All posts by admin

Батьківщина починається з родини

Основою Батьківщини є сім’я. Метою патріотичного виховання, як складової виховання в родині, є виховання любові до землі, де народилась і виросла людина, до рідного краю та міста. Родина – це і є Батьківщина. Тут народжується первісне патріотичне почуття, виховується повага до батьків і свого родоводу, до родинних традицій, любов до Батьківщини і рідної землі.

Джерелом патріотичного виховання є культ рідного слова батька і матері, колискова пісня, рідний дім, конкретні вчинки особистості, спрямовані на матеріальне і культурне збагачення свого народу.

Саме в родинному середовищі дитина вперше дізнається про такі речі, як народні символи. Народними символами українців є батьківська хата, вишитий рушний, материнська пісня, верба і калина, сорочка, хрещатий барвінок і вірний своєму краю лелека.

Батьки формують у своїх дітей шанобливе ставлення до державних символів: гімну, прапора і герба.

Велику роль у родинному патріотичному вихованні відіграє рівень патріотичних почуттів батьків.

Діти, з якими ведеться цілеспрямована робота в родині успадковують славу своїх батьків, дідів, славу народу. Для патріотичного виховання дітей в родині рекомендовано використовувати такі форми роботи: бесіди-спогади батьків, подорожі по рідній країні, створення сімейних літописів, залучення дітей до трудових справ, використання здобутків літератури і мистецтва українського народу.

 

Фестиваль Козацька весна

02.04.2015 р. у Дошкільному навчальному закладі  №148 «КАТРУСЯ» відбувся спортивний фестиваль «Козацька весна».

 

Учасниками фестивалю стали вихованці середніх та старших груп дошкільного навчального закладу. Під час заходу діти демонстрували спортивні навички, отримані у Козацькій школі.

 DSC_0031

DSC_0038DSC_0043Хай звучить козацька пісня,

Гасло козаків лунає,

Хай традиції славетні

В Україні розквітають.

Школа лицарства і слави

У «Катрусі» вас вітає,

В світ науки, честі, волі

Для вас двері відчиняє.

       DSC_0049

 Ви нащадки давньої слави,

Діти вільної країни.

Нести вам героїв прапор,

Козачата України!

DSC_0058DSC_0068DSC_0089копияDSC_0102DSC_0117DSC_0155DSC_0180

 

Хронічний тонзиліт. Профілактика та наслідки

Хронічний тонзиліт. Профілактика та наслідки

Хронічний тонзиліт – це ураження лімфоїдної тканини, стійке хронічне запалення піднебінних миндалин, характеризується загостреннями у вигляді ангін і загальною токсикоз-алергічною реакцією. Хронічний тонзиліт є каталізатором патологічних процесів в організмі.

Якщо ангіна і хронічний тонзиліт не супроводжується болями в горлі, високою температурою, то хворі найчастіше не поспішають звертатися до лікаря, а між тим ускладнення недолікованих захворювань можуть бути досить серйозними. Якщо не лікувати хронічний тонзиліт, то він може призводити до серйозних ускладнень: ураженню серця, суглобів, розвиток нефриту, ревматизму.

Щоб попередити хронічний тонзиліт рекомендовано: своєчасна санація порожнини рота, лікування хронічних захворювань глотки і носоглотки, загартування. Найлегше попередити захворювання, ніж його лікувати – про це говорив ще Гіппократ.

Вітаміни, мікроелементи та природні компоненти, необхідні для здоров’я очей дитини

Вітаміни, мікроелементи та природні компоненти,

необхідні для здоров’я очей дитини

Найбільше інформації діти засвоюють завдяки органам зору, а запорукою здоровя очей є регулярний відпочинок і раціональне харчування. Дуже важливо, щоб з продуктами харчування діти отримували всі необхідні для зору вітаміни, мікроелементи та природні компоненти.

