«Як підтримати себе у стресових умовах: п’ять технік»

Якщо людина тривалий час відчуває стрес, це негативно впливає на її фізичне та психічне здоров’я, виснажує, а також викликає обтяжливі думки та болісні почуття, що віддаляють людину від її цінностей. Для того щоб навчитися долати стрес, пропонуємо опанувати кілька технік. Вони допоможуть вам залишатися в моменті, піклуватися про себе й, відповідно, мати сили, щоб підтримати інших. Ці техніки не потребують значних зусиль чи особливих умов, важливо лише регулярно їх виконувати. Адже що більше практикуватиметеся, то ліпшим буде ваше самопочуття.

  1. Заземляємося

Коли ви потрапляєте на гачок тривожних думок, страху за близьких і непевності щодо майбутнього, ви відсторонюєтеся від життя. У такому стані складно працювати, займатися буденними справами, отримувати задоволення від того, що раніше тішило. Повернутися до життя й навчитися бути в моменті допоможе заземлення. Воно дасть вам змогу подбати про себе й у моменти «емоційних бур» зосередитися на роботі, спілкуванні.

Заземлятися — означає включатися в життя й повністю зосереджуватися на тому, що ви робите. Ви можете розвивати цю навичку будь-коли і будь-де: коли їсте, працюєте, спілкуєтеся з друзями чи приймаєте душ. Ви приділяєте діяльності всю увагу, не відволікаєтеся на соцмережі, новини. Якщо починаєте думати про інше, зупиняєтеся й повертаєтеся до справи. Якщо постійно практикуватимете заземлення, то з часом відволікатиметеся рідше.

Як заземлитися, коли переживаєте «емоційну бурю»

Зосередьтеся на тому, як ви почуваєтеся і про що думаєте.

Сповільніться, з’єднайтеся зі своїм тілом. Повільно видихніть усе повітря, а відтак ще повільніше вдихніть. Притисніть ступні до підлоги, так само повільно зімкніть долоні перед грудьми в замок або повільно витягніть руки вздовж тіла. Переключіть увагу на світ навколо. Подумки відзначте п’ять предметів, які бачите, та три-чотири звуки, які чуєте. Вдихніть повітря й визначте, який запах відчуваєте. Зверніть увагу на те, де ви перебуваєте, що робите. Доторкніться до коліна або найближчої поверхні. Зверніть увагу на свої тактильні відчуття. Так само звертайте увагу на те, які виникають думки й почуття. Пам’ятайте, що заземлення не позбавить вас негативних емоцій. Утім, воно допоможе контролювати свій емоційний стан і зосереджуватися на тому, чим ви займаєтесь, робити це ліпше й отримувати насолоду. А також воно дасть змогу бути уважнішими до своїх близьких і рухатися назустріч своїм цінностям, а не тікати від себе.

  1. Як звільнитися від негативу

Зосередьтеся на думці та/або емоції, яка виникла. Назвіть її. Наприклад, «Я відчуваю дискомфорт у грудях. Мені сумно, коли згадую про…». Додавайте фразу «Я звертаю увагу на…», коли називаєте почуття. Наприклад, «Я звертаю увагу на свій гнів». Думки й почуття чіпляють вас на гачок, коли ви їх не усвідомлюєте. Коли ви прислухаєтеся до себе й називаєте свої почуття і думки, то можете переключити увагу на реальне життя та людей поруч і, відповідно, діяти згідно зі своїми цінностями. Діємо згідно з власними цінностями

Ви завжди можете знайти спосіб діяти згідно зі своїми цінностями. У складних обставинах, коли почуваєтеся розгубленими, насамперед запитуйте себе, чи ваші дії відповідають вашим цінностям. Чітко визначте, що для вас важливо, якою людиною ви хочете бути, й щодня робіть маленькі вчинки, які наближають вас до цього.

