All posts by admin

Методичний центр

Виховуємо патріота – ознайомлення дітей з народними традиціями

Виховуємо патріота – ознайомлення дітей з народними традиціями

Народ із покоління в покоління передає свій соціальний досвід, своє духовне багатство, свої історичні надбання, створюючи тим самим свою, тільки йому притаманну, культуру, Народ – це перший історик, перший письменник, перший поет, перший вихователь, перший педагог. Образно про народну мудрість написав відомий український поет М. Рильський:

Немає мудріших, ніж, народ, учителів,

У нього кожне слово – це перлина.

Це праця, це натхнення, це людина.

Кожна нація, кожен народ, кожна соціальна етнічна група має свої звичаї, свої традиції, що вироблялися впродовж багатьох століть, освячені віками і становлять національну культуру. Національна культура (як матеріальна, так і духовна) складається з цінностей, витворених як минулим, так і сучасними поколіннями.

Традиції (від лат. – передача) – це досвід, звичаї, вироби, погляди, смаки, напрями поведінки, що склалися історично й передаються від покоління до покоління, у традиціях поєднується минуле, сучасне та майбутнє.

Звичаї – це загальноприйнятий порядок, правила, дії, які здавна існували у громадському житті, побуті, діяльності певного народ, суспільної групи, колективу. Це те, що стало звичним, засвоєним, загальновживаним, насущним.

Педагогічне значення народних традицій полягає в тому, що вони є результатом виховних зусиль протягом багатьох поколінь і виступають завжди незрівняним важливим засобом виховання. Через систему традицій та звичаїв український народ витворює себе, свою духовну, народну культуру, свій характер, національну психологію та самосвідомість у своїх дітей.

Дошкільний заклад повинен виховувати майбутніх громадян України на основі культурно-історичного досвіду нашого народу, його багатовікової мудрості та духовності. Ефективним засобом цієї роботи виступають національні традиції, які мають потужні виховні можливості.

Ця робота здійснюється педагогами в різних напрямках: на заняттях, гуртках,  під час проведення різноманітних виховних заходів (свята, розваги).

Беручи активну участь у підготовці та відзначенні свят, звичаїв і обрядів народного календаря, дошкільники проймаються глибокими патріотичними почуттями, життєстверджуючим оптимізмом, почуттям господаря рідної землі. При цьому вони успішно оволодівають трудовими уміннями і навичками, народною мораллю, естетикою, побутовою культурою, нормами поведінки.

Методичний центр

Виховання екологічної свідомості дітей дошкільного віку

Екологічне виховання – це цілеспрямоване формування у людей різного віку екологічного мислення, екологічних, моральних, правових поглядів на природу і місце в ній людини.

Складова свідомості особистості, що пов’язана з відображенням процесів взаємодії людини чи суспільства з об’єктами та явищами природи, називається екологічною свідомістю. Екологічна свідомість не обмежується лише відображенням та пізнанням законів природи. Вона передбачає формування структури поведінки особистості, що дозволяють адекватно реагувати на зміни природного довкілля.

Екологічна свідомість включає в себе такі сфери: афективну (емоційно-ціннісну), когнітивну (пізнавальну) та психомоторну (діяльнісно – поведінкову).

Дитина приходить у дитячий садок. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Дитячий садок відкриває для екологічного виховання неабиякі можливості, бо саме тут, в цьому віці, у дітей закладаються підвалини інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для формування екологічної свідомості.

Емоційне життя дитини виявляється у формі почуттів, а почуття, як стійкі емоційні стани, можуть перейти у якість особистості, тобто у характерну стійку реакцію на об’єкти і явища дійсності. Тому, формуючи у дошкільнят екологічну свідомість, як ставлення до довкілля, вкрай важливо виробити у них таке емоційно-вольове сприймання природи, яке б вело їх по шляху становлення переконань у подальші вікові періоди.

