«Магічні» слова батьків для спілкування з дитиною»

Багато хто з батьків, напевно,  пам’ятають вислів «Словом можно убить, словом можно спасти, словом можно полки за собой повести».

Слова, які батьки кажуть дитині, мають великий вплив на неї, тому що несуть в собі приховане повідомлення малюкові про нього самого,  про його стосунки зі світом. Варто дитині засвоїти дане повідомлення, як воно перетворюється в його уявлення про себе, яке потім впливає на майбутній життєвий досвід дитини.

Пам’ятаючи про це, батькам бажано в спілкуванні з малюком звертати увагу на  такі «магічні» слова:

 Я тебе люблю. Дитина має вірити в те, що люблять її саму, а не «за щось». Ніколи не пов’язуйте свою любов до дитини з певними умовами або з тим, що дитина робить. «Спо­чатку прибери в кімнаті, а потім я обійму тебе», «Ти мені збрехав, тепер я тебе не люблю!» тощо.

Дитині буде більш зрозуміло, якщо ви запевните її в своїй любові, а потім скажете про вчинок: «Я дуже тебе люблю, але мене дуже засмучує те, що ти ображаєш братика».

Я тебе розумію. Для дитини велике горе, коли вона загубила улюблену іграшку чи посва­рилася з товаришем. У такому випадку ваш син чи донька потребують співчуття і втіхи. «Підбадьорювання» типу: «Це ж усього лише іграшка (дрібничка)!» або «Навіщо тобі той ображай-ка?!» –  дитина не розуміє.

Ти все зможеш. Дітям завжди потрібні заохочення і схвалення. Вислови «Добре зробив!», «Я впевнений, ти впораєшся!», «Ми тобою пишаємося!» -надихають дитину. Натомість ярлики на кшталт: «плакса», «тюхтій», «невдаха» або «Не вмієш за себе постояти!» — підґрунтя для комплексів.

Я тобі довіряю. Дитина дуже прагне оправдати наданий їй кредит

довіри.  Якщо у неї не все виходить, ліпше похваліть – за спробу зробити щось правильно. Наступного разу ваш син чи донька  будуть намагатися уникати попередніх помилок.  Якщо ж дитина постійно чує вислови на зразок: «На тебе не можна покластися…», «Із тобою ніколи не знаєш…», — не дивуйтеся, якщо вона замкнеться в собі або буде робити все навпаки, бо  від неї все одно нічого іншого не очікують.

Ми завжди з тобою. Упевненість дитини в тому, що батьки їй завжди прийдуть на допомогу, дасть їй змогу багато що подолати.

 

Шановні батьки!

 Дитина виростає щасливою і впевненою в собі, коли відчуває вашу підтримку. Адже їй важливо постійно отримувати позитивні «послання» від близьких дорослих.

Не забувайте поєднувати «магічні слова» з відповідними вчинками, і ваша дитина буде щасливою!

Як привчити дитину до самостійності?

  • Не квапте малюка, дозвольте йому самому зробити будь-що. Звичайно, зручніше та швидше одягти трирічку, аніж терпляче очікувати, доки він впорається самостійно, але така допомога лише нашкодить у майбутньому;
  • Заохочуйте ініціативу: хваліть за вимиту підлогу (нехай і з калюжами) чи вдягнену самостійно сукню (можливо, задом наперед);
  • Створіть безпечне середовище для розвитку. Замість того, щоб регулярно обмежувати дії дитини пересторогами та заборонами, приберіть всі потенційно небезпечні предмети з дитячого простору;
  • В ситуаціях, що постійно повторюються дозвольте обирати, не забуваючи про відчуття міри. Так, малюк має право обрати футболку із трактором чи тваринами для виходу на вулицю, рис чи картопляне пюре на обід. Відмову їсти суп із котлетою на користь шоколадного батончика коректно відхиліть, аргументуючи свою позицію;
  • Визнайте право на помилку, не сваріть в разі невдачі. Адже тільки в результаті багаторазового повторення та аналізу своїх невдач можна навчитися будь-чому;
  • Дайте зрозуміти, що будь-яка дія має свої наслідки;
  • Використовуйте вербальне підкріплення та вірте у свого малюка. «Злізай, а то впадеш» – подібні фрази відбивають бажання робити будь-що. «Тримайся міцніше, і ти не впадеш» – така риторика вселяє в маленьку людину віру у власні сили.

