Category Archives: профілактично-оздоровча робота

Лікувальні рухливі ігри для оздоровлення та профілактики захворювань дихальної системи

Лікувальні рухливі ігри, слід ретельно добирати для дітей кожного вікового періоду. Вони проводяться протягом 3 – 4 місяців по 2 – 3 рази на день, і лише за цієї умови мають оздоровчий ефект у профілактиці захворювань дихальної, серцево-судинної системи та в період перенесених інфекційних захворювань.

Лікувальні рухливі ігри можна проводити як у груповому приміщенні, так і на свіжому повітрі з метою загартування організму дітей та зміцнення їхнього імунітету.

Приклади лікувальних рухливих ігор для оздоровлення та профілактики захворювань дихальної системи:

  • «Надуємо кульку» (формування глибокого дихання; відновлення носового дихання);
  • «Дударики – дударі» (тренування навички правильного носового дихання: глибокий вдих носом – різкий видих ротом);
  • «Здуваємо сніжинку» (тренування навички правильного носового дихання: глибокий вдих носом – сильний подовжений видих ротом);
  • «Косарики – косарі» (формування правильного ритмічного дихання: переведення рук махом убік вправо – вдих, вліво – видих);
  • «Поїзд» (покращення функції дихання: повільне дихання під час ходьби – прискорене дихання під час бігу).

Рекомендації з організації оздоровчо-профілактичних заходів удома

Профілактика застудних захворювань та оздоровлення надзвичайно важливі для здоров’я та гармонійного розвитку дітей. Однак здійснювати їх слід не лише в дошкільному навчальному закладі, а й удома. Індивідуальні рекомендації складають для дитини з урахуванням порад лікаря-педіатра.

  • Відкоригуйте розпорядок дня у вихідні дні відповідно до розпорядку дня дошкільного навчального закладу.
  • Збільште в раціоні дитини кількість свіжих фруктів та соків.
  • Провітрюйте кімнату дитини перед сном або залишайте вікно привідкритим на ніч для доступу свіжого повітря до кімнати.
  • Привчіть дитину хоча б один раз на день полоскати горло 1%-вим йодно-сольовим розчином або відваром ромашки.
  • Влаштовуйте щодня зранку та увечері прогулянки тривалістю 2-5 год.
  • Загартовуйте організм дитини: здійснюйте обтирання вологою рукавичкою, обливання рук та ніг. Нехай дитина ходить босоніж «вологою доріжкою», змоченою 5%-вим йодно-сольовим розчином.
  • Пам’ятайте, що одяг дитини має відповідати сезону. За підвищення температури на вулиці поступово відкривайте різні зони тіла (ноги, руки) для її повітря.
  • Давайте дитині полівітамінні комплекси за призначенням лікаря. Вони мають містити вітаміни А, D, групи В, та особливо вітамін С.
  • Робіть дитині масаж грудної клітки самостійно або запишіть до спеціаліста.
  • Систематично виконуйте з дитиною дихальні вправи з досвіду роботи дошкільного навчального закладу.
  • Доліковуйте залишкові явища будь-яких захворювань.

Що важливо знати про отруйні властивості кімнатних рослин?

Кімнатні рослини є не лише предметом інтер’єру та ефективним засобом очищення і зволоження повітря, а й важливим засобом спілкування дітей з природою. Однак не варто забувати, що деякі кімнатні рослини мають отруйні властивості. Тому основним під час утримання кімнатних рослин удома є правильність їх підбору та розташування.

Серед найбільш поширених кімнатних рослин є такі, які мають отруйні властивості: алоказія, амарилліс беладонна, антуріум шерцера, аспарагус, аукуба японська, афеландра відстовбурчена, бегонія вічноквітуча, броваллія прекрасна, гарденія августа, гіппеаструм, дипладенія, диффенбахія, каладіум, зантедескія, клівія кіноварна, кава аравійська, кротон, або кодіеум строкатий, лантана камара, мірт звичайний, монстера приваблива, нертера гренадська, олеандр індійський, паслін ложноперечний, пеларгонія, плюмерія, полисціас, сансевєрія трьохполоса, очиток, або седум, сціндапсус, традесканція бліда, традесканція РЕО, фікус, філодендрон, шеффлера, ехмея смугаста.