  •   Лютеїн – поліпшує гостроту зору, захищає очі від ультрафіолету. Джерела – жовток яйця, персик, апельсин, мандарин, селера, морква, хурма, кукурудза, зелений салат, солодкий перець, петрушка, кріп.
  • Бета-каротин – забезпечує адаптацію до зниженого освітлення. Джерела – морква, зелена цибуля, щавель, шпинат, латук, салат, томат, червоний перець, броколі, гарбуз, грейпфрут, слива, персик, диня, абрикос, хурма, аґрус, чорниця, чорна смородина.
  • Вітамін С – нормалізує утворення сльозової рідини, знижує підвищений очний тиск. Джерела – шипшина, червоний і зелений солодкий перець, чорна смородина, обліпиха, петрушка, брюссельська і кольорова капуста, кріп, горобина червона садова, апельсин, суниця.
  • Вітамін Е – зберігає еластичність кровоносних судин, попереджає розвиток короткозорості. Джерела – соєва, кукурудзяна, соняшникова олія, пшениця, кукурудза, овес, жито, бобові, мигдаль, фундук, кеш’ю, волоський горіх.
  •   Вітамін А – підвищує міцність судин. Джерела – свиняча, яловича та тріскова печінка, вершкове масло, яйце, твердий і кисломолочний сир, курятина, риба.
  •  Цинк – захищає очі від пошкоджень яскравим світлом, забезпечує прозорість кришталика. Джерела – насіння соняшника та льону, соя, боби, чечевиця, горох, волоські горіхи, фундук, кеш’ю, пшениця.
  •   Мідь – зміцнює судини ока. Джерела – шпинат, салат, овес, картопля, свиняча та яловича печінка, свинина, яйце, яловичина, молоко.
  •  Селен – поліпшує стан судин, запобігає їх старінню. Джерела – пшениця, кокос, тунець, сардини, свиняча і яловича печінка, свинина, яйце, яловичина, молоко.
  • Чорниця – природний антиоксидант, захищає очі від дії вільних радикалів, збільшує швидкість утворення зорового родопсину, поліпшує сутінковий зір, відновлює порушену мікроциркуляцію і стан кліткових мембран.

Практикум для чомучок: відповідаємо на питання дітей

«Практикум для чомучок: відповідаємо на питання дітей».

 Два цікавих питання «Навіщо?» і «Чому?» дошкільнята можуть задавати бескінечно. Власне, ви чули їх і раніше, і відповідали на них. Але, якщо ви були уважними, то встигли помітити, що раніше самі відповіді малюка не дуже цікавили. Це скоріш за все були питання заради питання: немов ваш малюк в голос фіксує  якийсь конкретний новий факт.

А зараз прийшов час розкласти факти по поличках, проникнути в суть, зрозуміти не тільки зовнішній, а й внутрішній зв’язок між явищами, речами  і подіями.

Настирливі дитячі: «Чому?», кожного разу вимагають нашої відповіді, це вірний знак того, що сприймання дитини про світ і про себе нарешті з розрізнених шматочків складається в цілісну картину. Вона ще не повна і по-дитячому наївна, але вона вже є! І зараз завдання батьків дуже просте: не перешкоджайте цікавому носику, засовуватись скрізь і всюди і відповідайте на всі питання, які так і сиплються з вашого малюка.

Практикум чомучок:

1. Як правильно відповісти на всі питання дитини, коли вас дратує вже саме слово «чому»? Не відповідайте на всі питання. Користуйтеся методом Сократа і задавайте навідні запитання, щоб, відповідаючи на них, дитина сама знаходила відповідь.

2. Іноді буває так: дитина задала питання, а відповіді на нього ви не знаєте. Якщо ви скажете чесно: «поки я не знаю точно», «мені треба подумати», «давай поговоримо про це сьогодні ввечері …» – ваш авторитет через це не постраждає. Розкажіть про щось інше, теж цікаве. А на дозвіллі знайдіть відповідь на це «складне» питання.

До речі, дітям корисно знати, що є питання, на які немає відповідей. («І може бути, ти, мій малюк, коли виростеш, зможеш знайти на нього відповідь».)

