All posts by admin

Поради батькам, Психологічний центр

ЧИ МОЖНА ОБГОВОРЮВАТИ ПРИ ДИТИНІ ЇЇ САМУ?

Можна і навіть потрібно! Інакше дитині буде здаватися, що вона для вас порожнє місце. А коли у дітей складається враження, що їх не помічають, вони починають поводитися демонстративно, робити зло, нариватися на скандали – таким чином намагатися викликати у дорослих будь які емоції, нехай навіть негативні.

На жаль, батьки набагато частіше діляться з оточуючими ні радістю, а засмученнями з приводу своїх дітей.

Які теми найчастіше зустрічаються в розмовах матерів з рідними та близькими?

– Дитячі хвороби, капризи, якісь невдачі і переживання матерів через ті невдачі… А деякі жінки взагалі зводять жалоби на дитину в виховний принцип: мовляв, нехай сину або дочці буде соромно, що я розповідаю стороннім про її неподобства!

Однак ефект від таких розмов частіш за все буває прямо протилежним того, на який сподівається мама. Дитина не тільки не вгамовується, а й починає бешкетувати ще більше. І в цьому немає ніякого парадоксу. Публічне приниження озлобляє людину, та й сам факт оприлюднення недоліків придає їм додаткову вагу.

Якщо батьки вважають за необхідним обговорювати з іншими недоліки своєї дитини, це означає, недоліки дуже серйозні! І якщо навіть дорослі не можуть з ними впоратися, то дитині і тим паче з цим не впоратися! В результаті хлопчик чи дівчинка виписують собі уявну індульгенцію, від чого їх поведінка тільки погіршується.

 

Задайте собі питання: що ви хочете в дитині розвинути?

Якщо комплекс неповноцінності або стійкий негативізм до зауважень дорослих – тоді можете голосно обговорювати по телефону підвищену сором’язливість, страхи, некерованість чи погані оцінки свого чада.

Якщо ж вам хочеться, навпаки, підвищити у дитини її самооцінку, сприяти подоланню дитячих труднощів – допоможіть дитині зліпити позитивний привабливий образ її «я». «Призначте» її хорошою.

Частіше згадуйте при ній про її досягнення. Нехай навіть маленькі. Вказуйте (так, щоб дитина чула!) на її сильні сторони. Наприклад, поменше нарікайте з приводу невгамовної активності сина, на його неуважність і побільше розповідайте, яким він може бути акуратним, добрим, самостійним.

І. Я. Медвєдєва у своїй «Книзі для важких батьків», порівнює дитину з будинком, в якому, безліч вікон. Яку властивість будеш викликати – така і з’явиться.

 

Не втомлюйтеся викликати в дітях добро і не будіть погане!

 

Методичний центр, Поради батькам

Розвиваємо соціальність дошкільника

З перших днів свого існування людина оточена іншими людьми.

З самого початку свого життя вона включена в соціальну взаємодію.

В процесі своєї взаємодії з іншими людьми людина отримує певний досвід, який, будучи нею засвоєний, стає невід’ємною частиною її особистості. Людина, як особистість розвивається і вдосконалюється під впливом інших людей, пристосовується до виконання в суспільстві конкретних обов’язків, несе за свою поведінку, дії і вчинки певну відповідальність Цей процес отримав назву соціалізації.

Соціалізація – (від лат. соцалія – загальний, суспільний) – процес і результат засвоєння та активного відтворення людиною соціального досвіду в спілкуванні і діяльності.

Здійснюється соціалізація:

  • В процесі виховання. Воно є провідним і визначальним фактором в процесі соціалізації людини. Ми виховуємо дітей згідно з тими соціальним нормам і правилам, які має дане суспільство.
  • Під впливом стихійних факторів, які впливають на людину – це спілкування, мистецтво, засоби масової інформації та масової культури.

Явища соціалізації були висвітлені в працях вітчизняних психологів: Е. Аркіна, Л. Б. Ельконіна, Н. Ф.Голованової.

Джерелами соціалізації особистості є.

  • Система виховання, навчання, освіти;
  • Взаємний вплив людей один на одного в процесі спілкування і дії, Соціалізація триває протягом усього життя людини, і пов’язана з її внутрішніми змінами психічного характеру, духовного, інтелектуального зростання: моральне становлення, зміна свідомості, поглиблення, розширення знань

Перші роки життя – це критично важливий період для соціального розвитку дитини. Так вважають багато вітчизняних вчених: Л. І. Божович, Л. Венгер, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, С. Л. Рубінштейн.

