На здоров’я та розвиток дітей негативно впливають не лише інфекційні захворювання. Не менш небезпечними є неінфекційні захворювання, адже вони протікають приховано та розвиваються поступово.

Для профілактики неінфекційних захворювань особливо важливо знати та контролювати чинники ризику, зокрема якість продуктів харчування, якість повітря, яким дихають діти у приміщеннях, рівень їх освітлення, відповідність меблів зросту дитини

Благополуччя дітей – ключ до сталого розвитку суспільства. А інвестування у здоров’я дітей – найліпший внесок у майбутнє кожної країни. Згідно з Конституцією України кожна дитина має право на достатній життєвий рівень для себе, зокрема достатнє харчування, одяг та житло, на охорону здоров’я, медичну допомогу тощо. Саме стан здоров’я дітей є найголовнішим для їх росту, розвитку, формування їх особистості та всього подальшого життя. Кожна дитина від народження має власні фізичні можливості та генотип для подальшого усебічного розвитку. Проте саме в дитинстві формується фенотип, на який можуть впливати захворювання, спричинені неінфекційними захворюваннями.

За підсумками профілактичних медичних оглядів встановлено, що у дітей найпоширенішими патологіями є зниження гостроти зору, порушення постави, зокрема сколіоз, дефекти мовлення та зменшення гостроти слуху. Окрім того, на диспансерному обліку перебуває 179,5 тис. дітей-інвалідів, з них 20% — діти віком від трьох до шести років.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Показники зниження гостроти зору та порушення постави у школярів значно вищі, ніж у дітей дошкільного віку. Така ж ситуація зі сколіозом.

На жаль, усі звикли до сумної статистики та звинувачують соціально-економічне становище в країні. Але діти весь час народжуються і ростуть та не можуть очікувати, коли в країні підвищиться економічний рівень. Саме від дорослих залежить подальший розвиток дитини та стан її здоров’я. Формування у дитини відповідального ставлення до власного здоров’я та потреби у здоровому способі життя залежить перш за все від батьків та осіб, які їх замінюють, і лише потім — від працівників дошкільних навчальних закладів.

Розглянемо деякі чинники ризику для здоров’я дітей.

Якість харчування. Найважливішим чинником, що впливає на здоров’я дітей, є харчування та його відповідність фізіологічним потребам організму дитини. Нераціональне харчування може спричинити значну кількість патологічних станів і захворювань, зокрема залізодефіцитну анемію, гастрит, холецистит, виразку шлунка або дванадцятипалої кишки.

Часто на харчування дітей негативно впливають і батьки. Вдома вони дозволяють дітям вживати продукти з високим вмістом цукру, жирів, консервантів, ароматизаторів, підсолоджувачів та підсилювачів смаку. Таке харчування в поєднанні з низькою руховою активністю дітей підвищує ризик виникнення таких захворювань, як ожиріння та діабет.

Особливо важливо навчити дітей дотримуватися правил особистої гігієни, насамперед мити руки перед вживанням їжі та після відвідування туалету, а також навчати дітей тому, що під час приймання їжі теж потрібна гігієна, тобто не можна їсти удвох одне яблуко чи цуцерку.

Якість повітря в приміщеннях. Доволі важливою для здоров’я дітей є якість повітря в приміщеннях. Невідповідність температури санітарно-гігієнічним вимогам, загазованість, мікробне та вірусне забруднення повітря у приміщеннях призводить до гіпоксії, сприяє виникненню у дітей інфекційних і соматичних захворювань. На дихальну систему дитини впливає і пил, що підіймається в повітря за несвоєчасного прибирання приміщень. Отже, вкрай необхідно вчасно проводити поточне та генеральне прибирання, провітрювати, стежити за температурним режимом у приміщеннях.

Килими необхідно щоденно витрушувати або чистити пилососом. Раз на тиждень пластмасові іграшки слід мити господарським милом, м’які — знезаражувати за допомогою бактерицидних ламп*.

Якість будівельних матеріалів. Дитина за реакцією на негативні чинники довкілля нагадує барометр або лакмусовий папір. Наприклад, після фарбування приміщення за відсутності своєчасного якісного провітрювання запах фарб, лаків, клеїв може спричиняти у дітей погіршення самопочуття.

Велике значення для збереження функцій перинної системи дітей мас колір та освітлення приміщень. Загальновідомо, що є кольори. які збуджують психіку дитини. Тому під час оздоблення кімнат слід використовувати фарби спокійних кольорів. Зокрема в приміщеннях, орієнтованих на північ, — теплі кольори (бежеві, світло-рожеві), на південь — прохолодні (світло-блакитні, світло-зелені).

Рівень освітлення. Рівень як природного, так і штучного освітлень приміщень має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Знижують рівень природного освітлення приміщень високі кущі, що висаджені під вікнами будівлі на відстані ближче ніж 5 м, а дерева — ближче ніж 10 м. Також якщо вікна приміщень закриті тюлем, завісами, а високі квіти розміщені на підвіконнях — це теж знижує рівень природного освітлення. Навіть забруднене скло затримує природне освітлення в приміщенні на 30%. Що ж до тюлю, завіс, кімнатних квітів, кущів, дерев — вони забирають ще 50-60%.

У приміщеннях кімнат має бути достатньо світильників, ламп відповідної потужності. За таких несприятливих умов у дітей напружується зір під час роботи з поліграфічною продукцією, яка також не завжди відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Тож у дітей виникають спазми акомодації, порушення в нервовій системі, поступово зменшується гострота зору, можуть з’явитися перші ознаки захворювань нервової системи.

Відповідність меблів зросту дитини. У процесі освітньої діяльності багато часу діти перебувають у вимушеній позі, що спричиняє статичне навантаження. Це може призвести до розвитку в них гіподинамії, за якої виникають порушення саморегуляції кровообігу та негативні зміни в нервовій, серцево-судинній, кістково-м’язовій системах.

За невідповідності висоти та конструкції дитячих меблів анатомо-фізіологічним особливостям дітей у них може сформуватися порушення постави. Щоб запобігти таким порушенням, слід підбирати меблі відповідно до зросту дитини та враховувати її анатомо-фізіологічні особливості.

Робота з комп’ютерною технікою та засобами мобільного зв’язку. Особливу увагу слід звернути на користування дітьми комп’ютерною технікою та засобами мобільного зв’язку. Вже в дошкільному віці діти надзвичайно багато часу проводять за комп’ютерами, планшетами, телефонами. Робота на близькій відстані з цими приладами протягом тривалого часу призводить до напруження зорового аналізатора. В подальшому воно може стати причиною порушень зору.