Category Archives: Поради батькам

Поради батькам, Фізкультурно-оздоровчій центр

Руховий режим у дошкільному закладі

Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, ступінь задоволення якої багато в чому визначає подальший структурний і функціональний розвиток дитячого організму.

Значне місце у режимі дошкільного закладу відведене руховому режиму, який є основою фізичного виховання дошкільників. Дитині властива природна потреба у рухах. Рівень розвитку дитини залежить від інтенсивності та змісту її активної діяльності. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.

Важливою умовою оптимізації рухового режиму є комплексний дозований розподіл різних засобів і організацій форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднаних і послідовно використаних залежно від віку дітей, місця в режимі дня, сезону тощо.

Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до 3 годин для дітей раннього віку, 3 – 4 години для дітей молодшого дошкільного віку, та 4 – 5 годин для дітей старшого віку.

Зранку у кожній віковій групі проводиться ранкова гімнастика. Комплекс вправ ранкової гімнастики вивчається на фізкультурному занятті, міняється 2 рази на місяць, чергуючи вправи з предметами та без предметів. Кількість вправ: для дітей раннього віку 4-5; молодшого віку (4 – го року життя) 5-6: молодшого віку (5 – го року життя) 6 -7; старшого віку (6 – го року життя) 7-8. До комплексів ранкової гімнастики плануються ускладнення.

Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Необхідна умова для їх проведення – це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітей. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, віку та настрою дітей. Тривалість фізичних вправ на прогулянках для дітей раннього віку становить – 20-30 хв., молодшого віку – 35-40 хв., старшого віку – 45-60 хв. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за 10-15 хв.) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму. Фізкультурні заняття на свіжому повітрі на прогулянці планують з рази на тиждень, у фізкультурній залі – 2 рази.

Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні дитини, під час організації рухового режиму, значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови, пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання. Рухливі ігри проводять щодня в усіх вікових групах. 1 – 2 гри під час ранкового прийому, 2 – 3 гри на прогулянках, 1 – 2 гри ввечері. Всього протягом дня проводять 5 – 7 рухливих ігор, влітку 7 – 8. Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор. Ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні, спортивні ігри (футбол, баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон, хокей) та різноманітні спортивні вправи (катання на самокаті, ковзанах, їзда на велосипеді, ходьба на лижах).

Під час проведення занять з образотворчої діяльності, бесід, складання творчих розповідей доцільно проводити фізкультурні паузи та хвилинки. За часом вони короткі, а за змістом цікаві. Доречно використовувати віршовані, сюжетні, ігрові фізпаузи і фізхвилинки.

Одним із компонентів організації рухової діяльності є гігієнічна гімнастика після сну, яку іноді поєднують із точковиим та механічним масажами. Тривалість 10-12 хв., кількість вправ як у ранковій гімнастиці. Також планують походи з дітьми за межі дошкільного закладу. Вихователі ретельно готуються до їх проведення: продумують маршрут руху, спосіб пересування. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібне фізкультурне обладнання та природні умови. Піший перехід планують 1 раз на тиждень починаючи з молодшого віку (5 – го року життя).

Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому, денної і вечірньої прогулянки. При організації самостійної рухової діяльності враховують фізичний розвиток, індивідуальні особливості.

Організовуючи руховий режим дітей у дошкільному закладі необхідно знати стан здоров’я кожної дитини. Для цього на кожній віковій групі є листки здоров’я вихованців, в яких зазначено групу здоров’я та фізкультурну групу.

Поради батькам, Психологічний центр

Дорослий і дитина: основи повноправної взаємодії («Можна» і «Не можна»)

 

Як же поєднувати неминучі заборони і обмеження з наданням малюкові свободи дій і вихованням самостійності?