Саме в дитячому віці:

  • Формується самосвідомість і закладаються перші уявлення дитини і соціальні норми.
  • Через засвоєння соціального досвіду в спілкуванні та діяльності, дитина засвоює навколишній світ і визначає в ньому своє місце.

Величезний вплив на процес соціалізації в дитячому віці надає соціальне середовище, так звані «інститути соціалізації».

Основними інститутами соціалізації е:

  • Сім’я (батьки, брати, сестри),
  • Дитячий садок (в першу чергу вихователі),
  • Суспільство (однолітки, друзі).

Вплив інститутів соціалізації на дитину здійснюється неоднозначно і залежить від того:

  • Наскільки вони (соц. інститути) значимі для дитини.
  • Як у дитини складається з ними взаємодія.
  • В якому напрямку, і якими засобами вони роблять свій вплив.
Методичний центр, Поради батькам

Формування економічної досвідченості дошкільників засобами гри

Невід’ємною складовою соціалізації сучасної дитини є формування її економічної грамотності.

Відомо, що через гру дошкільник освоює та пізнає світ. Вона є тим механізмом, що перетворює вимоги соціального середовища на власні потреби дитини. Під час гри дошкільник наслідує форми суспільних відносин людей, поступово опановує моральні норми поведінки й починає керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми.

Під час різних ігор діти обмінюються іграшками чи іншими предметами, продають їх, купують, працюють з ними, тим самим збагачуючи власний економічний досвід.

Діти з раннього віку опиняються у вирі різноманітної економічної інформації, спостерігаючи за веденням домашнього господарства, разом з батьками купуючи продукти та інші товари, переглядаючи рекламу тощо. Щоб допомогти дітям розібратися у сутності економічних відносин батьки можуть запропонувати їм дидактичні, сюжетно-рольові та ситуативні ігри економічної спрямованості. Ці ігри дають змогу зробити економіку зрозумілою для дошкільників, забезпечують органічне практичне входження дітей в економічні відносини.

Батьки можуть використовувати різні види ігор, як-от:

  • дидактичні ігри на тему «Професії людей»;
  • настільно-друковані ігри «Кому що потрібно для роботи», «Граємо в професії», «Доміно», «Моя перша покупка», «Суперспоживач»;
  • сюжетно-рольові ігри «Будівельники», «Лікарня», «Аптека», «Міні-маркет», «Перукарня».

Активна участь дошкільників в іграх економічного спрямування — це чудова можливість закріпити отримані знання на практиці та розширити власний досвід методом спроб та помилок.

 

Методичний центр, Поради батькам

Математика як елемент економічного виховання

Ми живемо в такий час, коли з’явилося багато нового, незнайомого, особливо для дітей. Дорослі часто використовують економічні поняття в повсякденному житті. Діти також не залишаються осторонь. Під час ігор з однолітками, під час спілкування вони використовують економічні поняття, часом не замислюючись над їх значенням, який зміст вони несуть.

Одним із головних завдань економічного виховання є розкриття змісту економічних понять, категорій, законів. І саме математичні знання в даному аспекті можна роздивлятися як основу розвитку у старших дошкільників елементарних економічних уявлень.

Для цього можна використовувати методи проблемного навчання:

  • Питання, що розвивають логічне мислення;
  • Моделювання проблемних ситуацій;
  • Експериментування;
  • Пошуково-дослідницька діяльність.

Ви можете вигадувати і задавати своїй дитині питання на економічну тематику, які розвивають логічне мислення:

1.Коли більш вигідно купувати шубу: взимку, чи влітку? Чому?

2.Хлопчик Михайло вирішив відвідати свою хвору бабусю і купити їй бананів. В магазині вони коштували 3 гривні, а на базарі – 2 гривні. Де Михайло купить банани? Чому?

3.Якщо ціни на молоко стали вищими, що станеться з цінами на продукти з молока?

4.Коли яблука та груші будуть дешевшими: влітку чи взимку? Чому?

5.На що витрата грошей буде більшою: на покупку машини чи білета на потяг?

