Нині, коли ви так багато чуєте про коронавірус, легко відчути інформаційне перенасичення. Якщо ваші діти відчувають тривогу, це також зрозуміло. Дітям може бути важко зрозуміти те, що вони бачать в інтернеті чи по телевізору (або чують від інших людей), тому вони можуть бути дуже вразливими до тривоги, стресу і смутку. Але відкрите обговорення та ваша підтримка допоможуть їм зрозуміти ситуацію, дотримуватися правильної поведінки й навіть зробити позитивний внесок для інших.

1. Ставте відкриті запитання та слухайте
Спочатку запропонуйте дитині обговорити проблему. Дізнайтеся, що саме діти вже знають, і дозвольте їм визначати напрямок розмови. Якщо діти ще маленькі й не чули про спалах, можливо, вам не потрібно піднімати це питання: просто нагадайте їм про хороші гігієнічні практики, не створюючи нових побоювань.
Переконайтеся, що ви в безпечному просторі. Нехай дитина скаже все, про що думає, не обмежуйте її у цьому. Допомогти почати розмову можуть малювання, розповіді й інші види діяльності.
Найголовніше — не применшуйте і не уникайте побоювань дітлахів. Визнавайте почуття дітей та запевняйте їх, що боятися — це природно. Покажіть, що ви слухаєте їх, приділяючи всю свою увагу. Давайте зрозуміти, що діти можуть поговорити з вами та своїми вихователями, коли за хочуть.

2. Будьте чесні: поясніть правду словами, зрозумілими для дітей
Діти мають право на правдиву інформацію про те, що відбувається у світі. Але дорослі несуть відповідальність за те, щоб захистити їх від стресу. Використовуйте мову, відповідну віку, спостерігайте за реакцією і будьте чутливі до рівня тривоги дітей.
Якщо ви не можете відповісти на їхні запитання, не намагайтеся вигадати правильну відповідь. Використовуйте це як можливість разом ознайомитися з інформацією. Її чудовими джерелами є вебсайти міжнародних організацій, наприклад, ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров’я. Поясніть, що деяка інформація в інтернеті не є точною і краще довіряти експертам.

3. Покажіть їм, як захистити себе та своїх друзів
Один із найкращих способів уберегти дітей від коронавірусу та інших захворювань — просто заохочувати їх регулярно мити руки. Це не повинно перетворитися на страшні розмови. Ви також можете показати дітям, як прикривати обличчя під час кашлю чи чхання згином ліктя, пояснити, що краще не перебувати надто близько до людей, у яких є ці симптоми, і попросити їх говорити вам, якщо вони починають відчувати, що у них лихоманка, кашель або ускладнене дихання.
4. Запевніть їх, що все буде добре
Коли ми бачимо безліч сюжетів, які непокоять усіх, на телебаченні чи в інтернеті, здається, що криза просто оточила. Діти можуть не розрізняти зображення на екрані та реальність навколо себе. Вони можуть вірити, що їм загрожує небезпека. Ви допоможете дітям впоратися зі стресом, граючи чи відпочиваючи з ними, коли у вас є змога. Дотримуйтеся регулярних процедур і розкладу, наскільки це можливо, особливо перед сном, або допомагайте створювати новий розклад у нових умовах.
Якщо у вашому районі спалах захворювання, нагадайте своїм дітям, що вони, ймовірно, не підхоплять інфекцію, що більшість людей, які мають коронавірус, не хворіють тяжко, і що багато дорослих наполегливо працюють над тим, щоб зберегти вашу родину.
Якщо ваша дитина почувається погано, поясніть, що їй доведеться залишитися вдома або в лікарні, оскільки це безпечніше для неї та її друзів. Скажіть їй, що ви знаєте, що часом це важко (можливо, страшно чи нудно), але дотримання правил допоможе зберегти всіх у безпеці.

5. Шукайте помічників
Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному добрими вчинками.
Поділіться зокрема історіями медичних працівників, вчених, які працюють над тим, щоб зупинити спалах. Якщо діти знають, що співчутливі люди докладають зусиль для їхнього захисту, це запокоює.

6. Дбайте про себе
Ви краще допоможете дітям, якщо піклуватиметеся про себе. Діти бачать, як ви реагуєте на новини. Тому для них важливо розуміти, що ви спокійні й не панікуєте.
Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе і зверніться до інших родин, друзів та людей у вашій громаді, яким ви довіряєте. Приділіть трохи часу заняттям, які допоможуть вам розслабитися та відновити сили.