Перша долікарська допомога в разі отруєння
дитини кімнатними рослинами

У разі потрапляння соку чи бідь-якого органу кімнатної рослини, що має отруйні властивості, на шкіру або слизові оболонки дитини необхідно негайно надати першу долікарську допомогу. У разі значно виражених симптомів отруєння, чи отруєнні, за якого можливе виникнення порушення дихання та серцевої діяльності – необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.

  • Якщо уражена певна ділянка шкіри дитини, то слід ретельно вимити цю ділянку з милом під проточною водою.
  • Якщо сік потрапив в очі дитини, то їх потрібно промивати проточною водою впродовж 10-20 хв.
  • Якщо шматочок отруйної рослини або її сік потрапив у шлунок дитини, то необхідно напоїти дитину водою з активованим вугіллям.
  • Щоб запобігти всмоктуванню отруйних речових через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту та вивести отруту з організму, слід викликати у дитини блювання.
  • Аби видалити отруйні речовини з шлунково-кишкового тракту дитини повністю, потрібно викликати блювання декілька разів.
  • За симптомів сильного отруєння дитину слід обов’язково госпіталізувати.

Етіологія та симптоматика ГКІ

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це група гострих інфекційних захворювань, що характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією організму. Зокрема, до них належать: дизентерія, сальмонельоз, кишкова колі-інфекція, кишкова стафілококова інфекція. Сприятливість дитячого організму до ГКІ досить висока. У дітей дошкільного віку реєструють як спорадичні випадки ГКІ, так і епідемічні спалахи. За частотою спалахів ГКІ поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям.

Спільними для ГКІ є механізм зараження, симптоми захворювання, а також заходи профілактики.

Збудники ГКІ надзвичайно різноманітні:

  • Бактерії – сальмонели, шигели, патогенні серотипи кишкової та паракишкової палички, ентеропатогенні стафілококи, бацили ботулізму, холерні вібріони, стрептококи, протеї:
  • Віруси – рота-, рео-, адено-, ентеровіруси, кишкові корона-віруси, вірус гепатиту А тощо;
  • Найпростіші – амеба дизентерійна, лямблія тощо.

Чинники передачі збудників ГКІ такі:

  • Неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди;
  • Молочна продукція з терміном використання, що минув;
  • Нехтування правилами особистої гігієни та санітарними правилами й нормами;
  • Порушення технології приготування страв;
  • Зберігання харчових продуктів без дотримання належного температурного режиму.

Основні симптоми, що характеризують ГКІ:

  • Загальна інтоксикація;
  • Блювання;
  • Підвищення температури;
  • Рідкі випорожнення;
  • Біль у животі;
  • Млявість;
  • Головний біль.

Кишкові інфекції, як правило, розпочинаються гостро. Клінічні прояви можуть виникати в перші 6 годин після зараження. Під час втрати рідини та електролітів через блювання й пронос виникають ознаки зневоднення та порушення водно-електролітного балансу.

Щоб запобігти ГКІ у дітей слід привчити їх до миття рук, особливо після відвідування туалетної кімнати, ігор на майданчику та безпосередньо перед вживанням страв. Простіше запобігти ГКІ, ніж потім довго і складно їх лікувати.

ТУБЕРКУЛЬОЗ ВИЛІКОВНИЙ!

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу, так звана паличка Коха. Вона надзвичайно стійка до впливу зовнішніх факторів (може зберігати життєдіяльність при температурі -200ºС та витримує нагрівання до +85ºС, при -20ºС зберігає життєдіяльність протягом 7 років!). Але ультрафіолетові промені вбивають паличку Коха через 2-3 хвилини.

Найчастіше зараження туберкульозом проходить повітряно-крапельним шляхом. Хворий з так званою “відкритою” формою туберкульозу при кашлі, чханні, розмові виділяє велику кількість мікобактерій, які в переповненому, погано провітрюваному приміщенні довго зберігають свою активність. Тому інфікування можливе в громадських місцях (магазини, кінотеатри, кафе..). Не всі інфіковані хворіють. Найчастіше хвороба розвивається у людини тоді, коли у неї знижений імунітет. Так, ризик інфікування туберкульозом вищий у тих людей, які зловживають алкоголем, наркотиками, не мають постійного місця проживання, а також люди з хронічними захворюваннями. На жаль, в Україні захворюваність на туберкульоз з початку 90— х років зросла майже вдвічі.

