Що важливо знати про отруйні властивості кімнатних рослин?

Кімнатні рослини є не лише предметом інтер’єру та ефективним засобом очищення і зволоження повітря, а й важливим засобом спілкування дітей з природою. Однак не варто забувати, що деякі кімнатні рослини мають отруйні властивості. Тому основним під час утримання кімнатних рослин удома є правильність їх підбору та розташування.

Серед найбільш поширених кімнатних рослин є такі, які мають отруйні властивості: алоказія, амарилліс беладонна, антуріум шерцера, аспарагус, аукуба японська, афеландра відстовбурчена, бегонія вічноквітуча, броваллія прекрасна, гарденія августа, гіппеаструм, дипладенія, диффенбахія, каладіум, зантедескія, клівія кіноварна, кава аравійська, кротон, або кодіеум строкатий, лантана камара, мірт звичайний, монстера приваблива, нертера гренадська, олеандр індійський, паслін ложноперечний, пеларгонія, плюмерія, полисціас, сансевєрія трьохполоса, очиток, або седум, сціндапсус, традесканція бліда, традесканція РЕО, фікус, філодендрон, шеффлера, ехмея смугаста.

Перша долікарська допомога в разі отруєння
дитини кімнатними рослинами

У разі потрапляння соку чи бідь-якого органу кімнатної рослини, що має отруйні властивості, на шкіру або слизові оболонки дитини необхідно негайно надати першу долікарську допомогу. У разі значно виражених симптомів отруєння, чи отруєнні, за якого можливе виникнення порушення дихання та серцевої діяльності – необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.

  • Якщо уражена певна ділянка шкіри дитини, то слід ретельно вимити цю ділянку з милом під проточною водою.
  • Якщо сік потрапив в очі дитини, то їх потрібно промивати проточною водою впродовж 10-20 хв.
  • Якщо шматочок отруйної рослини або її сік потрапив у шлунок дитини, то необхідно напоїти дитину водою з активованим вугіллям.
  • Щоб запобігти всмоктуванню отруйних речових через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту та вивести отруту з організму, слід викликати у дитини блювання.
  • Аби видалити отруйні речовини з шлунково-кишкового тракту дитини повністю, потрібно викликати блювання декілька разів.
  • За симптомів сильного отруєння дитину слід обов’язково госпіталізувати.

Вітаємо зі святом Великодня!

З відчуттям глибокої радості і від щирого серця поздоровляємо вас з Воскресінням Христовим, з Пасхою Христовою, і нехай царюють у ваших серцях радість і душевний спокій! Нехай до Вашої оселі прийде здоров’я, любов, щастя, добробут, душа нехай світлішою стає, серце пламеніє любов’ю, а помисли стануть щирими та добрими. Всіх Вам земних благ!

великдень

 

Етіологія та симптоматика ГКІ

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це група гострих інфекційних захворювань, що характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією організму. Зокрема, до них належать: дизентерія, сальмонельоз, кишкова колі-інфекція, кишкова стафілококова інфекція. Сприятливість дитячого організму до ГКІ досить висока. У дітей дошкільного віку реєструють як спорадичні випадки ГКІ, так і епідемічні спалахи. За частотою спалахів ГКІ поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям.

Спільними для ГКІ є механізм зараження, симптоми захворювання, а також заходи профілактики.

Збудники ГКІ надзвичайно різноманітні:

  • Бактерії – сальмонели, шигели, патогенні серотипи кишкової та паракишкової палички, ентеропатогенні стафілококи, бацили ботулізму, холерні вібріони, стрептококи, протеї:
  • Віруси – рота-, рео-, адено-, ентеровіруси, кишкові корона-віруси, вірус гепатиту А тощо;
  • Найпростіші – амеба дизентерійна, лямблія тощо.

Чинники передачі збудників ГКІ такі:

  • Неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди;
  • Молочна продукція з терміном використання, що минув;
  • Нехтування правилами особистої гігієни та санітарними правилами й нормами;
  • Порушення технології приготування страв;
  • Зберігання харчових продуктів без дотримання належного температурного режиму.

Основні симптоми, що характеризують ГКІ:

  • Загальна інтоксикація;
  • Блювання;
  • Підвищення температури;
  • Рідкі випорожнення;
  • Біль у животі;
  • Млявість;
  • Головний біль.

Кишкові інфекції, як правило, розпочинаються гостро. Клінічні прояви можуть виникати в перші 6 годин після зараження. Під час втрати рідини та електролітів через блювання й пронос виникають ознаки зневоднення та порушення водно-електролітного балансу.

Щоб запобігти ГКІ у дітей слід привчити їх до миття рук, особливо після відвідування туалетної кімнати, ігор на майданчику та безпосередньо перед вживанням страв. Простіше запобігти ГКІ, ніж потім довго і складно їх лікувати.

