Архив рубрики: Фізкультурно-оздоровчій центр

Користь казок про здоров’я

Активізації пізнавальної діяльності дітей, підвищенню їх інтересу до знань, поглибленню та свідомому засвоєнню знань з питань охорони здоров’я сприяє подача інформації в незвичайній алегоричній формі – в формі казок, легенд, притч, які мають інформаційне та емоційне збагачення сприйняття, мислення і почуттів дитини за рахунок використання цікавого матеріалу, що дає можливість різнобічно пізнати певну проблему, пов’язану зі збереженням і зміцненням здоров’я. Використання біологічних казок, легенд, притч є незамінним для реалізації програм щодо формування здорового способу життя, профілактики негативних явищ, проявів девіантної поведінки. В них поєднується наукова інформація, естетична насолода, розуміння сенсу життя та здоров’я в житті людини. Казкові та стародавні історії активізують пам’ять, роблять вивчення та закріплення нового матеріалу цікавим, живим, емоційно насиченим. В казках, легендах, притчах міститься значний освітній та виховний потенціал. Вони сприяють формуванню не тільки біологічних знань, але і вихованню загальнолюдських якостей. Це додатковий матеріал, який можна використовувати як на заняттях, так і поза ними. Тому їх використання сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу, появі у дітей інтересу до питань охорони здоров’я, виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я.

 

Народна гра для дошкільнят

Народні ігри створені народом так само, як казки, приказки, загадки, вони передаються з покоління в покоління. Із їх змісті відбито національну психологію кожного народу: «У всіх народів існує чималий запас ігор, котрі якоюсь мірою відбивають побут народу».

К.Д.Ушинський підкреслював яскраво виражену педагогічну спрямованість народних ігор. На його думку, кожна народна гра містить у собі доступні форми навчання, вона спонукає дітей до ігрових дій, спілкування з дорослими. О. П. Усова писала: «У народних іграх немає навіть тіні педагогічної настирливості, й разом з тим усі вони цілком педагогічні».

Високу оцінку іграм дав В. О. Сухомлинський: «Гра — це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлючий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра — це іскра, що засвічує вогник допитливості».

YYYYYYYYYYYYYYYYYYYYYYY-2015-05-14-002

Ігри та забави становлять чималий розділ народної дидактики й охоплюють найрізноманітніші її аспекти: народознавчий, мовленнєвий, математичний, природничий, пізнавальний, розважальний, оздоровчий тощо. Народні ігри супроводжують свята та національні обряди, у їх змісті відбиті сезонні явища, звичаї, пов’язані з хліборобською та землеробською працею.

Класифікація народних ігор

Народні ігри можна класифікувати за такими групами:

  • дидактичні,
  • рухливі з обмеженим мовленнєвим текстом,
  • рухливі хороводні ігри,
  • ігри мовленнєвої спрямованості,
  • обрядові та звичаєві ігри;
  • ігри історичної спрямованості;
  • ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу.

Дидактичні ігри — це ігри розумової спрямованості, які потребують використання раніше набутих знань, кмітливості, активної мислительної діяльності. Народні дидактичні ігри вчать дитину ненав’язливе, легко, захоплюють змістом гак, що вона навіть не помічає того навчання. У скарбниці народної дидактики є дидактичні ігри для будь-якого віку. Наприклад, для найменших: «Кую-кую чобіток», «Гу-ту-ту, варю кашу круту», «Сорока — ворона»; для старших: «Чорне та біле», «Фарби», «Краска», «Дід Макар», «Фанти», «Бірка», «Кури» та ін.

Значну групу становлять народні рухливі ігри з обмеженим мовленнєвим текстом. У них текст подається як лічилка, примовка, перегукування. Це ігри «Панас», «їду, їду», «Звідки ти?», «Жмурки», «Горю-дуб», «Котилася бочка…», «На чім стоїш?», «Іваночку, покинь схованочку», «Зайчик і Бурчик», «Бочечка», «Квочка», «Ірву, ірву горішечки» та ін. Наприклад:

Рухливі хороводні ігри супроводжуються пісенним текстом. На першому плані — слова, рухи — нескладні (ходіння в колі), по закінченні слів, співу можливий біг. Серед таких ігор найвідоміші: «Огірочки», «Галя по садочку ходила», «Подоляночка», «Перепілочка», «Ой ягіл, ягілочка», «Іде, іде дід» та ін.

Обрядові та звичаєві ігри передають характерні події з життя українського народу: початок жнив, косовицю, великодні та купальські ігри, калиту, веснянки.

Ігри історичної та соціальної спрямованості відбивають характер тієї епохи, коли вони складались. У їх змісті трапляються архаїзми, як для нас, гравцями виступають «пан», «король», «цар», «царівна». Це ігри: «Король», «У короля», «Воротарчик», «Пускайте нас», «Нема пана дома», «У відьми», «Дзвін», «Прослужив я в пана рік», «Кружок» тощо.

