Багато дітей говорять неправду, захищаючись від критики і засудження з боку дорослих, оскільки бояться, що батьки будуть вважати їх поганими.

Тому діти всіма силами намагаються цього уникнути.

Причини, чому діти дошкільного віку обманюють:

1. Страх покарання. Діти бояться реакції батьків і таким чином захищаються. Зверніть увагу, як ви реагуєте, коли дитина робить щось не так: помиляється, ламає, розбиває, рве, або просто поводиться не так, як вам подобається, але самій дитині це хочеться робити. Якщо за цим слідує сувора догана, фізичне покарання, крик, образа, нотації – швидше за все дитина захоче цього уникнути, бо найстрашніше для малюка позбутися батьківської любові, ласки, розуміння.
2. 2. Прагнення дитини відповідати батьківським очікуванням. Батьки можуть не лаяти дитину за проступки і невдачі, але покладають на неї великі надії, очікують перемоги, відмінного навчання, успіхів у справах – вже цим батьки викликають у малюка певну напругу і бажання відповідати очікуванням. І коли дитина відчуває, що вона не виправдовує ваших очікувань, не відповідає вашим бажанням і уяві про неї, вона може говорити неправду, щоб бути для вас найкращою, хорошою, самою – самою. Просто для того, щоб вам, батькам, було добре, щоб зробити вас щасливими, оскільки діти часто вважають, що від їхньої поведінки залежить стан і настрій батьків.

Що робити, якщо дитина говорить неправду?

1. Не варто тут же кричати і лаятися. Зберігайте спокій.
2. Постарайтеся зрозуміти причини обману: чи не занадто суворі вимоги ви пред’явили дитині, а може причина в недостатній увазі, і дитина таким чином, хоче привернути до себе вашу увагу.
3. Намагайтеся загострювати вашу увагу на вирішенні проблеми, а не на обвинуваченні малюка і вимозі до нього. Наприклад, скажіть: «Давай вирішимо, коли ти це зробиш», замість того, щоб звинувачувати: «Ледар! Негайно склади свої іграшки!».

Як уникнути проблеми в майбутньому?

1. Пред’являйте до дитини тільки розумні і тактовні вимоги.
2. Під час спілкування з дитиною не спекулюйте поняттями: люблю – не люблю.
3. Не намагайтеся ставити дитині провокаційних питань, які будуть змушувати її говорити неправду. Наприклад, замість питання: «Ти склав у своїй кімнаті іграшки?», – Скажіть: «Я помітила, що ти ще не прибрав іграшки. Не хочеш зробити це зараз?».
4. Частіше показуйте дітям, що ваша любов не залежить від їх поведінки, що ви їх любите без всяких умовностей і застережень.
5. Допоможіть дитині зрозуміти, що помилки неминучі і на них людина вчиться жити. Дитина не повинна вважати себе поганою і переживати, ховаючись за брехнею.

Діти навчаються слів від родини, друзів, із телебачення, але найбільше слів вивчають, слухаючи батьків. Наступний приклад свідчить про те, як необхідно вживати слова з метою розширення словника дитини:

Ганна (4 роки): «Тату, подивись на мій малюнок».

Тато: «Він чудовий, повісимо його на холодильник».

Ганна щаслива. Тато її похвалив, вона задоволена собою і батьком. Але існує ще щось, що батько може зробити з метою розширення словникового запасу донечки.

Ганна: «Тату, подивись на мій малюнок».

Тато: «Це чудовий малюнок. Ти гарно поєднала кольори. Де ж ми його повісимо?»

Ганна: «На холодильник»

Тато: «Чудова ідея. Ми назвемо дверцята  холодильника «Мистецька галерея Ганусі». Усі твої малюнки повісимо у галереї».

Через просту розмову тато познайомив Ганну з кількома новими словами і надав їй можливість зробити свій вибір.

