All posts by admin

профілактично-оздоровча робота

Етіологія, симптоматика та профілактика нічного енурезу

Незважаючи на те, що ця проблема відома з давніх пір і поширена повсюдно, лікарі до цих пір сперечаються про причини її появи та методи лікування. Навіть у питанні чіткого опису та класифікації існує маса умовностей. Наприклад, вік, з якого можна ставити такий діагноз або частота випадків. Але ряд фактів все ж можна навести: 1. 75 % страждають енурезом відзначають мимовільне сечовипускання під час нічного сну. У 25% зустрічається і денне.

10-15 % всіх дітей страждали енурезом в тій чи іншій формі. З віком частота різко зменшується, і серед дорослих лише менше 1 % мають подібні симптоми.

Хлопчики страждають енурезом частіше дівчаток приблизно в 2 рази.

Варто відзначити, що далеко не завжди нетримання сечі вважається енурезом. Такий діагноз можна ставити тільки після 4-5 років до цього нічні сечовипускання – варіація норми. Частота «мокрих ночей» повинна становити не менше 2-3 на місяць для дітей молодше 8-9 років. Старше 10 років – 1 епізод на місяць вже достатній привід для хвилювання.

Розрізняють дві форми:

  1. Первинна. Про неї говорять, якщо дитина так і не навчився відчувати і контролювати позиви до нічного сечовипускання.
  2. Вторинна. Якщо в певному віці встановився нормальний контроль сечовипускання, а після поновилися епізоди енурезу.

Варто відзначити, що на даний момент лікарі припускають масу чинників, які можуть стати причиною енурезу.

Незважаючи на тривале вивчення енурезу, лікарі поки не можуть з упевненістю назвати всі механізми, які призводять до його появи. Але зате це дозволяло виділити ряд найбільш ймовірних причин:

  1. Спадкова схильність. Помічено, що якщо у батьків був енурез, то для дитини ймовірність підвищена.
  2. Незрілість ЦНС. Часто енурез відзначають у дітей, які відстають від однолітків у фізичному та інтелектуальному розвитку.
  3. Гормональні порушення. Як і багато інших процесів, наповнення сечового міхура і сечовипускання, у тому числі і мимовільне, пов’язане з низкою гормонів.
  4. Відхилення у розвитку сечостатевої системи. Деякі вроджені патології можуть дати подібний ефект.
  5. Інфекційні захворювання сечостатевої системи. Приховані запальні процеси іноді призводять до слабкості сечового міхура.
  6. Стреси, неврози. Найбільш ймовірна і поширена причина енурезу – це психічні стани.

І останню причину називають однією з найбільш вірогідних. Психіка дитини вкрай чутлива і сприйнятлива, і безневинні для батьків фактори можуть стати для нього серйозним стресом. Поява молодшого дитини, переїзд, зміна школи або садочка, конфлікти в сім’ї – все це – поширені причини.

Ситуація ускладнюється тим, що сама дитина іноді вважає нічне сечовипускання чимось ганебним, недостойним, що тільки погіршує ситуацію. Без правильного ставлення батьків це може призвести до появи стійких фобій і неврозів, які навіть у дорослому віці будуть отруювати життя дитині. Тому важливо вчасно вжити адекватних заходів.

Як лікувати енурез у дітей?

Не зовсім вірно називати енурез самостійною хворобою. У деяких випадках він є симптомом інших розладів, іноді – певним етапом розвитку організму. Але якщо епізоди досить регулярні, то варто в першу чергу проконсультуватися з педіатром і пройти базове обстеження, в яке входять:

  1. Консультація з урологом, діагностика захворювань сечостатевого тракту.
  2. Консультація з дитячим психологом або невропатологом, яка допоможе виключити ймовірність прихованого стресу або неврозу.

