Category Archives: Поради батькам

Кімнатні рослини: позитивний вплив на здоров’я дитини

Кімнатні рослини: позитивний вплив на здоров’я дитини

Традиція прикрашати домівку кімнатними рослинами існує вже чимало століть. Вона заснована не лише на естетичній насолоді від споглядання красивих квіткових чи листяних рослин, а й на користі, яку вони приносять. Однак далеко не всі кімнатні рослини варто утримувати, якщо в помешканні є маленька дитина. Тому, обираючи рослини для дитячої кімнати, батькам слід керуватися не власними вподобаннями та естетичними чинниками, а передусім з’ясувати особливості тієї чи тієї рослини.

Чому в дитячій кімнаті потрібні рослини

У повітрі наших помешкань та будинків можуть накопичуватися різні токсичні речовини. Адже далеко не кожен виробник меблевої продукції може похвалитися тим, що його товар вироблено з екологічно чистої сировини. Окрім меблів, токсичні речовини виділяють деякі будівельні матеріали, побутова хімія, водопровідна вода. Також повітря, що надходить до наших помешкань з вулиці, може містити домішки бензолу, тютюнового диму, пилу тощо. Негативно впливають на повітря й побутові прилади. Вони пересушують його та створюють у ньому електромагнітні заряди, що згубно впливають на самопочуття і здоров’я людини.

Дитина, яка багато часу проводить у своїй кімнаті, що зазвичай є і спальнею, і місцем для навчання та ігор, дихає пересушеним повітрям зі шкідливими домішками та недостатнім вмістом кисню. Через це у дитини можуть виникати млявість, гострі респіраторні захворювання, поганий сон тощо.

Змінити такий стан речей можна дуже просто — розмістити в дитячій кімнаті правильно підібрані кімнатні рослини.

Корисність кімнатних рослин

Корисність кімнатних рослин не викликав жодних сумнівів, адже вони передусім є живими фільтрами: лише кількох рослин достатньо, аби очистити повітря в кімнаті. Також рослини здатні зволожувати повітря — вони затримують вологу всередині своїх органів. Усі знають про таку властивість рослин, як поглинання вуглекислого газу та виділення кисню (фотосинтез). Отже, озеленивши кімнату, ми збагачуємо повітря киснем.

Рослини, які найліпші для дитячої кімнати

Як ми вже згадували, не всі рослини рекомендовано тримати в помешканні, де є дитина. Небезпечними для дітей є рослини:

  • із голками та колючками;
  • які мають отруйні властивості;
  • великі рослини, які діти можуть перекинути на себе та поранитися, забитися тощо.

Однак є види рослин, які не завдають дітям шкоди та мають неабияку користь для їхнього здоров’я.

Облаштовуючи дитячу кімнату, слід надавати перевагу рослинам, що виділяють фітонциди — речовини, здатні вбивати хвороботворні мікроорганізми. До таких рослин належать: гібіскус китайський, бегонія клубнева, пеларгонія, хризантема, хлорофітум, бегонія королівська, мирт, каланхое, традесканція, евкаліпт лимонний, цитрусові та хвойні рослини.

Очищують повітря від шкідливих речовин гібіскус китайський, хлорофітум, аспарагус перистий, алое, традесканція, цисус ромболистий. Для іонізації повітря варто завести сенполію, сансевієрію, нефролепис чи хвойні рослини.

Якщо ж у дитячій кімнаті надто сухе повітря, то його природними зволожувачами є вже згадувані гібіскус китайський, хлорофітум, циперус та нефролепис.

Найкориснішою кімнатною рослиною вважається хлорофітум, який поглинає шкідливі для здоров’я формальдегід, аміак, ацетон, азот, бензол та має бактерицидні властивості.

Хронічний тонзиліт. Профілактика та наслідки

Хронічний тонзиліт. Профілактика та наслідки

Хронічний тонзиліт – це ураження лімфоїдної тканини, стійке хронічне запалення піднебінних миндалин, характеризується загостреннями у вигляді ангін і загальною токсикоз-алергічною реакцією. Хронічний тонзиліт є каталізатором патологічних процесів в організмі.

