Рекомендації для батьків

• Поясніть дитині, що слід уникати прямих контактів із хворими на туберкульоз.
• Користуйтеся індивідуальними посудом і предметами особистої гігієни, а також привчайте до цього дитину.
• Ведіть здоровий спосіб життя: регулярно відпочивайте, займайтеся спортом, не куріть, не вживайте алкоголь та наркотичні речовини. Будьте прикладом у цьому для своєї дитини.
• Повноцінно харчуйтеся. Їжа у вашому раціоні має бути багатою на поживні речовини, вітаміни, макро- та мікроелементи.
• Вживайте куплені на базарі молочні продукти лише після тривалої термічної обробки.
• Робіть один-два рази на тиждень вологе прибирання помешкання: мийте підлогу, зокрема під ліжками, диванами, шафами та іншими меблями, протирайте поверхні полиць, тумб, побутової техніки тощо.
• Підтримуйте оптимальну температуру та вологість повітря в помешканні. Для цього використовуйте очищувачі та зволожувачі повітря.
• Частіше провітрюйте помешкання.
• Своєчасно звертайтеся до лікаря в разі виникнення будь-яких захворювань.

Сьогодні, в епоху інформаційних технологій, особливого значення набуває здатність швидко орієнтуватись у величезному потоці інформації, аналізувати її і робити логічні висновки. Одним із засобів, що сприяють розвитку інтелектуальних здібностей, є гра у шахи.

Шахи для дітей – це не тільки гра, що приносить задоволення, а й ефективний засіб для розумового розвитку.

Шахи – один з найпопулярніших видів спорту в нашій країні. Ними займається понад 700 тисяч чоловік. У нашій країні розвитку шахового спорту приділяється значна увага. Зокрема, вже понад півстоліття ведеться планомірна й цілеспрямована робота з юними шахістами. Вже нагромаджено чималий досвід використання шахів як одного з корисних видів гурткової роботи.

Cучасне життя потребує від людини не шаблонних дій, а гнучкого мислення, широкої ерудиції, вміння розв’язувати різні проблеми. Інтелектуальний розвиток особистості слід починати з раннього дитинства. Дуже важливо виховати у дошкільників уміння концентрувати увагу, аналізувати ситуації та робити висновки, моделювати певну реальність і способи поведінки у ній. Шахи є одним із тих засобів, що дають змогу педагогам успішно розв’язувати ці завдання та оптимізувати всебічний розвиток дітей.

Гра у шахи вчить дітей діяти обдумано, адже у шахах є правило: доторкнувся до фігури — маєш нею ходити. Розмірковуючи над наступним ходом, діти вчаться прогнозувати майбутнє.

Граючи у шахи, діти, до того ж, вчаться не падати духом, знаходити вихід із будь-якої ситуації, відшуковувати різні способи розв’язання складних завдань.

Гра у шахи розглядається як важливий елемент підготовки дошкільників до навчання у школі. Адже діти, які вміють грати у шахи, легше та швидше засвоюють шкільні дисципліни, насамперед математичного циклу.

Гра у шахи сприяє активізації процесів пізнання та самопізнання. Активна взаємодія дітей під час гри викликає у кожного з них потребу адекватніше сприймати себе самого та своїх однолітків, а це, у свою чергу, стимулює розвиток самооцінки, саморегуляції та самоконтролю. Саморегуляція та самоконтроль є психічними механізмами, що сприяють формуванню компетентної особистості, впевненої у своїх силах, здібностях і можливостях.

За словами Василя Сухомлинського, вже у дошкільному віці серед дітей виділяються теоретики та мрійники. Шахи однаково необхідні і тим, і тим. Теоретикам вони допоможуть удосконалити їхній логічний апарат, а мрійникам дадуть змогу збалансувати здібності, необхідні для навчання у школі. Практика роботи показує, що гра у шахи багато дає і обдарованим дітям, і тим, які ще не проявили своїх здібностей. Тому починати навчання мудрої гри слід якнайраніше, але на доступному для дітей рівні.

У новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти України 2012 вперше у варіативній складовій визначено освітню лінію «Шахи». Для реалізації даного освітньої лінії «Шахи» необхідні програмові завдання шахово-ігрової компетенції дітей передбачені у представленій авторській програмі гуртка «Шахи для дітей дошкільного віку».

Метою даної програми  є організація та проведення гурткової роботи з дітьми старшого дошкільного віку, формування у дітей стійкого інтересу до гри у шахи, розвиток допитливості, інтелектуальних здібностей та потреби у набутті нових знань, засвоєння дітьми основних шахових понять та правил взаємодії з партнером під час гри у шахи, формування вміння планувати свою діяльність, контролювати та об’єктивно оцінювати себе.