3. Що робити, якщо у дитини не сиплються питання?

Це свідчить про те, що є серйозний привід задуматися, а чи не в вас  причина? Може статися так: ви так старанно виховували свою дитину, що тепер вона просто побоюється зайвий раз звернутися до вас?

Якщо дитина не питає вас – починайте запитувати її самі: «Що вище, цей будинок, або підйомний кран?», «Чому нам спекотно?», «Як ти гадаєш, куди повзе цей равлик?», «Знаєш, в кого перетвориться пуголовок?», «А що ми побачимо за тим поворотом?»

Дозвольте дитині активно спостерігати і не боятися незалежно, тобто без переляку, весело і самостійно, досліджувати світ.

Якщо дитина, нарешті, обрушила на вас град питань – значить, ви все зробили правильно.

Підтримка дитини під час навчальної діяльності

«Підтримка дитини під час навчальної діяльності»

Дитина дошкільного віку володіє  величезними можливостями інтелектуального розвитку та здатністю пізнавати. В ній закладено інстинкт пізнання й дослідження світу. Допоможіть дитині розвинути і реалізувати свої можливості. Не шкодуйте витраченого часу. Він у сто разів окупиться. Ваша дитина переступить поріг школи впевненою, навчання стане для неї не важким обов’язком, а радістю, і у вас не буде підстав засмучуватися з приводу її успішності.

 Для того, щоб ваші зусилля були ефективними, скористайтеся такими порадами:

 Не допускайте, щоб дитина нудьгувала під час занять. Якщо дитині весело вчитися, вона вчиться краще. Інтерес — найкраща з мотивацій, яка робить дітей по-справжньому творчими особистостями і дає їм можливість отримувати задоволення від інтелектуальних занять.

  1. Повторюйте вправи. Розвиток розумових здібностей дитини визначається часом та практикою. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, повторіть її пізніше чи запропонуйте дитині легший варіант.
  2. Не виявляйте надмірної тривоги з приводу недостатніх успіхів і недостатнього просування вперед чи навіть деякого регресу.
  3. Будьте терплячими, не поспішайте, не давайте дитині завдання, що перевищують її інтелектуальні можливості.
  4. У заняттях з дитиною має бути міра. Не змушуйте дитину робити вправу, якщо вона крутиться, стомлена, чимось стурбована; займіться чимось іншим. Постарайтеся визначити межі витривалості дитини і збільшуйте тривалість занять щоразу на короткий час. Дайте дитині змогу іноді займатися тією справою, яка їй подобається.
  5. Діти дошкільного віку погано сприймають чітко регламентовані, монотонні завдання. Саме тому під час проведення занять краще обирайте ігрову форму.
  6. Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за її терпіння, наполегливість тощо.

8. Ніколи не підкреслюйте її слабкості, порівнюючи з іншими дітьми. Формуйте у неї впевненість у своїх силах.

9. Намагайтеся не сприймати заняття з дитиною як важку працю, радійте й отримуйте задоволення від процесу спілкування, ніколи не втрачайте почуття гумору. Пам’ятайте, що у вас з’явилася чудова нагода подружитися з дитиною.

 

Успіхів вам і більше віри в себе та в можливості вашої дитини.

Допоможіть дитині подружитися

«Допоможіть дитині подружитися»

 Чим раніше вступає дитина в спілкування з іншими дітьми, тим краще це позначається на її розвитку та вмінні адаптуватися до суспільства.

Невміння малюка налагоджувати контакти з однолітками істотно ускладнює звикання її до нових соціальних умов. Як дитина навчиться ладити з однолітками в дитинстві, так і буде підтримувати стосунки з рідними в сім’ї, зі знайомими, з товаришами по службі на роботі.

Як допомогти дитині сформувати доброзичливі відносини до однолітка.

  1. Якомога частіше спостерігайте за поведінкою дитини під час її спілкування з іншими дітьми, під час спільних ігор.
  2. Говоріть з дитиною про її перебування у дитячому садку, у дворі:

«З ким грала? Хто є твоїм другом? Чому? Про що розмовляла з іншими дітьми?».