Становлення екологічної свідомості – складний і тривалий процес. Оскільки екологічна свідомість є психологічним явищем, яке, маючи відповідне спрямування, проходить крізь розум і волю дитини й опосередковується ними, вона відбиває ставлення дитини до свого буття, до природного середовища, до знань про нього. Екологічна свідомість як компонент інтелектуальної діяльності, визначає зміст поведінки особистості, і тому так важливо починати формувати її з дошкільного віку. І найкращим помічником у цьому стає сама природа.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

Особиста гігієна дошкільника

Особиста гігієна дошкільника

Під особистою гігієною розуміють сукупність гігієнічних правил, що сприяють зміцненню та збереженню здоров’я людини, збільшенню тривалості її життя. Вона охоплює правила гігієнічного утримання тіла, порожнини рота, статевих органів, а також користування взуттям, білизною, одягом тощо.

Особиста гігієна є важливою умовою здоров’я дитини. Та сприяє формуванню в неї культури поведінки в побуті. Водночас від дотримання дитиною правил особистої гігієни залежить не лише її здоров’я, а й здоров’я інших дітей. Адже брудні руки та нігті під час гри можуть стати джерелом інфекції для інших, якщо дитина випадково подряпає когось.

Маленька дитина ще не може вимити собі голову, підрізати нігті, випрати та випрасувати одяг. Тому допоки дитина росте та вчиться самостійно піклуватися про особисту гігієну, саме батьки відповідають за її чистоту та охайність. Вони мають усвідомлювати важливість особистої гігієни для здоров’я дитини та знати як доглядати за нею.

Памятайте! Дітям дошкільного віку важливо прищепити такі навички:

  • Умивання та купання;
  • Миття голови, розчісування волосся;
  • Обрізання нігтів;
  • Миття рук перед їжею, після відвідування вбиральні та прогулянки;
  • Користування носовою хустинкою.
Фізкультурно-оздоровчій центр

Заняття з фізичної культури на свіжому повітрі

Міцне здоров’я — важливе підґрунтя успішного всебічного розвитку дитини і розкриття її особистісного потенціалу. Однак, на жаль, ситуа­ція щодо стану здоров’я юного покоління в Укра­їні невтішна. Несприятливі екологічні, соціально- економічні, політичні, побутові та психологічні умови життя, матеріальна скрута, незбалансоване харчування в родині — все це негативно познача­ється на здоров’ї малят. До того ж, на погіршен­ня стану здоров’я, затримку фізичного розвитку впливає недостатня рухова активність дітей, пов’язана передусім із сучасним “малорух­ливим” стилем життя їхніх батьків та нерідко низьким руховим навантаженням у дошкіль­ному закладі. Водночас збільшується інтенсив­ність навчально-пізнавальної діяльності. За цих умов, надзвичайної ваги й актуальності набуває проблема зміцнення, поліпшення здоров’я до­шкільнят, широке впровадження в освітній процес здоров’язбережувальних технологій.

Важливу роль у розв’язанні цієї проблеми віді­грають фізкультурні заняття на свіжому повітрі. Їх можна проводити на ігровому майданчику, спе­ціально обладнаному фізкультурному майданчику, у зеленій зоні дитсадка чи сусіднього парку тощо. Фізичні навантаження у поєднанні з дією чинників зовнішнього середовища сприяють підвищенню іму­нітету дітей, адаптації організму до умов довкілля.

Мета фізкультурних занять на повітрі — оздоров­лення дітей, розвиток у них рухових умінь та нави­чок, формування фізичних характеристик, зокрема витривалості, що сприяє розширенню функціо­нальних можливостей серцево-судинної, дихальної систем, підвищенню працездатності і зміцненню здоров’я дітей загалом. В умовах більшого просто­ру швидше закріплюються рухові навички, значно зростає амплітуда рухів, їхня інтенсивність, що дає змогу збільшувати фізичне навантаження.

Поради батькам, Психологічний центр

«Разом граємо – ігровий банк збираємо: формуємо увагу, спостережливість»

 

Увага – один з найважливіших процесів пізнавальної діяльності. Здатність до зосередження (те, що ми називаємо увагою) властива всім людям, включаючи немовлят.

Велике значення для розвитку цілеспрямованої уваги в дошкільному віці має навчальна гра, тому що вона має в собі завдання, правила, дії і вимагає від дитини зосередженості. У процесі гри малюк вчиться цілеспрямовано утримувати свою увагу.

Пограйте з дітьми!

 Гра «Чарівне слово»

Чарівними вважаються слова, що позначають, наприклад, птахів, домашніх тварин, або інші групи слів.