Ігри побутової спрямованості відображають у своєму змісті буденне життя людей («Жили у бабусі…», «Ой сусіди, сусідоньки», «Здрастуй, сусіде», «Куй-куй, ковалі…», «Як було у баби…»). Чимало серед них ігор з сюжетами про сімейне життя: «Батько», «Батько й діти», «Горщечки», «Гладущики», «Сімейка» тощо.

 

Організація спортивних ігор

1390315139

Спортивні ігри — це найвищий ступінь розвитку рухливих ігор. Вони відрізняються від рухомих єдиними правилами, що визначають склад учасників, розміри і розмітку майданчика, тривалість гри, обладнання та інвентар та ін, що дозволяє проводити змагання різного масштабу. Змагання зі спортивних ігор носять характер спортивної боротьби і вимагають від учасників великого фізичного напруження і вольових зусиль.

Е. Вільчковський наголошує на тому, що ігри спортивного характеру сприяють зміцненню здоров’я, підвищенню рівня рухової підготовки, комплексному розвитку фізичних якостей дошкільників. Застосування елементів спортивних ігор у дошкільному віці закладає в дитини основу для систематичних занять одним із видів спорту в такі шкільні роки.

  1. Городки.

Гра у городки доступна дітям старшої групи. Вона розвиває окомір, кмітливість, точність рухів, зміцнює м’язи рук і тулуба, підвищує емоційний тонус, виховує витримку і наполегливість.

Майданчик для городків розміщують якомога далі від інших ігрових споруд, щоб не влучити биткою або городками в дітей. На землі або асфальтній доріжці креслять два квадрати (краще фарбою), на відстані 3 м проводять риску — це півкон, а на відстані 6м- іншу риску — кін. За задньою стороною квадратів роблять огорожу з металевої сітки або земляний вал для того, щоб городки і битки не летіли в різні боки.

Для цієї гри потрібні городки і битки. Вони можуть бути дерев’яними або пластмасовими. Перед тим як проводити гру в городки, необхідно навчити дітей кидати битку по городках не тільки влучно, а й правильно. Є два способи кидання битки. Ліктьовий (хто кидає правою рукою та плічовий спосіб кидання. Під час кидання ліктьовим і плечовим способами битка має обертатися. Після того як діти навчаться виконувати кидок битки, можна проводити гру, в яку можуть грати двоє або кілька дітей (до п’яти в одній команді). Мета гри полягає в тому, щоб витратити найменшу кількість биток для вибивання певної кількості фігур. Для дошкільнят використовують до 6-8 фігур. Виграє той гравець (команда), який виб’є городки всіх фігур, затративши найменшу кількість биток. Кількість фігур у партії може бути від однієї до п’яти. Роль судді виконує вихователь або хтось з дітей.

Під час гри в городки увагу приділяють заходам безпеки. Всі діти повинні стояти за лінією кону, щоб не потрапити під кидок кого-небудь з гравців. Городки та битки дозволяють встановлювати та переносити тільки після того, як припинено гру. Дошкільникам рекомендується грати не більш як 2-3 партії підряд.

  1. Бадмінтон.

Грати в бадмінтон можна на рівному майданчику або галявині, гра не потребує якогось спеціального обладнання. Для гри в бадмінтон потрібні ракетки і волан відповідно до віку дитини. Під час гри важливо правильно тримати ручку ракетки, бо від рухів кисті залежить точність ударів по волану. 0,Оволодівши елементарною технікою та прийомами гри в бадмінтон, діти починають грати вдвох. Бажано, щоб спочатку партнером дитини був підготовлений гравець. За правилами кожний з учасників гри ударом ракетки спрямовує в бік партнера волан, відбиваючи його якомога точніше. Діти підготовчої до школи групи можуть грати в бадмінтон через мотузок, натягнутий між двома стояками або через сітку заввишки 120-130 см на майданчику (5×10 м). Виграє той, хто першим набере цю кількість очок. У цю гру грають один на один або двоє на двоє (кожному гравцеві креслять зону, за яку він не заходить, щоб не заважати партнерові).

  1. Настільний теніс.

У настільний теніс діти грають у підготовчій групі. Ця емоційна, жвава, цікава для них гра розвиває швидкість, спритність, витривалість, силу та швидкість реакції. Для гри потрібний відповідний інвентар: стіл, ракетки, сітка з металевими стояками, целулоїдний м’ячик. Поверхню столу фарбують у темно-зелений колір, щоб на цьому фоні краще виділявся білий м’ячик. Дошкільники грають у настільний теніс за спрощеними правилами. Гравець підкидає м’ячик рукою і б’є ракеткою так, щоб він, ударившись об поверхню столу, перелетів через сітку й торкнувся половини столу суперника, який відбиває м’яч. Очко дістає той гравець, з подачі якого суперник не зміг відбити м’яч назад на його половину столу (попав у сітку або за межі столу). Приймати м’яч з повітря, тобто до того, як він удариться об поверхню столу, не дозволяється. Кожний гравець виконує п’ять подач підряд, після чого подає суперник. Якщо той, хто подавав, влучить м’ячем у сітку і м’яч залишиться на його боці, він втрачає очко, а його суперник очко виграє. А коли суперник не зможе відбити після подачі м’яч, він програє очко. Якщо під час подачі м’яч зачепить сітку і перелетить на половину столу суперника, ця подача не зараховується, треба виконати її ще раз. Гра складається з трьох партій і триває доти, поки один з гравців першим не набере 10 очок.