Якщо ангіна і хронічний тонзиліт не супроводжується болями в горлі, високою температурою, то хворі найчастіше не поспішають звертатися до лікаря, а між тим ускладнення недолікованих захворювань можуть бути досить серйозними. Якщо не лікувати хронічний тонзиліт, то він може призводити до серйозних ускладнень: ураженню серця, суглобів, розвиток нефриту, ревматизму.

Щоб попередити хронічний тонзиліт рекомендовано: своєчасна санація порожнини рота, лікування хронічних захворювань глотки і носоглотки, загартування. Найлегше попередити захворювання, ніж його лікувати – про це говорив ще Гіппократ.

Вітаміни, мікроелементи та природні компоненти, необхідні для здоров’я очей дитини

Вітаміни, мікроелементи та природні компоненти,

необхідні для здоров’я очей дитини

Найбільше інформації діти засвоюють завдяки органам зору, а запорукою здоровя очей є регулярний відпочинок і раціональне харчування. Дуже важливо, щоб з продуктами харчування діти отримували всі необхідні для зору вітаміни, мікроелементи та природні компоненти.

  •   Лютеїн – поліпшує гостроту зору, захищає очі від ультрафіолету. Джерела – жовток яйця, персик, апельсин, мандарин, селера, морква, хурма, кукурудза, зелений салат, солодкий перець, петрушка, кріп.
  • Бета-каротин – забезпечує адаптацію до зниженого освітлення. Джерела – морква, зелена цибуля, щавель, шпинат, латук, салат, томат, червоний перець, броколі, гарбуз, грейпфрут, слива, персик, диня, абрикос, хурма, аґрус, чорниця, чорна смородина.
  • Вітамін С – нормалізує утворення сльозової рідини, знижує підвищений очний тиск. Джерела – шипшина, червоний і зелений солодкий перець, чорна смородина, обліпиха, петрушка, брюссельська і кольорова капуста, кріп, горобина червона садова, апельсин, суниця.
  • Вітамін Е – зберігає еластичність кровоносних судин, попереджає розвиток короткозорості. Джерела – соєва, кукурудзяна, соняшникова олія, пшениця, кукурудза, овес, жито, бобові, мигдаль, фундук, кеш’ю, волоський горіх.
  •   Вітамін А – підвищує міцність судин. Джерела – свиняча, яловича та тріскова печінка, вершкове масло, яйце, твердий і кисломолочний сир, курятина, риба.
  •  Цинк – захищає очі від пошкоджень яскравим світлом, забезпечує прозорість кришталика. Джерела – насіння соняшника та льону, соя, боби, чечевиця, горох, волоські горіхи, фундук, кеш’ю, пшениця.
  •   Мідь – зміцнює судини ока. Джерела – шпинат, салат, овес, картопля, свиняча та яловича печінка, свинина, яйце, яловичина, молоко.
  •  Селен – поліпшує стан судин, запобігає їх старінню. Джерела – пшениця, кокос, тунець, сардини, свиняча і яловича печінка, свинина, яйце, яловичина, молоко.
  • Чорниця – природний антиоксидант, захищає очі від дії вільних радикалів, збільшує швидкість утворення зорового родопсину, поліпшує сутінковий зір, відновлює порушену мікроциркуляцію і стан кліткових мембран.