Але треба знати, що туберкульозом може захворіти кожен!

Спочатку туберкульоз протікає непомітно, але якщо у Вас:

  • погане самопочуття більше 2 — 3-х тижнів,
  • кашель і підвищена температура тіла,
  • втома і поганий апетит

Негайно звертайтеся до лікаря!

Обстеження триває недовго, безболісне та безпечне. Лікування туберкульозу це довготривалий процес і має проводитися під наглядом спеціаліста. Але якщо лікування розпочати на ранніх стадіях захворювання, воно менш тривале та ефективніше. Тому чим швидше Ви обстежитесь та розпочнете лікування, тим швидше одужаєте!

Зверніть увагу — лікування туберкульозу в Україні повністю безкоштовне!

Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких! І пам’ятайте, що найкраще лікування — це профілактика. Не нехтуйте щорічними профілактичними медоглядами. Приділіть собі трішки уваги і знайдіть час відвідати Вашого сімейного лікаря!

Чи несуть батьки відповідальність за ненадання інформації про здоров’я дитини?

Під час прийняття дітей до дошкільного на вчального закладу батьки або особи, які їх замі нюють, мають надати певні документи, зокре ма й медичну довідку про стан здоров’я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відві дувати дошкільний навчальний заклад.

Статтею 18 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

У статті 150 Сімейного кодексу України (СК) зокрема зазначено, що батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно із частинами 2 та 4 статті 155 СК батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтере сам дитини, а ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про дошкільну освіту» сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти в дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їхнього життя, здоров’я, людської гідності.

Так, відповідно до законодавства України за невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо дітей, батьки можуть бути притягнуті до різних видів юридичної відповідальності.

Отже, наданнянеповної, недостовірної інформації про стан здоров’ядитини її законнимипредставниками, може бути розцінено як невиконання ними своїх батьківських обов’язків. Батьків або осіб, які їх замінюють, може бути притягнуто до адміністративної, сімейно­правової або кримінальної відповідальності.

Коли дитині потрібна консультація психотерапевта

За консультацією до психотерапевта слід звертатися, якщо дитина:

  • має очевидні затримки в розвитку — мовленнєвому, моторному, інтелектуальному;
  • надмірно агресивна, «некерована», її поведінка не піддається корекції методами психолого-педагогічного впливу;
  • становить небезпеку для інших дітей і/або самої себе;
  • замикається, стає нетовариською, у неї різко знижується темп розвитку, погіршується пам’ять, з’являється рухова загальмованість, на обличчі — страждання, часто плаче без очевидних причин, з’являється страх смерті тощо;
  • приголомшена, мовчазна, неохоче бере участь в активних іграх, діалогах, не дивиться в очі під час розмови з однолітками, вихователями тощо.

Психотерапевт допоможе кваліфіковано встановити і діагностувати синдром чи розлад психіки або підтвердити факт психічного здоров’я дитини.

Лікар не лише допоможе дитині позбутися певних проблем, а й навчить батьків правильно допомагати їй знаходити вихід із різ­них ситуацій, наприклад, справлятися зі страхами, агресією тощо.

Елементи коригувальних вправ для профілактики плоскостопості та постави

На стан здоров’я сучасної дитини впливає багато соціальних та екологічних чинників, які часто призводять до плоскостопості та порушення постави. У дітей пришвидшується втомлюваність, погіршується самопочуття. І не дивно, адже правильна постава — запорука здоров’я. Як же запобігти порушенням постави у дітей?

Нині, на жаль, батьки рідко звертають увагу на поставу свого малюка під час його малювання чи майстрування за столом. Хребет дугою, одне плече вище другого, лопатки стирчать, голова набік — дитині так зручно. Тож таке положення дуже швидко стає звичним і через деякий час у багатьох випадках у дітей дуже рано розвивається сколіоз.

Показники правильної постави: вигини хребта виражені помірно, лопатки розташовані симетрично, плечі перебувають на одному рівні, живіт підтягнутий, ноги прямі, м’язи добре розвинені, хода легка.