  1. Баскетбол.

Дітям старшої групи доступна гра баскетбол. Спочатку вони засвоюють прийоми ведення м’яча поштовхом об підлогу правою та лівою рукою на місці та в русі (повільним кроком і бігом). Для гри в баскетбол треба засвоїти кидки м’яча в кошик обома руками від грудей, з-за голови та однією рукою від плеча. Після того як діти засвоять усі вищезазначені технічні прийоми з м’ячем і спрощені правила гри, можна починати гру в баскетбол. Гра в баскетбол проводиться на майданчику, лінії майданчика позначають вапном або білою фарбою, у центрі креслять коло для розіграшу спірних м’ячів. На відстані 1,5-2 м від майданчика не повинно бути лав, дерев, стовбурів та інших предметів, які можуть призвести до травми. Грають у баскетбол звичайним дитячим м’ячем (діаметр 20 см) або м’ячем для волейболу, що добре відскакує від землі.

  1. Футбол.

Гра у футбол — одна з найпопулярніших у дітей старшого дошкільного віку. Грати можна на майданчику залежно від кількості гравців у командах. Перед тим як проводити гру, діти мають оволодіти найпростішими прийомами: передавати м’яч один одному в парах правою і лівою ногою, обводити м’яч навколо предметів (кеглів, кубиків) змійкою, вести м’яч і забивати його у ворота правою і лівою ногою, зупиняти м’яч, який котиться по землі, внутрішньою стороною ступні. Гра складається з двох таймів по 10-15 хв кожний з п’ятихвилинною перервою. Перед початком другого тайму команди змінюють ворота. Виграє команда, яка заб’є більше голів у ворота суперника. Керує грою суддя, який обирається з досвідчених у правилах футболу дітей.

  1. Хокей.

Гра проводиться на рівному майданчику, який утрамбовують і по краях роблять невеличкі бортики зі снігу. Довжина ключки залежить від росту дитини: ключка, встановлена вертикально до землі, повинна діставати до підборіддя. Шайба може бути з пластмаси або гуми (50-70 г). Спочатку дітей слід навчити прийомів хокею: передавати шайбу ключкою один одному в парах (відстань 3-4 м), прокочувати шайбу ключкою в заданому напрямі, вести шайбу ключкою не відриваючи її від шайби, прямо і змійкою, виконувати удари по шайбі з місця, влучати шайбою у ворота, б’ючи по ній з місця, і після введення. Діти грають без ковзанів.

Основні правила гри в хокей дуже подібні до гри у футбол. Дітей розподіляють на команди по 6 гравців. Гра складається з двох таймів по 8-10 хвилин кожний з п’ятихвилинною перервою. Кожна команда намагається забити шайбу у ворота суперника і не пропускати її у свої ворота. Воротарі відбивають шайбу ключкою, рукою, ногами або тулубом. Передавати і вести шайбу можна тільки ключкою. Якщо шайбу вибито за межі майданчика, її вводять гравці суперників з того місця, де вона перетнула лінію.

Влітку діти грають у хокей з м’ячем. Правила гри такі самі. Діти грають малим м’ячем (діаметр 5-6 см) або м’ячем для великого тенісу.

Руховий режим у дошкільному закладі

Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, ступінь задоволення якої багато в чому визначає подальший структурний і функціональний розвиток дитячого організму.

Значне місце у режимі дошкільного закладу відведене руховому режиму, який є основою фізичного виховання дошкільників. Дитині властива природна потреба у рухах. Рівень розвитку дитини залежить від інтенсивності та змісту її активної діяльності. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.

Важливою умовою оптимізації рухового режиму є комплексний дозований розподіл різних засобів і організацій форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднаних і послідовно використаних залежно від віку дітей, місця в режимі дня, сезону тощо.

Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до 3 годин для дітей раннього віку, 3 – 4 години для дітей молодшого дошкільного віку, та 4 – 5 годин для дітей старшого віку.

Зранку у кожній віковій групі проводиться ранкова гімнастика. Комплекс вправ ранкової гімнастики вивчається на фізкультурному занятті, міняється 2 рази на місяць, чергуючи вправи з предметами та без предметів. Кількість вправ: для дітей раннього віку 4-5; молодшого віку (4 – го року життя) 5-6: молодшого віку (5 – го року життя) 6 -7; старшого віку (6 – го року життя) 7-8. До комплексів ранкової гімнастики плануються ускладнення.

Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Необхідна умова для їх проведення — це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітей. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, віку та настрою дітей. Тривалість фізичних вправ на прогулянках для дітей раннього віку становить – 20-30 хв., молодшого віку – 35-40 хв., старшого віку – 45-60 хв. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за 10-15 хв.) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму. Фізкультурні заняття на свіжому повітрі на прогулянці планують з рази на тиждень, у фізкультурній залі – 2 рази.

Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні дитини, під час організації рухового режиму, значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови, пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання. Рухливі ігри проводять щодня в усіх вікових групах. 1 – 2 гри під час ранкового прийому, 2 – 3 гри на прогулянках, 1 – 2 гри ввечері. Всього протягом дня проводять 5 – 7 рухливих ігор, влітку 7 – 8. Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор. Ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні, спортивні ігри (футбол, баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон, хокей) та різноманітні спортивні вправи (катання на самокаті, ковзанах, їзда на велосипеді, ходьба на лижах).

Під час проведення занять з образотворчої діяльності, бесід, складання творчих розповідей доцільно проводити фізкультурні паузи та хвилинки. За часом вони короткі, а за змістом цікаві. Доречно використовувати віршовані, сюжетні, ігрові фізпаузи і фізхвилинки.

Одним із компонентів організації рухової діяльності є гігієнічна гімнастика після сну, яку іноді поєднують із точковиим та механічним масажами. Тривалість 10-12 хв., кількість вправ як у ранковій гімнастиці. Також планують походи з дітьми за межі дошкільного закладу. Вихователі ретельно готуються до їх проведення: продумують маршрут руху, спосіб пересування. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібне фізкультурне обладнання та природні умови. Піший перехід планують 1 раз на тиждень починаючи з молодшого віку (5 – го року життя).

Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому, денної і вечірньої прогулянки. При організації самостійної рухової діяльності враховують фізичний розвиток, індивідуальні особливості.

Організовуючи руховий режим дітей у дошкільному закладі необхідно знати стан здоров’я кожної дитини. Для цього на кожній віковій групі є листки здоров’я вихованців, в яких зазначено групу здоров’я та фізкультурну групу.

Правильна організація сну дитини

Важливе значення для нормальної життєдіяльності дитини має сон. Не випадково у цьому функціональному стані людина перебуває близько третини свого життя. Сон відіграє роль відновлювального процесу, під час якого відбувається «очищення» всього організму. Крім того, він необхідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану дитини.

Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму до різних інфекцій, відхилень у психіці, до погіршення працездатності.

За висновками фізіологів, сон є неспецифічним показником загального стану людини, оскільки при появі змін в організмі, пов’язаних з хворобою, перевтомою, спостерігають порушення сну. Експериментально доведено, що інтенсивність і якість розумової праці при систематичному недосипанні знижується майже вдвічі. Таким чином, контроль за якістю сну необхідний для оцінки рівня функціонального комфорту організму дитини.

Гігієнічно повноцінний сон — це сон з достатньою тривалістю, глибиною з чітко установленим часом відходу до сну та пробудженням.

Діти старшого дошкільного та молодшого шкільного віку повинні лягати спати о 20 год 30 хв — 20 год 45 хв, проте не пізніше 21 год. Ранній сон дуже важливий для дитини, оскільки відповідає біоритмічній кривій коливань цілої низки біохімічних, фізіологічних і психофізичних показників. Доведено, що максимум виділення гормонів росту спостерігається у дітей від 22 до 23 години, але не раніше ніж через годину після засинання.

Ось чому, якщо дитина лягає спати дуже пізно, то у неї порушуються показники зросту. Процес засинання ускладнюється, якщо діти збуджені. Щоб уникнути цих порушень, перед сном потрібно уникати гучних ігор, напруженої розумової праці, емоційного збудження, голосних розмов, перегляду телевізійних передач із хвилюючим сюжетом, тобто всього того, що сприяє надмірному збудженню нервової системи. Крім того, вечеря має бути легкою і не пізніше ніж за 1,5 — 2 години до сну. Міцний чай, шоколад давати дітям на ніч не рекомендується.

Корисна як для дітей, так і для дорослих спокійна прогулянка перед сном.

Приміщення, де спить дитина, потрібно систематично провітрювати, тому що свіже повітря пришвидшує засинання і підтримує фізіологічну глибину і тривалість сну. Взимку дитині ліпше спати з відчиненою кватиркою, а в теплий сезон — при відкритому вікні. Провітрювання необхідне не лише для очищення повітря, а й для його охолодження. Відчуваючи приємне тепло ліжка і дихаючи прохолодним свіжим повітрям, діти почуваються зручно і швидко засинають.

Важливе значення для повноцінного сну має й те, на чому спить дитина. Ліжко має бути достатньої довжини і ширини з твердим матрацом. Якщо сітка чи матрац ліжка занадто м’які, тіло викривляється, що викликає порушення кров’яного постачання спинного мозку та інших органів і призводить до застійних явищ. Окрім того, при вимушеному згинанні тулуба нервові закінчення можуть защемлятися. Корисно спати на правому боці, оскільки це створює найсприятливіші умови для роботи серця та органів травлення.