Нерідко батьки, взаємодіючи з дитиною, витрачають багато енергії, забороняючи їй щось («Цього робити не можна!»), ніж направляючи її дії на більш конструктивні заняття. У цьому випадку все спілкування з дитиною носить в основному негативний характер, що однаково неприємно як для дитини, так і для дорослого. До того ж дитина в даному випадку, може відчувати (хай і несвідомо), що немає ніякого сенсу поводити себе краще – все одно чутимеш тільки докори. До того ж «погана» поведінку надійно забезпечує їй увагу дорослого. Навіщо ж тоді змінювати поведінку, як того хочуть мама чи тато?

Англійський психолог Дженні Лешлі пропонує дорослим переглянути свої дії в процесі спілкування з дитиною, а саме:

  1. Скоротити число «не можна».

Взагалі, заборони і обмеження обов’язково повинні бути в житті дитини. Діти відчувають себе впевненіше, якщо знають межі допустимої і неприпустимої поведінки. І, навпаки, відчувають тривогу, якщо їм надають повну свободу поведінки.

Допоможе в цьому «правило світлофора». За ступенем дозволеності поведінку дітей можна розділити на три кольорових поля: зелене, жовте, червоне. Поле зеленого кольору позначає таку поведінку, яка допускається і заохочується. Жовте поле – це область вчинків, які допустимі тільки у виняткових випадках. В даному випадку, не слід карати малюка, коли він ще тільки вчиться основам поведінки. Деякі вчинки можна допустити, маючи на увазі, що в міру «дорослішання» поведінка покращиться. Наприклад, якщо 3-річна дитина взяла в гостях чужу річ, ми не розглядаємо це як крадіжку і не караємо її, але з часом зможемо пояснити йому, чому не можна брати чуже без дозволу. Поле червоного кольору означає таку поведінку, яка неприйнятна зовсім і не допускається ні за яких обставин. Це вчинки, які загрожують безпеці та здоров’ю самої дитини та інших людей (наприклад, не можна звисати з вікна на вулицю), вчинки, заборонені етичними і соціальними законами (не можна бити слабкого, не можна брати чуже).

При чому, речення, якими ви повідомляєте заборону, краще будувати в безособовій формі. Наприклад, замість: «Не смій гратися із сірниками!» – краще сказати: «Сірниками не грають, це небезпечно».

Також дуже важливий тон, яким ви повідомляєте ту чи іншу вимогу або заборону. Він не повинен бути грубим або таким, що принижує.

  1. Збільшити кількість «можна».

Припустимо, ваш малюк хоче відібрати у сусіда по пісочниці вподобану йому іграшку. Можна запропонувати йому натомість іншу або захопити будь-яким заняттям. Хоче залізти в калюжу? Чому б і ні, але тільки в високих чоботях.

  1. Надати можливість вибору.

Наприклад, якщо ви знаєте, що дитина на прогулянці може зірватися і побігти, запропонуйте їй вибір: йти спокійно поруч з вами або тримаючись за вашу руку, «як маленькому». Якщо він вибере «дорослий» варіант, підкресліть: «З тобою дуже добре розмовляти, коли ти йдеш ось так». Акцент повинен бути зроблений на позитивному результаті поведінки дитини, а не забороні («не можна»).

Вибір може стосуватися будь-яких сторін життя дитини: «Яку кашу ти хочеш на сніданок – рисову або манну?», «Ти сьогодні одягнеш червоне або блакитне плаття?». Якщо малюк вередує і відмовляється купатися перед сном, запитайте його: «Ти сам залізеш у ванну або я допоможу, посаджу тебе?».

