All posts by admin

Харчування

Особливості організації частування дітей у ДНЗ

Питання організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах було і залишається одним з актуальних. Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опірності дитячого організму до захворювань, нормального росту та розвитку дітей, які, тут виховуються.

Дуже важливо не просто організовувати для дітей грандіозне святкування у дитячому садку, а насамперед подбати про свята визначали багатством наїдків на столі. Меню має бути таким, щоб діти пораділи смачним стравам, але не страждали від переїдання та розладу шлунку.

У дошкільному закладі на свято для дітей зазвичай готують солодкий стіл. У пункті 1.10 “Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах” (далі – Інструкція) зазначено, що для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати спечені у закладі пиріг, пиріжки, або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво промислового виробництва. З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані тощо.

Тому, готуючи святковий стіл для дітей, варто надавати перевагу печиву чи коржикам без крему, ягодам та фруктам. Але треба пам’ятати що продукти промислового виробництва, як-то цукерки, зефір, мармелад, соки для дитячого харчування тощо, відповідно до пункту 4.4. Інструкції можна використовувати лише тоді, якщо вони мають супровідні документи, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, відповідність вимогам державних стандартів. Супровідні документи мають засвідчувати гатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, які швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах).

З огляду на те, що діти забезпечуються повноцінним харчуванням у дошкільному закладі, не варто перевантажувати їх солодкими наїдками. Доречними будуть “нейтральні” фрукти, що зазвичай не викликають алергію: яблука, банани тощо. Їх можна нарізати шматочками і гарно викласти на блюда, попередньо настромивши на “шпажки”.

Зазвичай головним пунктом святкового меню до дня народження є торт зі свічками. Але в дошкільному закладі торт слід замінити короваєм або пирогом.

Психологічний центр

Незабаром до школи

Поради практичного психолога

Я знаю, більшість батьків вже визначилися у питанні вступу дитини до школи, ви активно допомагаєте малюку готуватися до нового етапу його життя.

Зараз я хочу звернутися до тих батьків, які ще сумніваються: “Йти чи не йти дитині до школи”

Перш ніж прийняти конкретне рішення, ви повинні уважно зважити всі “за” і “проти” цього питання.

Якщо ваша дитина досягла 6-ти років, і проти переходу до навчання в школі виступають тільки суто домашні та економічні причини – в першу чергу слід подумати про дитину, як про особистість. Для дитини школа – означає стати великим і мати коло важливих прав і обов’язків, а залишитися в дитячому садку – залишитися маленьким.

Поміркуйте, як буде себе почувати дитина, як особистість, коли всі однолітки підуть до школи, а вона, маючи точно такі ж, а можливо й кращі, здібності залишиться на другий рік в дитячому садку, серед дітей молодших за віком. У такому випадку у дитини може знизитись особистісна і соціально – психологічна готовність до школи.. а так само – бажання вчитися. Чому?

На  бажання  дитини вчитися  впливає:
1. Ставлення близьких дорослих до навчання, як більш важливого заняття, ніж до гри.

Педагог готуючи дитину до шкільного навчання підвищує її мотивацію до шкільного навчання  – батьки проявляють слабкість, заявляючи дитині: “Ти до школу не підеш”, хоча дитина прекрасно розуміє, що за віком, вона  така ж  як і однолітки, які йдуть до школи. У цьому випадку у дитини з’являється суперечливі думки: “Навіщо хотіти вчитися, якщо я все одно залишаюся на другий рік у дитячому садку”. “Якщо мама вибрала дитячий садок, значить, вона хоче, щоб я залишався маленьким”, – навіщо тоді намагатися бути школярем, хотіти вчитися,  така позиція дитини не сповільнено позначиться на його навчальній діяльності: на заняттях    не сильно старається, частіше відволікається, і через таке ставлення у дитини знижується її особистісна готовність до навчання: бажання ходити до школи, бажання вчитися. Ця поведінка може стати стійкою звичкою.

2. Ставлення однолітків.

Друзі і товариші кажуть про школу, радіють  досягненням, з гордістю заявляють: “А я йду до школи”, тим самим демонструючи, що він стане дорослим.
Адже школа для дитини означає придбання нового соціального статусу, а раз ти не йдеш до школи, значить, ти залишаєшся маленьким.
Таке ставлення дитина отримує і від однолітків – “ти ще маленький”.

3. Бажання зрівнятися по положенню зі старшими.

У даному випадку – не здійснюється, тим більше і батьки своїм рішенням, і однолітки такими заявами підкреслюють, що дитина маленька. І вона  починає бути такою.

Посилює становище і те, що дитина, перебуваючи в групі дітей більш молодшого віку, не може в повному обсязі отримати знання , які  потрібні  безпосередньо для  подальшого розвитку. У результаті знизиться пізнавальний інтерес, допитливість вашої дитини.

