Психологи університету Монреаля (в Канаді) з’ясували, що матусині обійми і тепло тіла “включають” дуже важливі функції мозку дитини. А саме:

1. Обійми підвищують рівень окситоцину – гормону «комфорту” та “спокою”. За словами доктора Керол Купер, сімейного психолога, цей самий гормон стимулює розвиток дитини та її здатність до навчання.

2. Обійми стимулюють мозковий центр, який відповідає за обробку емоцій і прийняття рішень. Ви уявляєте, як це важливо для дитини? Коли малюк стикається з різними почуттями та емоціями, йому потрібно навчитися їх розрізняти. Я злюся? Я радію? Як мені реагувати на ці почуття? Ось в цьому вмінні і допомагають обійми.

3. “Обійми – це опора, це почуття захищеності», – говорить психолог Дар’я Логінова. А, коли дитина відчуває себе в безпеці, “в кільці маминих рук”, їй не потрібно відволікатися на хвилювання, їй не потрібно боятися зробити зайвий крок, вона може сміливо вчитися, пізнавати світ, пробувати нове, не боятися помилок.

4. Обійми дають заряд впевненості в собі, гарну самооцінку з самого дитинства. Як дитині зрозуміти, що вона хороша? Як повірити в себе? Адже дитина не слухає слова, вона робить висновки про себе по тому, як поводить себе мама. “Гладить по голові, обіймає, цілує – значить, я – хороший”. Фізіологи впевнені в тому, що ці сигнали організм дитини запам’ятовує, і потім, в дорослому житті ця впевненість в собі зберігається.

5. Обійми вчать бути відкритим, вчать довіряти, роблять відносини батьків та дітей простіше і ближче. Коли дитині досить тактильного контакту, вона росте більш спокійною, і не намагається привертати увагу батьків всякими “забороненими” способами, вроді хвороби і скандалів.
Також, тим, хто обіймається, буде легше пережити перехідний період (це стосується і мами з татом, і підлітка).

Поради психолога:
– Завжди намагайтеся обійняти, взяти на руки дитину, якщо вона просить. Підходить вона до вас (будь-якого віку), простягає руки – обійміть її, це важливо!
– Обіймайте дитину не ТІЛЬКИ, коли вона вдариться. Адже це породжує в голові малюка прямий зв’язок – обіймуть, тільки якщо мені буде боляче.
– Коли вам, батькам, сумно, або ви втомилися – не відштовхуйте дитину, не ховайте свої почуття, а обійміться.

Перебуваючи на карантині, іноді виникає нестерпне бажання побути на самоті. Бажання спокійно випити чашку кави, зосередитися на кулінарному експерименті, без перешкод посидіти за комп’ютером.
Що робити? Як зайняти малюка, коли хочеться відпочити?
 Попросіть дитину принести з кімнати “синю вантажівку, поїзд і екскаватор”. Пошуки всіх цих іграшок займуть у дитини деякий час і є надія, що, копаючись в іграшках, малюк захопиться ними. Якщо вона виконає ваше прохання, давайте наступне завдання (принести три круглих предмета, дві пластмасові іграшки, п’ять предметів на букву “К” і т. п.). Чим дитина старше, тим завдання повинні бути важче. Тоді вийде подвійна користь. По-перше, дитина повторює рахунок, букви, форму, кольори і тренує пам’ять, увагу. По-друге, ви насолоджуєтеся декількома хвилинами самотності.
 Давайте малюку ігрові завдання. Запропонуйте покласти ляльок спати, починити машину, нагодувати всіх звірів. Добре, якщо крім завдань ви запропонуєте дитині незвичайні інструменти для гри (наприклад, гайковий ключ для машини або вимиту коробочку від сирка для частування звірів).
 Кожній матусі бажано завести “чарівну торбинку”. В цю торбинку покладіть коробочки, пляшечки, дрібні іграшки, пробки від пластикових пляшок, тасьму, ґудзики, природні матеріали. Все, що дорослі вважають сміттям, а діти – найдорожчими скарбами (відбираючи предмети, пам’ятайте про безпеку!). Дитина, яка отримала таку торбинку, надовго (точніше на 15-20 хвилин) залишить вас у спокої. Не забувайте час від часу оновлювати зміст торбинки і не давайте її дитині занадто часто.
 Коли відпочиваєте ввечері біля телевізора, вирізайте картинки з пакувань від продуктів, буклетів, старих листівок, журналів. Заняття це дуже добре заспокоює, а конверт з фігурками тварин, машин, посуду, продуктів допоможе вам зайняти дитину трьох-п’яти років.
 Попросіть малюка вам допомогти. Наприклад, витерти пил у всіх кімнатах, щось віднести або розкласти по місцях.
 Попросіть дитину сісти поруч і зайнятися тим, що ви зараз робите. Якщо ви читаєте, запропонуйте їй дивитися картинки в дитячій книжці, говорите по телефону – дайте і малюку стару слухавку, пишете текст на комп’ютері – дістаньте для малюка непотрібну клавіатуру, нехай і він теж натискає на клавіші.
Напевно у вас не виникне питань, на що витратити вільні хвилини. Але все ж дозвольте їм дати раду – відпочиньте, розслабтеся, насолодіться цими хвилинами. А домашніми справами можна займатися і разом з дитиною. Нехай це клопітно, зате весело.