Дуже важливо при будь-якій нагоді знайомити дитину з новими словами. Нагод є безліч: години перед сном, поки їдете на машині з дитиною, під час купання, обіду, поки дивитесь телебачення.

Як збагатити словник дитини?

Замість: «Поріж це яблуко», скажіть: «Поріж це яблуко на дрібні шматочки».

Замість: «Ще трохи, і я закінчу роботу», скажіть: «Залишилося лише покласти книжки і скласти папери, тоді я закінчу роботу».

Замість: «Встав ногу у черевичок», скажіть: «Встав ногу в правий черевичок».

Те, якою кількістю слів володіє дитина і наскільки спроможна їх правильно використати, значною мірою визначить успішність її спілкування з однолітками і дорослими.

Про що розмовляти?

Розповідаючи дитині про щоденні речі, ви використовуєте різні слова, залучаючи дитину до розмови. Приготування їжі – це відповідний час для розмов про фрукти та овочі, види хліба. Розмовляйте про різні смаки і запахи.

Коли плануєте відпочинок, розкажіть дитині про місця, куди б ви хотіли поїхати, розкажіть про дії, які потрібно для цього зробити: купити путівки, оплатити квітки, обирати транспорт, зібрати валізи.

Розповідайте про свої пригоди і вислуховуватиме розповіді дитини про свої.

Завдяки таким розмовам дитина пізнає нові слова та опанує їхнє значення (збагатить свій словник).

Дошкільний вік найважливіший етап у розвитку дитини. Він характеризується високою чутливістю і вразливістю.

Прагнення до визнання і схвалення з боку батьків стає для дитини одним із стимулів її поведінки. Це саме та якість, з якої, як із загального кореня при правильному вихованні виростають потреба в досягненні успіхів, цілеспрямованість, почуття впевненості в собі, самостійність, такі важливі якості особистості як: відповідальність, почуття довгу, співчуття і дбайливе ставлення до інших людей.

Що можуть робити батьки, щоб дитина сприймала себе саму як улюблену, гарну і здібну?

1. Більше помічати хорошого в дитині, акцентувати увагу на тому, що в неї виходить, більше схвалювати її справи і вчинки, частіше обіймати дитину, пестити, говорити їй, як ви її любите, як вона потрібна вам, як добре, що вона у вас є.
2. Хваліть дитину за конкретні дії: «Чудово, що допомогла помити посуд, я то я б ще довго не могла відпочити», «Спасибі, що сам зібрав іграшки».
3. Уникайте порівняння своєї дитини з іншими. Коли ви порівнюєте свою дитину з іншими, ви тим самим нібито говорите їй, що вона гірше за інших, через що знижується її самооцінка.

Порівнюйте, якою дитина була вчора і чому вона вже навчилася сьогодні, що вже робить краще і чим ви їй можете допомогти.

4. Висувайте реальні вимоги до дитини.

Спробуйте уявити, що діти – це квіти: і нехай ростуть у тому темпі, що їм задала природа. Форсувати розвиток дитини так само неможливо, як змусити квіти зростати швидше. Вимоги до дитини не мають бути завішеними. Важливо враховувати вікові та просто індивідуальні особливості малюка.

5. Залучайте дитину до спільного розв’язання проблем.

Дітям подобається брати участь у всьому. Залучайте дитину до прийняття рішень – як провести вихідні, коли і куди піти гуляти, що подарувати бабусі на день народження.

6. Надайте дитині можливість вибору.

Для розвитку самостійності у дитини й уміння приймати рішення дуже корисно надавати дитині можливість обирати між двома способами поведінки чи дій. Замість того, щоб сказати: «Поклади на місце машинку і конструктор», запитайте у дитини: «Ти хотів би спочатку прибрати конструктор, а потім машинку чи навпаки?». Це дає змогу дитині контролювати ситуацію і не суперечити волі батьків.

7. Проявляйте довіру до свої дитини.