«Формуємо понятійне мислення»

 Мислення – це процес пізнання людиною дійсності за допомогою розумових процесів. Різні ігри, конструювання, ліплення, малювання, читання, спілкування – все те, чим займається дитина до школи, розвиває в неї таки розумові якості, як узагальнення, порівняння, абстрагування, класифікація, встановлення причинно– наслідкових зв’язків.

У шість- сім років у малюка починає інтенсивніше формуватися словесно – логічного мислення, яке пов’язане з використанням і перетворенням понять.

Поняття – одна з форм мислення, в якій відображаються загальні істотні властивості предметів та явищ об’єктивної дійсності, загальні взаємозв’язки між ними у вигляді цілісної сукупності ознак.

Пограйте разом з дітьми:

  1. Гра «Визнач поняття»

Попросить дитину уявити собі людину, яка не знає значення жодного слова. Далі запропонуйте їй наступне: «Спробуй пояснити цій людині, що означають дані слова». Наприклад, дитині можна запропонувати таки ряди слів:

– велосипед, кнопка, книжка, плащ, друг, рухатися, об’єднувати, бити, тупий,

– літак, цвях, газета, парасолька, хутро, герой, качатися, кусати, гострий,

– автобус, скріпка, лист, капелюх, пух, ябеда, крутитися, додавати, штовхати.

Примітка:

Поступово привчайте дитину давати характеристику предмета за наступним планом:

– До якої групи предметів належить даний,

– Яку функцію (дію) виконує,

– Яку будову має.

Наприклад, велосипед – особистий транспорт, який возить 1-2 людей, має руль, раму, два колеса, педалі, дзвінок.

  1. Гра «Як це можна використати»

Запропонуйте дитині знайти якнайбільше варіантів використання якого – небудь предмета.

Наприклад, ви називаєте слово «олівець», а дитина придумує, як можна використати цей предмет. Називає , наприклад, такі варіанти: малювати, писати, використовувати як паличку, указку, балку при будівництві, градусник для ляльки, качалку для розкачування тіста, вудлище тощо.

  1. Гра «Буває – не буває»

Дорослий називає дитині будь-яку ситуацію, дитина мусить плескати в долоні, коли ситуація буває, а якщо – ні, то плескати в долоньки не потрібно.

Ситуації, які можна запропонувати дитині:

Тато пішов на роботу,

Поїзд летить по небу.

Кицька хоче їсти.

Людина в’є гніздо.

Зайчик пішов до школи.

Дні ігри сприяють формуванню у дитини понятійного мислення, розвивають кругозір, кмітливість.

«Сімейне виховання – запорука психічного здоров’я дитини»

Якщо ми, батьки, хочемо бачити своїх дітей здоровими, вихованими, то мусимо пам’ятати: виховання – це кропітка повсякдення праця, результат стосунків, які існують у сім’ї.

Психічний розвиток дитини, її ставлення як особистості, зумовлюється не тільки прекрасними пориваннями, мріями, словами батьків, а й загальним мікрокліматом сімейного життя, його моральними нормами, характером стосунків між членами родини, традиціями.

Сучасна соціальна психологія розглядає п’ять видів подружніх стосунків:

  1. Співробітництвотип стосунків, під час якого батьки проявляють один до одного повагу, взаєморозуміння. Основою даних стосунків є почуття любові. В таких сім’ях можна почути: «Я тебе прекрасно розумію, але …», «Як ти вважаєш?». Батьки на особистих прикладах привчають малюка з дитинства поважати батька, матір, дідуся й бабусю. Діти в таких сім’ях природно гармонійно розвиваються, живуть своїм, наповненим цікавими подіями, життям.
  2. Паритетні стосунки. Основою даних стосунків є взаємна повага, але відчувається деяка прохолодність. Діти у таких сім’ях часто отримують вказівки, за їхньою поведінкою здійснюється постійний контроль, і як результат: діти ростуть слухняними, дисциплінованими, але з почуттям особистої неповноцінності.
  3. Сімейне «змагання»під час такого типу стосунків між батьками спостерігається боротьба за домінування. Кожен намагається «перетягти» на свій бік дитину дарунками, солодощами. Кожен з родини постійно порівнює своє ставлення до дитини зі ставленням до неї інших: «Бачиш, я для тебе все роблю, а от батько…» Така позиція батьків погано впливає на психічний стан дитини. Деякі діти стають боязкими, піддаються будь –якому впливу, в інших розвивається лицемірство, підлабузництво, нещирість.
  4. Конкуренціяпрагнення влади над іншим, бажання домінувати в різних сферах діяльності. Це можуть бути ситуації типу: «У тебе завжди все не як у людей», «Я сказав – значить усе!». Дітям жити в таких сім’ях дуже важко, адже їх тут не сприймають як повноцінних членів родини. За таких умов вони привчаються підкоряться волі сильнішого, догоджати.
  5. Антагоністичні стосункице стосунки різкого протиріччя між батьками. Діти в таких сім’ях живуть в умовах постійної незгоди між батьками і мусять виконувати різні вимоги як з боку батько так і з боку матері. Все це формує у дитини такі негативні якості, як черствість, відчуженість, лицемірство, байдужість, зневага і навіть ненависть до своїх батьків.

