Профілактика інфекційних захворювань у дорослих та дітей

Інфекційні хвороби («infectio» — зараження) — це група захворювань, які викликаються проникненням в організм хвороботворних (патогенних) мікроорганізмів. Щоб патогенний мікроб, який потрапив в організм, міг викликати інфекційні хвороби, він повинен подолати опірність людського організму і чинити на нього токсичну дію. Ці якості фахівці називають вірулентністю. Деякі патогенні мікроорганізми вивільняють токсини (ендотоксини), в процесі саморуйнування (черевний тиф, холера). Інші збудники інфекційних захворювань виділяють токсини (екзотоксини) у процесі своєї життєдіяльності (дифтерія). На частку інфекційних хвороб припадає 20-40% від загального числа всіх захворювань людини.

На сьогоднішній день число відомих науці інфекційних захворювань перевищує 1200, і ця цифра постійно збільшується. Людина протягом усього свого життя контактує з незліченною кількістю мікроорганізмів. Тим не менш, лише 1/30000 частина мікробів є збудниками інфекційних захворювань. Це грибки, бактерії, рикетсії і віруси, що володіють патогенними властивостями. Інтенсивність поширення інфекційних хвороб залежить, в основному, від соціально-побутових факторів: умов праці, харчування, житлових умов, культурного та економічного рівня населення.

Способи інфікування, лікування та профілактики інфекційних захворювань

Лікування інфекційних захворювань зазвичай проводиться у спеціалізованих відділеннях стаціонарів, в легких випадках можливе лікування в домашніх умовах. Суворе дотримання протиепідемічного режиму є обов’язковою умовою. Сучасна медицина створила і успішно використовує велику кількість ефективних лікарських засобів. Це антибіотики, вакцини (застосовуються для профілактики інфекційних захворювань), імуноглобуліни різного роду, бактеріофаги і т.д.

Профілактика інфекційних хвороб не менш важлива, ніж лікування інфекційних захворювань. Велике значення надається вихованню охайності у людей. Звичайне миття рук після відвідин убиральні, виконання брудної роботи, перед їжею вже може вберегти від багатьох кишкових інфекцій. Крім того, джерелом інфекції можуть бути не тільки місця загального користування, але й гроші, поручні у транспорті, поверхня прилавків і багато іншого. Куплені фрукти і овочі можуть бути джерелом гельмінтів та інших небезпечних мікробів, тому їх обов’язково потрібно ретельно вимивати перед вживанням. Інфекційними носіями є таргани і гризуни, для боротьби з якими промисловість виробляє різноманітні засоби, якими необхідно обробляти місця їх скупчення і розповсюдження. Не можна скидати з рахунків комарів і кліщів. Ці комахи особливо небезпечні, оскільки переносять не тільки енцефаліт та малярію, але і СНІД разом з кров’ю інфікованої людини. Для захисту від кліщів і комарів існує безліч кремів і аерозолів для нанесення на одяг, а також фумігаторів і відлякувачів.

Особливості профілактики інфекційних захворювань

Основною особливістю профілактики інфекційних захворювань є те, що необхідно впливати на декілька ланок інфекційного процесу, а саме:

знищення мікроорганізмів;

вплив на шляхи передачі інфекції з метою запобігання зараження людини;

вплив на організм людини для розвитку імунітету (несприйнятливості) до інфекцій.

Знищення мікроорганізмів

Для знищення мікроорганізмів на об’єктах зовнішнього середовища (стерилізація) використовуються фізичні, хімічні та біологічні методи впливу.

До фізичних методів стерилізації відносяться:

висока температура — стерилізація медичного інструментарію, пастеризація продуктів;

високий тиск — даний метод називається автоклавуванням, широко використовується в хірургічних стаціонарах;

ультрафіолетове опромінення — використовується для стерилізації одноразового медичного інструментарію після упаковки.

Хімічні методи знищення мікроорганізмів надають перевагу використанню антисептиків. Антисептики — хімічні речовини, вплив яких призводить до загибелі мікроорганізмів (медичний спирт, йод, розчин брильянтового зеленого, перекис водню та інші).

У разі біологічного методу використовуються бактеріофаги — віруси, якими заражають бактерії, що призводить до їх знищення.