Пам’ятка Правила поведінки під час зустрічі з безпритульним тваринами

Якщо Ви раптом на вулиці зустрілися з незнайомою твариною  запам’ятате наступне:

  • Не наближайся і не намагайся  торкнутися незнайомої тваринки. Ти можеш її налякати, а вона у відповідь може завдати тобі шкоди.
  • Вулицями бігає багато безпритульних собак. Пам’ятайте,  що ці тварини часто хворі, їх укуси можуть спричинити  захворювання на сказ. Якщо вас вкусить собака, негайно зверніться до лікаря.
  • Якщо ж ти, наприклад, зустрів на вулиці незнайому собаку чи зграю собак,  і вони дивляться у твій бік, перше, що треба зробити –  не рухатися у бік тварин.  Головне,  не панікуй,  не махай руками, не зли тварин і різко не втікай. Цим ти можеш роздратувати собак і вони поженуться за тобою. Намагайся обережно йти в протилежний бік або залізти на дерево чи сховатися.
  • Собака по своїй природі мисливець, тому ніколи не тікайте від нього, бо він може подумати, що вас треба ловити і побіжить за вами. Навіть якщо ви боїтесь собаки, не показуйте йому цього, бо собака не терпить боягузів і може вкусити вас.
  • Не годуйте чужих собак і не зачіпайте їх під час їжі або сну – вони можуть розгніватись.   Ніколи не давайте собаці їжу з руки – він може ненароком вас вкусити за руку.
  • Ніколи не кричіть на собак, не дражніть їх, навіть коли ті перебувають за парканом – розлючений пес може перескочити і дуже високу загородь та й поквитатися зі своїм кривдником.
  • Коти – маленькі, гарненькі, лагідні тварини. Але й вони можуть бути небезпечні, адже вони мають гострі пазурі та зуби. Тому, щоб не отримати подряпини рук та обличчя і більш тяжкі травми, запам’ятайте такі правила:

– не можна тягати кота за хвіст або спеціально наступати на нього;

– не можна тягати кота за вуса і вуха;

-не можна гладити кота проти хутра;

– не можна лякати кота.

  • Укус кота набагато небезпечніший від укусу собаки, бо в слині кота містяться небезпечні для організму людини бактерії. При потраплянні їх у кров (навіть при подряпинах) у людини може виникнути складне запалення рани з підвищенням температури тіла до 40°.

Пам’ятки для батьків про гігієнічні вимоги до одягу та взуття дитини

ПАМ’ЯТКА

для батьків про гігієнічні вимоги до одягу дитини

  • Поверхня виробів, що не контактує безпосередньо зі шкірою дитини, може бути оздоблена синтетичними матеріалами.
  • Дозволено використовувати поліамідні текстуровані нитки для зашивання мис­ка в дитячих панчішно-шкарпеткових виробах.
  • Костюми купальні, карнавальні, бальні і театральні, одяг святковий із синтетичних та штучних матеріалів дозволено носити епізодично.
  • Як підкладку в одязі дітей можна використовувати синтетичні тканини.

Для дітей до трьох років

  • Одяг першого і другого шарів має бути виготовлений винятково з натуральних тканин.
  • Дозволено використовувати штучну тканину як підкладку одягу третього шару.
  • З’єднання деталей, обметування зрізів, оздоблювальні шви одягу можуть бути зроблені синтетичними нитками, якщо шви не контактуватимуть зі шкірою дитини. Шви готових виробів мають бути закріплені.
  • На білизні дітей можуть бути аплікації, вишивки, оздоблення швів із синтетичних та штучних матеріалів, а також обробки, виконані методом друку та термодруку, якщо вони не стикатимуться з тілом дитини.

Для дітей від трьох до семи років

  • Дозволено одягати панчішно-шкарпеткові вироби з пряжі змішаних волокон (50% натуральних і 50% хімічних волокон).
  • Одяг другого шару може бути з натуральних, штучних та змішаних тканин, вміст натурального волокна в останніх має бути не менше 50%.
  • Білизна першого шару (труси, майки) з хімічних волокон, вовняної чи напіввовняної пряжі для дітей повинна мати внутрішню бавовняну ластку.

