Фізичний розвиток і загартування. У разі формування у дитини неправильної статури формується неправильний прикус. Через це можуть виникнути різні захворювання зубів та ясен. Тож варто приділяти фізичному розвитку та загартуванню дитини багато уваги.

Активне жування. Однією із причин виникнення карієсу є те, що жувальний апарат сучасної людини має недостатнє навантаження. Тож у раціоні дитини обов’язково слід включати поварене м’ясо, овочі й фрукти, бажано сирі та тверді, час від часу учорашній хліб, зокрема його скоринки. Через певний час після споживання їжі корисно дитині з’їсти морквину, яблуко чи грушу. Це забезпечить самоочищення зубів від залишків їжі.

Раціональне харчування. Не менше двох – трьох разів на тиждень дитина має їсти м’ясо, рибу, особливо морську, щоденно – різні овочі, фрукти та молочні продукти. Споживання дитиною солодких і борошняних страв варто обмежити.

Обмеження у споживанні кондитерських виробів. Якщо ви дозволили дитині з’їсти шоколадну цукерку, льодяник або жувальну цукерку, які довго не розчиняються і створюють для зубів шкідливе солодке середовище, то після споживання цукерки або тістечка потрібно, аби дитина ретельно прополоскала рот.

Споліскування ротової порожнини. Варто привчати дитину споліскувати ротову порожнину одразу після вживання їжі, щоб запобігти розкладанню продуктів харчування у ротовій порожнині. Для цього слід використовувати лужну мінеральну воду або розчин харчової соди. Полоскати рот треба енергійно впродовж 2 хв.

Ретельне чищення зубів. Починати чистити зуби дітям потрібно одразу після появи перших зубів. А чистити їх самостійно варто привчати дітей з 2-3-річного віку. Після сніданку й перед сном зуби слід чистити зубною пастою, а після обіду – лише щіткою, споліскуючи ротову порожнину водою. Тривалість кожної процедури чищення зубів – 1-3 хв. Ротову порожнину після чищення зубів слід ретельно прополоскати водою.

Застосування зубних паст. Зубні пасти використовують для підсилення дії зубної щітки. Ліпше використовувати профілактичні зубні пасти для дітей, до складу яких входить кальцій.

Бережливе ставлення до зубів. Емаль зубів не витримує різкої зміни температури та ударів. А її ушкоджена поверхня легко стає місцем, звідки поглиблюється руйнування зуба. Тому потрібно уникати температурних перепадів. Так, слід стежити за тим, аби дитина не вживала одразу після гарячої їжі чи напоїв холодні, і навпаки. Необхідно пояснювати дитині шкідливість кусання зубами твердих предметів з металу чи пластмаси, адже емаль зубів при цьому може відколотися.

Профілактика застудних захворювань та оздоровлення надзвичайно важливі для здоров’я та гармонійного розвитку дітей. Однак здійснювати їх слід не лише в дошкільному навчальному закладі, а й удома. Індивідуальні рекомендації складають для дитини з урахуванням порад лікаря-педіатра.

• Відкоригуйте розпорядок дня у вихідні дні відповідно до розпорядку дня дошкільного навчального закладу.
• Збільште в раціоні дитини кількість свіжих фруктів та соків.
• Провітрюйте кімнату дитини перед сном або залишайте вікно привідкритим на ніч для доступу свіжого повітря до кімнати.
• Привчіть дитину хоча б один раз на день полоскати горло 1%-вим йодно-сольовим розчином або відваром ромашки.
• Влаштовуйте щодня зранку та увечері прогулянки тривалістю 2-5 год.
• Загартовуйте організм дитини: здійснюйте обтирання вологою рукавичкою, обливання рук та ніг. Нехай дитина ходить босоніж «вологою доріжкою», змоченою 5%-вим йодно-сольовим розчином.
• Пам’ятайте, що одяг дитини має відповідати сезону. За підвищення температури на вулиці поступово відкривайте різні зони тіла (ноги, руки) для її повітря.
• Давайте дитині полівітамінні комплекси за призначенням лікаря. Вони мають містити вітаміни А, D, групи В, та особливо вітамін С.
• Робіть дитині масаж грудної клітки самостійно або запишіть до спеціаліста.
• Систематично виконуйте з дитиною дихальні вправи з досвіду роботи дошкільного навчального закладу.
• Доліковуйте залишкові явища будь-яких захворювань.

