Category Archives: Фізкультурно-оздоровчій центр

Користь гімнастики для очей

Основна мета, яку переслідує гімнастика для очей для дітей дошкільного віку, – тренування м’язів органів зору. Саме від них залежить, наскільки добре буде бачити дитина надалі і чине буде у неї проблем з очами в школі. Спеціально розроблені комплекси вправ покликані: заспокоїти нервову систему дитини; допомогти мозку переробити інформацію, отриману через органи зору; полегшити очках навантаження, зняти втома, дати їм відпочити; уповільнити і навіть зовсім зупинити зменшення гостроти зору, або розвиток астигматизму.

Щоденні заняття, рекомендовані офтальмологами, принесуть помітну, відчутну користь дошкільнятам. Тим більше, якщо врахувати той факт, що зір формується аж до 12 років.

Кому показана така гімнастика?

Не потрібно думати, що якщо у вашого малюка немає жодних проблем із зором, то він знаходиться поза зоною ризику, а значить – і гімнастика йому ця не потрібна. Її призначають навіть для дітей 5-6 років, у яких немає ніяких скарг, тільки щоб підготувати оченята до школи, де навантаження на них збільшаться в кілька разів.

Найкраще показати дитину офтальмологу перед тим, як вибрати потрібний комплекс вправ для очей. Методик корекції та покращення дитячого зору багато, і тільки фахівець може порадити грамотний, правильний варіант. Якщо серйозних проблем поки немає, батьки і самостійно можуть позайматися з малюком найпростішими вправами.

Комплекс вправ

гимнастика

Дана гімнастика знімає напругу з очей і тренує очні м’язи. Її добре проводити як вранці, так і ввечері. Головне – щодня. Через місяць комплекс вправ можна поміняти на інший. Дуже важливо створити при цьому сприятливу, спокійну атмосферу і зацікавити дитину дійством.

  1. Прикріпіть до стелі до двох кутів кімнати великі, але різних розмірів кола, вирізані з картону. Вони можуть бути кольоровими. Дитина повинна спочатку подивитися уважно на ліве коло (секунд 10), потім сконцентрувати увагу на правому. При цьому не дозволяйте їй крутити головою. Він весь рух повинен робити тільки очима. Після 5 разів запропонуйте малюкові закрити очі секунд на 15 і знову повторіть вправу.
  2. Дана вправа покликана розслабити м’язи, які підтримують очне яблуко. Вона легка, але дуже ефективна. На 10 секунд потрібно сильно-сильно заплющити очі, а потім відкрити їх і розслабити. Повторити кілька разів.
  3. Запропонуйте дитині покласти підборіддя на руки, тим самим зафіксувавши голову в нерухомому стані, щоб вона не крутилася в різні боки. Потрібно підняти очі вгору, потім вниз. Так проробити 4 рази. Відпочити 10 секунд. Потім подивитися вліво, перевести оченята вправо – знову 4 рази і перерву.
  4. Для цієї вправи батькам потрібно буде підготуватися, так як знадобиться додатковий матеріал. Потрібен буде різьблений, барвистий малюнок: це може бути змійка, просто спіраль або кольорова шахівниця. Він кріпиться в центрі стелі. Дошкільнику пропонується оченятами «пройти шлях» від початку змійки (спіралі і т. д.) до кінця. Траєкторію шляху задають дорослі.
  5. У вікні на вулиці спочатку потрібно знайти найближчий предмет і сконцентрувати на ньому увагу. Потім відшукати найдальший – перевести зір на нього. Так робити по кілька разів.
  6. Існує дуже багато вправ для поліпшення зору у віршах. Дитині пропонується проробляти оченятами все, що описано у вірші. Зазвичай дітлахів це дуже веселить. Часто вони запам’ятовують ці віршики напам’ять, так що попутно у них ще й пам’ять тренується.

 

Лікувальні рухливі ігри для оздоровлення та профілактики захворювань дихальної системи

Лікувальні рухливі ігри, слід ретельно добирати для дітей кожного вікового періоду. Вони проводяться протягом 3 – 4 місяців по 2 – 3 рази на день, і лише за цієї умови мають оздоровчий ефект у профілактиці захворювань дихальної, серцево-судинної системи та в період перенесених інфекційних захворювань.

Лікувальні рухливі ігри можна проводити як у груповому приміщенні, так і на свіжому повітрі з метою загартування організму дітей та зміцнення їхнього імунітету.