Отже! Любі батьки! Якщо ви будете любити й поважати одне одного, розуміти й допомагати своїм близьким, то можете бути впевнені, що ви правильно виховуєте своїх дітей! Успіху вам у цьому!

До народних витоків і традицій

Сьогодні Україна переживає велике національне відродження. Народні знання про різні сфери життя – то невичерпна скарбниця мудрості наших предків. У різноманітних засобах народознавства закладено мудру народну філософію, моральні заповіді, поведінкові норми – бути працьовитими, чесними, допомагати слабшому, поважати старших, не нищити природу. Народні настанови, розраховані на вікові особливості дітей, мають велику впливову силу.

Важливим педагогічним завданням сучасності є виховання підростаючого покоління в народному дусі, на основі національних духовних і культурних традицій. Власне, справжнє виховання є глибоко національним за суттю, змістом і характером.

Сила народної педагогіки саме в тому, що корінням своїм вона сягає в традиційні родинні зв’язки, скеровує життя людини в єдиний з природою біологічний ритм. Педагогічна культура українського народу знайшла своє відображення у фольклорі, народних виховних традиціях, етнографічних матеріалах, святах і обрядах, досвіді родинного виховання, у трудовому і громадському житті і стала важливим виховним компонентом.

Рідна мова – найнеобхідніша умова реалізації національної системи виховання. Рідною мовою дитина мислить, прилучається до духовності свого народу, завдяки їй стає власне людиною.

Фольклор – це першовитоки оригінального світосприймання, самобутнього тлумачення явищ природи і людського життя. У думах, піснях і приказках, скоромовках та інших фольклорних перлинах у високопоетичній і глибоко ліричній формі відображено весь культурно-історичний, мистецький шлях народу. Прилучаючись до фольклорних джерел, діти сповнюються глибокою любов’ю до життя, повагою до праці, теплотою серця, творчими дерзаннями, прагненням утверджувати в житті добро, правду, красу.

Мистецтво. Проймає всі сфери життя, діяльності, побуту і дозвілля народу. Продовжуючи мистецькі традиції батьків і дідів, оволодіваючи народним і професійним мистецтвом у щоденній практичній діяльності, діти засвоюють народну духовність, зокрема її високу естетику.

Народний календар— це система історично обумовлених дат, подій, спостережень за навколишньою дійсністю, народних свят, інших урочистостей, які в певній послідовності відзначаються протягом року. Народний календар — це енциклопедія знань про життя людей, їх побут, спосіб життя, виховну мудрість, природні явища. Кожна дата, свято народного календаря рясніють традиціями і звичаями, які найтісніше пов’язані з природою рідної місцевості та людиною. Тут немає нічого надуманого і штучного, все відповідає традиційному способу життя народу. Ідейно-моральна наснаженість, зміст народного календаря мудро спрямовані на виховання в учнівської молоді почуття господаря рідної землі, працьовитості хазяїна, ініціативності і підприємливості, порядності, добродійності та багатьох інших чеснот.

Народні символи і національна символіка. Велике значення для пізнання дітьми традицій народу мають народні символи – домашні обереги.

Родинно-побутова культура. Спрямована насамперед на виховання в дітей шанобливого ставлення до батька і матері, бабусі й дідуся, інших родичів, що є типовими представниками народу, глибокого відчуття прив’язаності до отчого дому, свого народу.

Народні традиції, звичаї та обряди. Об’єднують минуле і майбутнє народу, старші й молодші покоління, інтегрують людей у високорозвинену сучасну націю. Це своєрідні устої розвитку народу, нації, що втілюють у собі кращі досягнення в ідейному, моральному, трудовому й естетичному житті.

ТУБЕРКУЛЬОЗ ВИЛІКОВНИЙ!

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, так звана паличка Коха. Вона надзвичайно стійка до впливу зовнішніх факторів (може зберігати життєдіяльність при температурі -200ºС та витримує нагрівання до +85ºС, при -20ºС зберігає життєдіяльність протягом 7 років!). Але ультрафіолетові промені вбивають паличку Коха через 2-3 хвилини.