Кімнатні рослини є не лише предметом інтер’єру та ефективним засобом очищення і зволоження повітря, а й важливим засобом спілкування дітей з природою. Однак не варто забувати, що деякі кімнатні рослини мають отруйні властивості. Тому основним під час утримання кімнатних рослин удома є правильність їх підбору та розташування.

Серед найбільш поширених кімнатних рослин є такі, які мають отруйні властивості: алоказія, амарилліс беладонна, антуріум шерцера, аспарагус, аукуба японська, афеландра відстовбурчена, бегонія вічноквітуча, броваллія прекрасна, гарденія августа, гіппеаструм, дипладенія, диффенбахія, каладіум, зантедескія, клівія кіноварна, кава аравійська, кротон, або кодіеум строкатий, лантана камара, мірт звичайний, монстера приваблива, нертера гренадська, олеандр індійський, паслін ложноперечний, пеларгонія, плюмерія, полисціас, сансевєрія трьохполоса, очиток, або седум, сціндапсус, традесканція бліда, традесканція РЕО, фікус, філодендрон, шеффлера, ехмея смугаста.

Перша долікарська допомога в разі отруєння

дитини кімнатними рослинами

У разі потрапляння соку чи бідь-якого органу кімнатної рослини, що має отруйні властивості, на шкіру або слизові оболонки дитини необхідно негайно надати першу долікарську допомогу. У разі значно виражених симптомів отруєння, чи отруєнні, за якого можливе виникнення порушення дихання та серцевої діяльності – необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.

• Якщо уражена певна ділянка шкіри дитини, то слід ретельно вимити цю ділянку з милом під проточною водою.
• Якщо сік потрапив в очі дитини, то їх потрібно промивати проточною водою впродовж 10-20 хв.
• Якщо шматочок отруйної рослини або її сік потрапив у шлунок дитини, то необхідно напоїти дитину водою з активованим вугіллям.
• Щоб запобігти всмоктуванню отруйних речових через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту та вивести отруту з організму, слід викликати у дитини блювання.
• Аби видалити отруйні речовини з шлунково-кишкового тракту дитини повністю, потрібно викликати блювання декілька разів.
• За симптомів сильного отруєння дитину слід обов’язково госпіталізувати.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це група гострих інфекційних захворювань, що характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією організму. Зокрема, до них належать: дизентерія, сальмонельоз, кишкова колі-інфекція, кишкова стафілококова інфекція. Сприятливість дитячого організму до ГКІ досить висока. У дітей дошкільного віку реєструють як спорадичні випадки ГКІ, так і епідемічні спалахи. За частотою спалахів ГКІ поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям.

Спільними для ГКІ є механізм зараження, симптоми захворювання, а також заходи профілактики.

Збудники ГКІ надзвичайно різноманітні:

• Бактерії – сальмонели, шигели, патогенні серотипи кишкової та паракишкової палички, ентеропатогенні стафілококи, бацили ботулізму, холерні вібріони, стрептококи, протеї:
• Віруси – рота-, рео-, адено-, ентеровіруси, кишкові корона-віруси, вірус гепатиту А тощо;
• Найпростіші – амеба дизентерійна, лямблія тощо.

Чинники передачі збудників ГКІ такі:

• Неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди;
• Молочна продукція з терміном використання, що минув;
• Нехтування правилами особистої гігієни та санітарними правилами й нормами;
• Порушення технології приготування страв;
• Зберігання харчових продуктів без дотримання належного температурного режиму.

Основні симптоми, що характеризують ГКІ:

• Загальна інтоксикація;
• Блювання;
• Підвищення температури;
• Рідкі випорожнення;
• Біль у животі;
• Млявість;
• Головний біль.

Кишкові інфекції, як правило, розпочинаються гостро. Клінічні прояви можуть виникати в перші 6 годин після зараження. Під час втрати рідини та електролітів через блювання й пронос виникають ознаки зневоднення та порушення водно-електролітного балансу.

Щоб запобігти ГКІ у дітей слід привчити їх до миття рук, особливо після відвідування туалетної кімнати, ігор на майданчику та безпосередньо перед вживанням страв. Простіше запобігти ГКІ, ніж потім довго і складно їх лікувати.