Приклади лікувальних рухливих ігор для оздоровлення та профілактики захворювань дихальної системи:

  • «Надуємо кульку» (формування глибокого дихання; відновлення носового дихання);
  • «Дударики – дударі» (тренування навички правильного носового дихання: глибокий вдих носом – різкий видих ротом);
  • «Здуваємо сніжинку» (тренування навички правильного носового дихання: глибокий вдих носом – сильний подовжений видих ротом);
  • «Косарики – косарі» (формування правильного ритмічного дихання: переведення рук махом убік вправо – вдих, вліво – видих);
  • «Поїзд» (покращення функції дихання: повільне дихання під час ходьби – прискорене дихання під час бігу).

Граємо в рухливі ігри разом з дітьми

Сьогодні на зміну захоплюючим, колективним, рухливим іграм прийшли комп’ютерні аналоги. У дитини залишається все менше часу для рухливих ігор, прогулянок, спілкування з однолітками, так і батьками в цілому. Порушення такого балансу між грою та іншими видами дитячої діяльності, між різними видами ігор (рухливими і спокійними, індивідуальними та спільними) негативно позначається як на стані здоров’я, так і на рівні розвитку рухових здібностей дошкільнят.
Гра органічно властива дитячому віку, а при вмілому керівництві з боку дорослих (батьків) здатна творити чудеса. Ледачого вона може зробити працьовитим, невмілого-вмілим. Немов чарівна паличка, гра може змінити ставлення дитини до того, що здається їм деколи занадто звичайним, нудним, обридлим.
Гра для дітей – важливий засіб самовираження, проба своїх сил. Рухливі ігри – найкращі ліки для сучасних дітей від рухового голоду – гіподинамії.
Багато ігор існує з незапам’ятних часів і передаються з покоління в покоління. Час вносить зміни у сюжети деяких ігор, наповнюють їх новим змістом, що відображає сучасне життя. Мають простоту завдань, але спрямовані на розвиток основних видів рухів: ходьбу, біг, стрибки, лазіння, метання, кидання і ловлю, координацію.

Плутанина. Цікаво коли грають багато дітей. Один з них відвертається, а решта беруть один одного за ручки – ланцюжком і не відпускаючи рук починають заплутуватися. Можна проходити під руками сусідів, переступати через них. Коли все готово, ведучий повертається і намагається розплутати учасників, руки гравців при цьому не розмикаються. Потім обирається новий ведучий і гра триває.

Море хвилюється раз… Обирається ведучий. Він відвертається від інших і вимовляє віршик (поки він каже, всі гравці хаотично рухаються).

Море хвилюється раз,

Море хвилюється два,

Море хвилюється три,

Морська фігура на місці замри!

Гравці завмирають, зображуючи “морські” фігури. Ведучий підходить до будь-якого гравця, доторкається до нього рукою – гравець зображує, кого саме він показує. Завдання ведучого – відгадати, що це за фігура.

 

Їстівне-неїстівне. Обирається ведучий, інші учасники сідають на лавку. Ведучий по черзі кидає кожному гравцеві м’ячик і одночасно називає який-небудь предмет. Якщо предмет їстівний – м’ячик потрібно зловити, якщо ні – відбити. Хто помилився, стає на місце ведучого.

Велетні та гноми. Дорослий ведучий по черзі називає слова «велетні» і «гноми», постійно прискорюючи темп, а гравці повинні зображати відповідних героїв, стаючи навшпиньки або присідаючи. Якщо гравець помиляється, він вибуває з гри. Ведучий намагається заплутати учасників, для чого може називати слова з різною інтонацією («велетні» – грубо, а «гноми» – тоненьким голосом) і в певний момент говорити навпаки.

Пограємось у канатоходців. Для цієї гри Вам знадобиться досить товста мотузка. Розкладіть її на підлозі так, щоб вийшло побільше перехресть, петель і вигинів. Нехай діти ходять уздовж мотузки босоніж, обережно, намагаючись на неї не наступити, Для доросліших учасників завдання можна ускладнити, запропонувавши перестрибувати через канат на одній нозі, йти із зав’язаними очима або рухатися якомога швидше.