Увага – один з найважливіших процесів пізнавальної діяльності. Здатність до зосередження (те, що ми називаємо увагою) властива всім людям, включаючи немовлят.

Велике значення для розвитку цілеспрямованої уваги в дошкільному віці має навчальна гра, тому що вона має в собі завдання, правила, дії і вимагає від дитини зосередженості. У процесі гри малюк вчиться цілеспрямовано утримувати свою увагу.

Пограйте з дітьми!

 Гра «Чарівне слово»

Чарівними вважаються слова, що позначають, наприклад, птахів, домашніх тварин, або інші групи слів.

Дорослий вимовляє поспіль будь-які слова. Якщо дитина чує «чарівне» слово, вона повинна подати сигнал: плеснути в долоні, або підняти руку.

Гра «Відчини – зачини»

Гра дуже корисна для розвитку вміння цілеспрямовано утримувати увагу. Зазвичай гра подобається малюкам.

Хід гри:

Сядьте з дитиною один проти одного. На початку гри у обох руки стиснуті в кулаках. Дорослий (роль ведучого на початку беруть на себе дорослі) дає команди: яку руку розтискати і знову стискати в кулак, і одночасно показує, що потрібно робити. Але через деякий час він перестає показувати, продовжуючи давати тільки словесну інструкцію.

Наприклад: «Ліву руку відкрити, праву відкрити, ліву закрити, праву закрити, обидві руки відкрити. Ліву руку закрити, праву закрити, ліву відкрити, праву відкрити, обидві закрити, праву відкрити, ліву відкрити і т. д.».

В ході гри темп подачі команд можна збільшувати.

Гра «Заборонений рух»

Дитина повторює за дорослим рухові вправи, крім одного руху, який є в грі забороненим. Наприклад, це може бути стрибок, або плеск в долоні.

Наявність у дитини розвиненої довільної уваги підвищує її продуктивність в діяльності, допомагає малюкові уникнути великої кількості помилок під час виконання  роботи.

Бажаємо успіхів!

Спілкування з природою викликає у дітей емоційний відгук, так як вона своєю яскравістю різноманіттям, динамічністю впливає на всі почуття дитини.

К. Д. Ушинський називав природу «великою вихователькою»: пробудити в дітях живе почуття природи – значить порушити одне з найбільш добродійних, які виховують душу впливів ».
Добре, коли дитина сама сприймає явища природи, а не знайомиться з результатами чиїх-то спостережень. Під час спостереження діти вчаться встановлювати зв’язки між живою і неживою природою, зв’язки живого організму із середовищем проживання, пристосованість до нього. Під час спостереження активізуються такі розумові операції, як аналіз, синтез, зіставлення.

Створіть домашню лабораторію.

Чарівна стеблина
Змішайте з водою сині чорнила, або харчовий барвник і вилийте в невелику ємність. Візьміть стеблину селери і опустіть її в банку. У міру того як вбирається вода, частини стеблини поступово фарбуються.
Розріжте її впоперек, щоб показати дитині, як це відбувається.

Спостерігаємо, як рухаються маленькі тварини.
Пересування різних живих істот зазвичай ми спостерігаємо зверху. А якщо помістити різних маленьких тварин на скло, щоб дитина змогла поспостерігати, як вони рухаються? Покладіть прозору поверхню на підпори так, щоб дитина могла спостерігати за подіями знизу.
В якості об’єкта для спостереження ви можете взяти: гусениць, жуків, равликів, земляних черв’яків, слимаків, стоніжок. Нехай дитина спробує узагальнити свої висновки про те, що вона спостерігає: хто як пересувається? Хто швидкий, а хто – повільний?

Спостерігаємо за роботою дощового черв’яка.
Запропонуйте дитині в скляну банку насипати на дно спочатку землю, потім шар піску, потім торфу, а зверху покладіть шар листя. Після чого помістіть дощового черв’яка на листя. Банку оберніть папером, щоб затемнити її.
Через декілька днів разом з малюком зніміть папір, і ви побачите, що шари ґрунту перемішалися. Обговоріть, чому це відбулося?

