Category Archives: Поради батькам

Інформація для батьків дітей,що вступають до ДНЗ№148

Згідно Закону України “Про дошкільну освіту”, “Положення про дошкільний навчальній заклад від 12.03.2003 року №305(зі змінами)” для зарахування дитини у ДНЗ №148 необхідно пред’явити наступні документи:

  • Заява батьків;
  • Копію свідоцтво про народження дитини;
  • Документ, що підтверджує наявність пільг та його копія;
  • Копія паспорта батьків;
  • Форма 026 медична карта дитини;
  • Форма 063 карта профілактичних щеплень;
  • Довідка дільничого лікаря про епідеміологічне оточення;
  • Укладається Договір про співпрацю між батьками дитини та адміністрацією який діє на підставі Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» від 20.12.2001 №2905-ІІІ (2905-14), Положення про ДНЗ, затвердженого ПКМУ від 12.03.2003, та Статуту дошкільного навчального закладу;
  • Згода батьків на обробку персональних даних їх неповнолітньої дитини, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010, № 2297
  • Тека – 1, зошит -1, 30 аркушів, 10 файлів.

Форма 026 медична карта дитини затверджена наказом МОЗ України 27.12.99 р.№302 дає уяву про стан здоров’я дитини, тому там обов’язково повинні  бути прописані:

  • Епікриз;
  • Зріст, вага дитини;
  • Всі аналізи( загальний аналіз крові; сечі) ;
  • трьох кратний аналіз кала на яйце глист за три дні до приходу дитини до дошкільного закладу;
  • результати поглибленого медичного огляду дітей;
  • червона печатка шкільно-дошкільного відділу, довідка,що дитина здорова.

Форма 063 карта профілактичних щеплень затверджено наказом МОЗ України 10.01.2006р. №1 оригінал та копія. Оригінал буде зберігатися в спеціальній картотеці дитячої поліклініки, де їх розподіляють за місяцями наступного щеплення, що забезпечує щомісячний огляд дітей, які підлягають активній імунізації, а копія знаходиться в медичному кабінеті дошкільного закладу.

Довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, береться за добу до приходу дитини в дошкільний заклад, в якій ставиться печатка лікаря, печатка будинок поза карантином та прописано, що дитина здорова та дошкільний заклад відвідувати може.

 

Режим роботи дошкільного навчального закладу згідно зі Статутом, 5 днів на тиждень, з 7.00 до 19.00, вихідні – субота та неділя. Згідно Витягу з Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Кабінетом Міністрів України прийом дітей здійснюється з 7.00 до 8.30 щодня, крім вихідних і святкових днів. Потрібно своєчасно (не пізніше 8.30) приводити дитину в дошкільний навчальний заклад, не порушувати режим дошкільного навчального закладу, не пропускати заклад без поважних причин. Своєчасний прихід в дитячий садок – необхідна умова правильної організації освітньо-виховного процесу.

 

Педагоги групи готові поспілкуватися з Вами з 13.00 до 14.00, а також ввечері після 17.00 В інший час педагог працює з групою дітей і відволікати його не рекомендується.

 

Згідно  витягу  з інструкції  по організацію охорони життя і здоров’я дітей в дитячих закладах, затвердженої Міністерством освіти та науки України батьки повинні:

У разі захворювання дитини негайно повідомляти вихователя групи  про причини відсутності та стан здоров’я дитини.

Після хвороби чи інших причин відсутності надавати довідку лікаря про стан здоров’я та епідеміологічне оточення дитини медичному працівнику дошкільного навчального закладу, який в свою чергу виписує бігунок-дозвіл  на повернення дитини до групи.

Не приводити хвору дитину у дошкільний навчальний заклад, у разі виникнення ускладнень або інших відхилень у стані дитини негайно повідомляти вихователя групи.

У разі алергійних реакцій або хронічних захворювань дитини повідомляти медичний персонал та педагогів у групі.

Якщо дитина захворіла протягом дня в дошкільному закладі, батьки, після повідомлення медичного персоналу зобов’язані доставити дитину додому або в лікарню.

Якщо під час прийому дитини в дошкільний заклад виявлено, що вона хвора, батьки зобов’язані повернутися додому або доставити дитину в лікарню.

Батьки зобов’язані приводити дитину в ДНЗ, передавати дитину вихователю або тому працівнику дитячого закладу, який приймає дітей в даний день.