 

ПАМ’ЯТКА

для батьків про гігієнічні вимоги до взуття дитини

  • Вкладна устілка та підкладка взуття дитини мають бути виготовлені з натураль­них матеріалів (підкладочна шкіра, тканини, трикотажні полотна тощо).
  • Штучні та синтетичні матеріали допустимі лише для верху взуття дитини.
  • Для верху взуття дітей віком від одного до трьох років дозволено використання штучних та синтетичних матеріалів, однак за умови виготовлення внутрішньої під­кладки з натуральних матеріалів.
  • У зимовому взутті дитини підкладка може бути зі штучного хутра та байки.
  • У закритому взутті дитини заборонено використовувати підкладки зі штучної та/або синтетичної шкіри.
  • Носкова частина взуття дитини має бути ширшою за пучкову та відповідати висоті плюснофалангового суглоба великого пальця стопи.
  • У взутті дитини підбори мають бути низькими. Висота підборів повсякденного дитячого взуття має становити 5-10 мм.
  • П’яточна частина дитячого взуття має щільно охоплювати п’яту і бути стійкою.
  • У літньому взутті дитини допускають відкриту п’яточну частину за умови її фіксації, забезпечення стійкості стопи під час ходіння та зручного закріплення взуття на нозі.

Харчування дитини під час захворювання

Харчування дитини під час захворювання

Щоб дитина якнайшвидше видужала, дуже важливо під час захворювання правильно організувати її харчування. З цього приводу можна проконсультуватися з лікарем чи медичним працівником дошкільного навчального закладу та дотримуватися наведених нижче рекомендацій.

Не примушуйте дитину їсти. Зазвичай батьки, коли під час хвороби дитина відмовляється їсти, примушують її до цього. Це неправильно, адже під час недуги дитячий організм спрямовує всі сили на боротьбу із захворюванням, а не на перетравлення їжі. Тому батьки мають прислухатися до бажань дитини та обирати для неї той раціон та режим харчування, завдяки якому дитячому організму буде легше впоратися із хворобою.

Давайте дитині багато теплого пиття. На початковій стадії захворювання, що зазвичай супроводжується високою температурою, дитячий організм дуже сильно зневоднюється. Тому дитині потрібно давати багато теплого пиття, зокрема молоко з медом, чай із малиною чи лимоном, відвар шипшини тощо.

Годуйте дитину кашами. Каші багаті на мінерали, залізо, вітаміни групи В і рослинні білки. Доцільно варити каші на молоці або м’ясному бульйоні.

Подавайте дитині молочні продукти за її бажанням. Якщо дитина любить молоко, слід пропонувати його в різноманітних видах. Найліпше під час захворювання — молоко з медом, а також кисломолочні продукти. Вони швидко за­своюються організмом, що під час хвороби дуже важливо.

Вводьте м’ясо в дитячий раціон поступово. У період загострення хвороби, доки тримається висока температура, діти зазвичай від­мовляються від м’яса. Однак, коли пік хвороби минає, можна спробувати знову ввести його в раціон. Усі м’ясні продукти пропонуйте у відварному та протертому вигляді.

Зверніться до лікаря. Якщо в дитини після одужання не підвищився апетит, шлунок не сприймає їжу аж до блювання, в жодному разі не вдавайтеся до самолікування. Ці прояви можуть бути реакцією шлунково-кишкового тракту на антибіотики або бути спричинені дисбактеріозом абощо. Тому батькам слід терміново звернутися до лікаря для визначення подальшої стратегії лікування дитини.

Як обрати теплий та зручний одяг і взуття для дитини

Як обрати теплий та зручний одяг і взуття для дитини

В осінньо-зимовий період іноді важко вирішити, що одягнути та взути дитині. При виборі слід зважити на температуру повітря, швидкість вітру, наявність опадів та рівень активності дитини на відкритому повітрі.

  • Не одягайте дитині багато шарів одягу — це обмежує її рухи та не дає змоги тілу виробляти тепло, через що вона мерзне більше.
  • Обирайте дитині м’який, зручний шарф і зав’язуйте його так, аби холодний вітер не потрапляв на ділянки шкіри, що можуть спітніти.
  • Не закривайте шарфом рот та/або ніс дитини. Дихання в одяг сприяє утворенню вологи на обличчі, через це воно замерзне, а волога стане сприятливим середовищем для бактерій та вірусів.
  • Стежте, щоб шапка щільно закривала вуха, адже будь-який протяг може призвести до отиту або іншого застудного захворювання.
  • Обирайте шапку за розміром голови дитини, вона не має здавлювати голову, стягувати волосся, бо це може спричинити головний біль у дитини.