Рухова активність дітей

Неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Встановлено, що кожен руховий акт здійснюється в просторі і часі, і тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути певну одиницю часу більшого об’єму інформації, що, як наслідок, сприяє прискореному формуванню її психіки. Фахівцями доведена також взаємозалежність рухової активності і розвитку мовлення. Рухова активність збільшує словниковий запас дитячого мовлення, сприяє більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний розвиток дитини.

Таким чином, можна виділити наступні основні моменти у впливі рухової активності на організм людини. Це створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива стимулююча дія на формування психічних функцій. Такі положення в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.

Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витривалість. Кожна із цих властивостей сприяє і зміцненню здоров’я.

Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, наприклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків. Але чи доцільно рекомендувати біг малюкам дошкільного віку? Так. Нині доведена як доцільність, так і оздоровча ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових навантажень у повільному темпі (швидкість до 7-8 км на годину).

Починати вправи можна вже на третьому році життя, чергуючи їх з ходьбою, стрибками, дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок не повинна перевищувати 40-50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важко переоцінити значення для здоров’я дітей таких ігор,як всім відомий «Квач», «Гілка», класики, «Мотузочка». Багато цікавих рухливих ігор проводяться з м’ячем, скакалкою та іншими предметами.

Якщо батьки зацікавлені у зміцненні здоров’я дитини, варто додатково вводити в режим дня біг. Коли це можна зробити? Насамперед після повернення з дитячого садка дитині обов’язково треба дати можливість побігати і пострибати. Непогано, якщо це буде проходити у формі веселої гри чи жартівливого змагання з мамою або татом. Циклічні вправи потрібно обов’язково включати в комплекс ранкової зарядки (з 5-го року життя малюка), яку краще проводити на свіжому повітрі знов – таки разом з батьками.

Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, насамперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м’язів.

Наступним видом корисних навантажень, що мають суттєву оздоровчу та загально розвивальну дію, є плавання. Цей вид спорту має ту перевагу, що ним можна займатися в будь – якому віці. Плавальні навантаження зміцнюють м’язи серця, покращують кровообіг; плавання також є ефективним засобом профілактики порушень постави і сутулості. Встановлено також, що плавання має позитивний вплив на процес росту дітей.

Ще один вид циклічних вправ, які мають засвоїти діти  дошкільного віку, – це їзда на велосипеді. Малятам 3-4 років рекомендується пересуватися на трьохколісному велосипеді. Їзда на велосипеді приносить дітям неабияке задоволення, а також зміцнює м’язи кінцівок, розвиває фізичні якості – силу, спритність, витривалість. Діти – велосипедисти стають більш сміливими та наполегливими і отримують безліч позитивних емоцій завдяки своєму триколісному другу.

Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне – їх послідовність, систематичність та вірна організація. Який саме вид спортивного оздоровлення принесе більше користі вашому малюкові, – вирішувати вам, батьки. Але пам’ятайте, що умовою ефективності тих чи інших фізкультурних занять і вправ є стійке бажання дитини займатися ними та ваш особистий приклад і допомога в цьому.

Виховуємо здорову дитину

Сьогодні батьків за все цікавить питання, як саме зміцнити здоров’я дітей. Кажуть що людина – коваль свого щастя, а значить вона повинна бути і ковалем свого здоров’я. Тому в дитини з дня її народження потрібно формувати навички дбайливого ставлення до свого здоров’я.

Останнім часом спостерігається зниження числа абсолютно здорових дітей у 5 разів, це становить 10 відсотків здорових людей від загальної кількості. Більш ніж у 70 відсотків дітей є функціональні відхилення, у 50 відсотків є хронічні захворювання. Кожна третя дитина має зниження гостроти зору.

У зв’язку з цим останнім часом головним напрямком педагогічного процесу є оздоровлення дітей.

Здоров’я дитини, формування характеру, виховання в неї корисних навичок та вмінь – найважливіші завдання, які стоять перед педагогами .

Щоб ця робота мала успіх, батьки повинні стати не тільки спостерігачами , але й безпосередніми учасниками. Дошкільний заклад забезпечує кваліфіковану роботу по зміцненню і збереженню фізичного здоров’я дітей.

Основними напрямами фізкультурно – оздоровчої роботи, яка направлена на оздоровлення дітей, сприяє опірності організму вірусним інфекціям, запобігає виникненню гострих захворювань є:

  1. Організація рухової активності.

