Увага – один з найважливіших процесів пізнавальної діяльності. Здатність до зосередження (те, що ми називаємо увагою) властива всім людям, включаючи немовлят.

Велике значення для розвитку цілеспрямованої уваги в дошкільному віці має навчальна гра, тому що вона має в собі завдання, правила, дії і вимагає від дитини зосередженості. У процесі гри малюк вчиться цілеспрямовано утримувати свою увагу.

Пограйте з дітьми!

 Гра «Чарівне слово»

Чарівними вважаються слова, що позначають, наприклад, птахів, домашніх тварин, або інші групи слів.

Дорослий вимовляє поспіль будь-які слова. Якщо дитина чує «чарівне» слово, вона повинна подати сигнал: плеснути в долоні, або підняти руку.

Гра «Відчини – зачини»

Гра дуже корисна для розвитку вміння цілеспрямовано утримувати увагу. Зазвичай гра подобається малюкам.

Хід гри:

Сядьте з дитиною один проти одного. На початку гри у обох руки стиснуті в кулаках. Дорослий (роль ведучого на початку беруть на себе дорослі) дає команди: яку руку розтискати і знову стискати в кулак, і одночасно показує, що потрібно робити. Але через деякий час він перестає показувати, продовжуючи давати тільки словесну інструкцію.

Наприклад: «Ліву руку відкрити, праву відкрити, ліву закрити, праву закрити, обидві руки відкрити. Ліву руку закрити, праву закрити, ліву відкрити, праву відкрити, обидві закрити, праву відкрити, ліву відкрити і т. д.».

В ході гри темп подачі команд можна збільшувати.

Гра «Заборонений рух»

Дитина повторює за дорослим рухові вправи, крім одного руху, який є в грі забороненим. Наприклад, це може бути стрибок, або плеск в долоні.

Наявність у дитини розвиненої довільної уваги підвищує її продуктивність в діяльності, допомагає малюкові уникнути великої кількості помилок під час виконання  роботи.

Бажаємо успіхів!

Спілкування з природою викликає у дітей емоційний відгук, так як вона своєю яскравістю різноманіттям, динамічністю впливає на всі почуття дитини.

К. Д. Ушинський називав природу «великою вихователькою»: пробудити в дітях живе почуття природи – значить порушити одне з найбільш добродійних, які виховують душу впливів ».
Добре, коли дитина сама сприймає явища природи, а не знайомиться з результатами чиїх-то спостережень. Під час спостереження діти вчаться встановлювати зв’язки між живою і неживою природою, зв’язки живого організму із середовищем проживання, пристосованість до нього. Під час спостереження активізуються такі розумові операції, як аналіз, синтез, зіставлення.

Створіть домашню лабораторію.

Чарівна стеблина
Змішайте з водою сині чорнила, або харчовий барвник і вилийте в невелику ємність. Візьміть стеблину селери і опустіть її в банку. У міру того як вбирається вода, частини стеблини поступово фарбуються.
Розріжте її впоперек, щоб показати дитині, як це відбувається.

Спостерігаємо, як рухаються маленькі тварини.
Пересування різних живих істот зазвичай ми спостерігаємо зверху. А якщо помістити різних маленьких тварин на скло, щоб дитина змогла поспостерігати, як вони рухаються? Покладіть прозору поверхню на підпори так, щоб дитина могла спостерігати за подіями знизу.
В якості об’єкта для спостереження ви можете взяти: гусениць, жуків, равликів, земляних черв’яків, слимаків, стоніжок. Нехай дитина спробує узагальнити свої висновки про те, що вона спостерігає: хто як пересувається? Хто швидкий, а хто – повільний?

Спостерігаємо за роботою дощового черв’яка.
Запропонуйте дитині в скляну банку насипати на дно спочатку землю, потім шар піску, потім торфу, а зверху покладіть шар листя. Після чого помістіть дощового черв’яка на листя. Банку оберніть папером, щоб затемнити її.
Через декілька днів разом з малюком зніміть папір, і ви побачите, що шари ґрунту перемішалися. Обговоріть, чому це відбулося?

Таким чином, отримуючи емоційні враження про природу, дитина накопичує уявлення про різні форми життя, у неї формуються першооснови екологічної культури особистості, що допоможе малюкам надалі любити, цінувати і берегти навколишню природу все своє життя, передавати свої знання та вміння наступним поколінням.