Отримуючи легкі завдання і швидко їх вирішуючи,  не  створюються умови для формування вольових зусиль для досягнення мети, наполегливості. У результаті, можуть постраждати також інтелектуальна і вольова готовність до школи.

Я промовила це для того, щоб ви, перш ніж прийняти будь-яке рішення, дуже уважно подумали: як це зможе відбитися на розвитку вашої дитини і на формуванні його як особистості

профілактично-оздоровча робота

Про підсумки профілактичної роботи

Відповідно до наказу завідуючої ДНЗ №148 №18 МО від 16.05.14р

“Про підготовку та організацію планової профілактично-оздоровчої роботи з дітьми санаторних груп”

У групах санаторного типу ДНЗ №148 були проведені оздоровчі декади у березні 2014 року.

Поруч з розробленими раніше методиками (точковий масаж біоактивних точок за Уманською, масаж вушних раковин за Уманською, полоскання ротової порожнини кип’яченою водою тощо) в комплексний план зміцнення здоров’я вихованців закладу було введено:

  • збільшення часу перебування вихованців санаторних груп свіжому повітрі;
  • вітамінотерапія (вживання меду);
  • дихальна гімнастика за Толкачовим, яка проводилась на свіжому повітрі;
  • оздоровчій масаж обличчя за Толкачовим;
  • оздоровчій масаж стоп за Толкачовим після денного сну.

Була оздоровлена 191 дитина.

В групах санаторного типу після оздоровчих декад спостерігалось зниження рівня захворювання відносно січня 2014 на 52%, спостерігалось різке зростання кількості дітей, які не хворіють. Індекс здоров’я вихованців санаторних груп у березні 2014р. складав 80-95%.

Радимо батькам включати оздоровчі заходи ДНЗ у режим перебування дітей вдома.

Психологічний центр

Уникаємо хронічного стресу

Хронічний стрес – причина багатьох захворювань і хворобливих станів. Хронічним він стає тому, що поступово накопичується. Як наслідок виникнути невроз, апатія, порушення сну й апетиту тощо. Повністю уникнути і зводити ризик виникнення стресу, а отже і проблем зі здоров’ям,  до мінімуму.

Хронічний стрес можна розпізнати за такими ознаками:

  • надчутлива реакція на незначні подразники;
  • нездатність концентрувати увагу;
  • пригнічений настрій, вразливість;
  • розлади сну;
  1.  Причини стресу для кожної людини індивідуальні, та серед основних – тривалі психічні та фізичні навантаження. Відволікайтеся від проблем. Знайдіть свій спосіб, що допоможе розслабитися: займайтеся йогою або медитуйте, слухайте улюблену музику або відвідуйте будь-які курси.
  2. Профілактику стресу здійснюють двома шляхами – за допомоги фахівця, який може надати кваліфіковану допомогу, або самостійної протидії стресу. Це можуть бути психотерапія, чергування праці й відпочинку, правильне харчування тощо.
  3. З’ясуйте, що саме вас турбує. Поговоріть про це з близькою людиною. Якщо ви озвучите проблему, то, можливо, знайдете її причину і відповідно розв’язання.
  4. Не намагайтеся змінювати ситуації, на які неможливо вплинути. До них належать політичні, економічні, загальнодержавні проблеми, а також спроби контролювати поведінку інших людей. Не варто сприймати це близько до серця.
  5. Налагодьте спосіб життя та розпорядок дня, у якому належне місце відведіть повноцінному відпочинку та сну. Лягайте спати в один і той же час. Стежте за тривалістю сну, яка має становити не менше восьми годин.
  6. Потурбуйтеся про раціональне й здорове харчування. Вживайте більше овочів та фруктів, натуральних соків і зеленого чаю, а також відмовтеся від кави вранці або перед сном і жирної їжі.
  7. Також профілактикою стресу можуть бути: хобі, заняття фізичною культурою та прогулянки на свіжому повітрі. Намагайтеся досягти досконалості у своїх захопленнях. Отримуйте задоволення від улюбленої справи.
  8. Навчіться хвалити себе навіть за найдрібніші перемоги, адже до стресів призводить і низька самооцінка. У вашому житті має бути місце для радості.
Новини

Пасха об’єднує місто

Дошкільний навчальний заклад №148 взяв участь у акції “Пасха об’єднує місто”

Від Катрусі була представлена композиція “Пасхальний дитячий садок”

DSC_0002

До композиції увійшли вироби працівників та батьків вихованців

DSC_0018

автори: вихователі Наєнко О.М. та Корнієнко І.А.

DSC_0016автори: родина Соф’яненко та Колисниченко
DSC_0020

автори: родина Лут

Так у Катрусі привітали мешканців свого улюбленого міста зі святом.