Перше місце в руховому режимі дітей належить фізкультурно – оздоровчим заняттям. До них відносяться загальновідомі форми рухової активності: ранкова гімнастика, рухливі ігри фізичні вправи під час прогулянок, фізкультхвилинки на заняттях із розумовим навантаженням і фізкультурні паузи між заняттями. Друге місце у руховому режимі дітей посідають навчальні заняття з фізичної культури як основна форма навчання рухових навичок і розвитку оптимальної рухової активності. Третє місце приділяється самостійній руховій активності що виникає з ініціативи дітей.

  1. Загартовування.

Загартовування водою:

– Умивання прохолодною водою обличчя, рук до ліктя.

– Обливання ніг.

Рекомендується взимку після денного сну, в теплі пори року – перед денним сном. Температура води від +20 до+18. При обливані водою контрастних температур початкова температура +36 кінцева + 25.Супутні заходи: поступування ногами, згинання і розгинання пальців.

– Вологе обтирання тіла рукавичкою або рушником.

– Для дітей від трьох років і більше проводиться щодня після ранкової гімнастики або денного сну .Тривалість – 1 хвилина . Температура води від + 34 до 23.Супутні заходи: різноманітні рухи руками, повороти, нахили тулуба – Обливання тіла. Бажано після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість 15-35 секунд. Температура + 35. Вдома гігієнічний душ (2 рази на тиждень по 1 хвилині для дітей від 4 до 7 років температура води взимку з +34 довести до +28.

Загартування повітрям:

– Провітрювання кімнат здійснюється через 1,5-2 години, холодної пори року впродовж 15-20 хвилин. Теплої пори року діти навчаються, граються при відчинених фрамугах, температура в приміщені +15 – +20.

Супутній провітрюванню захід: вологе прибирання помешкання .

– Прогулянка на свіжому повітрі. Оптимально тричі на день. Супутні заходи: ігри, праця у природі, самостійна рухова діяльність, колективне виховання загально розвивальних вправ .

  1. Щоденне проведення точкового масажу.
  2. Проведення фітотерапії

Вітамінні процедури з використанням цілющих трав, оздоровлювальних напоїв чаїв із шипшини, м’яти горобини, фітотерапія під час денного сну.

  1. Правильний режим дня і раціональне харчування дитини.
  2. Виховання інтересу до активної рухової діяльності та формування потреби в систематичних занять фізкультурою.

Дитячий туризм разом з батьками

Найбільш універсальним видом активного відпочинку для всіх членів сім’ї є туризм. Туризм є надійним засобом зміцнення здоров’я і відновлення сил, витрачених за тиждень. Сімейні туристичні походи надають ні з чим не зрівняний оздоровчий ефект, отриманий в результаті комплексного впливу на організм природних факторів: сонця, повітря, води і різноманітної рухової діяльності. Крім того, спільні походи сприяють зміцненню сім’ї, формують у дітей найважливіші моральні якості, розвивають допитливість, долучають до дивовижного світу природи, виховуючи до неї дбайливе ставлення.

Залежно від способу пересування туристичні походи з дітьми-дошкільнятами можуть бути пішими, лижними, велосипедними, водними (на човнах, байдарках, плотах, катамаранах) і комбінованими (автомобільно-пішохідними). Для одноденної туристичної прогулянки не потрібно великого переліку спеціального інвентарю. Вага всієї поклажі повинна становити не більше 300-400 г (змінні шорти, панама, м’яка іграшка тощо). Для старшого дошкільника і молодшого школяра краще придбати хороший рюкзак. Вага рюкзака з вмістом для дитини 5-6 років повинна становити 1-1,5 кг, 7-8 років – до 2-3 кг. Працездатність і здоров’я туриста залежать також від правильного укладання рюкзака. Треба укласти речі, щоб, з одного боку, було легко в будь-який момент знайти потрібну річ, з іншого – щоб ніякі тверді предмети не впиралися в спину дитини.

Для організації відпочинку батьків і дітей під час коротких і тривалих привалів необхідно передбачити індивідуальні килимки. Найбільш поширеним видом туристичних килимків є пінополіуретановий.

Наступним етапом у підготовці до походу є підбір взуття та одягу для дитини і дорослих членів сім’ї. Основний принцип, якого необхідно дотримуватися в цьому питанні, – одяг має бути не по сезону, а по погоді.