7. Обережно закінчуйте розмови
Дітям важливо знати, що вони не залишаться на самоті з бідою. Коли ви завершуєте розмову оцініть рівень тривожності дитини: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте, чи використовує вона звичайний тон голосу, і дивіться, як вона дихає.
Нагадайте дітям, що вони можуть у будь-який час поговорити з вами на будь-які інші теми, зокрема на складні. Нагадуйте, що ви піклуєтеся про них, слухаєте їх і що вони можуть звернутися до вас завжди, коли занепокоєні.

Літо – це час пригод, досліджень і веселощів. Питання тільки для батьків – щоб таке придумати, щоб дитині було і не нудно, а ще й корисно.

Для того, щоб отримати користь від відпочинку, а не просто провести всі канікули за комп’ютерними іграми, планшетом або телевізором, варто переконати дітей дотримуватися певних правил.

• Відпочинок – це зміна діяльності, тому важливо рівномірно навантажувати організм і розумово, і фізично.
• Необхідно дотримуватися режиму дня. Дитині піде на користь стежити за тим, щоб вчасно лягати спати, їсти, гуляти на свіжому повітрі. Це допоможе їй легше втягнутися в освітній процес після завершення канікул.
• Під час відпочинку важливо мати корисне дозвілля. Тому батькам варто більше уваги приділяти дітям, пропонувати їм цікаве й корисне проведення часу.
• Активний відпочинок можна почати з малого. Ранкова зарядка дозволить пробудити організм і налаштувати його на продуктивний день. Щоденні прогулянки на свіжому повітрі зміцнити здоров’я і загартуватися.
• Запропонувати дітям інтелектуальні заняття. Це можуть бути різноманітні ігри на розвиток логіки, мислення, уваги чи пам’яті. Наприклад, шахи або шашки. Такі заняття забезпечать і зміну діяльності, і продовження розумового розвитку. Адже тренування розуму допоможе дитині тримати себе в тонусі навіть на канікулах. Розвивальні ігри та тренування інтелекту допоможуть продовжити вдосконалення корисних навичок.
• Халабуда. Це захоплююче заняття займе дитину надовго. Будівництво власного житла з підручних матеріалів – справа непроста. Для початку запропонуйте взяти стільці, покривала, подушки, а далі вже фантазія малечі почне активно працювати. Підказка, всередині спорудження можна розмістити настільну лампу або взяти з собою ліхтар. Це ще більше додасть пригод грі.
• Домашня рибалка. Цей спосіб – чим зайняти дітей на канікулах – дуже захоплюючий і корисний для батьків. Основний сенс – прибирання своїх іграшок, представлене як процес гри. Малюкові потрібно або розібрати свої іграшки із загальної звалища, або навпаки, зібрати. У ролі вудки можна використовувати звичайну скріпку, зігнути її в формі гачка і прив’язати до мотузки.
• Продовжуючи тему чистоти – показ мод – відмінний варіант ревізії і прибирання в шафі. Особливо дітям подобається міряти одяг дорослих і фотографуватися.
• Мильні змагання. Видувати мильні бульбашки – захоплююче заняття в будь-якому віці. Для того, щоб їх зробити, вам знадобитися: гель для душа, стільки ж води(попередньо розчиніть в ній трохи цукру для міцності бульбашок). Змагання можна влаштувати за параметрами: розмір, довгота існування бульбашки, дальність польоту. А щоб сам процес змагання проходив завзято, можна придумати різні способи видування: через соломку, зімкнуті пальці однієї руки і т. д.
• Запропонувати проводити дослідження місцевості: де що росте, які листочки бувають і форми будинки навколо.
• На один день стати піратською сім’єю і шукати скарб, який ви заздалегідь заховаєте.

Літо — найблагодатніша пора року для накопичення сил, зміцнення здоров’я дитячого організму і загартування. Вліт­ку можна використовувати всі ПРИРОДНІ ЗАСОБИ ЗАГАРТУВАННЯ: СОНЦЕ, ПОВІТРЯ, ВОДУ, ЗЕМЛЮ.

Всі сили природи, які впливають на ор­ганізм природним способом, дають СИЛУ і ЗДОРОВ’Я. Більшість батьків чекає літа, щоб розпочати ЗАГАРТУВАННЯ дитини.

Що ж таке ЗАГАРТУВАННЯ?

Загартування — це розвиток здатності ПРИСТОСОВУВАТИ (адаптувати) ОРГАНІЗМ до тих умов середовища, в яких він пере­буває. Перебувати у спекоті — до спекоти, у холоді — до холоду тощо. Не слід викли­кати у дитини страх перед природними явищами, навпаки, потрібно розповідати, яку велику користь приносить організму сонце, повітря, вода, земля. У чому цілю­ща сила природи, що саме природа здат­на зцілити людину.

ЗАГАРТУВАННЯ ПОВІТРЯМ.