профілактично-оздоровча робота

Вправи для профілактики плоскостопості

  • Ходьба на носках ( голову тримати прямо, трохи прогнутися, руки на поясі ).
  • Ходьба на зовнішній стороні стопи – пальці піджати всередину, при ходьбі стопи ставити паралельно один одному.
  • Ходьба по ребристій дошці.
  • Ходьба на місці, не відриваючи носки від підлоги, одночасно намагаючись піднімати вище п’яти.
  • Ходьба боком по палиці, шнуру.
  • Перекати з носка на п’яту на носок. Енергійний підйом на носок, штовхаючись п’ятою.
  • Катати палицю вперед назад ( діаметр 3см ).
  • Підводитися на шкарпетки і опускатися на всю стопу з положення ступні паралельно, п’яти розсунуті, великі пальці разом.
профілактично-оздоровча робота

ПРОФІЛАКТИКА плоскостопості у дітей

Попередженням плоскостопості слід займатися з перших днів життя немовляти, використовуючи просто лоскотання підошви ніг: дитина згинає пальці, включаючи в роботу відповідні м’язи, тим самим звід стопи поглиблюється.

До трирічного віку дитина повинна ходити у взутті, що фіксує гомілковостопний суглоб, важливий не високий каблучок, а високий задник у черевика. Існуюча думка про користь ходіння босоніж не завжди вірно інтерпретується.  По-перше, на ногах не повинні бути надіті ні шкарпеточки, ні колготки, по-друге. ходити босоніж треба по траві, гальці, піску, гравію, а не вдома по килимах або паркету. Якщо дитина до 2 – 3 років ходять вдома в шерстяних шкарпетках або м’яких тапочках, то у нього обов’язково розвинеться вальгусна постановка, коли вся стопа зміщена щодо гомілки.

Змінне взуття в дитячому садку повинно бути з високим задником, що фіксує гомілковостопний суглоб. Взуття не повинно бути занадто тісним або просторим. Дітям х плоскою стопою не рекомендується носити взуття без каблуків на тонкій або гумовій підошві. Висота каблука для дітей раннього та дошкільного віку повинна бути 1,5 для підлітків – 3 – 4см.

Для попередження і виправлення плоскостопості необхідно зміцнювати м’язи, що підтримують склепіння стопи, що досягається застосуванням загальнорозвиваючих і спеціальних вправ, які є найбільш активним терапевтичним засобом.

Методичний центр

Розвиток мовлення дошкільників

Працюємо над розвитком мовлення .

 

Завдання  розвитку

 Поради батькам

Фонетична компетенція

      Наше мовлення складається із звуків. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно місить цілий ряд важливих компонентів : чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих, настане час, і дитина сама навчиться говорити. Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти – вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади. Які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі види неправильної вимови : пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.
Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

 

    • Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
• Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.
• Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.
• Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.
• Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

 

Лексична компетенція

      Мовлення дорослих – приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Дитина швидше навчиться правильно, якщо чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих. У розвитку мовлення дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа.

 

    • Стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки.
• Пам’ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно має бути завжди правильним.
• Правильне мовлення – запорука успішного навчання в школі.

 

Граматична компетенція

 Оволодіти граматичною будовою мовлення означає навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати іменники з іншими частинами мови в роді, числі та відмінку, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому, вживати прийменники, сполучники, будувати складнопідрядні і складносурядні речення.
З раннього віку дитина має засвоїти граматичні значення слів рідної мови, без цього вона не може розуміти мовлення. Щоб дитина засвоїла граматично-правильне мовлення – дорослі мають правильно говорити.
       Найтиповіші помилки у мовленні дітей такі : 
– граматичні помилки словотворення;
– граматичні помилки у словозміні.

Граматичні помилки у дитячому мовленні – це закономірне явище в процесі засвоєння мови, і причинами їх є вплив неправильного мовлення оточення, педагогічна занедбаність мовлення.
Граматичні помилки у мовленні дітей потрібно одразу виправляти.

 

    • Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.
• Своєчасно виправляйте граматичні помилки.
• Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.
• У двомовних сім’ях завжди звертайте увагу на те, якою мовою говорить ваша дитина, виправляйте помилки двомовності.

 

Діамонологічна компетенція

 Чи вміє ваша дитина відповідати на запитання, звертатися із запитанням? Чи вміє логічно і послідовно розповісти про свою діяльність, бачене, почуте, пережите? А як розвинена у неї фантазія? Чи складає сама розповіді, казки? Усі ці мовленнєві навички дуже потрібні будуть вашій дитині в школі. Усне мовлення людини існує у двох формах : діалогічній і монологічній. Змалку дитині варто спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками враженнями і переживаннями. У сім’ї цю потребу можна задовольнити через індивідуальні розмови та бесіди з малюком. Розмова дорослих з дитиною має особливе значення, вона впливає на розвиток мовлення і загальний розумовий розвиток. Діти, з якими батьки багато і вдумливо говорять, розвиваються швидше і мають правильне мовлення.   • Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною.
• Пам’ятайте, що головними й провідними співрозмовниками в родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.
• Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краща?», «Чия розповідь краща?» з участю всіх членів сім’ї.
• Не забудьте записати в зошит чи на магнітофон розповіді і казки вашої дитини.