Дорослий вимовляє поспіль будь-які слова. Якщо дитина чує «чарівне» слово, вона повинна подати сигнал: плеснути в долоні, або підняти руку.

Гра «Відчини – зачини»

Гра дуже корисна для розвитку вміння цілеспрямовано утримувати увагу. Зазвичай гра подобається малюкам.

Хід гри:

Сядьте з дитиною один проти одного. На початку гри у обох руки стиснуті в кулаках. Дорослий (роль ведучого на початку беруть на себе дорослі) дає команди: яку руку розтискати і знову стискати в кулак, і одночасно показує, що потрібно робити. Але через деякий час він перестає показувати, продовжуючи давати тільки словесну інструкцію.

Наприклад: «Ліву руку відкрити, праву відкрити, ліву закрити, праву закрити, обидві руки відкрити. Ліву руку закрити, праву закрити, ліву відкрити, праву відкрити, обидві закрити, праву відкрити, ліву відкрити і т. д.».

В ході гри темп подачі команд можна збільшувати.

Гра «Заборонений рух»

Дитина повторює за дорослим рухові вправи, крім одного руху, який є в грі забороненим. Наприклад, це може бути стрибок, або плеск в долоні.

Наявність у дитини розвиненої довільної уваги підвищує її продуктивність в діяльності, допомагає малюкові уникнути великої кількості помилок під час виконання  роботи.

Бажаємо успіхів!

Поради батькам, Психологічний центр

«Екологічне виховання: спостерігаємо, пізнаємо, любимо».

Спілкування з природою викликає у дітей емоційний відгук, так як вона своєю яскравістю різноманіттям, динамічністю впливає на всі почуття дитини.

К. Д. Ушинський називав природу «великою вихователькою»: пробудити в дітях живе почуття природи – значить порушити одне з найбільш добродійних, які виховують душу впливів ».
Добре, коли дитина сама сприймає явища природи, а не знайомиться з результатами чиїх-то спостережень. Під час спостереження діти вчаться встановлювати зв’язки між живою і неживою природою, зв’язки живого організму із середовищем проживання, пристосованість до нього. Під час спостереження активізуються такі розумові операції, як аналіз, синтез, зіставлення.

Створіть домашню лабораторію.

Чарівна стеблина
Змішайте з водою сині чорнила, або харчовий барвник і вилийте в невелику ємність. Візьміть стеблину селери і опустіть її в банку. У міру того як вбирається вода, частини стеблини поступово фарбуються.
Розріжте її впоперек, щоб показати дитині, як це відбувається.

Спостерігаємо, як рухаються маленькі тварини.
Пересування різних живих істот зазвичай ми спостерігаємо зверху. А якщо помістити різних маленьких тварин на скло, щоб дитина змогла поспостерігати, як вони рухаються? Покладіть прозору поверхню на підпори так, щоб дитина могла спостерігати за подіями знизу.
В якості об’єкта для спостереження ви можете взяти: гусениць, жуків, равликів, земляних черв’яків, слимаків, стоніжок. Нехай дитина спробує узагальнити свої висновки про те, що вона спостерігає: хто як пересувається? Хто швидкий, а хто – повільний?

Спостерігаємо за роботою дощового черв’яка.
Запропонуйте дитині в скляну банку насипати на дно спочатку землю, потім шар піску, потім торфу, а зверху покладіть шар листя. Після чого помістіть дощового черв’яка на листя. Банку оберніть папером, щоб затемнити її.
Через декілька днів разом з малюком зніміть папір, і ви побачите, що шари ґрунту перемішалися. Обговоріть, чому це відбулося?

Таким чином, отримуючи емоційні враження про природу, дитина накопичує уявлення про різні форми життя, у неї формуються першооснови екологічної культури особистості, що допоможе малюкам надалі любити, цінувати і берегти навколишню природу все своє життя, передавати свої знання та вміння наступним поколінням.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

Перша долікарська допомога при носовій кровотечі

Пам’ятка

Перша долікарська допомога при носовій кровотечі

Носова кровотеча — кровотеча з носа, що може виникнути внаслідок травми, високої температури, високого артеріального тиску чи при захворюваннях крові. Травматична кровотеча виникає через колупання у носі, потрапляння до носу стороннього предмета або через перелами носових кісток.

