Навчання дошкільника математики – це передусім формування логіко-математичної компетентності – тобто вміння застосовувати знання у повсякденному житті. Адже «математика» оточує нас повсюди, це і має показати та пояснити дорослий малюку, зацікавлюючи його і підтримуючи стійкий інтерес до цієї захопливої, зовсім не «сухої» науки.

1. 1. Математика на прогулянці.

Звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння». Наприклад: «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі..)». Така гра сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги.

2. В кімнаті.

• Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казочку запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером ( від 1 до 10 ).
• Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуйте дитині підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, скласти їх один в один за принципом мотрійки.
• Заохочуйте дитину самостійно організовувати свій ігровий простір Наприклад. Запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.

Важливе значення для розвитку дитини має орієнтир у просторі. Потрібно пам’ятати, що формування навичок мислення орієнтування в просторі потребує багаторазового повторення, конкретного показу того, що повинна робити дитина. Ось деякі зразки вправ на закріплення понять «ліва сторона», «права рука (нога)», «попереду», «позаду»:

1. Постав стілець з правої (лівої) сторони від себе;
2. Поверни голову вправо (вліво);
3. Зроби крок вперед (назад), вправо;
4. Візьми в праву руку м’яч, а в ліву – куб;
5. Стань так, щоб ведмедик був позаду (попереду);
6. Що розміщено попереду (позаду)?

За завданням дорослого діти розкладають іграшки, картинки на столі або аркуші паперу: вгорі, внизу, зліва направо. При цьому широко використовуються ілюстрації з книг. Хочеться порадити батькам, не спішіть дитині відразу допомагати, дайте можливість їй самостійно подумати, помислити, аж потім уточнюєте відповідь, доповнюєте дію, пояснюючи, чому саме так.

3. На кухні.

• Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти.
• Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Це завдана розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику та сенсорику.
• Приготування вареників – цікава і захоплива справа, тож нехай ваш малюк допомагає їх ліпити, при цьому лічить, скільки він зробив сам, скільки ви, а скільки разом.
• Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною міркою відміряти крупу. Можете проводити гру «Магазин», тобто «купувати» у дитини певні продукти.
• З чистих губок для миття посуду нехай дитина збудує будиночок, якщо вдається, то нехай сконструює кілька поверхів, а потім їх полічить.
• Пропонуйте маляті шукати на кухні предмети, схожі за формою на прості геометричні фігури, і називати їхнє місце розташування. Наприклад «Мілка тарілка схожа на круг. Знаходиться на другій поличці зверху, в шухляді, біля чайника ».

4. На природі.

• Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера,моря) можна полічити, хто знайшов більше камінчиків. Цікаво буде оголосити конкурс знайди найменший чи найбільший камінчик.
• Камінчики можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.
• Малеча полюбляє кидати камінчики у воду. Позмагайтеся і покидайте їх на дальність: хто кинув далі, хто ближче.
• 3 шишок, каштанів, камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти якусь геометричну фігуру, порівняти, яких матеріалів використано більше.
• Залучайте дітей до ігор: «Скільки кроків до дерева?», «Який листочок більше?»
• Під час спостережень за деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева, порівнювати за величиною, знайти найвищий дуб, обійняти найтовстіше дерево.

Як бачите, розвивати логіко – математичне мислення вашого малюка цікаво і цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють формуванню не лише відповідних математичних вмінь але й загальної життєвої компетенції дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.

ЩО РОБИТИ:

• попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар;
• нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук);
• попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки;
• просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується;
• посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення;
• важливо уникати місць масового скупчення людей.

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання.

ЩО РОБИТИ:

• у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

• мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук;
• під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя;
• не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними;
• не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

Шановані батьки, постарайтеся відповісти на наступні питання:

1. Які сімейні свята проводяться у Вас вдома?

2. Які сімейні традиції є у вас вдома? ___

3. Чи знають ваші діти, де вони народилися? ___

4. Чи знають ваші діти, де народилися їх батьки? ___

5. Чи знають ваші діти імена і по батькові своїх батьків? ___

6. Чи є у вас фотографії з історією вашої сім’ї? ___

7. Чи є у вашій сім’ї сімейна реліквія? ___

8. Чим ваша сім’я відрізняється від інших? ___

Вирішальна роль у формуванні особи дитини належить сім’ї, яка виконує важливі соціальні функції, передаючи мову, звичаї і традиції. До числа важливих умов у вихованні дітей відносяться сімейні традиції. Сімейні традиції – велика рідкість. Люди у наш час живуть досить ізольовано від родичів, друзів і сусідів. Відсутність такого чинника не дозволяє дитині в належному ступені адаптуватися до соціуму, накопити досвід соціальних стосунків. Між тим нічого так не об’єднує сім’ю, як традиції. Завдяки їм, у будинку формується сприятливий психологічний клімат, добрі взаємовідносини між усіма членами сім’ї. Спорідненість і сім’я нерозривно пов’язані, ці зв’язки один з найважливіших каркасів в побудові культури. Вони функціонують в якості механізму передачі любові, доброти, взаєморозуміння, готовності прийти на допомогу близьким людям. Саме через сім’ю і спорідненість передається досвід, традиції і звичаї від старшого покоління молодшим. Збагачення змісту сімейних традицій сприяє повноцінній організації життєдіяльності сім’ї як соціального інституту, забезпечує зростання взаєморозуміння, допомагає удосконалити процес домашнього виховання, є основою виховання дітей.