Використовувати поролон для матрацу шкідливо, тому що він поглинає біоенергію людей незалежно від того, чим він накритий зверху. Недоцільним є і використання перин із пір’я: при лежанні на них відбувається провалювання тулуба, грудна клітка стискується. Сприяють перегріванню тіла і стають резервуаром для накопичення великої кількості пилу також і пухові ковдри. Подушка має бути не великою, щоб не перешкоджати правильному положенню тіла під час сну. Спеціалісти вважають, що спати на подушці чи ні — це справа звички. Однак дітям, які страждають серцево-судинною недостатністю, бронхіальною астмою, ожирінням, спати на низькій подушці або без неї не рекомендується. Враховуючи те, що впродовж ночі кожен з нас здійснює від 40 до 60 рухів, пов’язаних зі зміною положення тіла і кінцівок, розміри ліжка повинні відповідати параметрам дитини. Дитяче ліжко треба розміщувати в освітленому місці кімнати, подалі від опалювальних приладів, а також дверей і вікон, щоб уникнути протягу. Постільна білизна має бути відповідної довжини і ширини з рівною поверхнею, зручною та акуратною. Спати дітям треба у нічній сорочці чи піжамі.

Найсприятливіше пробудження дитини після нічного сну о 7 год — 7 год 30 хв. Отже, загальна тривалість нічного сну старших дошкільників становить 10,5-11 год. Важливе значення для зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку має денний сон, що становить 1,5-2 години. За цей час відновлюється функціональний стан нервової системи і забезпечується нормальна психічна діяльність дитини.

Здорові батьки — здорові діти

Загальновідома істина: вихованням дитини слід займатися з першого дня народження. Але якщо в цей же день ви вперше задумаєтеся про зміцнення її здоров’я, то знайте, що ви вже упустили, щонайменше, 9 місяців, а може бути, і багато років. Як приємно буває батькам побачити в дитині схожість з собою – свою усмішку, очі, колір волосся. Але батьківські риси можуть повторитися не тільки в зовнішньому вигляді, а і в особливостях організму. Звичайно, дитина не точна копія, не зліпок. Це нова людина, з новими якостями; їй належить своє життя, і різні його впливи будуть впливати на формування її здоров’я і особистості. Немало, проте, залежить від «вихідного» стану, від того, якою вона з’явилась на світ. Щоб дитина народилася здоровою, повинні бути перш за все здорові батьки. В ідеалі потрібно почати з себе ще до планування вагітності, і подбати про свій здоровий спосіб життя. А попереджати захворювання, як відомо, краще за все з дитинства. Ймовірно, немає потреби нагадувати про важливість правильного харчування, відповідного віку режиму, профілактики інфекційних захворювань. Але ось на що, на жаль, в родині менше звертають увагу – це на загальний фізичний розвиток дітей. Фізичні вправи життєво необхідні не тільки хлопчикові, але й дівчинці.

Уже з перших днів життя з малюком треба займатися гімнастикою, робити йому масаж. Через кілька тижнів, можна починати гартувати малюка, починати займатися з ним плаванням. Коли підійде час вводити прикорм, вибирати корисні продукти, які не зможуть нашкодити здоров’ю дитини.

В залежності від віку дитини і підхід повинен бути відповідним. З малюками потрібно все робити разом (робити зарядку, вмиватися, чистити зуби, знайомити з режимом дня і дотримуватися його і т.д.); дітям постарше подавати приклад, розповідати і давати читати відповідну літературу; з підлітками — не тільки подавати приклад, але й бути на рівних, обговорювати розробляти разом план дій.

Стимулюйте дітей у будь-якому віці, до активного способу життя, для маленьких нехай це буде весела гра, для великих — командна.

Користь прогулянок на свіжому повітрі

Перебування дитини на свіжому повітрі позитивно впливає на обмін речовин, сприяє поліпшенню апетиту, засвоєнню харчових продуктів та забезпечує загартовувальний ефект.

Прогулянка, як елемент розпорядку, є надійним засобом профілактики перевтоми. Вона дає дітям змогу у рухливих, спортивних іграх, праці, різнома­нітних фізичних вправах задовольняти свої потреби у рухах. Виконання фізичних вправ на свіжому повітрі посилює їх ефективність. Адже фізичне навантаження і свіже повітря зміцнюють здоров’я дітей, посилюють їх працездатність. Саме через це важливо раціонально організувати рухову діяльність дітей на прогулянці.

У рекомендаціях для батьків учені Т. Виноградова та Е. Білостоцька зазначають, якщо прогулянка добре і правильно організована, витримана за часом, то діти реалізують у ній близько 50% добової потреби в активних рухах. Таким чином, невиправдане її скорочення створює дефіцит рухів.

Тривалість прогулянки для дітей дошкільного віку має бути не менше 3-4год на день.