А також ви можете ознайомлювати дітей із задачами, що розкриють перед ними основні економічні поняття в доступній формі. Наприклад:

1.В своєму саду Оля вирощує багато смачних і корисних продуктів. З яблуні вона збирає наливні яблучка, в городі спіють морква та полуниці. Влітку вона продає яблука по 2 гривні, а взимку – по 5 гривень. Чому ціна яблук змінюється? (Відповідь: тому що взимку яблука не ростуть і це рідкісний продукт – дефіцит. На прикладі даної задачі пояснюється економічне поняття «дефіцит»).

2.Пішла дівчинка на ринок, не з гаманцем, а з баночкою меду. Побачила вона на прилавку смачні груші. «Яка смакота! Ой, а гаманець я забула. Як же мені купити товар?». Як пояснити дівчинці, що таке «бартер?».

Таким чином, використовуючи в повсякденному житті завдання з математики на економічну тематику, ми допомагаємо дітям розвивати мислення, уяву, світогляд, формуємо елементарні економічні знання, діти набувають навички розумного ведення домашнього господарства, економії коштів, бережливого та поважливого ставлення до оточуючих людей та їх праці, що допоможе дитині зрости людиною відповідальною.

Методичний центр, Поради батькам

Економічна освіта дошкільників

З дошкільного віку дитина стає мимовільним учасником економічного життя дорослих, опиняється у вирії різноманітної економічної інформації. Однак малюкові складно самому розібратися в явищах, що його оточують, зокрема в тих, які відображають сутність економічних відносин.

Поняття «економіка» і «дитина» лише на перший погляд здаються занадто далекими одне від одного. Якщо ж сприймати економіку як сферу «розумного» домашнього господарства, мистецтво його ведення, можна в доступній формі донести дітям елементарні базові знання з цієї галузі, роз’яснити зміст економічних взаємозв’язків.

На прикладі родинної економіки можна ознайомити вихованців практично з усіма економічними категоріями: товар, продукт, послуга, доходи, витрати ті їх складові, гроші, банки, інфляція, податки, ціни тощо. До того ж, можна показати роль дитини в економічних процесах сім’ї.

При цьому край важливо, щоб дошкільник усвідомив себе не лише членом сім’ї, а й членом суспільства, громадянином своєї держави, щоб він зрозумів залежність між економічною поведінкою ті її результатами.

Головне, щоб робота з економічного виховання проводилася не фрагментарно, а системно й передбачала поступовий перехід від найпростіших до найбільш складних понять.

Завдання економічного виховання дошкільників:

1.Внести дитину у світ елементарних уявлень про економічні процеси та об’єкти через ознайомлення: із сімейною економікою; з продуктами праці та їх виробниками; зі світом речей, людей, природи, що оточує малюка.

2.Дати уявлення: про різні потреби людини; про обмеженість можливостей та задоволення потреб; про ресурси: як і для чого вони використовуються, які ресурси потрібні людині; про виробників та продукт праці; про те, як продукт праці перетворюється на товар; про обмін товарами та послугами, про гроші та їх значення; про те, що зарплата – це плата за якість та кількість праці, а пенсія – плата за колишню працю; про те, що витрати сім’ї не повинні бути марними, і дитина, якщо буде ощадливою, зможе зменшити їх.

3.Допомогти дитині усвідомити власну значущість для сім’ї й суспільства, відчути відповідальність за свої вчинки, які можуть позитивно або негативно вплинути на економічне становище сім’ї та її самої.

4.Формувати економічні знання системно, базуючись на предметно-чуттєвому досвіді та пов’язуючи їх з уже сформованими уявленнями.

5.Вчити дітей розв’язувати проблемні економічні ситуації, використовуючи доступні засоби, обґрунтовуючи свої рішення.

6.Виховувати інтерес до економічних знань безпосередньо через усі види дитячої діяльності.

Поради батькам, Психологічний центр

Навчаємо дитину міркувати

Навчити дитину аналізувати, порівнювати, узагальнювати, знаходити найпростіші закономірності, міркувати, робити найпростіші умовиводи – це значить, в більшої ступені підготувати її до успішного  навчання у школі.

Пропонуємо вам ряд ігор, завдань, які допоможуть сформувати дані навички у вашої дитини.