Будьте уважними співрозмовниками, разом з’ясовуйте причини і правильність поведінки дитини щодо інших дітей.

  1. Частіше розмовляйте з дитиною на тему «Як би ти вчинив, як би…». Запропонуйте дитині наступні ситуації і обговоріть з нею кожну з відповідей:

Твій друг, пробігаючи повз, навмисне штовхнув тебе, але спіткнувся сам і впав. Йому дуже боляче, він плаче. Що ти зробиш?

– Друг без дозволу взяв твою іграшку. Що ти зробиш?

– Приятель навмисне штовхнув тебе, заподіявши біль. Що ти будеш робити?

– Друг чи подруга довірили тобі таємницю, а тобі дуже хочеться розповісти про це мамі, вихователю чи ще кому-небудь. Як ти вчиниш?

– До тебе в гості прийшов друг. Ви з ним тихесенько граєте в твоїй кімнаті, тут приходить тато і приносить твоє улюблене морозиво. Як ти вчиниш?

  1. Читайте книги, дивіться разом фільми про взаємини людей.

Це стимулює дитину розмірковувати про вчинки, поведінку героїв оповідань, казок. Що в свою чергу, допомагає малюкові розкривати внутрішнє життя іншої людини, яке проявляється, через її зовнішні дії, бажання, настрій.

Повітряно-температурний режим у весняно-літній період у дошкільному закладі

Температура повітря в приміщеннях дошкільного навчального закладу повинна становити: в приймальні, ігровій для дітей у віці до 2 років – + 22-23 °С, для дітей від 2 до 3 років – + 21-22 °С; в роздягальніі груповій для дітей від 3 до 5 років – +21-23 °С, для дітей старше 5 років – +19-21 °С.

Температура повітря в спальнях повинна бути + 19-21 °С, у туалетних для дітей до 3 років – +20-22 °С, для дітей старше 3 років – +19-20 °С.

У залах для занять музикою та фізичною культурою температура повітря повинна бути +18-19 °С, приміщеннях басейну – +29-30 °С, медичних приміщеннях – +21-22 °С, теплих переходах – +15-16 °С. у приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будинку дошкільного навчального закладу, температура повітря повинна бути на 2 °С вище.

У теплий період року в приміщеннях із постійним перебуванням дітей забезпечується широкий доступ свіжого повітря, а саме через однобічну аерацію приміщень у присутності дітей. Денний і нічний сон має бути при відкритих вікнах, фрамугах, кватирках за відсутності протягів.

Пам’ятка Правила поведінки під час зустрічі з безпритульним тваринами

Якщо Ви раптом на вулиці зустрілися з незнайомою твариною  запам’ятате наступне:

  • Не наближайся і не намагайся  торкнутися незнайомої тваринки. Ти можеш її налякати, а вона у відповідь може завдати тобі шкоди.
  • Вулицями бігає багато безпритульних собак. Пам’ятайте,  що ці тварини часто хворі, їх укуси можуть спричинити  захворювання на сказ. Якщо вас вкусить собака, негайно зверніться до лікаря.
  • Якщо ж ти, наприклад, зустрів на вулиці незнайому собаку чи зграю собак,  і вони дивляться у твій бік, перше, що треба зробити –  не рухатися у бік тварин.  Головне,  не панікуй,  не махай руками, не зли тварин і різко не втікай. Цим ти можеш роздратувати собак і вони поженуться за тобою. Намагайся обережно йти в протилежний бік або залізти на дерево чи сховатися.
  • Собака по своїй природі мисливець, тому ніколи не тікайте від нього, бо він може подумати, що вас треба ловити і побіжить за вами. Навіть якщо ви боїтесь собаки, не показуйте йому цього, бо собака не терпить боягузів і може вкусити вас.
  • Не годуйте чужих собак і не зачіпайте їх під час їжі або сну – вони можуть розгніватись.   Ніколи не давайте собаці їжу з руки – він може ненароком вас вкусити за руку.
  • Ніколи не кричіть на собак, не дражніть їх, навіть коли ті перебувають за парканом – розлючений пес може перескочити і дуже високу загородь та й поквитатися зі своїм кривдником.
  • Коти – маленькі, гарненькі, лагідні тварини. Але й вони можуть бути небезпечні, адже вони мають гострі пазурі та зуби. Тому, щоб не отримати подряпини рук та обличчя і більш тяжкі травми, запам’ятайте такі правила:

– не можна тягати кота за хвіст або спеціально наступати на нього;

– не можна тягати кота за вуса і вуха;

-не можна гладити кота проти хутра;

– не можна лякати кота.

  • Укус кота набагато небезпечніший від укусу собаки, бо в слині кота містяться небезпечні для організму людини бактерії. При потраплянні їх у кров (навіть при подряпинах) у людини може виникнути складне запалення рани з підвищенням температури тіла до 40°.

Час до розмови: декілька порад , як розпочати і заохотити розмову

«Час до розмови: декілька порад , як розпочати і заохотити розмову».

Добра розмова – найцінніший подарунок для вашої дитини. Чому?

1. Завдяки розмові дитина пізнає нові слова та опанує їхнє значення (збагачує свій словник).

2. Те, як ми розмовляємо з дитиною, може надати їй відчуття впевненості та довіри, і таким чином відкриває простір для того, щоб і вона висловила свої думки, ідеї та відчуття.

Шість порад, як розпочати і заохотити розмову:

1. Уникайте запитань, на які дитина повинна відповісти ствердно або заперечливо.

Приклад: «Чи добре тобі було у бабусі?»

Замість того: «Розкажи мені, що ви з бабусею робили».

Приклад: «Ти гарно провів час на дні народження?»

Замість того: «Розкажи мені про святкування дня народження».

2. Заохочуйте дитину, щоб вона обґрунтувала власну відповідь.

Приклад: «Яка твоя улюблена розповідь? Чому?»

3. Коли ваша дитина відповість неправильно, ніколи не заперечуйте: «Ні, ти припустився помилки», «Це дурна відповідь». Замість того скажіть: «Ти можеш придумати ще якусь можливу причину?»

  1. Залучайте дитину до участі у прийнятті сімейних рішень:куди поїхати на вихідні; яку програму переглянути по телевізору; де розмістити нові меблі.

5. Ставте запитання, які мають більше ніж одну точну відповідь.

6. Кожна відповідь дитини — це нагода продовжити спілкування. Наприклад:

Дорослий: «Хто, на твою думку, небезпечний у цій розповіді?»

Ганна (4 роки): «Відьма».

Дорослий: «А що вона зробила, звідки ти знаєш, що вона небезпечна?»

Ганна: «Вона ловить дітей…»

Дорослий: «Чи це може бути небезпечним для дітей?»

Ганна: «Так, можна впасти».

Дорослий: «Що ще може бути небезпечним для дитини?»

Ганна: «Коли поріжешся».

Дорослий: «Ти колись порізалася?»

Ганна: «Так, це боляче, я плакала…»

Дорослий: «Що треба зробити, коли поріжешся?»

Ганна: «Покликати маму».

Поки ви розмовляєте з дитиною, не забувайте, що дитина — ваш співрозмовник.

Найважливішим під час розмови з дитиною є:

1. Надати дитині достатньо часу, щоб вона розповіла про свої пригоди, роздуми і відчуття;

2. Не потрібно її постійно перебивати і підганяти, щоб вона закінчила розповідь;

3. Виявіть зацікавленість та уважно її слухайте;

  1. Висловіть свою думку щодо почутого;
  2. Утримайтесь від непотрібної критики;
  3. Не насміхайтесь, якщо дитина вживатиме невідповідні слова або неправильні їх вимовить;
  4. Поважайте право дитини на мовчання, коли вона не захоче розмовляти.