Треба зазначити, що прогулянка вирішує не лише розвивальні, виховні, а й оздоровчі завдання. Під час неї педагоги і батьки разом з дітьми спостерігають за природою, вчаться розуміти, зберігати і використовувати її як оздоровлювальний чинник для зміцнення дихальної, серцево-судинної та нервової систем. Успішно здійснюють індивідуальну роботу з розвитку рухів, спортивних ігор, фізичних вправ. Окрім того, прогулянка викликає позитивні емоції, сприяє формуванню трудових умінь дітей, їхній самостійній діяльності.

Таким чином, повноцінне спілкування з природою, насичене пізнавальним інтересом і приємними переживаннями, викликає у дитини загальний стан гармонії, душевної рівноваги. А це і є психічне здоров’я, що зміцнює організм загалом і є основою фізичного здоров’я дитини.

Раціональне чергування різних видів дитячої діяльності робить прогулянку цікавою і захопливою. Така прогулянка забезпечує добрий відпочинок, створює радісний настрій. Треба зазначити, що для дітей середнього та старшого дошкільного віку рекомендується більше часу відводити руховій діяльності, а саме: спортивним іграм, рухливим іграм, індивідуальним, груповим тренуванням фізичних вправ, іграм з елементами спорту. Після занять зі статичним напруженням доцільно організовувати рухливі ігри, які допоможуть зняти нервове та розумове перевантаження.

На вечірній прогулянці доцільно застосовувати більш динамічні засоби фізичної культури (основні рухи, спортивні вправи, естафети). Один раз на місяць для дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад, вечірню прогулянку замінюють спортивною розвагою помірно-швидкого темпу.

Узимку з дітьми 3-4-го років життя можна здійснювати прогулянки при температурі повітря не нижче  -10-12°С, зі старшими  (5-6-го років життя) —18-22°С. Для того щоб під час прогулянки взимку тепловий стан дітей не по­рушувався, потрібно враховувати послідовність динамічних рухів, відпочинок та спокійні ігри.

Улітку, незважаючи на активне використання оздоровчих природних чинників, треба уникати перегрівання дітей, контролювати їх рухове навантаження.

Під час прогулянок у різні пори року дорослі мають уважно стежити за змістом самостійної діяльності дітей, за реакціями і станом дітей. Пришвидшене дихання і пульс, почервоніння обличчя, посилене потовиділення, особливо під час рухливих ігор, засвідчують про перевантаження, втому, зниження працездатності й порушення теплового стану дитини. У такому випадку треба терміново зменшити інтенсивність рухів чи ігор, переключити увагу дитини на спокійне заняття — малорухливі ігри, спостереження тощо.

Активна діяльність дітей на прогулянці потребує правильного підбору одягу. Вбрання має бути зручним, не ускладнювати рухиДорослий повинен так продумати зміст прогулянки, щоб діти не переохолоджувалися і водночас не перегрівалися.

Різноманітні заняття на свіжому повітрі розвивають рухові можливості дітей, сприяють підвищенню рівня їх фізичної підготовленості та загартуванню організму.

Обережно, ентеровірус!

Обережно, ентеровірус!

Шляхи інфікування:

-повітряно-крапельний

-харчовий

-водний

-контактно-побутовий

-від хворої матері під час вагітності

Симптоми:

-підвищення температури тіла до +40°С

-головний біль

-запалення ротоглотки

-діарея

-висипання

Ускладнення:

-енцефаліт

-менінгіт

-міокардит

-перикардит

Лікування:

-вживати більше рідини та розчинів

-жарознижувальні засоби

-місцеві антисептики для ротоглотки та шкіри

-антигістамінні засоби

 

Як захиститися від ентеровірусів

Рекомендації для батьків

1.Зміцнюйте імунітет дитини, оскільки лише здоровий та сильний організм може протидіяти вірусам.

2.Обмежуйте контакти дитини із людьми із симптомами інфекційних захворювань – кашлю, нежитю, діареї.

3.Ретельно мийте руки з милом перед кожним прийомом їжі, після прогулянок та відвідування туалету, а також привчайте до цього дитину.

4.Застерігайте дитину не торкатися брудними руками до очей, рота, носа.

5.Мийте та обдавайте окропом овочі, фрукти, ягоди та зелень.

6.Використовуйте в їжу лише ті продукти харчування, в якості яких не сумнівається.

7.Пийте лише бутильовану питну воду.

8.Раз на тиждень використовуйте під час вологого прибирання помешкання дезінфекційні засоби.

9.Частіше провітрюйте помешкання.

10.Не відвідуйте з дитиною басейни, де були спалахи ентеровірусної інфекції.

Як доглядати за дитиною в разі ентеровірусної інфекції

Рекомендації для батьків

1.Дотримуйтеся постільного режиму на весь гострий період захворювання.

2.Давайте часто пити лише тепле, не кисле. Це сприятиме відновленню втраченої організмом рідини через підвищену температуру або діарею.

3.Виключіть з раціону соки, газовані напої, солоні, кислі або гіркі страви.

4.Відварюйте, готуйте на пару, тушкуйте страви. Вони мають бути напіврідкими чи рідкими.