Увечері, при залишенні дітьми дошкільного закладу, вихователь передає дитину батькам. Забороняється віддавати дітей дітям, які ще не досягли повноліття, або незнайомим особам, які не мають при собі письмового доручення від батьків.

Батьки  заздалегідь повинні домовитися з вихователем щодо тих осіб, яким вони у письмової формі доручають брати дитину з дошкільного закладу.

За дитиною зберігається місце у дошкільному навчальному закладі у разі хвороби, карантину, планової відпустки батьків, 75-ти календарних днів в літній оздоровчий період.

ПОГОДЖЕНО                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

Начальник Центрального                                                      Завідувач ДНЗ №148

Міжрайонного управління                                        Костянтинова О.О.

ГУДСЕС                                                                        Наказ  №27 від  20.04.2016

у Миколаївській області

М.Є.Баркар

 

Режим перебування дітей

у групах загального типу дошкільного навчального закладу №148

на літній оздоровчий період 2016 року

 

Режимні моменти І молодша група ІІ молодша група Середня група Старша група
Прийом дітей на свіжому повітрі 7.00-8.30 7.00-8.30 7.00-8.30 7.00-8.30
Ранкова гімнастика 8.20-8.26 8.20-8.28 8.20-8.30 8.20-8.30
Підготовка до сніданку, сніданок 8.30-8.50 8.30-8.50 8.35-8.55 8.35-8.55
Підготовка до прогулянки 8.50-9.05 8.50-9.05 8.55-9.05 8.55-9.05
Прогулянка, організовані форми роботи з дітьми 9.10-11.00*

9.10-9.25

9.10-11.30*

9.10-9.30

9.10-11.45*

9.10-9.30

9.10-12.10*

9.10-9.40

ІІ сніданок

 

10.15-10.30 10.15-10.30 10.15-10.30 10.15-10.30
Гартувальні процедури 11.00-11.40 11.30-12.00 11.45-12.15 12.10-12.30
Обід

 

11.40-12.10 12.00-12.30 12.15-12.45 12.30-13.00
Підготовка до денного сну, сон 12.10-15.30 12.30-15.30 12.45-15.30 13.00-15.30
Гімнастика пробудження, культурно-гігієнічні процедури 15.30-15.45 15.30-15.45 15.30-15.45 15.30-15.45
Самостійні ігри дітей 15.45-16.10 15.45-16.10 15.45-16.15 15.45-16.20
Підготовка до вечері, вечеря 16.10-16.30 16.10-16.30 16.15-16.35 16.20-16.40
Підготовка до прогулянки,

прогулянка

16.30-17.30 16.30-17.30 16.35-17.30 16.40-17.30
Прогулянка чергової групи 17.30-19.00 17.30-19.00 17.30-19.00 17.30-19.00

 

* Всі види організованої форми роботи з дітьми, крім аплікації, входять до змісту прогулянки та проводяться на свіжому повітрі.

Чинники збереження зубів дитини здоровими

Фізичний розвиток і загартування. У разі формування у дитини неправильної статури формується неправильний прикус. Через це можуть виникнути різні захворювання зубів та ясен. Тож варто приділяти фізичному розвитку та загартуванню дитини багато уваги.

Активне жування. Однією із причин виникнення карієсу є те, що жувальний апарат сучасної людини має недостатнє навантаження. Тож у раціоні дитини обов’язково слід включати поварене м’ясо, овочі й фрукти, бажано сирі та тверді, час від часу учорашній хліб, зокрема його скоринки. Через певний час після споживання їжі корисно дитині з’їсти морквину, яблуко чи грушу. Це забезпечить самоочищення зубів від залишків їжі.

Раціональне харчування. Не менше двох – трьох разів на тиждень дитина має їсти м’ясо, рибу, особливо морську, щоденно – різні овочі, фрукти та молочні продукти. Споживання дитиною солодких і борошняних страв варто обмежити.

Обмеження у споживанні кондитерських виробів. Якщо ви дозволили дитині з’їсти шоколадну цукерку, льодяник або жувальну цукерку, які довго не розчиняються і створюють для зубів шкідливе солодке середовище, то після споживання цукерки або тістечка потрібно, аби дитина ретельно прополоскала рот.

Споліскування ротової порожнини. Варто привчати дитину споліскувати ротову порожнину одразу після вживання їжі, щоб запобігти розкладанню продуктів харчування у ротовій порожнині. Для цього слід використовувати лужну мінеральну воду або розчин харчової соди. Полоскати рот треба енергійно впродовж 2 хв.