Залежно від результатів цього обстеження лікар може призначити лікування або ж дати рекомендації щодо подальшого поведінки. Вони істотно залежать від віку, стану і характеру дитини, але деякі пункти зустрічаються в більшості випадків:

  1. Дитину ні в якому разі не можна лаяти і соромити за енурез. Він не може контролювати його, а стійке відчуття провини і неприйняття себе тільки посилить проблему і принесе ще більше неприємностей.
  2. Забезпечити дитині хороший спокійний сон, не будити його вночі. Це необхідно для нормального відпочинку іразвітія ЦНС.
  3. У кімнаті вночі повинен горіти нічник. Багато дітей не встають вночі в туалет просто тому, що бояться темряви.
  4. Поруч з ліжком повинен стояти нічний горщик, щоб дитині не довелося йти через всю квартиру в туалет. 5. Останній прийом їжі – не пізніше ніж за 2-3 години до сну. Він не повинен містити великої кількості рідини або фруктів.
  5. За півгодини- годину до сну дитина повинна сходити в туалет.
  6. Можливо носіння спеціального всмоктуючого білизни, яке в разі довільного сечовипускання дозволить зберегти ліжко сухий і не викликати зайвих переживань дитини.
  7. Для дітей від 7-8 років підходять методи аутотренінгу.
  8. Часто призначають настоянки валеріани, пустирника і інші заспокійливі препарати. Вони дозволять зняти стрес і внутрішньо напругу.
  9. У підлітків нічне нетримання може бути причиною прихованих страхів, комплексів та інших психологічних проблем. У цьому випадку може допомогти курс роботи з психоаналітиком.

Але не менш важливу роль відіграє ставлення батьків та самої дитини. Дуже важливо пояснити йому, що енурез – це не його вина і не якесь відхилення. Це поширене стан, який при правильному підході незабаром перестане приносити неприємності.

Фізкультурно-оздоровчій центр

Нетрадиційне обладнання з фізкультури

Гармонійний різнобічний розвиток юної особистості неможливий без забезпечення її повноцінного фізичного розвитку і міцного здоров’я. Завдання дорослих — створити для цього необхідні умови, мотивувати і спонукати малят до рухливих ігор і розваг, до турботи про здоров’я своє та близьких людей. Успішність реалізації цього завдання значною мірою залежить від вдалої організації роботи і цікавого заохочення дітей, що досягається, зокрема, використанням нестандартного фізкультурного обладнання.

Варіанти нестандартного обладнання

Веселі промінчики. Опис. До великого обруча одним кінцем прив’язано 12 стрічок -“промінчиків” двох кольорів: жовтого та рожевого (довжина2 м). Вільний кінець стрічки з’єднується за допомогою липкої стрічки з малим кільцем, або невеличкою палицею (за по­треби можна міняти). Обруч обмотаний липкою стрічкою з ґудзиками. Використання. Цей оздоровчий комплекс доцільно застосовувати під час виконання основних рухів у рухливих іграх та для профілактики і корекції плоскостопості.

Гантелі. Опис. Пластикові пляшки, обмотані різнокольоровою липкою стрічкою. Для старших дошкільнят їх можна наповнювати водою, збільшуючи їхню вагу залежно від індивідуальних можливостей кожного вихованця. Використання. “Гантелі” сприяють розвитку м’язів рук, постави дітей при використанні під час виконання загальнорозвивальних вправ.

Стрічка-тренажер. Опис. “Стрічка-тренажер” виготовлена з двох коробочок з-під “Кіндер-сюрпризу”, з’єднаних стрічкою. Обидва кінці стрічки, довжина якої 40 см, закріплені за допомогою пластиліну у пластикових коробочках з-під шоколадних яєць. Всередині коробочки лежить невеликий шматочок пластиліну. Використання. “Стрічка-тренажер” стане у пригоді під час виконання вправ ритмічної гімнастики та рухливих ігор. Вона допомагає розвивати м’язи рук дітей, формувати у них вміння стрибати через коротку скакалку, обертаючи її рухом кисті.