5.Частіше мийте руки, дотримуйтеся гігієни порожнини рота та носа, аби запобігти поширенню інфекції.

6.Обов’язково прикривайте рот і ніс під час чхання та кашлю та навчіть цього дитину.

7.За появи перших симптомів захворювання виокремте для дитини посуд, рушники.

8.Під час контакту з хворою дитиною використовуйте медичну або марлеву маску.

Загартування сонцем, повітрям, водою

Літо – час оздоровлення дітей. Використати цей період необхідно дбаючи про повноцінне загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Загартування повітрям

повітряні ванни в приміщенні  (діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);

повітряно-сонячні ванни (на прогулянках, які організовують кожного дня по два рази. Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину – відповідно до сезону і погоди, щоб забезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щоб діти не перегрівалися);

сон на повітрі (якщо є умови);

Загартування водою

обтирання (починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати до пояса, потім ноги. Температура води від +32ْС, +28ْС до +22ْС, +20ْС.

обливання (Загартуванню сприяє обливання стоп – як самостійна процедура і в комплексі з ходінням босоніж по підлозі, холодному та гарячому піску. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);

купання (у гумових басейнах, встановлених на майданчиках, у відкритих водоймах разом з батьками);

ходьба по вологому килимку, змоченому в сольовому розчині.

Загартування сонцем

– Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітям від 1 до 3 років.

– Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).

– Загорати часто, але нетривало.

– Кращий час для засмаги: у середній смузі – 9-13 і 16-18 годин; на півдні – 8-11 і 17-19 годин.

– Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу.

– Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.

– Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 ْС.

– Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури. Попередити переохолодження дитячого організму.

– Не перебувати на сонці в повній нерухомості.

– Уникати сильного опромінення голови. Для попередження перегріву та сонячного удару дітям обов’язково надівати білу панаму або хусточку.

– Уникати засмагання під сильним вітром.

– Краще засмагати в лісі, саду, біля річки.

Літня оздоровча кампанія

Літня оздоровча кампанія

(Витяг з інструктивно-методичних рекомендацій

МОН України від 16.03.2012 р. №1/9 – 198)

 Діяльність дошкільних навчальних закладів у літній період спрямовується на організацію змістовного, різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення  їхнього активного відпочинку, закріплення, уточнення, розширення запасу набутих упродовж навчального року знань, уявлень про навколишній світ і самих себе, збагачення досвіду застосування практичних умінь, навичок у процесі різних видів дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, художньої, предметно-практичної тощо.

Зміст діяльності дошкільного закладу на літній період є складовою річного плану роботи. Завдяки чіткому плану забезпечується систематична, раціональна й ефективна співпраця всіх підрозділів, служб дошкільного навчального закладу, можливість поетапно реалізувати основні завдання оздоровлення та освітньої роботи з вихованцями влітку, підготовки закладу до нового навчального року.

З метою організації успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах дошкільного навчального закладу проводиться відповідна підготовча робота, яка передбачає:

— заслуховування питання про особливості організації та змісту освітньої, оздоровчої роботи у літній період  на засіданні педагогічної ради дошкільного закладу в кінці навчального року;

  • інструктаж педагогічних, медичних працівників і технічного персоналу закладу з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці;
  • консультації для вихователів та спеціалістів закладу з питань здійснення роботи в літній період;
  • інформування батьків про особливості перебігу літньої оздоровчої кампанії у дошкільному закладі та підготовку до неї (анкетування, батьківські збори, виготовлення інформаційних стендів, бюлетенів тощо);
  • поповнення оснащення методичного кабінету, груп інформаційно-інструктивно-методичними матеріалами на допомогу вихователям і батькам з питань організації та змісту літнього оздоровлення, освітньої роботи з дітьми, зокрема, щодо розпорядку дитячої життєдіяльності, харчування, перебування на сонці та у воді, праці на ділянці, проведення епізодичних і систематичних спостережень, цільових прогулянок та екскурсій, походів за межі дошкільного закладу, елементарних дослідів, ігор і вправ спортивного характеру, ігор з піском, вітром, водою та іншими природними матеріалами, створення умов для самостійної образотворчої, театралізованої, ігрової, рухової діяльності дітей тощо;
  • забезпечення груп іграшками, атрибутами для сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, театралізованих, ігор-драматизацій, дидактичних, рухливих ігор на свіжому повітрі;
  • розроблення схем загартування, укладання добірок літературних творів для читання, переказування і розучування з дітьми напам’ять, допоміжних перспективних планів проведення різних видів ігор, праці, спостережень, літературно-музичних і фізкультурних свят, розваг та ін.;
  • ремонт, фарбування обладнання, оновлення розміток на ігрових і фізкультурному майданчиках, в тому числі для ігор з правил дорожнього руху, з елементами спорту;
  • ремонт тіньових навісів, відкритих басейнів та інших споруд на території закладу;
  • завезення піску для ігор або його заміна, облаштування пісочниць на ігрових майданчиках кришками та інші заходи.