  1. Як перетворити цінності на дії

Визначте, які цінності — головні для вас. Оберіть близьку людину, із якою регулярно бачитеся. Поміркуйте, як ви можете щодня реалізувати свої цінності у взаєминах із нею. Наприклад, ви щодня читаєте казки своїй дитині та граєтеся з нею і в такий спосіб реалізуєте цінність «бути турботливою людиною». Складіть план дій, завдяки яким зможете реалізувати свої цінності. Обирайте реалістичні завдання, щоб не демотивувати себе. Намагайтеся починати кожен день із думками про дві-три цінності, які наразі для вас найважливіші. Якщо щодня робитимете щось важливе для вас, то відчуватимете, як ваше життя набуває сенсу й ваги. Проявляємо доброту.

  1. Як бути добрим до себе

Кажіть собі приємні слова. Зупиняйте внутрішню критику й не знецінюйте себе: «Я не заслуговую на любов» або «Мої потреби не на часі».

Зважайте на власні потреби і ставте їх на перше місце. І лише тоді, коли потурбуєтеся про себе, починайте допомагати іншим.

Намагайтеся частіше викроювати час для себе, щоб побути наодинці, заспокоїтися й відпочити. Створюємо простір для того щоб навчитися створювати простір для своїх негативних емоцій, подумайте про небо, хоч якою дощовою та похмурою була б погода, небо має для неї простір. Погода не визначає небо, а лише займає частину його простору, що рано чи пізно змінюється. Так само і ваші негативні емоції, сумніви чи біль не визначають вас повністю, адже вони постійно змінюються, а ви залишаєтеся собою.

  1. Як створити простір для власних емоцій

Зосередьтеся на емоціях, які відчуваєте, і поспостерігайте за ними з цікавістю.

Повільно видихніть і порахуйте до трьох. Відтак повільно вдихніть і уявіть, що повітря проникає у ваші біль, сум, гнів тощо й огортає їх. Ваша грудна клітка розширяється і створює простір для цих емоцій, скористайтеся альтернативними варіантами. Уявіть, почуття, яке вас обтяжує, як предмет, що має розмір, колір і температуру. Приміром, камінь або цеглина. Дихайте й заповнюйте предмет та простір довкола нього повітрям. Або ж спробуйте уявити, що важка думка — річ, яку ви можете носити з собою. Вона є, але вона не завадить вам бути в просторі: взаємодіяти з оточенням, приділяти увагу

тому, чим ви займаєтесь тощо

Практикуйте ці техніки щодня. Оберіть час, коли заземлятиметеся, заплануйте маленькі добрі справи на щодень та роботу, що наближатиме вас до своїх цінностей. Пам’ятайте, що коли ви турбуєтеся про свій стан, ви турбуєтеся про своє оточення. Бережіть себе!

«Розвиваємо навички критичного мислення»

Зараз ми всі живемо в умовах постійного та безмежного інформаційного шуму. Більшість людей приймають «новинний душ» навіть не один-два рази на день. Вони цілодобово перебувають під щільним потоком різних новин, контенту та обговорень. У цьому середовищі важливо вміти фільтрувати інформацію, відділяти факти від вигадок, а слушні думки від нісенітниці. Саме в цьому нам допомагає критичне мислення.

Таке мислення — це не просто критичний підхід і заперечення усього почутого. Якщо коротко, то це вміння:

  • ставити влучні питання;
  • шукати докази, а не вірити на слово;
  • перевіряти джерела інформації;
  • розглядати проблему комплексно, щоб зробити аргументований висновок;
  • дискутувати, наводити аргументи;
  • визнавати власні помилки та змінювати думку.

Ці навички вже давно перестали бути перевагою лише науковців чи журналістів. У сучасному світі критичне мислення стає життєво необхідним для кожної людини.