  1. Гра «Я знаю»: Запропонуйте дитині назвати якомога більше предметів або явищ, які можна об’єднати одним словом. Наприклад: «Я знаю такі міста….., Я знаю такий одяг…, Я знаю такий посуд…». 
  2. Гра на встановлення причино-наслідкових зав’язків: Запропонуйте дитині певну подію (Наприклад: Маринка послизнулась і…), запросити придумати якомога більше наслідків названої події (упала на землю, випустила вазу із рук і вона розбилась, ударила Петрика ліктем…).
  3. Завдання на встановлення логічної послідовності подій: Разом з дитиною спробуйте переказувати мультфільм або улюблені казки за планом: З чого все почалось і чому? Як розвивалися події? Чим все закінчилось? До віршів, маленьких оповідань придумуйте назви, які б висловлювали головну ідею цих творів.
  4. Завдання на вміння міркувати:

Запропонуйте дитині поміркувати над наступними питаннями:

– Що трапиться якщо: годинники зупиняться, телевізор зламається, якщо розрізати намисто?

– Чим схожі і чим відрізняються: листопад і грудень, огірок і помідор, шафа і стілець, лисиця і собака.

– Які неголовні (другорядні) герої казок тобі подобаються (не подобаються)? Чому?

Наприклад: батько в казці «Дванадцять місяців», Хресна в казці «Попелюшка», Дід і баба в казці «Колобок».

– Які зимові явища ти міг б помітити, якби став розміром з мураху, (велетня)?

Аналогічні завдання можна самим батькам придумувати для дитини.

Пам’ятайте, що формальні знання: уміння читати, писати, рахувати – менш важливі для успішного шкільного старту, ніж уміння думати. Тому під час підготовки до школи основну увагу звертайте на розвиток інтелектуальних умінь.

Поради батькам, Психологічний центр, Співпраця з батьками

«Магічні» слова батьків для спілкування з дитиною

Багато хто з батьків, напевно, пам’ятають вислів «Словом можно убить, словом можно спасти, словом можно полки за собой повести».

Слова, які батьки кажуть дитині, мають великий вплив на неї, тому що несуть в собі приховане повідомлення малюкові про нього самого, його стосунки зі світом. Варто дитині засвоїти дане повідомлення, як воно перетворюється в його уявлення про себе, яке потім впливає на майбутній життєвий досвід дитини.

Пам’ятаючи про це, батькам бажано в спілкуванні з малюком звертати увагу на такі «магічні» слова:

Я тебе люблю. Дитина має вірити в те, що люблять її саму, а не «за щось». Ніколи не пов’язуйте свою любов до дитини з певними умовами або з тим, що дитина робить. «Спочатку прибери в кімнаті, а потім я обійму тебе», «Ти мені збрехав, тепер я тебе не люблю!» тощо.

Дитині буде більш зрозуміло, якщо ви запевните її в своїй любові, а потім вкажете на провину: «Я дуже тебе люблю, але мене дуже засмучує, що ти ображаєш братика».

Я тебе розумію. Для дитини велике горе, коли вона загубила улюблену іграшку чи посварилася з другом. У такому разі ваш син чи донька потребує співчуття і втіхи. «Підбадьорювання» типу: «Це ж усього лише іграшка (дрібничка)!» або «Навіщо тобі той ображайко?!», дитина не розуміє.

Ти все зможеш. Дітям завжди потрібні заохочення і схвалення. Вислови «Добре зробив!», «Я впевнений, ти впораєшся!», «Ми тобою пишаємося!» тощо надихають дитину. Натомість ярлики на кшталт: «плакса», «тюхтій», «невдаха» або «Не вмієш за себе постояти!» — підґрунтя для комплексів.

Я тобі довіряю. Дитина дуже прагне оправдати наданий їй кредит довіри. Не зважайте, якщо у неї не все виходить, ліпше похваліть за спробу зробити щось правильно. Наступного разу ваш син чи донька уникатиме попередніх помилок. Якщо ж дитина постійно чує вислови на зразок: «На тебе не можна покластися…», «Із тобою ніколи не знаєш…», — не дивуйтеся, якщо вона замкнеться в собі або робитиме все навпаки, бо ж від неї все одно нічого іншого не очікують. Дитина, якій щиро та розумно довіряють у сім’ї, не виросте жорстокою чи грубою, а також не переступатиме визначених суспільством меж.

Ми завжди з тобою. Упевненість дитини в тому, що батьки їй завжди прийдуть на допомогу, дасть змогу багато що подолати.

Шановні батьки! Дитина виростає щасливою і впевненою в собі, коли відчуває вашу підтримку. Адже їй важливо постійно отримувати позитивні «послання» від близьких дорослих.