Поради батькам, Психологічний центр

Вплив рухливих ігор на гармонійний розвиток дітей дошкільного віку

Гра – це вроджена потреба дитини – дошкільника. Більшість сучасних ігор прийшли з глибини століть, адже ще наші прабабусі грали в піжмурки, в гилку, в квача.
Потреба в русі у дітей була завжди, а сьогодні, як ніколи, вона стоїть дуже гостро. Адже не секрет, що сучасні діти дуже багато часу проводять перед телевізором і комп’ютером, а не на спортивному майданчику або граючи у дворі з друзями. Грати для малюка – це, перш за все, рухатися, діяти.
Під час рухливих ігор, у дітей удосконалюється координація рухів, розвивається ініціативність, самостійність, впевненість, наполегливість. Діти вчаться узгоджувати свої дії і дотримуватися певних правил.
В іграх виховуються основні фізичні якості дитини, такі як: сила, швидкість, витривалість, удосконалюються різноманітні рухові вміння, навички. Рухливі ігри позитивно впливають на нервову систему дошкільника, зміцнюють його здоров’я.
Ось чому батькам, потрібно приділяти якомога більше часу та уваги своїм дітям, не тільки купуючи їм іграшки і солодощі, а й граючи разом з ними. Не варто соромитися бігати і стрибати разом зі своїми дітьми, адже ніякі дорослі умовності не замінять посмішки здорового малюка.
Пропонуємо Вам урізноманітнити руховий репертуар вашої дитини за допомогою даних ігор.

Гра «Не наступай на підлогу»
У неї можна грати на вулиці, вдома, використовуючи паперові тарілки або інші предмети, по яких можна крокувати.
Завдання дитини: пройти від старту до фінішу, жодного разу не наступивши на підлогу. Розкладіть предмети так, щоб було кілька варіантів маршруту.
Гра не тільки розвиває координацію, але і вчить планувати свій шлях заздалегідь.

Гра «П’ятнашки з тінню»
Грати можна на дитячому майданчику, на доріжці в парку, на газоні.
Спробуйте під час прогулянки в яскравий сонячний день пограти з вашою дитиною в п’ятнашки. Але в п’ятнашки не прості, а з тінню! Домовтеся, хто з вас буде водити першим. Завдання, того, хто водить – наступити на тінь іншого гравця. Як тільки це вдається, учасники міняються ролями, і гра триває.

Гра в кулі на піску
Викопайте в піску 6 ямок так, щоб вони утворили трикутник. Його основа, що складається з трьох лунок, повинна бути звернена до вас. Відійдіть на кілька кроків убік і киньте м’яч так, щоб він покотився в бік лунок. За потрапляння м’яча в вершину трикутника нараховується 3 бали, у середні лунки – 2 бали, в одну з трьох лунок в основі трикутника – 1 бал.

Граючи з дитиною, пам’ятайте: найважливіший результат гри – радість, задоволення, емоційний підйом.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота, Фізкультурно-оздоровчій центр

Правильна організація сну дитини

Важливе значення для нормальної життєдіяльності дитини має сон. Не випадково у цьому функціональному стані людина перебуває близько третини свого життя. Сон відіграє роль відновлювального процесу, під час якого відбувається “очищення” всього організму. Крім того, він необхідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану дитини.

Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму до різних інфекцій, відхилень у психіці, до погіршення працездатності.

За висновками фізіологів, сон є неспецифічним показником загального стану людини, оскільки при появі змін в організмі, пов’язаних з хворобою, перевтомою, спостерігають порушення сну. Експериментально доведено, що інтенсивність і якість розумової праці при систематичному недосипанні знижується майже вдвічі. Таким чином, контроль за якістю сну необхідний для оцінки рівня функціонального комфорту організму дитини.

Гігієнічно повноцінний сон – це сон з достатньою тривалістю, глибиною з чітко установленим часом відходу до сну та пробудженням.

Діти старшого дошкільного та молодшого шкільного віку повинні лягати спати о 20 год 30 хв – 20 год 45 хв, проте не пізніше 21 год. Ранній сон дуже важливий для дитини, оскільки відповідає біоритмічній кривій коливань цілої низки біохімічних, фізіологічних і психофізичних показників. Доведено, що максимум виділення гормонів росту спостерігається у дітей від 22 до 23 години, але не раніше ніж через годину після засинання.

Ось чому, якщо дитина лягає спати дуже пізно, то у неї порушуються показники зросту. Процес засинання ускладнюється, якщо діти збуджені. Щоб уникнути цих порушень, перед сном потрібно уникати гучних ігор, напруженої розумової праці, емоційного збудження, голосних розмов, перегляду телевізійних передач із хвилюючим сюжетом, тобто всього того, що сприяє надмірному збудженню нервової системи. Крім того, вечеря має бути легкою і не пізніше ніж за 1,5 – 2 години до сну. Міцний чай, шоколад давати дітям на ніч не рекомендується.