  1. При носовій кровотечі необхідно посадити дитину біля вмивальника. При цьому вона має трохи нахилити голову вперед і дихати ротом.
  2. Не слід закидати голову, оскільки це не пришвидшить зупинку кровотечі, а після заковтування крові може спричинити блювання.
  3. Можна покласти на перенісся лід, огорнутий тканиною, або шматочок тканини, змочений холодною водою.
  4. Необхідно слідкувати за тим, щоб дитина не сякалася та не затискала ніс.
  5. Щоб зупинити кров, слід зробити марлевий чи ватний тампон, змочити його 3%-вим розчином перекису водню або холодною водою. Після цього ввести тампон у ніздрю.
  6. Слід пересвідчитися, що кров не потрапляє до носоглотки. Для цього можна попросити дитину кілька разів сплюнути слину, подивитися, чи вона не офарбована кров’ю. Можна також заглянути дитині до рота.
  7. Через 10-20 хвилин тампон треба акуратно прибрати, перед цим змочивши його холодною водою за допомогою піпетки.
  8. Після припинення кровотечі слід проконтролювати, аби дитина не сильно втягувала носом повітря та не сякалася протягом кількох годин.
  9. Носова кровотеча може виникнути через сухість слизової оболонки. Тому необхідно простежити за достатньою вологістю повітря у приміщенні, де перебуває дитина. Якщо повітря сухе, можна увімкнути зволожувач повітря чи повісити вологе простирадло. Можна також змазати ніс дитини зсередини вазеліном.
  10. У більшості випадків носова кровотеча у дітей минає самостійно. Якщо ж носова кровотеча сильна і триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу
Без рубрики, Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

Заходи профілактики ротавірусної інфекції в дошкільному закладі

Заходи профілактики ротавірусної інфекції в дошкільному закладі

Ротавірусна інфекція — одна з найпоширеніших причин діарейних захворювань у дітей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ротавіруси спричиняють більше 125 млн. випадків гастроентериту на рік у дітей молодше п’яти років, серед яких зафіксовано 450 тис. летальних випадків.

Гастроентерит — це захворювання, за якого виникає запалення шлунка і кишківника, починається більш-менш різко і супроводжується блюванням та діареєю з надзвичайно сильними спастичними болями.

Рекомендації

для батьків за появи у дитини захворювання, що супроводжується блюванням і водянистим проносом

Негайно викликайте лікаря для якнайшвидшого огляду дитини. Після огляду дошкільника лікар прийме рішення про необхідність госпіталізації або про можливість лікування вдома.

У разі лікування дитини в домашніх умовах чітко дотримуйтеся рекомендацій лікаря щодо обстеження, лікування, догляду за нею.

До приходу лікаря поїть дитину спеціальними сольовими розчинами для поновлення втрат води та електролітів (регідрон, електроліт тощо), які можна придбати в аптеці у вигляді розчинних у воді порошків.

Розчиніть порошок у кип’яченій воді відповідно до інструкції із застосування.

Сольовий розчин давайте дитині кожні 10-15 хв. по 10-15 мл, тобто 2-3 чайні ложки.

До моменту доставки з аптеки сольового розчину поїть дитину теплою кип’яченою водою.

Не давайте дитині антибіотики або інші хіміотерапевтичні препарати до приходу лікаря. Регулярно прибирайте приміщення, в якому перебуває дитина.

Забруднені поверхні мийте водою з милом.

Профілактика ротавірусної інфекції

Запобіжні заходи від захворювання дитини на ротавірусну інфекцію поділяють на специфічні та неспецифічні. Неспецифічна профілактика ротавірусної інфекції полягає в дотриманні санітарно- гігієнічних норм, зокрема:

  • регулярне миття рук милом, оброблення рук антисептичними засобами;
  • використання для пиття лише кип’яченої води;
  • миття овочів і фруктів кип’яченою водою, по можливості перед уживанням їх слід обдати окропом;
  • уникнення прямого контакту з інфікованими;
  • утримання поверхонь та предметів, яких торкається дитина (іграшки, підлога, меблі, одяг тощо), у чистоті.