Не забувайте поєднувати «магічні слова» з відповідними вчинками, і ваша дитина буде щасливою!

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота, Фізкультурно-оздоровчій центр

Нетрадиційні форми профілактики захворювань

Фізичне виховання дошкільнят – організований процес, спрямований на їхній фізичний розвиток, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури. Його пріоритетні завдання – формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей через комплекс фізкультурно – оздоровчих заходів. Заняття з фізичної культури, ранкова, гігієніч­на, коригувальна гімнастики, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри, піші переходи, спортивні вечори розваг та свята, дні здоров’я тощо, – усе це становить структуру фізичного виховання.

Дуже важливо надавати процесу фізичного виховання оздоровчої спрямованості. Наповнення занять з фізичної культури, ранкової гімнастики та інших форм роботи різноманітними рухами в комплексі з традиційними та нетрадиційними оздоровчими технологіями збагатять дітей знаннями про особисте здоров’я, сформують у них уміння та навички оздоровлення та відновлення власного організму. У дошкільнят з’явиться потреба та бажання бути здоровими, не хворіти, вести здоровий спосіб життя, сформується емоційно-ціннісне ставлення до себе, свого організму.

Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в ДНЗ слід виокремити: пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми), щіточковий та точковий масаж тощо. Ці методики мають ряд переваг серед інших видів фізичної активності: вони не вимагають великих приміщень і дорогого обладнання для занять, можуть проводитися з дітьми як молодшого, так і старшого віку. Ці заняття вчать малюків долати труд­нощі, підвищують життєвий тонус і працездатність, створюють гарний настрій.

Також дієвими методами нетрадиційного оздоровлення є фіто- та аромотерапія, різні види лікувально-профілактичного масажу, дихальна гімнастика, коригуюча гімнастика, Су-джок терапія, ігри-медитації, звукотерапія, кольротерапія, психогімнастика, природні фактори – повітря, вода, сонце.

Аромотерапія: запахи, що дарують здорове життя. Аромотерапія представляє собою сучасну версію древнього методу. Рослинні олії можуть відновлювати фізичне та емоційне здоров’я людини. Аромотерапія є одною з форм нетрадиційної медицини, в якій для профілактики і лікування хвороб використовують рослинні олії, вона є цілісним методом, в якому тіло і душа розглядається як єдине ціле.

Су-Джок терапія — це система лікування шляхом стимуляції певних точок різними методами (голками, насінням, лазером, пальцевим тиском). Дані точки розташовуються в області кисті і стопи людини. В корейській мові „су-джок” означає „кисть-стопа”. Кисть і стопа є „дзеркальним відображенням” тіла людини, і володіють функцією „дистанційного керування”, яка може використовуватися для лікування захворювань. Дія на певні точки нормалізує енергетичний стан меридіанів тіла і є ефективним методом лікування багатьох захворювань.

Звукотерапія. Двома основними її елементами є споріднені методи – музикотерапія і звукотерапия. Обидва підходи націлено на зміцнення фізичного і психічного здоров’я людини.

Психогімнастика – набуття досвіду емоційних переживань, спілкування. Завдання “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.

Загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Ці заходи, направлені на зміцнення адаптаційних можливостей організму дитини до несприятливих факторів зовнішнього середовища, емоційних стресів, стимуляцію природної резистентності організму.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

Гімнастика після денного сну

Збереження і зміцнення здоров’я дитини – одна з важливих завдань дошкільного виховання. Саме тому в дитячому садку особлива увага приділяється фізкультурно-оздоровчій роботі. Особливе місце в цій системі займає коригуюча гімнастика, так як її метою є зміцнення різних груп м’язів, формування правильної постави та профілактика плоскостопості у дітей. Зручніше всього проводити цю корисну зарядку після денного сну перед полуднем. Нескладні вправи допоможуть дітям прокинутися і забезпечать запас бадьорості під час другої половини дня. Крім того, регулярні заняття допоможуть сформувати в дитини дбайливе ставлення до свого здоров’я і запобігають появі простудних захворювань.