Чарівна павутинка. Опис. Це обладнання виготовлене з обруча се­реднього розміру та мотузків, переплетених між собою, у вигляді павутиння. Використання. “Чарівна павутинка” сприяє формуванню у дітей вміння тримати рівновагу (ходьба по мотузці); швидкісно-силових якостей (біг з перешкодами); різні види стрибків під час рухливих ігор: “Павучок та намистинки”, “Веселі каруселі”, “Казкова планета” тощо.

Мотузкова драбинка «Веселка». Опис. Мотузкова драбинка зроблена з двох паралельних мотузків (довжиною до 9 м) перпендикулярних коротких мотузків і палиць (довжиною 50-60 см). “Веселка” прикрашена різними яскравими іграшками та стрічками. Використання. За допомогою цієї мо­тузкової драбинки у дітей розвиваються вміння тримати рів­новагу (переступання через мотузки), гнуч­кість та координація (пролізання у “віко­нечка” драбинки, повзання “змійкою” між короткими мотузками під час рухливих ігор: “Кролики”, “Кішка і кошенята”, “їжачки” тощо). Також можна пропонувати дітям влучити м’ячем у “віконечко” драбини, прокочуючи його по підлозі (таким чином розвивається їхній окомір).

Доріжка з перешкодами. Опис. “Доріжка” виготовлена з м’якого покриття (для ванної кімнати), до якого за допомогою липкої стрічки прикріплюються різнокольорові мочалки (товщиною до 8 см). Відстань між мочалками та довжину доріжки можна збільшувати або зменшувати. Використання. Діти під час виконання основних рухів переступають через мочалки-“перешкоди” або перестрибують двома ніжками. Якщо мочалки приєднати вздовж доріжки з обох боків, то отримаємо вузьку доріжку для використання під час ходьби на обмеженій площині.

Веселі ходулі. Опис. Це нетрадиційне обладнання зроблене з двох циліндрів (заввишки 9 см; завширшки до 10 см) з щільно обмотаного паперу, а зверху прикрашене липкою “кольоровою стрічкою. Циліндри з’єднуються двома мотузками (довжиною 40-50 см) з малою дерев’яною палицею. Використання. “Ходулі” використовуються для розвитку у дітей вміння тримати рівновагу під час виконання основних рухів, рухливих ігор та естафет. Дитина бере в руки малі палиці, натягуючи за мотузки вгору, стає ногами на циліндри та крокує, тримаючи рівновагу.

Поради батькам, Фізкультурно-оздоровчій центр

Денний сон дітей

Важливе значення для нормальної життєдіяльності дитини має сон. Не випадково у цьому функціональному стані людина перебуває близько третини свого життя. Сон відіграє роль відновлювального процесу, під час якого відбувається “очищення” всього організму. Крім того, він необхідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану дитини.

Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму до різних інфекцій, відхилень у психіці, до погіршення працездатності.

За висновками фізіологів, сон є неспецифічним показником загального стану людини, оскільки при появі змін в організмі, пов’язаних з хворобою, перевтомою, спостерігають порушення сну. Експериментально доведено, що інтенсивність і якість розумової праці при систематичному недосипанні знижується майже вдвічі. Таким чином, контроль за якістю сну необхідний для оцінки рівня функціонального комфорту організму дитини.

Гігієнічно повноцінний сон – це сон з достатньою тривалістю, глибиною з чітко установленим часом відходу до сну та пробудженням.

Корисна як для дітей, так і для дорослих спокійна прогулянка перед сном. Перебуваючи у садку, парку чи лісі, діти і дорослі вдихають біологічно активні речовини, що їх виділяють рослини-фітонциди. Вони мають тонізувальний та дезинфікувальний впливи на організм. Потрапляючи у дихальні шляхи, фітонциди не лише очищають бронхи, легені від хвороботворних мікробів, а й підвищують тонус усього організму.

Приміщення, де спить дитина, потрібно систематично провітрювати, тому що свіже повітря пришвидшує засинання і підтримує фізіологічну глибину і тривалість сну. Взимку дитині ліпше спати з відчиненою кватиркою, а в теплий сезон – при відкритому вікні. Провітрювання необхідне не лише для очищення повітря, а й для його охолодження. Відчуваючи приємне тепло ліжка і дихаючи прохолодним свіжим повітрям, діти почуваються зручно і швидко засинають.

