Сучасний екологічний стан нашої країни і світу в цілому не може не тривожити людство. Безперечно, цей факт дуже впливає на здоров`я людства, а тим більше на дітей.
Несформований дитячий організм є більш схильним до вірусних захворювань, тому дошкільнята – це чи не найслабкіша вікова ланка. Через невчасне та неправильне лікування легкий нежить швидко переходить у гайморит або отит, а кашель – у бронхіт. Всім відомо, що найкраще лікування хвороби – це її профілактика. На допомогу приходить дихальна гімнастика.
Важливим аспектом фізичної підготовки дітей дошкільного віку є вміння регулювати темп власного дихання. Адже, дихальні вправи є важливою складовою комплексного виховання та навчання дітей. Загальновідомо, що дихальний процес нерозривно пов’язаний з кровообігом, обміном речовин та енергією в організмі. Правильне дихання є чинником нормального функціонування адаптивних механізмів, регуляції рівнів працездатності. У процесі повноцінного фізіологічного дихання відбувається профілактика нежиті та респіраторних захворювань, адже саме у носовій порожнині повітря стає вологішим, чи, навпаки, сухішим. Воно охолоджується чи зігрівається, очищується від пилу, який залишається на маленьких волосинках носових пазух. Одночасно з цим подразнюються і рецептори регуляції активності та кровообігу головного мозку, порушення яких досить часто призводить до появи підвищеної тривожності, пригнічення, розладів сну.
Використання дихальної гімнастики, що містить вправи на дихання та ігри із звуконаслідуванням явищ природи, голосів тварин, транспорту тощо, сприяє зміцненню м’язів живота, грудної клітки, покращанню перистальтики шлунка, кровообігу, серцево-судинної діяльності. Ці вправи можна виконувати у статичному (стоячи, сидячи, лежачи) та динамічному положенні (важливо контролювати темп та якість дихання).

Для забезпечення оздоровчого впливу на дітей вправ дихальної гімнастики слід дотримуватися таких вимог:

• дихальну гімнастику проводити у провітреному приміщенні, а краще на свіжому повітрі (якщо сприятлива погода);
• дозувати кількість і темп виконання вправ;
• виконувати дихальні вправи варто до прийому їжі.

Слід формувати у дітей вміння правильно виконувати вдих і видих: вдих робиться через ніс, а видих — ротом. Привчати дітей дихати тихо, спокійно, природно, без зусиль. Слід також навчити дітей правильно узгоджувати дихання з рухами тулуба: під час випрямлення тулуба або піднімання рук виконується вдих, а під час згинання тулуба у будь-якому напрямку — видих. На заняттях особливу увагу слід звертати на положення живота і плечей. При вдиху варто слідкувати, щоб живіт піднімався,  а при видиху опускався.

Під час прогулянок на свіжому повітрі варто пропонувати малюкам повільно вдихати носом і ще повільніше видихати носом, обов’язково контролюючи правильність виконання. Видих повинен тривати у півтора-два рази довше, ніж вдих.
Виконання спеціальних вправ допоможе виробити плавний ротовий видих з поступовим збільшенням тривалості видиху. Надування повітряних кульок, пускання мильних бульбашок, вітрячками різних розмірів та форм, гра на дитячих музичних інструментах зроблять заняття цікавими та ефективними.
Дихальні вправи допомагають навчити дитину правильно дихати. При більш глибокому дихання відбувається вентиляція легенів, очищення їх від бактерій та мікробів, які і спричинюють швидкий розвиток хвороби.