Ретельне чищення зубів. Починати чистити зуби дітям потрібно одразу після появи перших зубів. А чистити їх самостійно варто привчати дітей з 2-3-річного віку. Після сніданку й перед сном зуби слід чистити зубною пастою, а після обіду – лише щіткою, споліскуючи ротову порожнину водою. Тривалість кожної процедури чищення зубів – 1-3 хв. Ротову порожнину після чищення зубів слід ретельно прополоскати водою.

Застосування зубних паст. Зубні пасти використовують для підсилення дії зубної щітки. Ліпше використовувати профілактичні зубні пасти для дітей, до складу яких входить кальцій.

Бережливе ставлення до зубів. Емаль зубів не витримує різкої зміни температури та ударів. А її ушкоджена поверхня легко стає місцем, звідки поглиблюється руйнування зуба. Тому потрібно уникати температурних перепадів. Так, слід стежити за тим, аби дитина не вживала одразу після гарячої їжі чи напоїв холодні, і навпаки. Необхідно пояснювати дитині шкідливість кусання зубами твердих предметів з металу чи пластмаси, адже емаль зубів при цьому може відколотися.

Лікувальні рухливі ігри для оздоровлення та профілактики захворювань дихальної системи

Лікувальні рухливі ігри, слід ретельно добирати для дітей кожного вікового періоду. Вони проводяться протягом 3 – 4 місяців по 2 – 3 рази на день, і лише за цієї умови мають оздоровчий ефект у профілактиці захворювань дихальної, серцево-судинної системи та в період перенесених інфекційних захворювань.

Лікувальні рухливі ігри можна проводити як у груповому приміщенні, так і на свіжому повітрі з метою загартування організму дітей та зміцнення їхнього імунітету.

Приклади лікувальних рухливих ігор для оздоровлення та профілактики захворювань дихальної системи:

  • «Надуємо кульку» (формування глибокого дихання; відновлення носового дихання);
  • «Дударики – дударі» (тренування навички правильного носового дихання: глибокий вдих носом – різкий видих ротом);
  • «Здуваємо сніжинку» (тренування навички правильного носового дихання: глибокий вдих носом – сильний подовжений видих ротом);
  • «Косарики – косарі» (формування правильного ритмічного дихання: переведення рук махом убік вправо – вдих, вліво – видих);
  • «Поїзд» (покращення функції дихання: повільне дихання під час ходьби – прискорене дихання під час бігу).

Рекомендації з організації оздоровчо-профілактичних заходів удома

Профілактика застудних захворювань та оздоровлення надзвичайно важливі для здоров’я та гармонійного розвитку дітей. Однак здійснювати їх слід не лише в дошкільному навчальному закладі, а й удома. Індивідуальні рекомендації складають для дитини з урахуванням порад лікаря-педіатра.

  • Відкоригуйте розпорядок дня у вихідні дні відповідно до розпорядку дня дошкільного навчального закладу.
  • Збільште в раціоні дитини кількість свіжих фруктів та соків.
  • Провітрюйте кімнату дитини перед сном або залишайте вікно привідкритим на ніч для доступу свіжого повітря до кімнати.
  • Привчіть дитину хоча б один раз на день полоскати горло 1%-вим йодно-сольовим розчином або відваром ромашки.
  • Влаштовуйте щодня зранку та увечері прогулянки тривалістю 2-5 год.
  • Загартовуйте організм дитини: здійснюйте обтирання вологою рукавичкою, обливання рук та ніг. Нехай дитина ходить босоніж «вологою доріжкою», змоченою 5%-вим йодно-сольовим розчином.
  • Пам’ятайте, що одяг дитини має відповідати сезону. За підвищення температури на вулиці поступово відкривайте різні зони тіла (ноги, руки) для її повітря.
  • Давайте дитині полівітамінні комплекси за призначенням лікаря. Вони мають містити вітаміни А, D, групи В, та особливо вітамін С.
  • Робіть дитині масаж грудної клітки самостійно або запишіть до спеціаліста.
  • Систематично виконуйте з дитиною дихальні вправи з досвіду роботи дошкільного навчального закладу.
  • Доліковуйте залишкові явища будь-яких захворювань.

Що важливо знати про отруйні властивості кімнатних рослин?