Вплив на шляху передачі інфекції

За способом зараження людини виділяють такі шляхи передачі інфекції, на які, відповідно, можливо впливати:

  • повітряно-крапельний шлях передачі — для профілактики інфекційних захворювань використовуються маски, провітрювання, недопущення скупчення великої кількості людей в приміщенні (профілактика грипу, простудних захворювань, вітряної віспи, коклюшу, туберкульозу);
  • аліментарний (харчовий) шлях передачі — важливу роль відіграє особиста гігієна, миття рук, продуктів харчування, відсутність мух у приміщеннях, де йде приготування їжі (усі кишкові інфекції, сальмонельоз, дизентерія, вірусний гепатит А);
  • статевий (контактний) шлях передачі — важливим моментом профілактики таких інфекцій є відсутність безладного статевого життя з частою зміною партнерів і використання презервативів (вірусний гепатит В, С, ВІЛ СНІД, генітальний герпес, сифіліс, гонорея, папіломатоз);
  • кров’яний шлях передачі — в цьому випадку запобігти інфекційні захворювання допоможуть стерильний хірургічний інструментарій, відмова від татуювань (особливо в домашніх умовах), тобто всі зусилля спрямовані на запобігання порушення цілісності шкіри і слизових оболонок (найчастіше — вірусний гепатит В, ВІЛ СНІД).

Хатха йога – система виховання здорового тіла

З давніх-давен наші предки дбали про охорону здоров’я та життя, процвітання, благополуччя, духовний розвиток підростаючого покоління. В даний час, серед засобів, на які може спертися сучасна людина в прагненні зберегти і зміцнити здоров’я, основними є природні фізичні фактори і народні системи оздоровлення, що включають гімнастику, самомасаж.

Ці системи, як правило, сходять до культурної спадщини Індії і захоплюють всі аспекти життя. З недавніх пір, один з методів оздоровчої гімнастики Хатха¬йога практикується в дитячих садках і школах.

Йога ¬ це найдавніше індійське вчення, систематизоване мудрецем Патанджалі приблизно в 2 столітті до н. е. Хатха йога ¬ одна із складових частин йоги. Елементи цієї давньої, стрункої і корисної для кожної людини системи фізичної культури все ширше входять в наше життя.

Фізичні вправи Хатха¬йоги покращують кровообіг, допомагають нормалізувати роботу внутрішніх органів, поліпшити поставу. Вони сприяють не тільки фізичному зміцненню людини, але і оздоровлення його психіки. Для дітей гімнастика йогів ¬ це профілактика сколіозів, простудних захворювань, вегетативних дистоній. Але не тільки це. Практика показує, що діти, які регулярно займаються стають спокійнішими, добрішими, у них з’являється впевненість у своїх силах, розвивається гнучкість, пластичність, збільшення м’язової маси, зміцнення черевного преса.

Дослідження показали, що використання елементів Хатха¬йоги, як засобу оздоровлення дітей старшого дошкільного віку сприяє формуванню усвідомленого ставлення і потреби у збереженні та зміцненні здоров’я, в регулярній оздоровчій діяльності.

На відміну від інших фізичних вправ, що мають динамічний характер, в гімнастиці Хатха¬йога основна увага приділяється статичній підтримці поз. Їх виконання вимагає плавних, осмислених рухів, спокійного ритму і надають на організм помірне навантаження.

В процесі занять дитині прищеплюються навички здорового способу життя та позитивного ставлення до навколишнього світу. Назви асан, що зображують пози і рухи різних живих істот: звірів, птахів і віддаються в доступній та зрозумілій дітям формі. Це підвищує їх інтерес до навколишнього світу, розвиває спостережливість.

Найбільш сприятливий вік дітей для занять оздоровчою гімнастикою – 5¬6 років. Заняття проводяться невеликими підгрупами по 10¬12 дітей.

Регулярні заняття оздоровчою гімнастикою дозволяють дітям повніше дізнатися свій організм, свої можливості і слабкі місця, інтуїтивно відчути основні шляхи відновлення фізіологічних функцій і докладати цілеспрямовані зусилля для підтримки на хорошому рівні функціонування всіх органів і систем. Комплекс занять з оздоровчої гімнастики проводиться в ігровій сюжетно¬рольовій формі, у вільному темпі без примусу. Ефективність занять суттєво зросте, якщо їх доповнити загартовуванням, раціональним харчуванням, дотриманням режиму дня.