Корисна як для дітей, так і для дорослих спокійна прогулянка перед сном.

Приміщення, де спить дитина, потрібно систематично провітрювати, тому що свіже повітря пришвидшує засинання і підтримує фізіологічну глибину і тривалість сну. Взимку дитині ліпше спати з відчиненою кватиркою, а в теплий сезон – при відкритому вікні. Провітрювання необхідне не лише для очищення повітря, а й для його охолодження. Відчуваючи приємне тепло ліжка і дихаючи прохолодним свіжим повітрям, діти почуваються зручно і швидко засинають.

Важливе значення для повноцінного сну має й те, на чому спить дитина. Ліжко має бути достатньої довжини і ширини з твердим матрацом. Якщо сітка чи матрац ліжка занадто м’які, тіло викривляється, що викликає порушення кров’яного постачання спинного мозку та інших органів і призводить до застійних явищ. Окрім того, при вимушеному згинанні тулуба нервові закінчення можуть защемлятися. Корисно спати на правому боці, оскільки це створює найсприятливіші умови для роботи серця та органів травлення.

Використовувати поролон для матрацу шкідливо, тому що він поглинає біоенергію людей незалежно від того, чим він накритий зверху. Недоцільним є і використання перин із пір’я: при лежанні на них відбувається провалювання тулуба, грудна клітка стискується. Сприяють перегріванню тіла і стають резервуаром для накопичення великої кількості пилу також і пухові ковдри. Подушка має бути не великою, щоб не перешкоджати правильному положенню тіла під час сну. Спеціалісти вважають, що спати на подушці чи ні – це справа звички. Однак дітям, які страждають серцево-судинною недостатністю, бронхіальною астмою, ожирінням, спати на низькій подушці або без неї не рекомендується. Враховуючи те, що впродовж ночі кожен з нас здійснює від 40 до 60 рухів, пов’язаних зі зміною положення тіла і кінцівок, розміри ліжка повинні відповідати параметрам дитини. Дитяче ліжко треба розміщувати в освітленому місці кімнати, подалі від опалювальних приладів, а також дверей і вікон, щоб уникнути протягу. Постільна білизна має бути відповідної довжини і ширини з рівною поверхнею, зручною та акуратною. Спати дітям треба у нічній сорочці чи піжамі.

Найсприятливіше пробудження дитини після нічного сну о 7 год – 7 год 30 хв. Отже, загальна тривалість нічного сну старших дошкільників становить 10,5-11 год. Важливе значення для зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку має денний сон, що становить 1,5-2 години. За цей час відновлюється функціональний стан нервової системи і забезпечується нормальна психічна діяльність дитини.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота, Фізкультурно-оздоровчій центр

Здорові батьки – здорові діти

Загальновідома істина: вихованням дитини слід займатися з першого дня народження. Але якщо в цей же день ви вперше задумаєтеся про зміцнення її здоров’я, то знайте, що ви вже упустили, щонайменше, 9 місяців, а може бути, і багато років. Як приємно буває батькам побачити в дитині схожість з собою – свою усмішку, очі, колір волосся. Але батьківські риси можуть повторитися не тільки в зовнішньому вигляді, а і в особливостях організму. Звичайно, дитина не точна копія, не зліпок. Це нова людина, з новими якостями; їй належить своє життя, і різні його впливи будуть впливати на формування її здоров’я і особистості. Немало, проте, залежить від «вихідного» стану, від того, якою вона з’явилась на світ. Щоб дитина народилася здоровою, повинні бути перш за все здорові батьки. В ідеалі потрібно почати з себе ще до планування вагітності, і подбати про свій здоровий спосіб життя. А попереджати захворювання, як відомо, краще за все з дитинства. Ймовірно, немає потреби нагадувати про важливість правильного харчування, відповідного віку режиму, профілактики інфекційних захворювань. Але ось на що, на жаль, в родині менше звертають увагу – це на загальний фізичний розвиток дітей. Фізичні вправи життєво необхідні не тільки хлопчикові, але й дівчинці.