Серед вправ, спрямованих проти сколіозу є окремі вправи: в положенні стоячи, лежачи на спині і животі, а також в положенні стоячи на колінах і руках.

Обов’язковою умовою виконання вправ є їх щоденний ритм, який повинен стати новою і доброю звичкою.

При виконанні вправ необхідно дотримуватися певних правил:

  • Не рекомендується робити вправи на витягування хребта і робити обертові рухи;
  • Хребет витягати можна лише пасивно, маючи опору під собою, не можна висіти;
  • Найкраще вправи починати з мінімальним навантаженням на хребет, поступово переходячи на більш складні і тривалі вправи;
  • При появі болю в спині під час занять необхідно зупинити виконання вправ і проконсультуватися з фахівцем;
  • Вправи для ніг рекомендується чергувати з вправами для плечового пояса.

Кожна з необхідних вправ виконується по 10-15 разів, але при появі болю можна почати і з меншої кількості.

Вправи в положенні стоячи:

  1. Виконуємо ходьбу на місці, намагаючись тримати рівно поставу.
  2. Піднімаємося на носочках і тягнемо руки якомога вище, потім плавно опускаємо.
  3. Тягнемо руки нагору, але при цьому ступні ніг залишаються на підлозі, так само повільно опускаємо руки.

Вправи в положенні лежачи на спині:

  1. У положенні лежачи на спині, тягнемо правий лікоть до лівого коліна, потім міняємо позиції.
  2. Підтягуємо кожне коліно до грудей по черзі, фіксуємо його, рахуємо до 5, повільно опускаємо.
  3. Зафіксувавши руки на підлозі, піднімаємо обидві ноги і повільно намагаємося нахилити їх в ліву, а потім в праву сторони.
  4. Повільно піднімаємо ноги, зігнуті в колінах, до живота і робимо один плеск руками за колінами.
  5. Притискаємо плечовий пояс щільно до підлоги, одночасно тягнемо ноги і спину, рахуємо до 30.

Вправи в положенні лежачи на животі:

  1. Витягуємо руки перед собою, потім піднімаємо ноги від підлоги, одночасно при цьому тягнемо м’язи спини, фіксуючи в такому положенні на декілька секунд.
  2. Можна погойдатися взад-вперед. Руки з’єднуємо в замок за головою, потім намагаємося повільно підняти голову вгору і прогнутися в такому положенні, фіксуємо на кілька секунд.
  3. Спираємося попереду себе на долоні рук і піднімаємо по черзі кожну ногу якомога вище від підлоги.

Вправи в положенні стоячи на колінах і руках:

  1. Випрямляємо праву руку і тягнемо її вперед, при цьому ліву ногу піднімаємо і фіксуємо в такому положенні тіло на кілька секунд.
  2. Прогинаємо м’язи спини, при цьому намагаємося підняти голову якомога вище, фіксуємо в прогнутому стані спину на кілька секунд.
  3. Піднімаємо спину, при цьому намагаємося дотягнутися правим коліном до голови, потім повільно міняємо ногу і повторюємо рух.

Вправи для кожного пацієнта підбираються на основі базових, але коригуються з урахуванням віку пацієнта, локалізації сколіозу (грудний або поперековий відділ), стадії сколіозу. Особливу увагу приділяти необхідно хворим з S-подібним викривленням хребта, які потребують вправ і для грудного, і для поперекового відділу.

При лікуванні плоскостопості велике поліпшення досягається при виконанні вправ, які припускають контакт з маленькими предметами (захоплення їх пальцями ніг, перекладання), також з метою досягнення доброго результату потрібно робити вправи по перекатуванню палиці, стискання якогось гумового предмета і т.д., корисна і їзда на велосипеді, педалі якого виконані у вигляді конусоподібного валика. Крім цього, потрібно, щоб комплекс вправ ЛФК включав в себе ходіння по канату або колоді, ходьбу босоніж по гальці або піску. Після досягнення бажаного результату, потрібно його закріпити. Для цього використовується ходьба. Ходити необхідно по черзі на п’ятах, на носках, на зовнішньому краї стопи.

Щоб лікувальна фізкультура дала відчутні результати, займатися потрібно регулярно і потрібно вранці, оскільки зараз м’язи ще не встигли втомитися. Але не потрібно чекати швидкого результату, на лікування може знадобитися кілька місяців, а, можливо, і декілька років.