Роботу шахового гуртка можна розглядати в двох аспектах. Перший аспект –спортивний. З гуртківців можуть зрости розрядники, майстри спорту, які успішно виступатимуть у змаганнях на першість міста, області, країни. Другий аспект –  виховний. Заняття шахами справляють благотворний вплив на всіх дітей – незалежно від того, стануть вони спортсменами високої кваліфікації чи ні. Від чого ж залежить успішність роботи шахового гуртка? Насамперед від активності та вміння його керівника. Ентузіаст шахів, який любить дітей і прагне передати їм усе, що вміє та знає сам, заохотить до занять багатьох дітей, знайде спільників і в педагогічному колективі, і серед батьків.

Робота шахового гуртка спрямована на розв’язання низки освітніх, розвивальних, виховних і корекційних завдань.

Освітні завдання:

• ознайомити дітей із шахівницею, шаховими фігурами та правилами гри у шахи;
• учити розмірковувати, запам’ятовувати, порівнювати, узагальнювати, будувати логічні ланцюжки, передбачати результати своєї діяльності;
• формувати вміння орієнтуватися на площині.

Розвивальні завдання:

• розвивати пізнавальні психічні процеси — увагу, уяву, пам’ять, мислення;
• удосконалювати пояснювальне мовлення;
• формувати довільність психічних процесів;
• розвивати вольову сферу особистості.

Виховні завдання:

• виховувати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість у досягненні мети.

Корекційні завдання:

• урівноважувати поведінку гіперактивних дітей;
• формувати здатність зосереджуватися на одному виді діяльності тривалий час.

Програма розрахована на один рік навчання і передбачає 40 занять на рік.

Заняття проводяться раз на тиждень у другій половині дня для підгруп по 6 – 10 дітей. Тривалість одного заняття становить 20 – 25 хвилин. Основна форма заняття – ігрові ситуації.

Дотримуючись таких основних принципів як: відповідність завданням освіти і виховання дітей дошкільного віку, насамперед збереження їх фізичного та психічного здоров’я, послідовної гуманізації, демократизації освітньо – виховного процесу, відповідність навчального матеріалу рівню анатомо-фізіологічного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, забезпечення ігрового характеру навчальної діяльності дітей під час навчання, науковість,  доступність, комунікативна спрямованість інтеграція змісту і технології навчання та виконуючи завдання програми гуртка можна досягти таких результатів  :

– діти знають шахові терміни — «біле» і «чорне» поля, «горизон­таль», «вертикаль», «діагональ», «центр», «партнери», «по­чаткове положення», «білі», «чорні», «хід», «стояти під боєм», «довга і коротка рокіровки», «шах», «мат», «пат», «нічия»;

– знають назви шахових фігур — «пішак», «тура», «кінь», «слон», «ферзь», «король»;

– орієнтуються на шахівниці;

– правильно розміщують шахівницю між партнерами, розставляють фігури перед грою;

– розрізняють горизонталь, вертикаль, діагональ;

– знають правила, за якими ходить та б’є кожна фігура;

– грають кожною фігурою окремо і в сукупності з іншими фігурами;

– без порушень правил шахового кодексу: рокіруються, оголошують шах, ставлять мат.

Методичні рекомендації для батьків

у сфері формування фізичного здоров’я дитини

1. Створити в сім’ї атмосферу ставлення до здоров’я як до найвищої цінності. Намагатися вести здоровий спосіб життя.
2. Дотримуватися у вихідні дні режиму, що відповідає віку дитини. Наблизити його до режиму дня, до якого вона звикла в дошкільному навчальному закладі.
3. Зробити активний відпочинок у вихідні дня звичним способом життя родини. Впроваджувати виїзди на природу з проведенням рухливих і спортивних ігор з участю всіх членів родини. Пояснювати дитині правила здоров’язберігаючої поведінки.
4. Використовувати в оздоровленні дитини засоби природного загартування: сонце, повітря і воду. Пояснювати їх позитивний вплив на здоров’я. Загартувальні процедури виконувати разом із дитиною.
5. Використовувати слушну ситуацію, щоб задовольнити цікавість дитини щодо будови і функцій органів та систем організму. Забезпечити її ілюстративним матеріалом, науковою інформацією, адаптованою до сприйняття дитиною дошкільного віку, які містяться у «Великій енциклопедії для дошкільників», атласі «Людина» (для дошкільників), передплатних виданнях «Азбука здоров’я», «Дерево пізнання» тощо.
6. Доводити дитині на власному прикладі необхідність піклування про власний організм. Пояснювати свій стан здоров’я, причини захворювання і способи подолання недуги. Акцентувати увагу на засобах нетрадиційної медицини (точковий масаж, дихальна гімнастика, фітотерапія тощо).
7. Навчати дитину правилам догляду за органами тіла. Під час виконання гігієнічних і загартувальних процедур доречно використовувати фрагменти з фольклорних і літературних творів, дидактичні вправи: «Зробити навпаки», «Що потрібно, щоб бути чистеньким?», «Що зайве, чому?» тощо.