Уже з перших днів життя з малюком треба займатися гімнастикою, робити йому масаж. Через кілька тижнів, можна починати гартувати малюка, починати займатися з ним плаванням. Коли підійде час вводити прикорм, вибирати корисні продукти, які не зможуть нашкодити здоров’ю дитини.

В залежності від віку дитини і підхід повинен бути відповідним. З малюками потрібно все робити разом (робити зарядку, вмиватися, чистити зуби, знайомити з режимом дня і дотримуватися його і т.д.); дітям постарше подавати приклад, розповідати і давати читати відповідну літературу; з підлітками – не тільки подавати приклад, але й бути на рівних, обговорювати розробляти разом план дій.

Стимулюйте дітей у будь-якому віці, до активного способу життя, для маленьких нехай це буде весела гра, для великих – командна.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота, Фізкультурно-оздоровчій центр

Користь прогулянок на свіжому повітрі

Перебування дитини на свіжому повітрі позитивно впливає на обмін речовин, сприяє поліпшенню апетиту, засвоєнню харчових продуктів та забезпечує загартовувальний ефект.

Прогулянка, як елемент розпорядку, є надійним засобом профілактики перевтоми. Вона дає дітям змогу у рухливих, спортивних іграх, праці, різнома­нітних фізичних вправах задовольняти свої потреби у рухах. Виконання фізичних вправ на свіжому повітрі посилює їх ефективність. Адже фізичне навантаження і свіже повітря зміцнюють здоров’я дітей, посилюють їх працездатність. Саме через це важливо раціонально організувати рухову діяльність дітей на прогулянці.

У рекомендаціях для батьків учені Т. Виноградова та Е. Білостоцька зазначають, якщо прогулянка добре і правильно організована, витримана за часом, то діти реалізують у ній близько 50% добової потреби в активних рухах. Таким чином, невиправдане її скорочення створює дефіцит рухів.

Тривалість прогулянки для дітей дошкільного віку має бути не менше 3-4год на день.

Треба зазначити, що прогулянка вирішує не лише розвивальні, виховні, а й оздоровчі завдання. Під час неї педагоги і батьки разом з дітьми спостерігають за природою, вчаться розуміти, зберігати і використовувати її як оздоровлювальний чинник для зміцнення дихальної, серцево-судинної та нервової систем. Успішно здійснюють індивідуальну роботу з розвитку рухів, спортивних ігор, фізичних вправ. Окрім того, прогулянка викликає позитивні емоції, сприяє формуванню трудових умінь дітей, їхній самостійній діяльності.

Таким чином, повноцінне спілкування з природою, насичене пізнавальним інтересом і приємними переживаннями, викликає у дитини загальний стан гармонії, душевної рівноваги. А це і є психічне здоров’я, що зміцнює організм загалом і є основою фізичного здоров’я дитини.

Раціональне чергування різних видів дитячої діяльності робить прогулянку цікавою і захопливою. Така прогулянка забезпечує добрий відпочинок, створює радісний настрій. Треба зазначити, що для дітей середнього та старшого дошкільного віку рекомендується більше часу відводити руховій діяльності, а саме: спортивним іграм, рухливим іграм, індивідуальним, груповим тренуванням фізичних вправ, іграм з елементами спорту. Після занять зі статичним напруженням доцільно організовувати рухливі ігри, які допоможуть зняти нервове та розумове перевантаження.

На вечірній прогулянці доцільно застосовувати більш динамічні засоби фізичної культури (основні рухи, спортивні вправи, естафети). Один раз на місяць для дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад, вечірню прогулянку замінюють спортивною розвагою помірно-швидкого темпу.

Узимку з дітьми 3-4-го років життя можна здійснювати прогулянки при температурі повітря не нижче  -10-12°С, зі старшими  (5-6-го років життя) –18-22°С. Для того щоб під час прогулянки взимку тепловий стан дітей не по­рушувався, потрібно враховувати послідовність динамічних рухів, відпочинок та спокійні ігри.