Кімнатні рослини є не лише предметом інтер’єру та ефективним засобом очищення і зволоження повітря, а й важливим засобом спілкування дітей з природою. Однак не варто забувати, що деякі кімнатні рослини мають отруйні властивості. Тому основним під час утримання кімнатних рослин удома є правильність їх підбору та розташування.

Серед найбільш поширених кімнатних рослин є такі, які мають отруйні властивості: алоказія, амарилліс беладонна, антуріум шерцера, аспарагус, аукуба японська, афеландра відстовбурчена, бегонія вічноквітуча, броваллія прекрасна, гарденія августа, гіппеаструм, дипладенія, диффенбахія, каладіум, зантедескія, клівія кіноварна, кава аравійська, кротон, або кодіеум строкатий, лантана камара, мірт звичайний, монстера приваблива, нертера гренадська, олеандр індійський, паслін ложноперечний, пеларгонія, плюмерія, полисціас, сансевєрія трьохполоса, очиток, або седум, сціндапсус, традесканція бліда, традесканція РЕО, фікус, філодендрон, шеффлера, ехмея смугаста.

Перша долікарська допомога в разі отруєння
дитини кімнатними рослинами

У разі потрапляння соку чи бідь-якого органу кімнатної рослини, що має отруйні властивості, на шкіру або слизові оболонки дитини необхідно негайно надати першу долікарську допомогу. У разі значно виражених симптомів отруєння, чи отруєнні, за якого можливе виникнення порушення дихання та серцевої діяльності – необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.

  • Якщо уражена певна ділянка шкіри дитини, то слід ретельно вимити цю ділянку з милом під проточною водою.
  • Якщо сік потрапив в очі дитини, то їх потрібно промивати проточною водою впродовж 10-20 хв.
  • Якщо шматочок отруйної рослини або її сік потрапив у шлунок дитини, то необхідно напоїти дитину водою з активованим вугіллям.
  • Щоб запобігти всмоктуванню отруйних речових через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту та вивести отруту з організму, слід викликати у дитини блювання.
  • Аби видалити отруйні речовини з шлунково-кишкового тракту дитини повністю, потрібно викликати блювання декілька разів.
  • За симптомів сильного отруєння дитину слід обов’язково госпіталізувати.

Етіологія та симптоматика ГКІ

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це група гострих інфекційних захворювань, що характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією організму. Зокрема, до них належать: дизентерія, сальмонельоз, кишкова колі-інфекція, кишкова стафілококова інфекція. Сприятливість дитячого організму до ГКІ досить висока. У дітей дошкільного віку реєструють як спорадичні випадки ГКІ, так і епідемічні спалахи. За частотою спалахів ГКІ поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям.

Спільними для ГКІ є механізм зараження, симптоми захворювання, а також заходи профілактики.

Збудники ГКІ надзвичайно різноманітні:

  • Бактерії – сальмонели, шигели, патогенні серотипи кишкової та паракишкової палички, ентеропатогенні стафілококи, бацили ботулізму, холерні вібріони, стрептококи, протеї:
  • Віруси – рота-, рео-, адено-, ентеровіруси, кишкові корона-віруси, вірус гепатиту А тощо;
  • Найпростіші – амеба дизентерійна, лямблія тощо.

Чинники передачі збудників ГКІ такі:

  • Неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди;
  • Молочна продукція з терміном використання, що минув;
  • Нехтування правилами особистої гігієни та санітарними правилами й нормами;
  • Порушення технології приготування страв;
  • Зберігання харчових продуктів без дотримання належного температурного режиму.

Основні симптоми, що характеризують ГКІ:

  • Загальна інтоксикація;
  • Блювання;
  • Підвищення температури;
  • Рідкі випорожнення;
  • Біль у животі;
  • Млявість;
  • Головний біль.

Кишкові інфекції, як правило, розпочинаються гостро. Клінічні прояви можуть виникати в перші 6 годин після зараження. Під час втрати рідини та електролітів через блювання й пронос виникають ознаки зневоднення та порушення водно-електролітного балансу.

Щоб запобігти ГКІ у дітей слід привчити їх до миття рук, особливо після відвідування туалетної кімнати, ігор на майданчику та безпосередньо перед вживанням страв. Простіше запобігти ГКІ, ніж потім довго і складно їх лікувати.

