Ерудит — це освічена людина, яка має не лише всебічні знання в обраній сфері та багатьох суміжних. Справжній ерудит широко поінформований в усіх сферах науки, техніки, культури, мистецтва, суспільних і політичних подіях. Більше того, він постійно здобуває все нові й нові знання — але не просто «щоб було», а щоби розширити власні можливості та творити щось нове на стику багатьох наукових дисциплін.
Як розвивати ерудицію в дитини
- Заохочуйте допитливість! Дитина виявила до чогось інтерес — дайте їй цікаве джерело відповідних знань і час, щоб із ними ознайомитися. Дитячі енциклопедії, науково-популярні фільми, гуртки, пізнавальні ігри, бібліотеки, майстер-класи… Забезпечте доступ до пізнавальних ресурсів максимально — у міру своїх можливостей.
- Що різноманітніші в дитини інтереси — тим краще. Предмет зацікавленості може змінюватися дуже часто — головне, аби допитливість не зникала. Дитина отримала найбільш загальне уявлення про щось і переключилася на інше — отже, для її віку цього досить. А коли вона стикнеться з цим удруге, то пригадає, одразу зацікавиться й дізнається більше. Психологи давно помітили закономірність: чим більше ми про щось знаємо, тим цікавішою нам здається ця тема – і навпаки.
- Не змушуйте дитину вивчати щось поза програмою «від і до». Так можна «вбити» допитливість. Пізнання нового має бути, як кажуть нинішні діточки, «в кайф».
- Обмежуйте ґаджети. Якщо є забавка, що вимагає менше зусиль і обіцяє швидше задоволення, ніж книжка, дитина вибере не книжку. Через ґаджети наші діти не знають, як це прикольно — у дощовий вихідний заховатися під шторою і притулитися до теплого радіатора з книжкою в руках…
- Заохочуйте читання. У дитини має бути власна бібліотечка чи/і доступ до шафи з «дитячими» й «дорослими» науково-популярними та художніми книжками. У стародавні часи, коли про Інтернет не чули, у багатьох оселях була багатотомна енциклопедія. Розумні батьки її ставили на найнижчу полицю шафи — щоби дитина могла витягти том і знічев’я його погортати. Як подумаєш, що нинішні діти не розуміють насолоди, яку можна отримати, розгортаючи товстелезний том у випадковому місці й читаючи щоразу якусь несподівану інформацію: муміфікація, мірра, Менделєєв, Магріб…
- Допомагайте дитині розширювати словниковий запас. Це допоможе їй краще навчатися. А для цього навчіть користуватися словниками та привчіть звертатися до них щоразу, коли дитина натрапила на незрозуміле слово.
- Логічне продовження попередньої поради: уточнюйте все, про що маєте занадто слабке уявлення. Коли ви читаєте текст і там у кущах пищить горобець — тут усе зрозуміло, ви горобців мало не щодня ганяєте. А якщо якийсь… приміром, щедрик — пташка, яку ви ніколи не бачили, — краще зробити паузу й погуглити. Подивилися, які в щедрика хвостик-дзьобик-пір’ячко, прочитали, де він живе, а якщо пощастило — і послухали запис співу… Текст набув нових барв, а ви дізналися дещо для себе новеньке.
- Учіть дитину аналізувати та оцінювати нову інформацію, поєднувати її з тією, що вже в неї була, обговорювати негативні та позитивні її сторони.
- Заохочуйте дитину писати. Коли навички письма в дитини вже закріпилися, вона може вести словничок, щоденник, журнал маленьких відкриттів. Видатні мандрівники вели щоденники своїх подорожей — то чому і вашій дитині не завести красивий записник, де вона могла б записувати, малювати, вклеювати вирізки… Словом — творити!