Важливе значення для повноцінного сну має й те, на чому спить дитина. Ліжко має бути достатньої довжини і ширини з твердим матрацом. Якщо сітка чи матрац ліжка занадто м’які, тіло викривляється, що викликає порушення кров’яного постачання спинного мозку та інших органів і призводить до застійних явищ. Окрім того, при вимушеному згинанні тулуба нервові закінчення можуть защемлятися. Корисно спати на правому боці, оскільки це створює найсприятливіші умови для роботи серця та органів травлення.

Важливе значення для зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку має денний сон, що становить 1,5-2 години. За цей час відновлюється функціональний стан нервової системи і забезпечується нормальна психічна діяльність дитини.

При цьому варто зазначити, що глибокий, здоровий сон забезпечується попередньою активною діяльністю, яка включає рухові компоненти ігор, перебування на свіжому повітрі. Адже здорова втома – це передумова міцного сну.

Новини

День Конституції

24 червня у “Катрусі” відбулося святкування Дня Конституції України.

DSC08731

В нас людина кожна знає

Чим займатись вона має.

Гарантує нам це право

Головний закон держави!

DSC08751 DSC08761 DSC08772 DSC08783 DSC08797 DSC08805 DSC08833 DSC08864

Новини

Міжнародний олімпійський день

23 червня в нашому дошкільному закладі відбулось спортивне свято, приурочене Міжнародному олімпійському дню.

Сонце світить всім тепленько,

Ми промінчики маленькі.

Любимо змагатись

В Спортивні ігри гратись!

DSC08248 DSC08258_ DSC08283_ DSC08316_ DSC08445_

Поради батькам, Фізкультурно-оздоровчій центр

Користь гімнастики для очей

Основна мета, яку переслідує гімнастика для очей для дітей дошкільного віку, – тренування м’язів органів зору. Саме від них залежить, наскільки добре буде бачити дитина надалі і чине буде у неї проблем з очами в школі. Спеціально розроблені комплекси вправ покликані: заспокоїти нервову систему дитини; допомогти мозку переробити інформацію, отриману через органи зору; полегшити очках навантаження, зняти втома, дати їм відпочити; уповільнити і навіть зовсім зупинити зменшення гостроти зору, або розвиток астигматизму.

Щоденні заняття, рекомендовані офтальмологами, принесуть помітну, відчутну користь дошкільнятам. Тим більше, якщо врахувати той факт, що зір формується аж до 12 років.

Кому показана така гімнастика?

Не потрібно думати, що якщо у вашого малюка немає жодних проблем із зором, то він знаходиться поза зоною ризику, а значить – і гімнастика йому ця не потрібна. Її призначають навіть для дітей 5-6 років, у яких немає ніяких скарг, тільки щоб підготувати оченята до школи, де навантаження на них збільшаться в кілька разів.

Найкраще показати дитину офтальмологу перед тим, як вибрати потрібний комплекс вправ для очей. Методик корекції та покращення дитячого зору багато, і тільки фахівець може порадити грамотний, правильний варіант. Якщо серйозних проблем поки немає, батьки і самостійно можуть позайматися з малюком найпростішими вправами.

Комплекс вправ

гимнастика

Дана гімнастика знімає напругу з очей і тренує очні м’язи. Її добре проводити як вранці, так і ввечері. Головне – щодня. Через місяць комплекс вправ можна поміняти на інший. Дуже важливо створити при цьому сприятливу, спокійну атмосферу і зацікавити дитину дійством.