Улітку, незважаючи на активне використання оздоровчих природних чинників, треба уникати перегрівання дітей, контролювати їх рухове навантаження.

Під час прогулянок у різні пори року дорослі мають уважно стежити за змістом самостійної діяльності дітей, за реакціями і станом дітей. Пришвидшене дихання і пульс, почервоніння обличчя, посилене потовиділення, особливо під час рухливих ігор, засвідчують про перевантаження, втому, зниження працездатності й порушення теплового стану дитини. У такому випадку треба терміново зменшити інтенсивність рухів чи ігор, переключити увагу дитини на спокійне заняття — малорухливі ігри, спостереження тощо.

Активна діяльність дітей на прогулянці потребує правильного підбору одягу. Вбрання має бути зручним, не ускладнювати рухи. Дорослий повинен так продумати зміст прогулянки, щоб діти не переохолоджувалися і водночас не перегрівалися.

Різноманітні заняття на свіжому повітрі розвивають рухові можливості дітей, сприяють підвищенню рівня їх фізичної підготовленості та загартуванню організму.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

Як захиститися від туберкульозу

Рекомендації для батьків

  • Поясніть дитині, що слід уникати прямих контактів із хворими на туберкульоз.
  • Користуйтеся індивідуальними посудом і предметами особистої гігієни, а також привчайте до цього дитину.
  • Ведіть здоровий спосіб життя: регулярно відпочивайте, займайтеся спортом, не куріть, не вживайте алкоголь та наркотичні речовини. Будьте прикладом у цьому для своєї дитини.
  • Повноцінно харчуйтеся. Їжа у вашому раціоні має бути багатою на поживні речовини, вітаміни, макро- та мікроелементи.
  • Вживайте куплені на базарі молочні продукти лише після тривалої термічної обробки.
  • Робіть один-два рази на тиждень вологе прибирання помешкання: мийте підлогу, зокрема під ліжками, диванами, шафами та іншими меблями, протирайте поверхні полиць, тумб, побутової техніки тощо.
  • Підтримуйте оптимальну температуру та вологість повітря в помешканні. Для цього використовуйте очищувачі та зволожувачі повітря.
  • Частіше провітрюйте помешкання.
  • Своєчасно звертайтеся до лікаря в разі виникнення будь-яких захворювань.
Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

7 порад, як організувати карантин удома

 

1.

 Ізолюйте хвору дитину в окремій кімнаті. Якщо такої змоги немає, то поставте ширму. Це дасть змогу уникнути поширення інфекції в помешканні.
2. Провітрюйте помешкання 3-4 рази на день протягом 20-30 хв. Так ви значно зменшите концентрацію вірусів у повітрі.
3. Проводьте щодня вологе прибирання як у кімнаті хворої дитини, так і в усьому помешканні.
4. Виділіть хворій дитині окремий набір посуду. Періодично обдавайте його окропом та стежте, аби ніхто нею не користувався.
5. Виділіть хворій дитині окремий рушник. Він має бути в її кімнаті, а не у ванній.
6. Використовуйте одноразові паперові хустинки. Викидайте їх одразу після використання.
7.

Надягайте медичну або марлеву маску. Змінюйте її щодня. Це захистить вас від інфікування.

 

Методичний центр, Поради батькам

«Навчання гри у шахи в ДНЗ»

Сьогодні, в епоху інформаційних технологій, особливого значення набуває здатність швидко орієнтуватись у величезному потоці інформації, аналізувати її і робити логічні висновки. Одним із засобів, що сприяють розвитку інтелектуальних здібностей, є гра у шахи.

Шахи для дітей – це не тільки гра, що приносить задоволення, а й ефективний засіб для розумового розвитку.

Шахи – один з найпопулярніших видів спорту в нашій країні. Ними займається понад 700 тисяч чоловік. У нашій країні розвитку шахового спорту приділяється значна увага. Зокрема, вже понад півстоліття ведеться планомірна й цілеспрямована робота з юними шахістами. Вже нагромаджено чималий досвід використання шахів як одного з корисних видів гурткової роботи.

