Надлишкова маса тіла й ожиріння у дітей до 7 років

Надлишкова маса тіла й ожиріння, набуті у дитячому віці, можуть зберегтися й у дорослому житті, а також стати причиною серйозних захворювань, наприклад серцево-судинних, діабету. Таким наслідкам можна запобігти, якщо звернути увагу на надлишкову масу дитини, коли вона ще відвідує дошкільний заклад, та вчасно вжити профілактичних заходів

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) визначають поняття «надлишкова маса тіла» й «ожиріння» як патологічне або надлишкове накопичення жиру, що є ризиком для здоров’я.

Проблеми набору надлишкової маси та поява ожиріння є глобальними. Вони все більше охоплюють держави з низьким і середнім рівнями доходів населення, серед яких, на жаль, і Україна. Найбільше страждають на ці захворювання міські жителі. За оцінками експертів ВООЗ у 2010 році кількість дітей з надлишковою масою тіла у світі перевищила 42 мільйони осіб — близько 35 мільйонів з них проживають у країнах, що розвиваються.

Групи ризику серед дітей до 7 років

Критичними для розвитку ожиріння у дітей до 7 років є два періоди.

1.Коли перегодовування дитини призводить до збільшення кількості адипоцитів, але не їх розмірів (1-1,5 року). При своєчасній і грамотній корекції раціону харчування цей період може завершитися добре.

2.Коли ожиріння може мати рецидивний характер (5-7 років). Часто буває стійким і передбачає постійне ожиріння у дорослому віці. Надлишкова кількість адипоцитів у цей період не зменшується; створюється резерв для жирових «депо».

Причини розвитку надлишкової маси тіла й ожиріння у дітей

Головною причиною набору надлишкової маси тіла й появи ожиріння у дітей є порушення енергетичної рівноваги між калоріями, що споживаються, і калоріями, що витрачаються. До цього призводять, зокрема, такі чинники:

-переважання у харчуванні висококалорійних продуктів з високим вмістом жирів і цукру та низьким вмістом вітамінів, мінералів й інших здорових поживних мікроелементів;

-зниження рівню фізичної активності через віддавання переваги сидячим формам відпочинку та розваг.

Ожиріння може бути спадковим. У гладких батьків частіше за все народжуються гладкі діти. Якщо ожиріння є тільки в одного з батьків, імовірність того, що дитина успадкує схильність до набору зайвих кілограмів, становить 50-60%. А якщо обидва батьки — близько 80%.

Соціальні чинники істотно впливають на імовірність розвитку ожиріння навіть у дітей раннього віку. До них належать:

  • низькі освітній рівень і соціальний статус батьків;
  • неповний склад родини з однією дитиною (частота ожиріння значно нижча у багатодітних сім’ях);
  • стресові ситуації у родині, оточення, що викликає стреси. Такі чинники наносять дитині психічну травму та можуть спровокувати у неї розвиток ожиріння.

Наслідки появи надлишкової маси тіла й ожиріння у дітей

За минулими оглядами ВООЗ дитяче ожиріння часто є одним з чинників серцево-судинних захворювань, діабету, ортопедичних проблем і психічних розладів. З ним пов’язана і поява зниженої самооцінки. Безперечно, надлишкова маса тіла або ожиріння у дитинстві призводять як до короткотривалих, так і до довготривалих негативних наслідків для фізичного та психосоціального здоров’я.

До короткочасних наслідків, що супроводжують ожиріння, належать біль у суглобах, хребті, погіршення обміну вуглеводів і жирів, підвищений артеріальний тиск, набряки, задишка. До можливих довготривалих наслідків відносять діабет другого типу, неалкогольний жировий метаморфоз печінки, патології серцево-судинної системи (коронарне захворювання серця, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, порушення мозкового кровообігу (як можливий наслідок — мозковий інсульт), дисліпідемія тощо), онкологічні захворювання, порушення скелетно-м’язової системи, зокрема остеоартрит, перелами, а також простатит, жовчнокам’яне захворювання, такі порушення дихання, як синдром обструктивного апное сну.

Профілактичні заходи у дошкільному закладі й удома

Надлишковій масі тіла й ожирінню, а також пов’язаним з ними неінфекційним захворюванням у значній мірі можна запобігти. Профілактика ожиріння передбачає встановлення правильного енергетичного обміну та підтримання його протягом усього життя.

Головними напрямами профілактики надлишкової маси й ожиріння є:

  • зміна раціону харчування;
  • щоденна фізична активність.

При організації харчування слід виключити аліментарний дисбаланс, зумовлений підвищеною калорійністю їжі у поєднанні з дефіцитом вітамінів та інших мікронутрієнтів, а також порушеним добовим режимом харчування. Якщо після легкого сніданку дитина протягом дня недоїдає чи голодує, а ввечері за одним разом з’їдає обід, полуденок та вечерю, організм вимушений боротися з надлишком вуглеводів, зокрема різким підвищенням концентрації глюкози у крові. А саме з надходженням до організму надмірної кількості простих вуглеводів і жирів тваринного походження й пов’язаний розвиток ожиріння.

Для профілактики появи надлишкової маси тіла дитині необхідно:

  • вживати велику кількість фруктів і овочів;
  • вживати бобові, цільне зерно та горіхи;
  • вживати ненасичені жири замість насичених;
  • обмежити вживання цукрози та інших простих вуглеводів.

Для Дітей до 7 років фізична активність передбачає ігри, занят спортом, різноманітні поїздки, оздоровчі заходи, заняття з фізкультури чи здійснення планових вправ. Такі заходи мають здійснюватися і у родині, і у дошкільному закладі. Для зниження ризику появи надлишкової маси тіла та ожиріння рекомендують дотримуватися таких правил:

  • виконання вправ має тривати не менше 60 хвилин на день; цей час можна розділяти на менш тривалі блоки (наприклад, проводити вправи двічі на день по 30 хвилин);
  • діти мають поступово збільшувати інтенсивність фізичної активності від помірної до високої; рівень інтенсивності має відповідати рівню розвитку дитини;
  • фізичне навантаження має охоплювати різноманітні заняття;
  • значна частина часу, відведеного на щоденну фізичну активність, має бути присвячена аеробним вправам;
  • фізичне навантаження високої інтенсивності, вклщчно з вправами з розвитку скелетно-м’язової системи, має про­водитися, як мінімум, тричі на тиждень.