  1. Прикріпіть до стелі до двох кутів кімнати великі, але різних розмірів кола, вирізані з картону. Вони можуть бути кольоровими. Дитина повинна спочатку подивитися уважно на ліве коло (секунд 10), потім сконцентрувати увагу на правому. При цьому не дозволяйте їй крутити головою. Він весь рух повинен робити тільки очима. Після 5 разів запропонуйте малюкові закрити очі секунд на 15 і знову повторіть вправу.
  2. Дана вправа покликана розслабити м’язи, які підтримують очне яблуко. Вона легка, але дуже ефективна. На 10 секунд потрібно сильно-сильно заплющити очі, а потім відкрити їх і розслабити. Повторити кілька разів.
  3. Запропонуйте дитині покласти підборіддя на руки, тим самим зафіксувавши голову в нерухомому стані, щоб вона не крутилася в різні боки. Потрібно підняти очі вгору, потім вниз. Так проробити 4 рази. Відпочити 10 секунд. Потім подивитися вліво, перевести оченята вправо – знову 4 рази і перерву.
  4. Для цієї вправи батькам потрібно буде підготуватися, так як знадобиться додатковий матеріал. Потрібен буде різьблений, барвистий малюнок: це може бути змійка, просто спіраль або кольорова шахівниця. Він кріпиться в центрі стелі. Дошкільнику пропонується оченятами «пройти шлях» від початку змійки (спіралі і т. д.) до кінця. Траєкторію шляху задають дорослі.
  5. У вікні на вулиці спочатку потрібно знайти найближчий предмет і сконцентрувати на ньому увагу. Потім відшукати найдальший – перевести зір на нього. Так робити по кілька разів.
  6. Існує дуже багато вправ для поліпшення зору у віршах. Дитині пропонується проробляти оченятами все, що описано у вірші. Зазвичай дітлахів це дуже веселить. Часто вони запам’ятовують ці віршики напам’ять, так що попутно у них ще й пам’ять тренується.

 

профілактично-оздоровча робота

Перша домедична допомога при укусах тварин

Укуси можуть бути:

  •     Легкі (неглибокі укуси плеча, передпліччя, нижніх кінцівок або тулуба).
  •     Середньої тяжкості (поверхневі одиночні укуси, подряпини від зубів).
  •     Важкі (кожні укуси голови, обличчя, шиї, пальців рук: множинні або широкі укуси; кожні укуси, нанесені дикими м’ясоїдними тваринами).

Перша допомога:

  •     Добре промийте рану водою з милом.
  •     Притисніть рану на пару хвилин стерильною марлевою серветкою, щоб зупинити кровотечу.
  •     Після зупинки кровотечі обробіть краї рани настоянкою йоду і нанесіть мазь з антибіотиком (наприклад мупіроцин) або інших протимікробних засобом.
  •     Покладіть на рану стерильну марлеву пов’язку.
  •     Зверніться за медичною допомогою в травматологічний пункт в цей же день.

Якщо в останні 5 років Вам не робили щеплення від правця, обов’язково скажіть про це лікареві.

Обов’язково повторно зверніться до лікаря, якщо:

  •     відзначається біль, почервоніння і припухлість в області рани
  •     з’явилися виділення і неприємний запах з рани
  •     підвищилася температура тіла (вище 38,0 ° C)
Поради батькам, профілактично-оздоровча робота

ПОРЯДОК надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею

  1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладнені кровотечею, не медичними працівниками.
  2. У цьому Порядку термін «кровотеча» вживається у такому значенні – це витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності.
  3. Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.
  4. Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.
  5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) при необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  1. якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  1. Якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

  1. При погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Методичний центр, Поради батькам

Народні ігри для дошкільників

Народні ігри створені народом так само, як казки, приказки, загадки, вони передаються з покоління в покоління. В їх змісті відбито національну психологію кожного народу: «У всіх народів існує чималий запас ігор, котрі якоюсь мірою відбивають побут народу».

Класифікація народних ігор

Народні ігри можна класифікувати за такими групами:

– дидактичні,

– рухливі з обмеженим мовленнєвим текстом,

– рухливі хороводні ігри,

– ігри мовленнєвої спрямованості,

– обрядові та звичаєві ігри;

– ігри історичної спрямованості;

– ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу.