Найбільш складним для багатьох сімей є питання визначення фізичного навантаження для дітей під час руху по маршруту. Відповідь не може бути однозначною, оскільки це залежить від віку дітей, їхнього стану здоров’я, рівня фізичної підготовленості, індивідуальних можливостей, складнощів ландшафту і багатьох інших факторів. Однак існують певні нормативи, зорієнтовані на фізично нормально розвинену дитину. Так, вважається, що загальна протяжність маршруту для дітей 3-4 років може становити від 3-4 до 5-6 км, для дітей 5-6 років – 10 км. Знаючи свою дитину, батьки легко визначають відповідність характеру фізичного навантаження його можливостям. Зазвичай першими ознаками втоми є питання типу «Коли ми прийдемо?», «Довго ще йти?», капризи дітей. При цьому немає необхідності відразу припиняти рух, треба просто переключити увагу дитини на інші об’єкти, пограти в словесні ігри, загадати загадки тощо. Дуже важливо продумати організацію вільного часу на привалі. Досвід численних туристських сімей підтверджує, що похід надовго залишається в пам’яті дорослих і дітей, якщо він перетворюється на веселе спільне свято, повне жартівливих ігор і забав.

Зміст діяльності дітей і дорослих на привалі має бути узгоджений з можливостями дитини, щоб не викликати у неї фізичної і психічної перевтоми. Тому рекомендується слідувати звичному режиму дня. Денний сон, організований в наметі або під тентом, допоможе зберегти сили дитини, забезпечить відпочинок, такий необхідний для дітей.

DSC05434

Організація фізкультурно-оздоровчих прогулянок у різні пори року

Фізичний розвиток дитини – важлива функція ДНЗ. Сьогодні йдеться мова в програмі ДНЗ вже не про фізкультуру, як таку, а про фізичний розвиток в цілому, що передбачає розвиток рухової активності, фізичних якостей дошкільників, знання свого тіла, його функцій, призначення його основних частин, можливостей організму, вміння бути домірним до нього, розвиватися в межах індивідуальних можливостей, власного потенціалу. Треба досконало знати сьогодні стан здоров’я кожного вихованця (фізичного, психічного, духовного, соціального), особливості його розвитку, щоб створити найбільш сприятливі умови для гармонійного розвитку малюка, його фізичної пристосованості до навколишнього життя.

Одне з головних завдань нашого дошкільного закладу – створити якнайсприятливіші умови для правильного фізичного розвитку дитячого організму, для підвищення його опірності інфекціям, а також для поступового та систематичного загартування дітей з активним використанням здоров’язбережувальних технологій; зберігати і зміцнювати фізичне, психічне, соціальне і духовне здоров’я дітей, підвищувати їх фізичну і розумову працездатність, розвивати кожну дитину за її індивідуальною природною програмою.

Особливу увага приділяється сьогодні організації фізкультурно-оздоровчих прогулянок у різні пори року. Такі інноваційні прогулянки проводяться у першій половині дня 1 раз на тиждень у ті дні, коли немає заняття з фізкультури. На таких прогулянках використовуються різні оздоровчі технології в поєднанні з фізкультурними складовими з метою фізичного розвитку дітей, поліпшення тренованості організму, підвищення його захисних реакцій й опірності шкідливим факторам.

Орієнтовна структура фізкультурно-оздоровчої прогулянки:

  • ігровий момент;
  • спостереження та праця у природі;
  • різні види ходьби та біг;
  • загальнорозвивальні вправи;
  • основні рухи та спортивні вправи;
  • рухливі, спортивні, народні ігри;
  • оздоровчі технології (дихальна гімнастика, самомасаж (щічок, носика, долоньок, пальчиків), пальчикова гімнастика, психогімнастика, різноманітні прийоми загартування тощо);
  • самостійна рухова діяльність дітей.

Іноді така прогулянка має певний сюжет: «В гостях у клена», «В гостях у берізки», «Пернаті друзі», «Пожежники на навчанні», «Ми – діти козацького роду» та ін. Слід творчо підходити до проведення фізкультурно-оздоровчих прогулянок: максимально використовувати природний матеріал (сніжки, крижинки, камінці, палички, шишки, листочки тощо), нестандартне обладнання (пластикові пляшки, поролонові цеглинки, куби, палиці тощо), обладнання фізкультурного майданчика (автомобільні шини, колода, ворітця, драбини, ліани, гірки), спортивний інвентар та іграшки (лижі, санчата, ключки, велосипед тощо).

