Батьки іноді стикаються із ситуацією, коли дитина їсть землю, пісок або крейду. Що може зумовлювати таку дивну звичку та як із нею боротися? Визначити справжню причину такого незвичайного гастрономічного уподобання може лише лікар-педіатр, оглянувши дитину та призначивши необхідні аналізи.

Під час ігор у пісочниці деякі діти так захоплюються виготовленням «пирогів», що тягнуть їх до рота. Іноді діти підіймають камінці для того, щоб «з’їсти» їх. На думку деяких фахівців, бажання спробувати на смак усе, що потрапляє під руку, виникає в дитини задля задоволення пізнавального рефлексу. Завдяки зусиллям батьків або з віком це бажання зникає. Якщо ж дитина й надалі тягнутиме до рота все, що потрапляє їй під руку, то слід звернутися по допомогу до лікаря-педіатра. Адже таке бажання може зумовлюватися дефіцитом таких макро- та мікроелементів, як залізо, цинк або кальцій.

Кожній дитині для повноцінного розвитку необхідне раціональне харчування, що враховує її вікові потреби в поживних речовинах, вітамінах, макро- та мікроелементах. Наукові дослідження свідчать, що діти вважають найліпшою їжею фрукти та овочі, які мають високу енергетичну цінність. Віддавання переваги солодким, енергоємним продуктам харчування, бажання або небажання що-небудь їсти можуть стати перешкодою для забезпечення раціонального харчування. А навіть незначні відхилення в раціоні призводять до розвитку в дитини дефіцитних станів.

Дефіцит кальцію. На думку лікарів, бажання дитини скуштувати крейду пов’язане з гіпокальціємією — дефіцитом кальцію в організмі.

Дефіцит заліза. Бажання дитини їсти пісок або металеві предмети пов’язують з дефіцитом заліза в організмі. Цей мікроелемент бере участь в обміні речовин, зокрема є складовою гемоглобіну, міоглобіну та деяких ферментів. Залізо накопичується в печінці та м’язах, а в разі зниження його рівня в організмі — вилучається з них. Симптомами дефіциту заліза в дітей є: бліда шкіра; задишка під час занять фізичною культурою; пришвидшене серцебиття; холодні долоні і ступні; ламкість нігтів; непритомність.

Продукти харчування, що містять легкозасвоюване залізо: печінка яловича, м’ясо індички або кролика, яблука, персики, абрикоси, чорниці, горох, квасоля, вівсяна та гречана крупи, пшеничний та житній хліб, риба та морепродукти.

Дефіцит цинку. Цинк бере активну участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, нуклеїнових кислот, є складовою понад 300 металоферментів та генетичного апарату клітин. Незначне надходження цинку з їжею швидко призводить до його дефіциту. Адже запаси цього мікроелемента в організмі дитини вкрай малі. Дефіцит цинку також зумовлюють: нераціональне харчування; захворювання шлунково-кишкового тракту та печінки; порушення функцій щитоподібної залози; гельмінтози.

Основними симптомами дефіциту цинку в дітей є: погіршення короткочасної пам’яті та просторового мислення; зниження інтелектуальної функції; погане загоєння ран; ламкість нігтів; втрата апетиту, смакових відчуттів та нюху.