Специфічною профілактикою ротавірусної інфекції є оральна вакцинація. Існує дві вакцини, які містять ослаблений живий ротавірус:

  • моновалентна вакцина;
  • пентавалентна вакцина.

В Україні вакцинація для профілактики ротавірусної інфекції віднесена до групи рекомендованих щеплень, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіо логічних препаратів» від 16.09.2011 № 595.

Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

Інфекційні та неінфекційні риніти у дітей

Інфекційні та неінфекційні риніти у дітей

Носова порожнина — це порожнистий орган, у якому розміщені органи нюху та через який відбувається дихання. Цей орган виконує дихальну, нюхову, захисну та резонаторну функції. Риніт спричиняє порушення цих функцій та може призвести до серйозних змін в організмі. Будь-яке тривале, протягом декількох місяців або років, порушення дихання через ніс впливає на формування у дитини лицьового скелета та грудної клітки, а також призводить до погіршення кисневого обміну, ро­боти дихальної та серцево-судинної систем, а відтак — загального фізичного розвитку дитини. Як результат дитина швидше стомлюється, порушується її сон, може знижуватися пам’ять, виникати неуважність.

Якщо дитина хворіє на риніт, зростає ймовірність розвитку в неї алергічних захворювань, оскільки порушується робота війок епітелію слизової оболонки носової порожнини. Така робота спрямована на видалення мікрочастинок, зокрема потенційних алергенів: пилку рослин, частинок шерсті тварин, побутового пилу, хімічних речовин, що застосовують у побуті.

Розвиток запального процесу в порожнині носа може викликати у дитини загострення хронічних захворювань, наприклад, бронхіальної астми.

Класифікація ринітів

Риніт може бути першою ознакою гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) або початком алергічної реакції. Залежно від етіологічного чинника розрізняють два основних види риніту:

  • інфекційний — викликаний вірусом чи бактеріями;
  • неінфекційний — викликаний потраплянням до носа алергену, холодного повітря, молекул хімічних речовин, різким запахом тощо.

У свою чергу в них виокремлюють:

Інфекційні риніти:

  • Гострий риніт;
  • Хронічний риніт: хронічний катаральний риніт, хронічний гіпертрофічний риніт, атрофічний риніт, озена (смердючий атрофічний риніт).

Неінфекційні риніти:

  • Вазомоторний (нейровегетативний) риніт.
  • Алергічний риніт.

Рекомендації

для батьків щодо профілактики ринітів у дітей

Не слід ставитися до риніту як до легкого захворювання, оскільки він може призвести до серйозних порушень в організмі дитини. Щоб запобігти риніту, скористайтеся наведеними нижче рекомендаціями.

  1. Уникайте коливань температури, що є основним чинником виникнення риніту. Для цього:
  • одягайте дитину відповідно до погоди, збираючись на прогулянку;
  • уникайте тривалого перебування дитини біля кондиціонера;
  • не допускайте вживання дитиною холодних напоїв чи продуктів харчування;
  • підтримуйте оптимальний температурний режим на рівні +20…+22 °С і вологість повітря — 60-70% у кімнаті, де перебуває дитина.
  1. Формуйте у дитини навички особистої гігієни:
  • прикривати носовичком рот під час кашлю або чхання;
  • мити руки після відвідування громадських місць;
  • не користуватися чужими предметами побуту, посудом, іграшками тощо.
  1. Очищуйте та зволожуйте слизову оболонку носової порожнини дитини за допомогою спеціальних розчинів морської солі (краплі чи спрей) двічі на день: перед відвідуванням дошкільного навчального закладу та після повернення з нього.
  2. Змащуйте слизову оболонку носа дитини оксоліновою маззю, що має противірусний вплив.
  3. Навчіть дитину правильно сякатися: прочищати кожну ніздрю по черзі, притискаючи великим пальцем іншу ніздрю до носової перегородки; при цьому рот має бути напіввідкритим. Це дасть змогу запобігти потраплянню інфекції з носоглотки у придаткові пазухи і слухові труби.
  4. Потурбуйтеся, щоб раціон харчування дитини був різноманітним та повноцінним. До переліку продуктів харчування мають входити джерела вітамінів С, А, вітамінів групи В, цинку, селену, магнію.
  5. Проводьте з дитиною дихальну гімнастику, стимулюйте рефлексогенні зони стоп. Це дасть змогу зміцнити її загальний імунітет.
Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

Принципи харчування дітей раннього віку

Принципи харчування дітей раннього віку

Перші три роки життя характеризуються швидкими темпами росту і розвитку, тому дитина цього віку найбільше потребує збалансованого споживання харчових речовин. Дотримання правильного раціону забезпечить повну реалізацію генетичного потенціалу, оптимальний розумовий розвиток, формування імунної компетентності.