«Формуємо понятійне мислення»

 Мислення – це процес пізнання людиною дійсності за допомогою розумових процесів. Різні ігри, конструювання, ліплення, малювання, читання, спілкування – все те, чим займається дитина до школи, розвиває в неї таки розумові якості, як узагальнення, порівняння, абстрагування, класифікація, встановлення причинно– наслідкових зв’язків.

У шість- сім років у малюка починає інтенсивніше формуватися словесно – логічного мислення, яке пов’язане з використанням і перетворенням понять.

Поняття – одна з форм мислення, в якій відображаються загальні істотні властивості предметів та явищ об’єктивної дійсності, загальні взаємозв’язки між ними у вигляді цілісної сукупності ознак.

Пограйте разом з дітьми:

  1. Гра «Визнач поняття»

Попросить дитину уявити собі людину, яка не знає значення жодного слова. Далі запропонуйте їй наступне: «Спробуй пояснити цій людині, що означають дані слова». Наприклад, дитині можна запропонувати таки ряди слів:

– велосипед, кнопка, книжка, плащ, друг, рухатися, об’єднувати, бити, тупий,

– літак, цвях, газета, парасолька, хутро, герой, качатися, кусати, гострий,

– автобус, скріпка, лист, капелюх, пух, ябеда, крутитися, додавати, штовхати.

Примітка:

Поступово привчайте дитину давати характеристику предмета за наступним планом:

– До якої групи предметів належить даний,

– Яку функцію (дію) виконує,

– Яку будову має.

Наприклад, велосипед – особистий транспорт, який возить 1-2 людей, має руль, раму, два колеса, педалі, дзвінок.

  1. Гра «Як це можна використати»

Запропонуйте дитині знайти якнайбільше варіантів використання якого – небудь предмета.

Наприклад, ви називаєте слово «олівець», а дитина придумує, як можна використати цей предмет. Називає , наприклад, такі варіанти: малювати, писати, використовувати як паличку, указку, балку при будівництві, градусник для ляльки, качалку для розкачування тіста, вудлище тощо.

  1. Гра «Буває – не буває»

Дорослий називає дитині будь-яку ситуацію, дитина мусить плескати в долоні, коли ситуація буває, а якщо – ні, то плескати в долоньки не потрібно.

Ситуації, які можна запропонувати дитині:

Тато пішов на роботу,

Поїзд летить по небу.

Кицька хоче їсти.

Людина в’є гніздо.

Зайчик пішов до школи.

Дні ігри сприяють формуванню у дитини понятійного мислення, розвивають кругозір, кмітливість.

«Сімейне виховання – запорука психічного здоров’я дитини»

Якщо ми, батьки, хочемо бачити своїх дітей здоровими, вихованими, то мусимо пам’ятати: виховання – це кропітка повсякдення праця, результат стосунків, які існують у сім’ї.

Психічний розвиток дитини, її ставлення як особистості, зумовлюється не тільки прекрасними пориваннями, мріями, словами батьків, а й загальним мікрокліматом сімейного життя, його моральними нормами, характером стосунків між членами родини, традиціями.

Сучасна соціальна психологія розглядає п’ять видів подружніх стосунків:

  1. Співробітництвотип стосунків, під час якого батьки проявляють один до одного повагу, взаєморозуміння. Основою даних стосунків є почуття любові. В таких сім’ях можна почути: «Я тебе прекрасно розумію, але …», «Як ти вважаєш?». Батьки на особистих прикладах привчають малюка з дитинства поважати батька, матір, дідуся й бабусю. Діти в таких сім’ях природно гармонійно розвиваються, живуть своїм, наповненим цікавими подіями, життям.
  2. Паритетні стосунки. Основою даних стосунків є взаємна повага, але відчувається деяка прохолодність. Діти у таких сім’ях часто отримують вказівки, за їхньою поведінкою здійснюється постійний контроль, і як результат: діти ростуть слухняними, дисциплінованими, але з почуттям особистої неповноцінності.
  3. Сімейне «змагання»під час такого типу стосунків між батьками спостерігається боротьба за домінування. Кожен намагається «перетягти» на свій бік дитину дарунками, солодощами. Кожен з родини постійно порівнює своє ставлення до дитини зі ставленням до неї інших: «Бачиш, я для тебе все роблю, а от батько…» Така позиція батьків погано впливає на психічний стан дитини. Деякі діти стають боязкими, піддаються будь –якому впливу, в інших розвивається лицемірство, підлабузництво, нещирість.
  4. Конкуренціяпрагнення влади над іншим, бажання домінувати в різних сферах діяльності. Це можуть бути ситуації типу: «У тебе завжди все не як у людей», «Я сказав – значить усе!». Дітям жити в таких сім’ях дуже важко, адже їх тут не сприймають як повноцінних членів родини. За таких умов вони привчаються підкоряться волі сильнішого, догоджати.
  5. Антагоністичні стосункице стосунки різкого протиріччя між батьками. Діти в таких сім’ях живуть в умовах постійної незгоди між батьками і мусять виконувати різні вимоги як з боку батько так і з боку матері. Все це формує у дитини такі негативні якості, як черствість, відчуженість, лицемірство, байдужість, зневага і навіть ненависть до своїх батьків.