Календарне планування освітньої роботи у літній період здійснюється вихователями на тих самих підставах, за такими ж вимогами, що й упродовж усього навчального року, помісячно. Календарному плануванню освітньої роботи на кожен день передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення).

Відповідно до перспективних і календарних планів освітньої роботи, санітарно-гігієнічних норм, інструкцій з охорони життя та здоров’я дітей, інших нормативних актів, забезпечується:

— максимально можливе перебування дітей  на свіжому повітрі (тераси, веранди, ігрові й фізкультурні майданчики, парк, гай, берег водойми тощо);

—  відповідна віку тривалість денного сну;

— збалансоване, збагачене вітамінами харчування;

— оптимальна рухова активність;

— дотримання протягом дня повітряного та водного режиму, вимог до одягу і взуття при перебуванні дітей у приміщеннях і на майданчиках.

Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за таких несприятливих умов: сильний вітер, температура повітря вище + 35о С у затінку, злива, гроза.

Під час ранкового прийому доцільно залучати дітей до різноманітних видів діяльності у таких формах роботи, які є домірними віку вихованців, дозволяють  підвищити працездатність дитячого організму. Зокрема, можуть проводитися бесіди і розмови з підгрупами та окремими дітьми, індивідуальна робота, спостереження за об’єктами і явищами довкілля, дидактичні, рухливі (малої і середньої рухливості), конструкторсько-будівельні ігри, трудові доручення й чергування, різноманітна самостійна діяльність, робота з прищеплення навичок самообслуговування та ін.

У ранкові години після сніданку з дітьми проводиться організована  навчально-пізнавальна діяльність у формі фронтальних, підгрупових занять різного спрямування: фізичного, пізнавального (в тому числі — природничого спрямування), мовленнєвого,  художньо-естетичного (музичні, образотворчі, художньо-мовленнєві). Заняття носять як односпрямований, так і різноспрямований характер, широко використовуються тематичні й комплексні, інтегровані заняття, спрямовані на закріплення і використання дітьми набутих знань, умінь, навичок у практичній діяльності, нових ситуаціях. У ті дні, коли плануються екскурсія, цільова прогулянка чи прогулянка-похід (дитячий туризм) за межі дошкільного навчального закладу,  заняття з фізичної культури не проводяться.

Упродовж дня з дітьми різних вікових груп організовують ігри: сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, драматизації, театралізації, дидактичні словесні, з іграшками, предметами, картинками, настільно-друковані, інтелектуальні, рухливі сюжетні, безсюжетні, з елементами спортивних ігор і вправ (зокрема, футболу, баскетболу, городків, бадмінтону, настільного тенісу, катання на самокатах, велосипедах, роликових ковзанах, плавання); особлива увага приділяється організації  ігор з піском, водою.

При організації життєдіяльності дітей у першу  і другу половини дня  передбачається також проведення:

—  різних видів праці (у природі, самообслуговування, господарсько-побутова, ручна/художня);

—  дослідів та спостережень на майданчику, вулиці, у куточку природи, лісі, полі, на луках тощо;

— самостійної ігрової, художньої, рухової, пізнавальної, комунікативної діяльності;

 індивідуальної  роботи  з окремими вихованцями чи підгрупами по 2-4 дитини за різними змістовими напрямками освітньої робот;

— читання, розповідання, інсценування творів художньої літератури,  бесіди на морально-етичні, побутові, особистісні теми;

—  різноманітних розваг: показ вистав у ляльковому, настільному, інших видах театру; дитячі концерти; фізкультурні, музичні, літературні дозвілля тощо.

Загартувальні процедури здійснюються на майданчиках з використанням стаціонарного і виносного обладнання (тіньових навісів, надувних басейнів, індивідуальних килимків тощо) при забезпеченні дітей необхідним одягом, взуттям, головними уборами та дотриманні норм температурного режиму, тривалості процедур, їх оптимального місця у розпорядку дня. При цьому беруться до уваги години найбільш високої сонячної активності  та добових піків температури повітря у даному регіоні з метою уникнення загрози перегрівання, сонячних опіків, небезпечних навантажень на  дитячий організм.

Добір форм освітньої роботи, їхній зміст у вечірні години планується у взаємозв’язку з діяльністю дітей упродовж дня (спостереження, ігри, праця, фізичні вправи, індивідуальна робота, бесіди з батьками вихованців та ін.) та з огляду на необхідність зменшення навантажень на дитину. У першу чергу, це враховується при доборі рухливих ігор і фізичних вправ, інтелектуальних завдань.

Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей упродовж усього дня створюється активний руховий режим, який передбачає поєднання у раціональній кількості, послідовності й тривалості різних форм роботи, пов’язаних з руховою активністю: ранкова гімнастика і гігієнічна гімнастика після денного сну, щоденні фізкультурні заняття, музичні заняття, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри з елементами спорту, прогулянки-походи (дитячий туризм), екскурсії, цільові прогулянки за межі дошкільного закладу, праця, самостійна рухова діяльність, фізкультурне дозвілля  та ін.