобів і організацій форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднаних і послідовно використаних залежно від віку дітей, місця в режимі дня, сезону тощо.

Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до 3 годин для дітей раннього віку, 3 – 4 години для дітей молодшого дошкільного віку, та 4 – 5 годин для дітей старшого віку.

Зранку у кожній віковій групі проводиться ранкова гімнастика. Комплекс вправ ранкової гімнастики вивчається на фізкультурному занятті, міняється 2 рази на місяць, чергуючи вправи з предметами та без предметів. Кількість вправ: для дітей раннього віку 4-5; молодшого віку (4 – го року життя) 5-6: молодшого віку (5 – го року життя) 6 -7; старшого віку (6 – го року життя) 7-8. До комплексів ранкової гімнастики плануються ускладнення.

Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Необхідна умова для їх проведення – це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітей. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, віку та настрою дітей. Тривалість фізичних вправ на прогулянках для дітей раннього віку становить – 20-30 хв., молодшого віку – 35-40 хв., старшого віку – 45-60 хв. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за 10-15 хв.) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму. Фізкультурні заняття на свіжому повітрі на прогулянці планують з рази на тиждень, у фізкультурній залі – 2 рази.

Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні дитини, під час організації рухового режиму, значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови, пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання. Рухливі ігри проводять щодня в усіх вікових групах. 1 – 2 гри під час ранкового прийому, 2 – 3 гри на прогулянках, 1 – 2 гри ввечері. Всього протягом дня проводять 5 – 7 рухливих ігор, влітку 7 – 8. Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор. Ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні, спортивні ігри (футбол, баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон, хокей) та різноманітні спортивні вправи (катання на самокаті, ковзанах, їзда на велосипеді, ходьба на лижах).

Під час проведення занять з образотворчої діяльності, бесід, складання творчих розповідей доцільно проводити фізкультурні паузи та хвилинки. За часом вони короткі, а за змістом цікаві. Доречно використовувати віршовані, сюжетні, ігрові фізпаузи і фізхвилинки.

Одним із компонентів організації рухової діяльності є гігієнічна гімнастика після сну, яку іноді поєднують із точковиим та механічним масажами. Тривалість 10-12 хв., кількість вправ як у ранковій гімнастиці. Також планують походи з дітьми за межі дошкільного закладу. Вихователі ретельно готуються до їх проведення: продумують маршрут руху, спосіб пересування. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібне фізкультурне обладнання та природні умови. Піший перехід планують 1 раз на тиждень починаючи з молодшого віку (5 – го року життя).

Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому, денної і вечірньої прогулянки. При організації самостійної рухової діяльності враховують фізичний розвиток, індивідуальні особливості.

Організовуючи руховий режим дітей у дошкільному закладі необхідно знати стан здоров’я кожної дитини. Для цього на кожній віковій групі є листки здоров’я вихованців, в яких зазначено групу здоров’я та фізкультурну групу.