Cучасне життя потребує від людини не шаблонних дій, а гнучкого мислення, широкої ерудиції, вміння розв’язувати різні проблеми. Інтелектуальний розвиток особистості слід починати з раннього дитинства. Дуже важливо виховати у дошкільників уміння концентрувати увагу, аналізувати ситуації та робити висновки, моделювати певну реальність і способи поведінки у ній. Шахи є одним із тих засобів, що дають змогу педагогам успішно розв’язувати ці завдання та оптимізувати всебічний розвиток дітей.

Гра у шахи вчить дітей діяти обдумано, адже у шахах є правило: доторкнувся до фігури — маєш нею ходити. Розмірковуючи над наступним ходом, діти вчаться прогнозувати майбутнє.

Граючи у шахи, діти, до того ж, вчаться не падати духом, знаходити вихід із будь-якої ситуації, відшуковувати різні способи розв’язання складних завдань.

Гра у шахи розглядається як важливий елемент підготовки дошкільників до навчання у школі. Адже діти, які вміють грати у шахи, легше та швидше засвоюють шкільні дисципліни, насамперед математичного циклу.

Гра у шахи сприяє активізації процесів пізнання та самопізнання. Активна взаємодія дітей під час гри викликає у кожного з них потребу адекватніше сприймати себе самого та своїх однолітків, а це, у свою чергу, стимулює розвиток самооцінки, саморегуляції та самоконтролю. Саморегуляція та самоконтроль є психічними механізмами, що сприяють формуванню компетентної особистості, впевненої у своїх силах, здібностях і можливостях.

За словами Василя Сухомлинського, вже у дошкільному віці серед дітей виділяються теоретики та мрійники. Шахи однаково необхідні і тим, і тим. Теоретикам вони допоможуть удосконалити їхній логічний апарат, а мрійникам дадуть змогу збалансувати здібності, необхідні для навчання у школі. Практика роботи показує, що гра у шахи багато дає і обдарованим дітям, і тим, які ще не проявили своїх здібностей. Тому починати навчання мудрої гри слід якнайраніше, але на доступному для дітей рівні.

У новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти України 2012 вперше у варіативній складовій визначено освітню лінію «Шахи». Для реалізації даного освітньої лінії «Шахи» необхідні програмові завдання шахово-ігрової компетенції дітей передбачені у представленій авторській програмі гуртка «Шахи для дітей дошкільного віку».

Метою даної програми  є організація та проведення гурткової роботи з дітьми старшого дошкільного віку, формування у дітей стійкого інтересу до гри у шахи, розвиток допитливості, інтелектуальних здібностей та потреби у набутті нових знань, засвоєння дітьми основних шахових понять та правил взаємодії з партнером під час гри у шахи, формування вміння планувати свою діяльність, контролювати та об’єктивно оцінювати себе.

Роботу шахового гуртка можна розглядати в двох аспектах. Перший аспект –спортивний. З гуртківців можуть зрости розрядники, майстри спорту, які успішно виступатимуть у змаганнях на першість міста, області, країни. Другий аспект –  виховний. Заняття шахами справляють благотворний вплив на всіх дітей – незалежно від того, стануть вони спортсменами високої кваліфікації чи ні. Від чого ж залежить успішність роботи шахового гуртка? Насамперед від активності та вміння його керівника. Ентузіаст шахів, який любить дітей і прагне передати їм усе, що вміє та знає сам, заохотить до занять багатьох дітей, знайде спільників і в педагогічному колективі, і серед батьків.

Робота шахового гуртка спрямована на розв’язання низки освітніх, розвивальних, виховних і корекційних завдань.

Освітні завдання:

  • ознайомити дітей із шахівницею, шаховими фігурами та правилами гри у шахи;
  • учити розмірковувати, запам’ятовувати, порівнювати, узагальнювати, будувати логічні ланцюжки, передбачати результати своєї діяльності;
  • формувати вміння орієнтуватися на площині.