У дощову погоду. Взувайте дитині гумові чоботи, коли є калюжі або йде дощ. Ліпше одягнути товсті бавовняні шкарпетки в них або ж узути спеціальні гумові чоботи з ворсом.

На нетовстий реглан або светр одягніть легеньку куртку, що не пропускає вологи та яку не продуває вітер.

У холодну погоду. Взувайте мембранні чоботи, які легкі та не промокають. Під час їх використання обов’язково одягайте дитині на ноги бавовняні шкарпетки або спеціальні термошкарпетки.

Обирайте дитині куртку, яка закриватиме поперек та сідниці, щоб уникнути охолодження спини, особливо якщо дитина активно рухається надворі.

Одягайте дитині під основний шар одягу бавовняні білизну та колготи.

ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.

2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.

3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.

4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.

5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.

6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.

7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, після повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.

8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.

9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах дитини, тримайте їх у чистоті.

10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.

11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.

12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.

Заняття з фізичної культури на свіжому повітрі

Проведення занять з фізичної культури на свіжому повітрі та використання оздоровчих сил природи сприяє зміцненню здоров’я дітей та забезпечує виконання одного з найважливіших завдань фізичного виховання – удосконалення функціональних систем та загартування дитячого організму.

Адже висока рухова активність на повітрі посилює роботу серця та легенів, забезпечує постачання кисню органам та тканинам, стимулює та удосконалює діяльність усіх систем організму, зокрема центральної нервової системи, а метеоумови, що постійно змінюються (температура, вологість повітря, вітер тощо), у поєднанні з фізичними вправами сприяють комплексному загартування дітей.

Декілька побажань батькам

Декілька побажань батькам щодо попередження ситуацій покарання:

1. Дотримуйтесь витримки: спочатку вивчіть ситуацію, а потім реагуйте. Діти не поважають метушливість.

2. Дайте дитині час на виконання певного завдання. За природними якостями діти сприймають інформацію повільніше дорослих.

3. Не віддавайте накази, не застосовуйте силу. Дитина не сприймає Ваш наказ відразу, вона його переосмислює. Дитина не розуміє чому необхідно робити так, як наказують, коли для неї краще зробити по-іншому.

4. Якщо виникає необхідність негайного виконання, дитиною розпорядження, викладайте його весело, життєрадісно, твердо та рішуче, застосовуйте метод “вибір без вибору”.

5. Не залякуйте дитину негативними наслідками(собака з’їсть, дядько забере і т.д.).

6. Не спонукайте дитину до жорстокої поведінки по відношенню до однолітків(не звертайтесь до прикладу кривологіки).

7. Не обіцяйте дитині нереального.

8. Все, що робите самі, робіть з впевненістю.

9. Давайте дитині відпочинок від наказів, прохань, одноманітних умовлянь, звинувачень.

10. Час від часу надавайте дитині можливість розпоряджатися собою повністю.

11. Будьте позитивним прикладом для своєї дитини.

12. Дотримуйтесь мистецтва дистанції в спілкуванні із дітьми.

Якщо виникла ситуація покарання дитини

1. Покарання має залишати відбиток ні фізичному, ні психічному здоров’ю дитини.

2. Не карайте, коли маєте сумнів: карати чи не карати.

3. Покарання має бути одне, а не за кожний проступок.

4. Не застосовуйте запізнілі покарання.

5. Ніколи не повертайтесь до минулих подій, не згадуйте помилок та інцидентів, не заважайте жити спочатку.

6. Дитина не повинна сприймати покарання як тріумф сили.

7. Не запевняйте дитину в її неспроможності, не принижуйте.

8. Враховуйте стан дитини.

9. Демонструйте дитині свою любов, підтримуйте її.