Елементи коригувальних вправ для профілактики плоскостопості та постави

На стан здоров’я сучасної дитини впливає багато соціальних та екологічних чинників, які часто призводять до плоскостопості та порушення постави. У дітей пришвидшується втомлюваність, погіршується самопочуття. І не дивно, адже правильна постава — запорука здоров’я. Як же запобігти порушенням постави у дітей?

Нині, на жаль, батьки рідко звертають увагу на поставу свого малюка під час його малювання чи майстрування за столом. Хребет дугою, одне плече вище другого, лопатки стирчать, голова набік — дитині так зручно. Тож таке положення дуже швидко стає звичним і через деякий час у багатьох випадках у дітей дуже рано розвивається сколіоз.

Показники правильної постави: вигини хребта виражені помірно, лопатки розташовані симетрично, плечі перебувають на одному рівні, живіт підтягнутий, ноги прямі, м’язи добре розвинені, хода легка.

Серед вправ, спрямованих проти сколіозу є окремі вправи: в положенні стоячи, лежачи на спині і животі, а також в положенні стоячи на колінах і руках.

Обов’язковою умовою виконання вправ є їх щоденний ритм, який повинен стати новою і доброю звичкою.

При виконанні вправ необхідно дотримуватися певних правил:

  • Не рекомендується робити вправи на витягування хребта і робити обертові рухи;
  • Хребет витягати можна лише пасивно, маючи опору під собою, не можна висіти;
  • Найкраще вправи починати з мінімальним навантаженням на хребет, поступово переходячи на більш складні і тривалі вправи;
  • При появі болю в спині під час занять необхідно зупинити виконання вправ і проконсультуватися з фахівцем;
  • Вправи для ніг рекомендується чергувати з вправами для плечового пояса.

Кожна з необхідних вправ виконується по 10-15 разів, але при появі болю можна почати і з меншої кількості.

Вправи в положенні стоячи:

  1. Виконуємо ходьбу на місці, намагаючись тримати рівно поставу.
  2. Піднімаємося на носочках і тягнемо руки якомога вище, потім плавно опускаємо.
  3. Тягнемо руки нагору, але при цьому ступні ніг залишаються на підлозі, так само повільно опускаємо руки.

Вправи в положенні лежачи на спині:

  1. У положенні лежачи на спині, тягнемо правий лікоть до лівого коліна, потім міняємо позиції.
  2. Підтягуємо кожне коліно до грудей по черзі, фіксуємо його, рахуємо до 5, повільно опускаємо.
  3. Зафіксувавши руки на підлозі, піднімаємо обидві ноги і повільно намагаємося нахилити їх в ліву, а потім в праву сторони.
  4. Повільно піднімаємо ноги, зігнуті в колінах, до живота і робимо один плеск руками за колінами.
  5. Притискаємо плечовий пояс щільно до підлоги, одночасно тягнемо ноги і спину, рахуємо до 30.

Вправи в положенні лежачи на животі:

  1. Витягуємо руки перед собою, потім піднімаємо ноги від підлоги, одночасно при цьому тягнемо м’язи спини, фіксуючи в такому положенні на декілька секунд.
  2. Можна погойдатися взад-вперед. Руки з’єднуємо в замок за головою, потім намагаємося повільно підняти голову вгору і прогнутися в такому положенні, фіксуємо на кілька секунд.
  3. Спираємося попереду себе на долоні рук і піднімаємо по черзі кожну ногу якомога вище від підлоги.

Вправи в положенні стоячи на колінах і руках:

  1. Випрямляємо праву руку і тягнемо її вперед, при цьому ліву ногу піднімаємо і фіксуємо в такому положенні тіло на кілька секунд.
  2. Прогинаємо м’язи спини, при цьому намагаємося підняти голову якомога вище, фіксуємо в прогнутому стані спину на кілька секунд.
  3. Піднімаємо спину, при цьому намагаємося дотягнутися правим коліном до голови, потім повільно міняємо ногу і повторюємо рух.

Вправи для кожного пацієнта підбираються на основі базових, але коригуються з урахуванням віку пацієнта, локалізації сколіозу (грудний або поперековий відділ), стадії сколіозу. Особливу увагу приділяти необхідно хворим з S-подібним викривленням хребта, які потребують вправ і для грудного, і для поперекового відділу.