Багато небайдужих батьків піклуються про те, щоб їх дитина до моменту вступу до школи багато знала, була уважною, добре запам’ятовувала різноманітну інформацію, вміла думати, правильно говорила. А ось про розвиток такої важливої ​​якості, як довільність поведінки (тобто вміння контролювати себе), замислюються одиниці. А шкода, бо самоконтроль – найважливіша умова успішного навчання в школі, та й просто життя в суспільстві.

За допомогою самоконтролю дитина усвідомлює правильність своїх дій в різних видах діяльності (ігровій, навчальній, побутової), це допомагає їй запобігти помилок.

Як і всі інші вміння, формування і розвиток самоконтролю у дітей-дошкільників легше відбувається в грі. Пропонуємо декілька ігор на розвиток у дітей навичок самоконтролю, в які ви зможете пограти з дитиною вдома.

Гра «Таємні слова»       

Гра допомагає дитині розвинути вміння контролювати себе, тривалий час керуватися заданим правилом,  тренує пам’ять і увагу.

Правила гри. Ведучий домовляється з гравцями, що вони будуть повторювати за ним всі слова, крім, наприклад, назв рослин – їх повторювати не можна. Замість цього, почувши назву рослини, потрібно плеснути один раз в долоні (як варіант: тупнути ногою, підстрибнути і т. п.)

Можливі варіанти обмежень:

1. не можна повторювати слова, що починаються на звук [р] (слів зі звуком «У»)
2. не можна повторювати назви тварин (предмети посуду, одягу, імена хлопчик)

Коли помилок у дитини стане мало, можна перейти до гри з дотриманням вже двох правил. Наприклад, назви птахів замінюємо на один хлопок, а назви предметів червоного кольору – на два хлопки.

Гра «Скарби пірата»

Гра розвиває вміння контролювати свої рухові і емоційні реакції, витримку.

Правила гри. Ведучий (зазвичай – дорослий, але можна і мінятися ролями) – це пірат. Він сидить в певному місці кімнати, а поруч з ним, на відстані приблизно в півметра лежить який-небудь невеликий предмет (скарби). Поки пірат «спить», інші гравці повільно, навшпиньки, підкрадаються до нього, намагаючись забрати «скарби». Якщо пірат почує будь-які звуки, він відкриває очі, на що гравці, які крались,  повинні  завмерти, щоб їх «не помітили». Той, хто не встиг завмерти, відходить назад на декілька кроків. Хто встиг, той продовжує рух, коли пірат знову «засне». Виграє той, хто зможе тихо підкрастися і забрати піратські скарби.

Гра «Розвідники»

Гра розвиває спостережливість, вміння контролювати свої рухові і емоційні реакції.

Правила гри. Ведучий ховає (ставить або кладе десь на видному місці) в кімнаті якийсь невеликий предмет (наприклад, іграшку з кіндер-сюрпризу), який гравці будуть шукати. Вони можуть всюди ходити і заглядати в усі кути (відкривати шафи не потрібно, так як предмет лежить на видному місці). Той, хто знайде іграшку, повинен зберегти свою знахідку в таємниці, не видаючи себе ні сміхом, ні натяками. Він просто повинен сісти і мовчки спостерігати, як інші продовжують пошук. Той, хто першим знайде заховану іграшку – стає потім наступним ведучим гри.