Люд­ський організм не може тривалий час жити без повітря, людина без нього гине протя­гом кількох хвилин. Повітря підвищує стій­кість організму до хвороб, покращує ро­боту серця, мозку, легенів, активізує обмін речовин. Батьки знають, що перебування дитини на повітрі покращує апетит. День без свіжого повітря — втрачений день для дитини. Влітку дитина має бути на повітрі переважну частину часу, бажано в зеленій зоні або біля води. У цих місцях повітря насичене аеронами і фітонцидами. Дитина не має бути обмежена в рухах, фізична ак­тивність збільшує споживання кисню ор­ганізмом. Повітря лікує організм від анемії і нервових захворювань, підвищує опір­ність до вірусних інфекцій.

За +18 °С і вище бажано бути тільки в трусах, щоб тіло насичувалося киснем.

Не варто кутати і перегрівати дітей. Перегрівання дитячого організму завдає більше шкоди, ніж охолодження. Бажано в літній період не надягати на дитину син­тетичного одягу, він не «дихає» і викликає підвищену вологість тіла.

ХОДІННЯ БОСОНІЖ.

 Ступня людини має величезну кількість біологічних точок, що пов’язують підошву з внутрішніми органами. Ходіння босоніж масажує підошву, налагоджує роботу системи терморегуля­ції. У дітей, які звикли ходити босоніж, не мерзнуть ноги. Вони не захворіють, коли замочать ноги. Ходіння босоніж знімає статичну електрику, заземляє, знімає нервове напруження. Ходіння по піску, траві, землі і камінню благотворно впливає на зміцнення здоров’я дитини. Наші предки абсолютно природним вважали майже постійне ходіння босоніж. Цивілізація взула людей, а дарма.

ЗАГАРТУВАННЯ ВОДОЮ.

Вода — джерело здоров’я, еліксир життя. Вона бла­готворно впливає на нервову систему і зні­має втому, пожвавлює організм. Недаремно в казках народ говорив про живу і мертву воду. Судячи з усього, живою називали хо­лодну воду. Саме з її допомогою знімають непритомність, відновлюють сили, знімають головний біль, приклавши мокрий рушник.

Ці 6 порад допоможуть полегшити адаптаційний період першокласника в школі, а також підкажуть батькам правильну лінію поведінки на цьому новому етапі життя.

1. Зберігайте спокій і впевненість в тому, що все буде добре. Звичайно, кожна мама чи тато хвилюються за свою дитину, особливо в такий відповідальний момент – перший раз в перший клас. Але пам’ятайте, що саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо у дитини установку на майбутнє навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину школою, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є.

2. Формуйте позитивне ставлення до школи і вчителів, але водночас будьте чесними. Не варто ідеалізувати школу, говорячи, що там буде безмежно весело, цікаво, захоплююче. Слід говорити правду про можливі труднощі, про необхідність слухати вчителя, виконувати інструкції, які інколи не подобаються. Але обов’язково переконуйте дитину в тому, що все буде добре, що вона справиться, зможе знайти те, що їй до душі, знайде друзів і отримає радість від пізнання нового.

3. Завжди позитивно відзивайтеся про школу і вчителів. Діти в такому віці все ще дуже залежні від батьківської думки. Вони складають свою думку, своє враження про щось нове (в даному випадку про школу) на основі висловлювань і ставлень батьків. Тому, якщо ви хочете, щоб вчитель став авторитетом для вашого першокласника, ніколи не говоріть поганого про нього при дитині. Це сприятиме гарній поведінці дитини в школі і додасть мотивації до навчання.

4. Уникайте додаткових стресів і навантажень. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Початок навчання у школі і так є серйозним стресом для 6-7-річних дітей. Тому, якщо заняття спортом і музикою здаються вам необхідною частиною виховання вашої дитини, почніть водити її туди за рік до початку навчання або після того, як дитина адаптується. Повноцінний відпочинок на цьому етапі дуже важливий. Тому нехай дитина проводить більше вільного часу на свіжому повітрі, граючись з друзями.

5. Слідкуйте за режимом дня і повноцінним харчуванням. Розпорядок дня, який не змінюється, допоможе дитині швидше адаптуватися до нових умов. Якщо ваш першокласник – шестирічка, то бажаний і денний сон хоча б на одну годину. Особливо зверніть увагу на харчування дитини. У її раціоні повинні бути присутніми білки (м’ясо, риба, сир, яйця), молочні продукти, вершкове і рослинне масло, свіжі овочі і фрукти, соки. Організм зараз як ніколи потребує додаткової енергії, адже справитися і пристосуватися до нових умов – досить серйозне завдання.

