Дуже важливо у дітей дошкільного віку стимулювати їх мовленнєву активність, виразність мови, розширювати словник, виробляти здатність до зв’язної розповіді, висловлення своїх вражень.

Дані мовні навички краще розвивати у дитини у вільному спілкуванні, використовуючи для цього, те, що дитина бачить навколо: на вулиці, вдома, в дитячому саду. Для цього:

1. У 2-3 роки ми даємо дитині спеціальні мовні завдання:

прості (наприклад: повторити за вами правильно окремий звук, або слово), і більш складні (наприклад: ви можете попросити дитину: «Підійди до бабусі і скажи їй: Бабуся, дай мені, будь ласка, мою шапочку»).

За допомогою спеціальних мовних завдань, спонукаємо дитину задавати питання: «Де?», «Який?», «Куди?» Наприклад: «Запитай у тата, куди він поклав нову книгу?», «Запитай у Максима, де у нього лежить м’ячик?».

Відповідаючи на питання «Де сидить?», «Де лежить?», дитина вчиться використовувати в своїй мові прийменники.

2. У 4-6 років під час бесіди з дитиною вводимо не лише назви предметів, а й назви їх деталей і частин. Наприклад: дорослий говорить: «Ось автомобіль, а що у нього є?». Дитина відповідає: «Руль, сидіння, дверцята, колеса, мотор …». Дорослий: «А що є у дерева?». Дитина: «Корінь, стовбур, гілки».

Коли розглядаєте предмет, задавайте дитині найрізноманітніші питання: «Якої він величини?», «Якого кольору?», «З чого зроблений?», «Для чого потрібен?», Просто запитайте: «Який він?». Так ви спонукаєте дитину називати найрізноманітніші ознаки предметів, допомагаєте розвитку у нього зв’язного мовлення.

Можна задавати питання, що допомагають засвоїти дитині властивості предметів: «Що буває білим? Пухнастим? Холодним? Твердим? Гладким? Круглим?».

Навчитися переказувати малятам добре допомагає так званий переказ з продовженням: дорослий починає фразу: «Жили-були дід …», а дитина закінчує: «Та баба», дорослий: «І була у них …», дитина: «Курочка Ряба». Потім можна перейти до переказу за допомогою питань: «Кого зустрів Колобок?» – «Зайчика». – «Яку пісеньку Колобок йому заспівав?» тощо.

Спілкування малюка з дорослим значно впливає на його мовний розвиток. Пропонуючи дитині захоплюючі спільні заняття, ми таким чином допомагаємо їй засвоїти мовні навички.

На запитання: “Чому людині потрібно вміти розмовляти?” – діти 5-6 років зазвичай відповідають: “Щоб на запитання відповісти”, “Щоб одне одного розуміти”, “Щоб робити зауваження і говорити секрети”, “Щоб пояснювати, як робити всі речі”.

Мовлення – це один з видів комунікативної діяльності людини, використовується для вираження своїх думок, емоцій, для спілкування з іншими людьми. Завдяки мовленню індивідуальна свідомість людини збагачується досвідом інших людей. Причому збагачується значно більше ніж можна досягти завдяки спостереженню та психічним процесам пізнання, таким як сприймання, уява, пам’ять, мислення.

Становлення мовлення дитини – цікавий, складний процес, який не розвивається сам по собі, а потребує активної участі дорослих, інших дітей і протікає у кожної дитини індивідуально.

Спілкуючись з оточуючими її людьми, дитина вчиться розмовляти, наслідуючи їх, намагається порозумітися, зробити своє мовлення зрозумілим для співрозмовника.

Під час спілкування з дорослими, діти чекають  відповідей на свої питання, маючи невеликий словниковий запас, потребують підтримки з боку батьків у вираженні своїх думок. Також, розмовляючи з дитиною, ми надаємо їй відчуття впевненості та довіри. Підтримуючи її в процесі спілкування відкриваємо простір для того, щоб малюк вчився висловлювати свої думки, ідеї, відчуття. Ми, дорослі, розуміємо: у сучасному світі успішними є ті люди, які успішно спілкуються з іншими, які вміють повідомляти про свої потреби і розуміти потреби, пояснення, вимоги інших.

Уміння розмовляти, слухати, зауважувати позитивно впливає на розвиток самоповаги дитини.

Пропонуємо вам, за допомогою стверджень проаналізувати розвиток мовлення вашої дитини:

– говорить виразно, ясно, чітко вимовляє всі звуки,

– з готовністю відгукується на прохання розповісти про що-небудь,

– намагається повторювати за батьками, вихователями нові слова,

– прагне використовувати в мові як можна більше відомих слів,

– вміє розповідати історії, в тому числі із свого досвіду, робить це послідовно,

-вміє складати казки,

-демонструє інтерес до читання.

Якщо половина стверджень не відповідає мовленнєвим навичкам вашої дитини, намагайтеся більше розмовляти з нею. В присутності дитини говоріть завжди правильно, красиво, виразно. Спонукайте розповідати, переказувати вірші, казки, історії. Як що дитина вже вміє читати – просить її голосно читати вам.