Гра «Черепашачі перегони»

Ця гра допоможе дитині-непосиді навчитися в деяких ситуаціях стримувати свою надмірну активність і рухливість (тобто розвиває також самоконтроль і терпіння).

Правила гри. Краще, якщо гравців буде декілька. Всі шикуються в одну лінію і по сигналу починають дуже повільно рухатися уперед. Перед цим заздалегідь між гравцями обговорюється, до якого орієнтира їх потрібно дійти (наприклад, до столу, до дивана). Найцікавіше, що переможцем вважається той, хто прийде до фінішу останнім! Ви не уявляєте, як це може бути важко для дітей (особливо дуже активних)!

Якщо гравець – тільки один, то можна використовувати секундомір, щоб відзначати, чи покращується, і наскільки, від гри до гри, його результат. (Приз переможцю в даній грі буде дуже доречним!)

Важливо знати:

Дослідження фахівців показали: чим нижче рівень довільної саморегуляції, тим більше дитина зазнає труднощів під час занять пізнавального циклу (в здатності утримувати інструкцію, контролювати свої дії в ході всієї роботи; в умінні чути і слухати).

Ніна Йосипівна Гуткина, кандидат педагогічних наук, дія самоконтролю розглядає як необхідну умову успішності навчання у школі.

Бажаємо всім успіху!

Це важливо знати:

• Казка входить у життя дитини з самого раннього віку, супроводжує її протягом усього дошкільного дитинства і залишається з нею на все життя.
• Казка – це спосіб спілкування дорослого і дитини на зрозумілій їй мові.
• Казки – це перші маленькі життєві уроки. Вони знайомлять малюка з навколишнім світом, прищеплюють йому життєві цінності, формують його характер.

Якщо ви хочете, щоб ваша дитина сприймала життя позитивно, щоб легко приймала невдачі, отримуючи з них належний урок, щоб раділа успіхам і йшла до своєї мети, читайте їй казки!

Правильно підібрані казки з урахуванням вікових та психоемоційних особливостей дитини здатні не тільки позитивно впливати на її емоційний стан, але також коригувати її поведінку.

Як підбирати казку, щоб головний її герой

був прикладом для наслідування.

У віці 2-3 років найкраще використовувати казки  про взаємодопомогу, перемогу справедливості і правди над несправедливістю і обманом. В цей період добре йдуть класичні казки, на яких виросло не одне покоління дітей: «Теремок», «Ріпка», «Вовк і семеро козенят», «Колобок». Вони хороші тим, що дія в них збудована за принципом повтору – так дитині легше орієнтуватися в оповіданні.

У віці 3-5 років в лексиконі у дитини з’являється слово «я», вона починає усвідомлювати себе як особистість. Малюк починає ототожнювати себе з головним героєм казки, але ще не вміє  розрізняти нюанси і півтони у взаємовідносинах між головними героями. Тому краще підбирати казки, в яких чітко видно: хто хороший, а хто – поганий, де чорне, і де – біле.

До таких казок відносяться казки: «Гуси – лебеді», «Морозко», «Івасик Телесик», «Півник та мишенята», «Кіт і лисиця» та інші.

У віці 5-6 років дошкільник вже не просто ототожнює себе з головними героями, а може проводити паралелі між їх і своєю поведінкою: «А я б на його місці зробив не так». Тому у цьому віці казка допомагає дитині зрозуміти, що в світі немає абсолютно поганих і абсолютно хороших людей: позитивні герої можуть помилятися, а негативні – здійснювати добрі вчинки (нехай і несвідомо).

Читаючи казки дітям, обов’язково стежте за їхньою реакцією. Дитина завжди дасть знати, сподобалася їй казка чи ні.

А якщо Ви хочете прищепити своїй дитині любов до читання – починайте читати дитині казки якомога раніше, з огляду на її вік, інтереси і характер.

І тоді, для свого малюка, Ви станете справжнім провідником в дивовижний світ читання!