Відповідно, недостатнє або неякісне харчування в перші роки життя сповільнює психомоторний і розумовий розвиток, призводить до поведінкових проблем, дефіциту соціальних навичок, розладів уваги, проблем з навчанням тощо.

Проте незрілість травної та імунної систем дитини раннього віку обмежує раціон продуктів харчування, визначає його специфіку в цей віковий період і підвищує ризик виникнення пов’язаних з харчуванням різноманітних порушень в організмі та алергічних реакцій.

Загальні вимоги до вибору продуктів харчування та

їх кулінарного оброблення

Відповідно до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.03.2008 № 149, основна рекомендація щодо харчування дітей другого року життя — продовжувати грудне вигодовування. При цьому діти починають споживати продукти та страви, які їдять дорослі.

Їжу для дітей віком один-три роки потрібно піддавати ретельній кулінарній обробці й подавати не пізніше, ніж через 30 хв. після приготування.

Рекомендована кількість прийомів їжі — не менше п’яти разів на день: три основні (сніданок, обід і вечеря) та два додаткові (полуденок і підвечірок).

Зверніть увагу, що страви мають бути м’якими, кашоподібної консистенції у вигляді пюре, суфле, тюфтельок, парових котлет, а фрукти та овочі дрібно нарізані. З появою корінних зубів у дітей їжа за консистенцією може бути такою, як у дорослих.

На третьому році життя дитині можна давати перші смажені страви, наприклад нежирні котлети.

Повноцінне (добове) меню дитини віком один-три роки має включати продукти з таких груп:

  • м’ясо, риба, яйця;
  • молочні продукти (дитячі молочні суміші, сир, йогурт, кефір тощо);
  • овочі та фрукти;
  • продукти із зернових культур;
  • жири.

Необхідно враховувати індивідуальні особливості дітей, можливу непереносимість будь-яких продуктів.

Як впливає нераціональне харчування на стан здоров’я дітей раннього віку

Особливе значення для дитини має повноцінне й регулярне споживання необхідних макро- і мікронутрієнтів, у тому числі вітамінів і мінеральних речовин.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Нутрієнти — складові частини натуральних харчових продуктів, які організм використовує для побудови, оновлення та нормального функціонування органів, тканин і клітин, а також як джерело енергії для виконання роботи і забезпечення життєдіяльності організму в період спокою.

Надмірне споживання енергії, білків і жирів, особливо тих, у яких переважають насичені жирні кислоти, призводить до ожиріння і виникнення серцево-судинних й ендокринних захворювань у дорослому віці (у тому числі ішемічної хвороби серця).

Передчасне введення до раціону дитини раннього віку коров’ячого молока вважають однією з важливих причин дефіциту заліза. Це негативно впливає на рівень гемоглобіну, знижує імунітет та створює перешкоди нормальному подальшому розумовому розвитку.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Раннє споживання білків коров’ячого молока призводить до блокування абсорбції кальцію, алергійних реакцій та запорів. Тому не рекомендують уводити коров’яче молоко в раціон дитини, якій не виповнився один рік.

Нераціональна дієта в перші роки життя створює ризик виникнення остеопорозу у старшому віці, призводить до порушень формування нормального складу кишкової флори і моторної функції травного каналу, дефіциту вітамінів і мікроелементів.

Основна проблема полягає в тому, що об’єм шлунка дитини віком один-три роки в декілька разів менший, ніж у (дорослих, а потреба в мінеральних речовинах і вітамінах на кілограм маси тіла значно вища, ніж у дорослих. При неправильній харчовій поведінці це легко призводить до дефіцитних станів.