Отже! Любі батьки! Якщо ви будете любити й поважати одне одного, розуміти й допомагати своїм близьким, то можете бути впевнені, що ви правильно виховуєте своїх дітей! Успіху вам у цьому!

До народних витоків і традицій

Сьогодні Україна переживає велике національне відродження. Народні знання про різні сфери життя – то невичерпна скарбниця мудрості наших предків. У різноманітних засобах народознавства закладено мудру народну філософію, моральні заповіді, поведінкові норми – бути працьовитими, чесними, допомагати слабшому, поважати старших, не нищити природу. Народні настанови, розраховані на вікові особливості дітей, мають велику впливову силу.

Важливим педагогічним завданням сучасності є виховання підростаючого покоління в народному дусі, на основі національних духовних і культурних традицій. Власне, справжнє виховання є глибоко національним за суттю, змістом і характером.

Сила народної педагогіки саме в тому, що корінням своїм вона сягає в традиційні родинні зв’язки, скеровує життя людини в єдиний з природою біологічний ритм. Педагогічна культура українського народу знайшла своє відображення у фольклорі, народних виховних традиціях, етнографічних матеріалах, святах і обрядах, досвіді родинного виховання, у трудовому і громадському житті і стала важливим виховним компонентом.

Рідна мова – найнеобхідніша умова реалізації національної системи виховання. Рідною мовою дитина мислить, прилучається до духовності свого народу, завдяки їй стає власне людиною.

Фольклор – це першовитоки оригінального світосприймання, самобутнього тлумачення явищ природи і людського життя. У думах, піснях і приказках, скоромовках та інших фольклорних перлинах у високопоетичній і глибоко ліричній формі відображено весь культурно-історичний, мистецький шлях народу. Прилучаючись до фольклорних джерел, діти сповнюються глибокою любов’ю до життя, повагою до праці, теплотою серця, творчими дерзаннями, прагненням утверджувати в житті добро, правду, красу.

Мистецтво. Проймає всі сфери життя, діяльності, побуту і дозвілля народу. Продовжуючи мистецькі традиції батьків і дідів, оволодіваючи народним і професійним мистецтвом у щоденній практичній діяльності, діти засвоюють народну духовність, зокрема її високу естетику.

Народний календар— це система історично обумовлених дат, подій, спостережень за навколишньою дійсністю, народних свят, інших урочистостей, які в певній послідовності відзначаються протягом року. Народний календар — це енциклопедія знань про життя людей, їх побут, спосіб життя, виховну мудрість, природні явища. Кожна дата, свято народного календаря рясніють традиціями і звичаями, які найтісніше пов’язані з природою рідної місцевості та людиною. Тут немає нічого надуманого і штучного, все відповідає традиційному способу життя народу. Ідейно-моральна наснаженість, зміст народного календаря мудро спрямовані на виховання в учнівської молоді почуття господаря рідної землі, працьовитості хазяїна, ініціативності і підприємливості, порядності, добродійності та багатьох інших чеснот.

Народні символи і національна символіка. Велике значення для пізнання дітьми традицій народу мають народні символи – домашні обереги.

Родинно-побутова культура. Спрямована насамперед на виховання в дітей шанобливого ставлення до батька і матері, бабусі й дідуся, інших родичів, що є типовими представниками народу, глибокого відчуття прив’язаності до отчого дому, свого народу.

Народні традиції, звичаї та обряди. Об’єднують минуле і майбутнє народу, старші й молодші покоління, інтегрують людей у високорозвинену сучасну націю. Це своєрідні устої розвитку народу, нації, що втілюють у собі кращі досягнення в ідейному, моральному, трудовому й естетичному житті.