«Криза 3-х років: основна стратегія поведінки дорослих»
3-4 роки – період протиставлення, коли дитина починає відчувати потребу стверджувати і завойовувати свою самостійність, що приводить її до багатьох конфліктів: дитина протиставляє себе іншим, самостверджує себе і при цьому мимоволі ображає оточуючих людей, батьків, проявляє неслухняність, негативізм.
Ця криза – необхідний у розвитку дитини. З цього моменту, як зазначає французький психолог Анрі Валлон, дитина починає усвідомлювати своє внутрішнє життя.
Завдання дорослих в цей період – зберегти і забезпечити позитивне ставлення дитини до самої себе.
Стратегія поведінки дорослих, яка сприяє розвитку,
виховує у дитини впевненість в собі:
1. Частіше давати дитині право самій вибирати, що і як вона буде робити. Наприклад: «Ти з правої або лівої ноги будеш одягати колготки?».
І дитина серйозно приймає власні рішення.
2. Потрібно допомогти дитині впоратися з самою собою.
Для цього, виховуйте в собі емпатію – осягнення емоційного стану дитини, проникнення в її почуття і переживання. Поважайте запити дитини, намагайтеся встати на її точку зору, відчути її стан, виразіть словами її стан, уважно слухайте її питання і відповідайте так, щоб дитина відчувала вашу зацікавленість її справами.
Стратегія поведінки дорослих, яка уповільнює розвиток,
не виховує впевненість у собі:
- Якщо дитина з чимось не справляється, не давати негативної оцінки особистості: «недотепа», «роззява». Це боляче ранить самолюбство дитини.
2. Постійні закиди пригнічують ініціативу дитини, виховують невпевненість в собі, гасять допитливість.
3. Не порівнювати невдачі дитини з успіхами інших дітей. Наприклад, не можна казати: «У тебе не виходить, а от Вова давно це вміє робити». Діти дуже ревниво ставляться до похвали дорослих однолітків.
4. Не вступайте в суперечки з дитиною, коли вона стоїть на своєму, протиставляє себе оточуючим.
Спокійне, доброзичливе ставлення дорослого до дитини
сприяє становленню її як особистості.