Дидактичні ігри – це ігри розумової спрямованості, які потребують використання раніше набутих знань, кмітливості, активної мислительної діяльності. Народні дидактичні ігри вчать дитину ненав’язливо, легко, захоплюють змістом гак, що вона навіть не помічає того навчання. У скарбниці народної дидактики є дидактичні ігри для будь-якого віку. Наприклад, для найменших: «Кую-кую чобіток», «Гу-ту-ту, варю кашу круту», «Сорока – ворона»; для старших: «Чорне та біле», «Фарби», «Краска», «Дід Макар», «Фанти», «Бірка», «Кури» та ін.

Значну групу становлять народні рухливі ігри з обмеженим мовленнєвим текстом. У них текст подається як лічилка, примовка, перегукування. Це ігри «Панас», «їду, їду», «Звідки ти?», «Жмурки», «Горю-дуб», «Котилася бочка…», «На чім стоїш?», «Іваночку, покинь схованочку», «Зайчик і Бурчик», «Бочечка», «Квочка», «Ірву, ірву горішечки» та ін.

Рухливі хороводні ігри супроводжуються пісенним текстом. На першому плані — слова, рухи — нескладні (ходіння в колі), по закінченні слів, співу можливий біг. Серед таких ігор найвідоміші: «Огірочки», «Галя по садочку ходила», «Подоляночка», «Перепілочка», «Ой ягіл, ягілочка», «Іде, іде дід» та ін.

Обрядові та звичаєві ігри передають характерні події з життя українського народу: початок жнив, косовицю, великодні та купальські ігри, калиту, веснянки.

Ігри історичної та соціальної спрямованості відбивають характер тієї епохи, коли вони складались. У їх змісті трапляються архаїзми, як для нас, гравцями виступають «пан», «король», «цар», «царівна». Це ігри: «Король», «У короля», «Воротарчик», «Пускайте нас», «Нема пана дома», «У відьми», «Дзвін», «Прослужив я в пана рік», «Кружок» тощо.

Ігри побутової спрямованості відображають у своєму змісті буденне життя людей («Жили у бабусі…», «Ой сусіди, сусідоньки», «Здрастуй, сусіде», «Куй-куй, ковалі…», «Як було у баби…»). Чимало серед них ігор з сюжетами про сімейне життя: «Батько», «Батько й діти», «Горщечки», «Гладущики», «Сімейка» тощо.

Специфіка народних ігор

Народні ігри як фольклорний жанр мають специфічні особливості. Це ігри гуртові, вони об’єднують від 10-ти до 20-ти і більше дітей, їх структурна особливість дозволяє об’єднати всіх бажаючих грати.

Народні ігри можуть проводитись у будь-якій обстановці: у помешканні й на галявині, на подвір’ї і біля ставу, на луках і на річці

Народні ігри багатоваріантні. Одна й та сама гра у різних регіонах України має не однакові приспіви, повтори. Це легко простежити на таких іграх, як: «А ми просо сіяли», «Мак», «Калина».

Характерною особливістю народних ігор є навчальний зміст, який подається в ігровій формі.

Народні ігри образні, в кожній з них відбивається якась подія або випадок, близький за своїм змістом дитині. Не можна переоцінити значення народних ігор у розвитку мови дітей, у збагаченні їхнього словника образними словами.

Методичний центр

Основні аспекти літнього оздоровлення

Літо – оптимальна пора, щоб розпочати рішучі дії задля зміцнення здоров’я дошкільників, сприятливий період для загартовування та всебічного розвитку дітей. В оздоровчий період не обійтися без зміцнення організму дітей за допомогою загартовування. Найдоступнішим у дитячому навчальному закладі є загартування сонцем, повітрям, водою, а щоб загартування було ефективним, одяг та взуття дитини повинно відповідати сезону, обов’язкова наявність панамок та косинок, щоб запобігти сонячних або теплових ударів. Але слід не забувати, що загартування потрібно застосовувати вміло і дозовано, не забуваючи про основні принципи:

– системність;

– послідовність;

– регулярність;

– індивідуальний підхід до кожної дитини.