Розвивальні завдання:

  • розвивати пізнавальні психічні процеси — увагу, уяву, пам’ять, мислення;
  • удосконалювати пояснювальне мовлення;
  • формувати довільність психічних процесів;
  • розвивати вольову сферу особистості.

Виховні завдання:

  • виховувати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість у досягненні мети.

Корекційні завдання:

  • урівноважувати поведінку гіперактивних дітей;
  • формувати здатність зосереджуватися на одному виді діяльності тривалий час.

Програма розрахована на один рік навчання і передбачає 40 занять на рік.

Заняття проводяться раз на тиждень у другій половині дня для підгруп по 6 – 10 дітей. Тривалість одного заняття становить 20 – 25 хвилин. Основна форма заняття – ігрові ситуації.

Дотримуючись таких основних принципів як: відповідність завданням освіти і виховання дітей дошкільного віку, насамперед збереження їх фізичного та психічного здоров’я, послідовної гуманізації, демократизації освітньо – виховного процесу, відповідність навчального матеріалу рівню анатомо-фізіологічного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, забезпечення ігрового характеру навчальної діяльності дітей під час навчання, науковість,  доступність, комунікативна спрямованість інтеграція змісту і технології навчання та виконуючи завдання програми гуртка можна досягти таких результатів  :

– діти знають шахові терміни — «біле» і «чорне» поля, «горизон­таль», «вертикаль», «діагональ», «центр», «партнери», «по­чаткове положення», «білі», «чорні», «хід», «стояти під боєм», «довга і коротка рокіровки», «шах», «мат», «пат», «нічия»;

– знають назви шахових фігур — «пішак», «тура», «кінь», «слон», «ферзь», «король»;

– орієнтуються на шахівниці;

– правильно розміщують шахівницю між партнерами, розставляють фігури перед грою;

– розрізняють горизонталь, вертикаль, діагональ;

– знають правила, за якими ходить та б’є кожна фігура;

– грають кожною фігурою окремо і в сукупності з іншими фігурами;

– без порушень правил шахового кодексу: рокіруються, оголошують шах, ставлять мат.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

І ще раз про здоров’я

Методичні рекомендації для батьків

у сфері формування фізичного здоров’я дитини

  1. Створити в сім’ї атмосферу ставлення до здоров’я як до найвищої цінності. Намагатися вести здоровий спосіб життя.
  2. Дотримуватися у вихідні дні режиму, що відповідає віку дитини. Наблизити його до режиму дня, до якого вона звикла в дошкільному навчальному закладі.
  3. Зробити активний відпочинок у вихідні дня звичним способом життя родини. Впроваджувати виїзди на природу з проведенням рухливих і спортивних ігор з участю всіх членів родини. Пояснювати дитині правила здоров’язберігаючої поведінки.
  4. Використовувати в оздоровленні дитини засоби природного загартування: сонце, повітря і воду. Пояснювати їх позитивний вплив на здоров’я. Загартувальні процедури виконувати разом із дитиною.
  5. Використовувати слушну ситуацію, щоб задовольнити цікавість дитини щодо будови і функцій органів та систем організму. Забезпечити її ілюстративним матеріалом, науковою інформацією, адаптованою до сприйняття дитиною дошкільного віку, які містяться у «Великій енциклопедії для дошкільників», атласі «Людина» (для дошкільників), передплатних виданнях «Азбука здоров’я», «Дерево пізнання» тощо.
  6. Доводити дитині на власному прикладі необхідність піклування про власний організм. Пояснювати свій стан здоров’я, причини захворювання і способи подолання недуги. Акцентувати увагу на засобах нетрадиційної медицини (точковий масаж, дихальна гімнастика, фітотерапія тощо).
  7. Навчати дитину правилам догляду за органами тіла. Під час виконання гігієнічних і загартувальних процедур доречно використовувати фрагменти з фольклорних і літературних творів, дидактичні вправи: «Зробити навпаки», «Що потрібно, щоб бути чистеньким?», «Що зайве, чому?» тощо.