Особливості проведення ін’єкцій

Часом може виникнути потреба оперативно ввести лікарські засоби, тобто зробити ін’єкцію. Тож розглянемо їх особливості.

 Існує чимало способів введення лікарських засобів в організм людини. Однак ін’єкція лишається одним з найдієвіших, якщо лікарський засіб слід ввести дуже оперативно. Найчастіше впорскування виконують за допомогою голки з порожниною всередині та шприца, порушуючи при цьому цілісність шкірних і слизових покривів. Розглянемо особливості проведення деяких з видів ін’єкцій, а саме: внутрішньом’язових; підшкірних; внутрішньошкірних.

 Знезаражування місця ін’єкції. У місці ін’єкції шкіру двічі протирають стерильною ватною кулькою, зволоженою 70%-вим розчином етилового спирту: спочатку оброблюють ділянку розміром 10×10 см, потім другою ватною кулькою — 5×5 см. Кульку затискають між безіменним пальцем та мізинцем лівої руки

 Метод внутрішньом’язових ін’єкцій застосовують у випадках, коли необхідно отримати швидший ефект, ніж під час підшкірної ін’єкції. Адже м’язи ліпше, ніж підшкірна основа, постачаються кров’ю та лімфою. Внутрішньом’язові ін’єкції дають змогу ввести більшу, ніж за внутрішньошкірного введення, кількість препарату — до 10 мл.

 Підшкірні ін’єкції набули широкого застосування, адже їх легко проводити. Існує значна кількість лікарських засобів, які в розчиненому вигляді швидко й добре всмоктуються в підшкірній основі та підшкірній жировій клітковині. Підшкірні ін’єкції забезпечують відносно швидке всмоктування препаратів у кров. Лікарський засіб повністю всмоктується за 15-20 хв.

У разі проведення внутрішньошкірних ін’єкцій лікарський засіб уводять у товщу шкіри, не доходячи до підшкірної основи. Такі ін’єкції проводять під час виконання проб: алергічних; імунологічних — на туберкульоз, бруцельоз, ехінококоз; на чутливість до антибіотиків; на приховані набряки або гідрофільність тканин; для місцевого знеболювання та вакцинації.

Правила безпеки під час використання новорічних гірлянд

У період зимових свят досить часто причинами виникнення пожеж чи отримання опіків є неякісні світлотехнічні вироби, зокрема гірлянди.

Перш ніж купувати гірлянду, пересвідчитеся в її якості, врахувавши, що найчастіше нещасні випадки трапляються через неякісні комплектуючі світлотехнічних виробів:

  • нестандартні штепсельні вилки, конструкція яких призводить до про­блем під час підключення гірлянди до мережі електропостачання і навіть до ураження електричним струмом;
  • дуже тонкі дроти, не захищені від можливих пошкоджень — висмикуван­ня, скручування;
  • проблискові пристрої з отворами, не захищені від потрапляння всереди­ну фольги та інших металевих прикрас, що може призвести до ураження електричним струмом;
  • неякісні легкозаймисті пластичні матеріали, що можуть спричинити по­жежу.

Зверніть увагу на наявність маркування та інструкції з використання гірлянди.

Утримайтеся від придбання гірлянд у разі відсутності маркування та інструкції з використання.

Перевірте на маркуванні наявність інформації про:

  • виробника, постачальника, торгову марку, торговий знак;
  • модель або тип виробу;
  • нормовану напругу;
  • потужність;
  • сферу використання — для внутрішнього та/або зовнішнього викорис­тання;
  • знак відповідності вимогам технічного регламенту.

Уважно прочитайте інформацію в інструкції щодо заміни світлотехнічних елемен­тів гірлянди, чи можлива вона, чи дозволено її проводити.

Не намагайтеся самотужки розбирати чи ремонтувати гірлянду.

Виходячи з приміщення, вимикайте гірлянду з електромережі.

Не допускайте надмірних механічних впливів на гірлянду.

Не піддавайте впливу зовнішніх кліматичних чинників гірлянди, призначені для внутрішнього використання.

Суворо дотримуйтеся правил безпеки під час використання гірлянд і не дозволяйте користуватися ними дітям.