Ця навичка суттєво допомагає дітям у багатьох сферах життя:

  1. Покращує навчальні результати. Дитина краще запам’ятовує матеріал, якщо не просто читає та намагається зазубрити, а аналізує, порівнює, ставить запитання й намагається розібратися.
  2. Готує до життя в цифровому світі. На жаль, у так звану епоху після правди оцінювати інформацію стає дедалі складніше. Розвиток навичок критичного мислення допоможе максимально убезпечити себе в цифровому середовищі.
  3. Розвиває самостійність і відповідальність. Дитина з високим рівнем критичного мислення сама бере відповідальність за власний світогляд, не боїться помилок, вміє ухвалювати рішення, аргументувати свою думку й поважати думку інших.

Таким чином, для дітей критичне мислення є основою для гарного навчання,  психологічної стійкості, медіаграмотності, впевненості в собі та майбутнього успіху. Тому розвивати цю навичку потрібно змалку. Для цього є кілька хороших вправ.

Як допомогти дитині розвинути цю навичку?

Критичне мислення не з’являється просто так — це вміння, яке можна й потрібно тренувати. Нижче — добірка завдань, які можна легко використовувати вдома.

  1. «Факт чи думка». 

Мета: допомогти дитині розрізняти об’єктивну інформацію та суб’єктивну оцінку.

Як виконувати: наведіть дитині якесь твердження (це може бути уривок із газети, підручника чи інтернет-статті) та запропонуйте їй визначити, факт це чи думка.

Наприклад:

  • яблуко червоне — факт;
  • це найсмачніше яблуко у світі — думка.

«Факт чи думка» — це надзвичайно важлива вправа для розвитку критичного мислення.

  1. «П’ять чому».

Мета: навчити дитину розуміти, у чому полягає причина події, вчинку чи явища.

Як виконувати: потрібно, щоб дитина взяла якусь конкретну ситуацію чи судження, після чого поставила запитання «Чому?» до неї та до кожної наступної відповіді.

Наприклад:

Не можна гратися на телефоні перед сном!

Чому? Бо тоді людині складно заснути.

Чому? Бо яскраве світло бадьорить, а не заспокоює.

Чому? Бо мозок сприймає його як сигнал до того, що потрібно прокидатися.

Чому? Бо порушуються біоритми, гальмується виділення гормону сну, що дуже шкідливо для людини.

Чому? Тому що сон є дуже важливим для життя. Він дає можливість відпочивати, набиратися сил і почуватися добре.

Цю вправу можна застосовувати до будь-якої ситуації чи явища, і вона допоможе дитині розбиратися в суті проблеми, а не сприймати її поверхнево.

3.«Чи правда це?»

Мета: навчити дитину перевіряти інформацію.

Як виконувати: батьки дають перелік тверджень, а дитина має визначити, правда це чи ні, та пояснити чому. Ця вправа вчить дитину ретельно перевіряти інформацію, яку вона чує.

4.«Аргументи за і проти».

Мета: навчити дитину розглядати питання з кількох боків.

Як виконувати: візьміть якусь просту тему, відповідну до віку дитини, та попросіть сказати 3 аргументи за і 3 проти.

Це розвине гнучкість мислення та звичку розглядати явище максимально комплексно.

Водночас можна допомагати дитині розвивати критичне мислення навіть у повсякденному житті:

  • Ставте відкриті запитання. Наприклад, замість «Чи сподобалася тобі книжка?» можна запитати: «Що найбільше запам’яталося?».
  • Розмовляйте, проводьте обговорення повсякденних ситуацій. Важливо спілкуватися з дитиною, показувати їй важливість глибшого погляду на речі, цінність знань і емпатії.
  • Заохочуйте сумніви. Якщо дитина ставить під сумнів інформацію, це говорить про її критичне мислення. Проте потрібно дати зрозуміти, що не варто задовольнятися лише сумнівом — треба шукати відповідь!
  • Будьте прикладом. Діти багато вчаться через приклад дорослих. Пояснюйте, як ви самі ухвалюєте рішення, перевіряєте джерела або аналізуєте новини.

Отже, критичне мислення — це не інтелектуальна перевага, а навичка, якої людина потребує щодня. І що більше часу ви приділите розвитку цього вміння в дитини, то простіше їй буде жити та досягати успіху в сучасному світі.