Таким чином, отримуючи емоційні враження про природу, дитина накопичує уявлення про різні форми життя, у неї формуються першооснови екологічної культури особистості, що допоможе малюкам надалі любити, цінувати і берегти навколишню природу все своє життя, передавати свої знання та вміння наступним поколінням.

«Як допомогти дитині заздалегідь підготуватися до дошкільного закладу?»

 Ви прийняли рішення ‑ дитина йде до дошкільного закладу, тому що саме тут малюк отримує всебічний розвиток на кожному етапі дошкільного дитинства, набуває гарних комунікативних навичок, швидше стає самостійним, активно розвивається як особистість.

Завчасна підготовка дитини до дошкільного закладу допоможе малюкові швидше прийняти і звикнути до його умов.

Що батьки можуть і повинні для цього зробити?

1. Якщо дитина досі не мала досвіду розставання з мамою, постарайтеся найближчим часом знайти можливість залишити малюка з дорослими, яких він знає і які до нього добре ставляться. Нехай дитина переконається в тому, що мама зникає не назовсім, через короткий час вона знову повертається до нього. Така практика дозволяє маляті зв’язати ваш відхід з обов’язковим поверненням. Це допоможе йому не боятися розставання з мамою.

2. Вивчіть режим дня дошкільного закладу і дотримуйтесь його вдома.

Особливо це стосується часу прийому їжі, денного сну. Діти дуже люблять жити за розкладом, навіть незначні коливання в режимних моментах можуть викликати у них протест, нерозуміння.

3. Стимулюйте спілкування дитини з дорослими і однолітками.

– Навчіть малюка звертатися до дорослого з зрозумілим проханням. Для цього частіше питайте, чого хоче дитина, якщо вона не може сказати про свої бажання словами, нехай покаже жестом.

– Під час спілкування з іншими дітьми, вчіть дитину ділитися іграшками, самій просити іграшку, вчіть приймати відмову, оскільки неможливість отримати бажане, може викликати у малюка обурення і сльози.

4. Заохочуйте у дитини прояви самостійності. Домовляйтеся з малюком: що він зробить сам, а що ви йому допоможете зробити. Особливо це стосується виконання особистої гігієни, прийому їжі, одягання.

Чим раніше дитина придбає навички самообслуговування, тим впевненіше вона буде себе почувати, коли поруч не виявиться мами і тата.

До того ж, період від 2 до 3 років є найбільш відповідним віком для придбання даних навичок, оскільки в цей час дитина як ніколи бажає все робити сама.

5. Проаналізуйте, що їсть ваша дитина вдома.Може статися так, що прийшовши в дошкільний заклад, малюк зустрінеться з тими стравами, які вдома мама не готувала. Нова, невідома їжа може викликати у дитини відмову від прийому їжі. Щоб такого не сталося, вивчіть меню дошкільного закладу, намагайтеся дані страви готувати у себе вдома. Разом з дитиною з’їжте приготоване, покажіть йому своє позитивне ставлення до даноїстрави. Так ви допоможете малюкові швидше прийняти той асортимент страв, який є в дошкільному закладі.

– Вдома намагайтеся, щоб дитина їла разом з вами за одним столом. Ваш особистий приклад допоможе малюкові навчитися акуратно поводитися за столом, в повному обсязі з’їдати запропоновані йому порції, здійснювати прийом їжі за конкретно відведений для цього час.

6. Під час адаптації велику роль відіграє емоційний настрій дитини, її бажання ходити в дитячий садок. Тому вже зараз розповідайте малюкові: що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк ходив туди. Демонструйте дитині своє бажання і зацікавленість у цьому.

Проводячи з дитиною таку роботу, ви допоможете їй краще підготувати до тих змін у житті, які очікують її із вступом до дошкільного закладу.