6. Будьте особливо уважними до почуттів дитини в перші місяці. Не пропускайте труднощі, які можливо, виникнуть у дитини. Слухайте сина/дочку, говоріть про школу, про події, про почуття. Намагайтеся разом знаходити шляхи, розповідайте про себе в шкільні роки. Будьте з дитиною більш терплячими і чуйними, щоб вона відчувала спокій і підтримку вдома.

Значення казок у вихованні дітей важко переоцінити. Накопичуючи у собі мудрість колишніх поколінь, вони мають справді чарівну силу: навчальну, розвивальну, творчу. Варто відзначити, що казки впливають на формування мислення дитини, на її поведінку протягом усього дитинства з перших днів життя. Спочатку діти вбирають інформацію про найпростіші цінності й поняття разом з материнськими піснями, віршиками, приповідками. Трохи пізніше, після двох років, починається справжнє виховання за допомогою казки. Психолого-педагогічні дослідження свідчать про те, що діти різного віку по-різному сприймають казку. Дошкільний вік (від 3 до 7 років) – це період активного становлення художнього сприйняття дитини.

Так, наприклад, в молодшому дошкільному віці (від 3 до 4 років) сприйняття казки та її розуміння безпосередньо залежать від особистого досвіду дитини, який у неї ще дуже обмежений. У центрі уваги дитини знаходиться головний герой. Дітей цікавить його зовнішність, дії, вчинки. Але оскільки самі  діти найчастіше це уявити не можуть, то потребують унаочнення у вигляді ілюстрацій. Однією з особливостей дитячого сприйняття є те, що дитина бачить дії й вчинки персонажа, але не розуміє мотивів.

У середньому дошкільному віці (від 4 до 5 років) розширюється коло уявлень дитини, збагачується життєвий досвід, знання. У цьому віці інтенсивно розвивається уява і мова. Це сприяє формуванню вміння правильно оцінювати персонажів і події. Уже не обов’язково використання ілюстрації для кожного повороту подій у казці, але вони як і раніше мають позитивну функцію.

Існує кілька ключових моментів, що характеризують сприятливий вплив казок на дитину:

1. Казка – це інструмент ненав’язливого навчання

Не таємниця, що діти найкраще сприймають інформацію, подану в ігровій формі. За допомогою казкових героїв можна пояснити дітям всі ті ж самі істини, але зробити це у легкій, доступній для дитячого розуміння формі. Казки заслужено вважають найпотужнішим інструментом  навчання дітей. А все тому, що вони дають так звані непрямі настанови. Діти мислять образами, їм набагато простіше уявити собі ситуацію з боку, де головними героями є казкові персонажі. Саме на прикладі героїв казок найкраще засвоюється важлива життєва інформація.

2. Казки загартовують характер

У казках дуже яскраво прослідковуються різні протиставлення: хоробрість і боягузтво, багатство і бідність, працьовитість і лінь, кмітливість і дурість … Поступово, без тиску з боку дорослих, діти вчаться відрізняти добро і зло, співпереживати позитивним героям, подумки проходити разом з ними через різні труднощі і випробування. «Казки не розповідають дітям про існування драконів. Діти вже знають, що дракони існують, – писав Г.К.Честерон. – Казки розповідають дітям, що драконів можна перемогти». Між іншим, той факт, що наприкінці казкових історій добро тріумфує над злом, є найважливішим чинником у вихованні дітей. Розуміючи цю просту  відому всім з дитинства істину, дитина буде відчувати себе впевненішою і сміливішою, а життєві негаразди сприймати як щось природне. Це лише загартує характер і силу духу малюка.

3. Казки допомагають вчасно побачити психологічні проблеми

Виховне значення казок проявляється також у тому, що вони здатні впливати на формування особистих рис. У дитячому віці психіка ще нестабільна, межа між добром і злом злегка розмита. Тому батькам необхідно прислухатися до своїх дітей і слідкувати, яким казкам вони віддають перевагу. Можливо, що улюблені й не улюблені дитиною персонажі вказують на емоційні проблеми малюка, які назрівають. У цьому випадку за допомогою тієї ж казки можна трохи скорегувати розвиток дитячої психіки, направити її в правильне русло. Дуже важливо спільно обговорювати прочитане, звертати увагу дитини на якісь ключові моменти, роз’яснювати незрозуміле.

4. Казка єднає

Крім того, що казка є ефективним засобом виховання дитини, здатним вирішувати безліч завдань, вона також об’єднує батьків та їхніх дітей, дає можливість просто приємно провести час і відпочити від метушні реального світу. У юному віці діти осмислено сприймають сюжет, встановлюють прості причинно-наслідкові зв’язки. Характеризуючи героя, найчастіше висловлюють правильні судження про їхні вчинки, опираючись при цьому на свої уявлення про норми поведінки та особистий досвід. Завдання батьків полягає в тому, щоб навчитися розуміти сенс казкових образів так, як це роблять діти.