Самостійність у виборі одягу та одяганні:

  • Організуйте зручні шафки для одягу, нехай в них будуть низькі полки, щоб дитині було зручніше дотягнутися, зручні вішалки, поперечини. Якщо речі будуть для дитини доступні, незалежність у виборі одягу неодмінно з’явиться!
  • Вибирайте дитяче взуття та одяг зі зручними застібками, кнопками, різними липучками. Светри і футболки з вільною горловиною, шорти і штани на резинці. Дитина зможе одягатися без вашої допомоги легко і швидко.
  • Розподіліть по шафках сезонний одяг.
  • Покажіть дитині куди потрібно складати одяг для прання.

Самостійність в гігієнічних процедурах:

  • У ванній розподіліть на низькому рівні: рушник. Також вам знадобиться підставка або стільчик, щоб дитині було зручно дотягнутися до крана.
  • Насадка для унітазу або горшок також повинні бути в постійному доступі для малюка.

Самостійність в їжі:

  • Створіть на кухні спеціальну дитячу зону: шафка або поличка, де буде зберігатися посуд малюка.
  • Використовуйте скляний і керамічний посуд, покажіть дитині, як з ним поводитися.
  • Готуйте таку їжу, яку ваш малюк може їсти без труднощів.
  • Дозволяйте дитині допомагати в вам в приготуванні їжі та прибиранні.

Самостійність під час сну:

  • Дитяче ліжко повинно бути низьким та відкритим, таку зону сну дитина вільно зможе залишати за бажанням, також як і повертатися.
  • Придумайте ритуал, який буде повторюватися кожен вечір, наприклад чай, читання книги, перегляд мультфільму. Таким чином Вам не потрібно буде щодня нагадувати про те, що прийшов час для сну.

Самостійність в дозвіллі та іграх:

  • Організуйте в дитячій кімнаті зручні зони зберігання іграшок. Прибирайте по-далі ті іграшки, з якими малюк вже не грає, так йому буде набагато легше наводити порядок.
  • Ігри, альбоми для малювання та інші приналежності повинні бути в найближчому вільному доступі.
  • Поставте в дитячій кімнаті предмети для прибирання, совок, щітка, для самостійного прибирання сміття зі столу і статі. Запасіться терпінням та на власному прикладі демонструйте бажані приклади поведінки. Не забувайте про ключовий принцип, яким варто керуватися при вихованні цілісної та самостійної особистості, – не «замість дитини», а «разом із дитиною».

«Вплив телебачення і комп’ютерних ігор на розвиток дитини»

  • Не піддавайтесь спокусі полегшити собі життя, посадивши малюка перед телевізором, а самим зайнятись справами. Пам’ятайте, що психіка дитини формується тільки у спільній діяльності з дорослим.
  • Чітко регламентуйте перегляд дитиною телепрограм, роботи за комп’ютером. Максимальна кількість часу біля екрану не повинна перевищувати від 15-20 хвилин до 1 години на день (біля комп’ютера – не більше ніж 12 хвилин) для старших дошкільнят.
  • Намагайтесь не дозволяти дитині переглядати рекламу, а також художні фільми, що орієнтовані на дорослу аудиторію.
  • Намагайтесь стежити за змістовністю та художністю дитячих програм, щоб виключити низькопробну відео і телепродукцію.
  • Обговорюйте з дитиною сюжети переглянутих фільмів, використаних комп’ютерних ігор. Важливо зрозуміти, що дитина думає, відчуває, як вона вчинила б у тій чи іншій ситуації. Навчіть дитину аналізувати, оцінювати вчинки і розуміти почуття інших людей.
  • Після обговорення можна запропонувати малюкові намалювати героїв фільму, гри чи зліпити їх із пластиліну тощо. При цьому важливо звернути увагу на зображення емоцій героїв.
  • Для дітей старшого дошкільного віку можна організувати гру «Режисери-мультиплікатори»: придумати і намалювати серію малюнків для нового фільму або продовжити улюблений фільм або гру.

Таким чином, пам’ятаючи про значну роль ЗМІ у житті кожної людини, ми повинні пам’ятати про ту відповідальність, що покладена на дорослих: зробити все можливе, щоб не допустити негативного впливу інформаційного потоку на психіку дитини.