Профілактика кору у дітей

Кір – гостре інфекційне захворювання, збудником якого є вірус кору, що передається повітряно-крапельним шляхом. Кір характеризується лихоманкою, синдромом інтоксикації, прояв якого наростає з часом, вираженим катаральним синдромом, ураженням слизових оболонок ротової порожнини, очей, наявністю плямисто-папульозного висипу, що переходить у пігментацію. Кір може вразити людину будь-якого віку.

Збудником кору є РНК-вмісний вірус, що належить до роду морбілівірусів, родини параміксовірусів. Вірус кору швидко втрачає патогенні властивості у зовнішньому середовищі, він чутливий до ультрафіолетового опромінювання, сонячного світла, висушування. Поза організмом людини вірус може проіснувати впродовж двох годин.

Джерелом інфекції є хвора на кір людина, навіть з атиповими формами захворювання.

Типова форма кору характеризується циклічністю перебігу захворювання та має чотири періоди: інкубаційний (прихований); катаральний (продромальний); період висипу; період пігментації.

Інкубаційний період кору триває 9-17 днів. Перебіг періоду – безсимптомний.

Катаральний період триває 4-5 діб. Його симптомами є: раптове підвищення температури тіла до 38,5-39 °С; головний біль, відмова від їжі, поганий сон, а також сухий ненав’язливий кашель, нежить, почервоніння повік.

На другий-третій день катарального періоду кашель посилюється, з’являються запалення зовнішньої білкової оболонки ока (склерит), світлобоязнь; на слизових оболонках щік, губ і ясен з’являються сірувато-білі плями, оточені червоним вінчиком.

Період висипу триває 3-4 дні. Характерними ознаками цього періоду є поява плямисто-папульозного висипу та підвищення температури до 40 °С.

Період пігментації триває 7-14 днів. Ознакою цього періоду є швидке потемніння висипу, що перетворюється на пігментні плями. Пігментація тримається впродовж десяти днів.

Планову активну імунізацію проти кору визначено наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 № 595, згідно з яким профілактику кору проводять у віці дванадцяти місяців живою вакциною, яка містить атенуйований (штучно послаблений) вірус кору. Вдруге прищеплюють дитину у віці шести років.

Хворих на кір слід ізолювати до п’яти діб від появи висипу, а якщо хвороба супроводжується ускладненнями – на строк до десяти днів. На період лихоманки рекомендовано дотримуватися постільного режиму, а також особистої гігієни. Кімнату, де перебуває хворий, слід регулярно провітрювати. Дезінфекцію приміщення не проводять, оскільки вірус не стійкий у зовнішньому середовищі.

Пам’ятка для батьків

Щодо дій у разі виникнення перших симптомів кору

1.Терміново звернутися за медичною допомогою, викликавши лікаря, та обовязково дочекатися його прибуття. Не слід самостійно вести хворого у лікарню, оскільки він є джерелом інфекції.

2.До приходу лікаря слід ізолювати хворого в окремій кімнаті, яка має бути чистою, добре провітрюватися.

3.Обовязково повідомити лікарю про всі можливі контакти хворого на кір за останні 10-20 днів.

4.Хворому на кір рекомендовано організувати постільний режим, забезпечити питтям.

5.Навчити хворого при нападках кашлю, нежитю прикривати ніс і рот носовою хустинкою чи серветкою, часто мити руки милом.

6.Слід забезпечити хворого індивідуальними речами побуту (окремий посуд, засоби гігієни та інше).

7.У жодному разі не проводити самолікування хворого на кір.

8.Особам, що контактують з хворим на кір, слід використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання, наприклад, маску чи марлеву пов’язку, які варто змінювати через дві і чотири години відповідно.

9.Чітко дотримуватися рекомендацій лікаря щодо лікування хворого на кір та проведення заходів специфічної та неспецифічної профілактики щодо контактних осіб.

ЧИ МОЖНА ОБГОВОРЮВАТИ ПРИ ДИТИНІ ЇЇ САМУ?

Можна і навіть потрібно! Інакше дитині буде здаватися, що вона для вас порожнє місце. А коли у дітей складається враження, що їх не помічають, вони починають поводитися демонстративно, робити зло, нариватися на скандали – таким чином намагатися викликати у дорослих будь які емоції, нехай навіть негативні.

На жаль, батьки набагато частіше діляться з оточуючими ні радістю, а засмученнями з приводу своїх дітей.

Які теми найчастіше зустрічаються в розмовах матерів з рідними та близькими?

Дитячі хвороби, капризи, якісь невдачі і переживання матерів через ті невдачі… А деякі жінки взагалі зводять жалоби на дитину в виховний принцип: мовляв, нехай сину або дочці буде соромно, що я розповідаю стороннім про її неподобства!

Однак ефект від таких розмов частіш за все буває прямо протилежним того, на який сподівається мама. Дитина не тільки не вгамовується, а й починає бешкетувати ще більше. І в цьому немає ніякого парадоксу. Публічне приниження озлобляє людину, та й сам факт оприлюднення недоліків придає їм додаткову вагу.

Якщо батьки вважають за необхідним обговорювати з іншими недоліки своєї дитини, це означає, недоліки дуже серйозні! І якщо навіть дорослі не можуть з ними впоратися, то дитині і тим паче з цим не впоратися! В результаті хлопчик чи дівчинка виписують собі уявну індульгенцію, від чого їх поведінка тільки погіршується.

 

Задайте собі питання: що ви хочете в дитині розвинути?

Якщо комплекс неповноцінності або стійкий негативізм до зауважень дорослих – тоді можете голосно обговорювати по телефону підвищену сором’язливість, страхи, некерованість чи погані оцінки свого чада.

Якщо ж вам хочеться, навпаки, підвищити у дитини її самооцінку, сприяти подоланню дитячих труднощів – допоможіть дитині зліпити позитивний привабливий образ її «я». «Призначте» її хорошою.

Частіше згадуйте при ній про її досягнення. Нехай навіть маленькі. Вказуйте (так, щоб дитина чула!) на її сильні сторони. Наприклад, поменше нарікайте з приводу невгамовної активності сина, на його неуважність і побільше розповідайте, яким він може бути акуратним, добрим, самостійним.

І. Я. Медвєдєва у своїй «Книзі для важких батьків», порівнює дитину з будинком, в якому, безліч вікон. Яку властивість будеш викликати – така і з’явиться.

 

Не втомлюйтеся викликати в дітях добро і не будіть погане!