Сьогодні на зміну захоплюючим, колективним, рухливим іграм прийшли комп’ютерні аналоги. У дитини залишається все менше часу для рухливих ігор, прогулянок, спілкування з однолітками, так і батьками в цілому. Порушення такого балансу між грою та іншими видами дитячої діяльності, між різними видами ігор (рухливими і спокійними, індивідуальними та спільними) негативно позначається як на стані здоров’я, так і на рівні розвитку рухових здібностей дошкільнят.
Гра органічно властива дитячому віку, а при вмілому керівництві з боку дорослих (батьків) здатна творити чудеса. Ледачого вона може зробити працьовитим, невмілого-вмілим. Немов чарівна паличка, гра може змінити ставлення дитини до того, що здається їм деколи занадто звичайним, нудним, обридлим.
Гра для дітей – важливий засіб самовираження, проба своїх сил. Рухливі ігри – найкращі ліки для сучасних дітей від рухового голоду – гіподинамії.
Багато ігор існує з незапам’ятних часів і передаються з покоління в покоління. Час вносить зміни у сюжети деяких ігор, наповнюють їх новим змістом, що відображає сучасне життя. Мають простоту завдань, але спрямовані на розвиток основних видів рухів: ходьбу, біг, стрибки, лазіння, метання, кидання і ловлю, координацію.
Плутанина. Цікаво коли грають багато дітей. Один з них відвертається, а решта беруть один одного за ручки – ланцюжком і не відпускаючи рук починають заплутуватися. Можна проходити під руками сусідів, переступати через них. Коли все готово, ведучий повертається і намагається розплутати учасників, руки гравців при цьому не розмикаються. Потім обирається новий ведучий і гра триває.
Море хвилюється раз… Обирається ведучий. Він відвертається від інших і вимовляє віршик (поки він каже, всі гравці хаотично рухаються).
Море хвилюється раз,
Море хвилюється два,
Море хвилюється три,
Морська фігура на місці замри!
Гравці завмирають, зображуючи “морські” фігури. Ведучий підходить до будь-якого гравця, доторкається до нього рукою – гравець зображує, кого саме він показує. Завдання ведучого – відгадати, що це за фігура.
Їстівне-неїстівне. Обирається ведучий, інші учасники сідають на лавку. Ведучий по черзі кидає кожному гравцеві м’ячик і одночасно називає який-небудь предмет. Якщо предмет їстівний – м’ячик потрібно зловити, якщо ні – відбити. Хто помилився, стає на місце ведучого.
Велетні та гноми. Дорослий ведучий по черзі називає слова «велетні» і «гноми», постійно прискорюючи темп, а гравці повинні зображати відповідних героїв, стаючи навшпиньки або присідаючи. Якщо гравець помиляється, він вибуває з гри. Ведучий намагається заплутати учасників, для чого може називати слова з різною інтонацією («велетні» – грубо, а «гноми» – тоненьким голосом) і в певний момент говорити навпаки.
Пограємось у канатоходців. Для цієї гри Вам знадобиться досить товста мотузка. Розкладіть її на підлозі так, щоб вийшло побільше перехресть, петель і вигинів. Нехай діти ходять уздовж мотузки босоніж, обережно, намагаючись на неї не наступити, Для доросліших учасників завдання можна ускладнити, запропонувавши перестрибувати через канат на одній нозі, йти із зав’язаними очима або рухатися якомога швидше.