При лікуванні плоскостопості велике поліпшення досягається при виконанні вправ, які припускають контакт з маленькими предметами (захоплення їх пальцями ніг, перекладання), також з метою досягнення доброго результату потрібно робити вправи по перекатуванню палиці, стискання якогось гумового предмета і т.д., корисна і їзда на велосипеді, педалі якого виконані у вигляді конусоподібного валика. Крім цього, потрібно, щоб комплекс вправ ЛФК включав в себе ходіння по канату або колоді, ходьбу босоніж по гальці або піску. Після досягнення бажаного результату, потрібно його закріпити. Для цього використовується ходьба. Ходити необхідно по черзі на п’ятах, на носках, на зовнішньому краї стопи.

Щоб лікувальна фізкультура дала відчутні результати, займатися потрібно регулярно і потрібно вранці, оскільки зараз м’язи ще не встигли втомитися. Але не потрібно чекати швидкого результату, на лікування може знадобитися кілька місяців, а, можливо, і декілька років.

Дихальна гімнастика

Сучасний екологічний стан нашої країни і світу в цілому не може не тривожити людство. Безперечно, цей факт дуже впливає на здоров`я людства, а тим більше на дітей.
Несформований дитячий організм є більш схильним до вірусних захворювань, тому дошкільнята – це чи не найслабкіша вікова ланка. Через невчасне та неправильне лікування легкий нежить швидко переходить у гайморит або отит, а кашель – у бронхіт. Всім відомо, що найкраще лікування хвороби – це її профілактика. На допомогу приходить дихальна гімнастика.
Важливим аспектом фізичної підготовки дітей дошкільного віку є вміння регулювати темп власного дихання. Адже, дихальні вправи є важливою складовою комплексного виховання та навчання дітей. Загальновідомо, що дихальний процес нерозривно пов’язаний з кровообігом, обміном речовин та енергією в організмі. Правильне дихання є чинником нормального функціонування адаптивних механізмів, регуляції рівнів працездатності. У процесі повноцінного фізіологічного дихання відбувається профілактика нежиті та респіраторних захворювань, адже саме у носовій порожнині повітря стає вологішим, чи, навпаки, сухішим. Воно охолоджується чи зігрівається, очищується від пилу, який залишається на маленьких волосинках носових пазух. Одночасно з цим подразнюються і рецептори регуляції активності та кровообігу головного мозку, порушення яких досить часто призводить до появи підвищеної тривожності, пригнічення, розладів сну.
Використання дихальної гімнастики, що містить вправи на дихання та ігри із звуконаслідуванням явищ природи, голосів тварин, транспорту тощо, сприяє зміцненню м’язів живота, грудної клітки, покращанню перистальтики шлунка, кровообігу, серцево-судинної діяльності. Ці вправи можна виконувати у статичному (стоячи, сидячи, лежачи) та динамічному положенні (важливо контролювати темп та якість дихання).

Для забезпечення оздоровчого впливу на дітей вправ дихальної гімнастики слід дотримуватися таких вимог:

  • дихальну гімнастику проводити у провітреному приміщенні, а краще на свіжому повітрі (якщо сприятлива погода);
  • дозувати кількість і темп виконання вправ;
  • виконувати дихальні вправи варто до прийому їжі.

Слід формувати у дітей вміння правильно виконувати вдих і видих: вдих робиться через ніс, а видих — ротом. Привчати дітей дихати тихо, спокійно, природно, без зусиль. Слід також навчити дітей правильно узгоджувати дихання з рухами тулуба: під час випрямлення тулуба або піднімання рук виконується вдих, а під час згинання тулуба у будь-якому напрямку — видих. На заняттях особливу увагу слід звертати на положення живота і плечей. При вдиху варто слідкувати, щоб живіт піднімався,  а при видиху опускався.

Під час прогулянок на свіжому повітрі варто пропонувати малюкам повільно вдихати носом і ще повільніше видихати носом, обов’язково контролюючи правильність виконання. Видих повинен тривати у півтора-два рази довше, ніж вдих.
Виконання спеціальних вправ допоможе виробити плавний ротовий видих з поступовим збільшенням тривалості видиху. Надування повітряних кульок, пускання мильних бульбашок, вітрячками різних розмірів та форм, гра на дитячих музичних інструментах зроблять заняття цікавими та ефективними.
Дихальні вправи допомагають навчити дитину правильно дихати. При більш глибокому дихання відбувається вентиляція легенів, очищення їх від бактерій та мікробів, які і спричинюють швидкий розвиток хвороби.