Найчастіше зараження туберкульозом проходить повітряно-крапельним шляхом. Хворий з так званою “відкритою” формою туберкульозу при кашлі, чханні, розмові виділяє велику кількість мікобактерій, які в переповненому, погано провітрюваному приміщенні довго зберігають свою активність. Тому інфікування можливе в громадських місцях (магазини, кінотеатри, кафе..). Не всі інфіковані хворіють. Найчастіше хвороба розвивається у людини тоді, коли у неї знижений імунітет. Так, ризик інфікування туберкульозом вищий у тих людей, які зловживають алкоголем, наркотиками, не мають постійного місця проживання, а також люди з хронічними захворюваннями. На жаль, в Україні захворюваність на туберкульоз з початку 90— х років зросла майже вдвічі.

Але треба знати, що туберкульозом може захворіти кожен!

Спочатку туберкульоз протікає непомітно, але якщо у Вас:

  • погане самопочуття більше 2 — 3-х тижнів,
  • кашель і підвищена температура тіла,
  • втома і поганий апетит

Негайно звертайтеся до лікаря!

Обстеження триває недовго, безболісне та безпечне. Лікування туберкульозу це довготривалий процес і має проводитися під наглядом спеціаліста. Але якщо лікування розпочати на ранніх стадіях захворювання, воно менш тривале та ефективніше. Тому чим швидше Ви обстежитесь та розпочнете лікування, тим швидше одужаєте!

Зверніть увагу — лікування туберкульозу в Україні повністю безкоштовне!

Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких! І пам’ятайте, що найкраще лікування — це профілактика. Не нехтуйте щорічними профілактичними медоглядами. Приділіть собі трішки уваги і знайдіть час відвідати Вашого сімейного лікаря!

Граємо в рухливі ігри разом з дітьми

Сьогодні на зміну захоплюючим, колективним, рухливим іграм прийшли комп’ютерні аналоги. У дитини залишається все менше часу для рухливих ігор, прогулянок, спілкування з однолітками, так і батьками в цілому. Порушення такого балансу між грою та іншими видами дитячої діяльності, між різними видами ігор (рухливими і спокійними, індивідуальними та спільними) негативно позначається як на стані здоров’я, так і на рівні розвитку рухових здібностей дошкільнят.
Гра органічно властива дитячому віку, а при вмілому керівництві з боку дорослих (батьків) здатна творити чудеса. Ледачого вона може зробити працьовитим, невмілого-вмілим. Немов чарівна паличка, гра може змінити ставлення дитини до того, що здається їм деколи занадто звичайним, нудним, обридлим.
Гра для дітей – важливий засіб самовираження, проба своїх сил. Рухливі ігри – найкращі ліки для сучасних дітей від рухового голоду – гіподинамії.
Багато ігор існує з незапам’ятних часів і передаються з покоління в покоління. Час вносить зміни у сюжети деяких ігор, наповнюють їх новим змістом, що відображає сучасне життя. Мають простоту завдань, але спрямовані на розвиток основних видів рухів: ходьбу, біг, стрибки, лазіння, метання, кидання і ловлю, координацію.

Плутанина. Цікаво коли грають багато дітей. Один з них відвертається, а решта беруть один одного за ручки – ланцюжком і не відпускаючи рук починають заплутуватися. Можна проходити під руками сусідів, переступати через них. Коли все готово, ведучий повертається і намагається розплутати учасників, руки гравців при цьому не розмикаються. Потім обирається новий ведучий і гра триває.

Море хвилюється раз… Обирається ведучий. Він відвертається від інших і вимовляє віршик (поки він каже, всі гравці хаотично рухаються).

Море хвилюється раз,

Море хвилюється два,

Море хвилюється три,

Морська фігура на місці замри!

Гравці завмирають, зображуючи “морські” фігури. Ведучий підходить до будь-якого гравця, доторкається до нього рукою – гравець зображує, кого саме він показує. Завдання ведучого – відгадати, що це за фігура.

 

Їстівне-неїстівне. Обирається ведучий, інші учасники сідають на лавку. Ведучий по черзі кидає кожному гравцеві м’ячик і одночасно називає який-небудь предмет. Якщо предмет їстівний – м’ячик потрібно зловити, якщо ні – відбити. Хто помилився, стає на місце ведучого.

Велетні та гноми. Дорослий ведучий по черзі називає слова «велетні» і «гноми», постійно прискорюючи темп, а гравці повинні зображати відповідних героїв, стаючи навшпиньки або присідаючи. Якщо гравець помиляється, він вибуває з гри. Ведучий намагається заплутати учасників, для чого може називати слова з різною інтонацією («велетні» – грубо, а «гноми» – тоненьким голосом) і в певний момент говорити навпаки.

Пограємось у канатоходців. Для цієї гри Вам знадобиться досить товста мотузка. Розкладіть її на підлозі так, щоб вийшло побільше перехресть, петель і вигинів. Нехай діти ходять уздовж мотузки босоніж, обережно, намагаючись на неї не наступити, Для доросліших учасників завдання можна ускладнити, запропонувавши перестрибувати через канат на одній нозі, йти із зав’язаними очима або рухатися якомога швидше.