Кожному педагогу і турботливим батькам відомо, що основна діяльність у дошкільному віці – це гра. Тому всі заняття малят рекомендується проводити саме в ігровій формі. І коригуюча гімнастика не є винятком з правил. Тому ми рекомендуємо під час проведення комплексу вправ включати сюрпризні моменти, давати завдання у віршованій формі, дітям загадки загадувати. Краще всього виконувати вправи під неголосну, але веселу музику. Такий підхід забезпечить появу інтересу у дітей до фізичної культури та подарує їм масу позитивних емоцій.

Важливо пам’ятати, що в кожній групі дитячого саду фізичне виховання ставить різні завдання. Вправи розробляються на основі знань про вікові особливості і групи здоров’я малюків. Такий підхід не тільки допомагає зміцнити м’язи і поліпшити поставу, але й не шкодить тим дітям, які потребують специфічного догляду або лікування. Тому перед проведенням комплексу вправ необхідно з’ясувати, чи є протипоказання у кожному конкретному випадку, і врахувати побажання лікуючого лікаря. Кожен новий комплекс слід вводити обережно, спочатку розучуючи його з дітьми, а потім удосконалюючи кожну вправу. Щоб зберегти інтерес малюків до гімнастики, слід міняти комплекси кожні два тижні.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

Профілактика плоскостопості у дітей

Нерідко плоскостопість вважають лише косметичним дефектом стопи. Але це не так. Плоскостопість заважає нормальному руху, з часом формуючи неправильну поставу, деформуючи кістки стопи, нижніх кінцівок, хребта. Плоскостопість викликає болю при ходьбі і фізичних навантаженнях, що відбивається на загальному самопочутті людини.

Профілактика плоскостопості у малюка.

1) Як тільки дитина починає ходити, купувати йому спеціальне взуття з жорсткою фіксацією гомілковостопного суглоба, з твердим задником і закритим носом, на невеликому – 0,5 см – каблучку. Взуття на плоскій підошві, сандалі і туфлі без задників неприпустимі для маленьких дітей. У цьому відношенні неприпустимі також валянки для маленьких дітей.

2) Для профілактики плоскостопості дитині корисно ходити босоніж по траві, гальці, піску. Неприпустима постійна ходьба босоніж по рівній поверхні – підлозі, килиму, асфальту.

3) Чи можна придбати спеціальний масажний килимок і виконувати на ньому щоденну гімнастику з профілактики плоскостопості.

4) У взутті дитини носок повинен бути досить широким, щоб пальці розташовувалися вільно, без здавлювання.

5) Малюкові корисно виконувати масаж гомілок, спини, стоп. Можна застосовувати загартовування з ножними ваннами контрастної температури, а також обливання стоп поперемінно теплою і холодною водою з наступним розтиранням грубим рушником. Такі процедури викликають прилив крові до стопи, покращуючи живлення м’язів і кісток і сприяють їх правильному формуванню.

6) Якщо дитина стоптує взуття, втомлюється при ходьбі, можна застосовувати лікувальну ортопедичне взуття, проконсультувавшись з лікарем – ортопедом.

7) У профілактиці плоскостопості велике значення має правильне формування м’язового корсету спини і ніг. Як тільки дитина починає займатися за столом або партою – потрібно стежити за поставою. Крім того, щодня потрібно виконувати вправи для спини – нахили, підтягування, повороти.

8) Для профілактики плоскостопості необхідно чергувати періоди активного відпочинку на ногах з періодами відпочинку, коли стопи дитини можуть відпочити. Надмірні заняття спортом з дитинства, непосильні навантаження можуть згубно позначитися на формуванні зводу стопи і бути причиною плоскостопості.

9) Необхідно зміцнювати організм дитини, підвищувати імунітет. Дитина повинна отримувати якісне, збалансоване харчування. Для формування кісток кальцій необхідний, тому в раціоні дитини повинно бути достатня кількість молочних продуктів, риба, м’ясо. Фрукти і овочі дадуть дитині вітаміни і мікроелементи. У зимовий період дитині можна давати таблетовані форми вітамінів, риб’ячий жир в капсулах, про що попередньо проконсультуватися з педіатром.

Профілактика плоскостопості у дитини повинні починатися з того періоду, коли маля тільки починає ходити. Потрібно пам’ятати про те, що в більшості випадків плоскостопість формується в результаті неправильних дій батьків по догляду за дитиною, неправильно підібраного взуття, тому завдання батьків – приділити велику увагу цьому питанню і докласти зусиль, щоб звід стопи малюка сформувався правильно, і подарувати йому радість руху на все життя.