В дошкільному віці, більш, ніж в будь-якому іншому, діти готові живо і жадібно вчитися.

Вчитися – це не обов’язково сидіти за партою, або відповідати біля дошки. Діти вчяться граючи.  Гра – це не просто приємно проведений час, це природна потреба дитини, провідний вид діяльності в дошкільному віці.

Знаючи про це, чому б нам в «нудному» місці, коли ви, наприклад,  з дитиною стоїте в черзі і вона вся скрутилася, не скористатися її бажанням грати і вчитися.

Пограйте з дитиною!

1. Гра «Вгадай”

Гра розвиває у дитини увагу, спостережливість.

Хід: дорослий описує яку- небудь картинку (предмет), дитина повинна її знайти.

2. Гра «Навпаки»

Гра розвиває мислення, кмітливість.

Хід: дорослий називає слово, дитина повинна швидко сказати слово, протилежне за змістом.

Наприклад: назад – … (вперед), повільно – …. (швидко), день – … (ніч), забувати – … (пригадувати) і т. д.

3. Гра «Що спочатку, що потім»

Гра розвиває спостережливість, допомагає дитині розібратися в причинно – наслідкових відносинах.

Хід: дорослий говорить: «Спочатку прокидаємося…», дитина додає: «А потім умиваємося», дорослий каже: «Спочатку випав сніг…»,  дитина відповідає: «Потім катаємося на санчатах» тощо.

4. Гра «Я поклав у мішок»

Гра розвиває пам’ять, увагу, вміння класифікувати предмети за певною ознакою .

Хід: дорослий починає гру словами: «Я поклав у мішок яблука», – дитина додає ще одне слово: «Я поклав у мішок яблука і ананаси», – дорослий продовжує :«Я поклав у мішок яблука, ананаси і апельсини» та ін.

Завдання можна конкретизувати, якщо запропонувати дитині складати предмети однієї групи (наприклад, це можуть бути шкільні приладдя, овочі тощо).

Для цієї гри неважливим є те, хто стане переможцем. Важливо, щоб у дитини процес гри викликав позитивні емоції.

Граючи разом з дітьми, ми прищеплюємо дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, вчимо спостерігати, осмислювати побачене і почуте, узагальнювати, класифікувати. Все це сприяє підвищенню пізнавальної активності у дитини, підвищує її інтерес до пізнавальної діяльності.

 

       Коли Джоді  Фостер отримала «Оскара» за кращу жіночу роль, вона подякувала свій матмі за те, що та завжди вселяла їй, «ніби всі мої каракулі – це чистий Пікассо, а боятися на світі нічого».  Ці слова, які Джоді чула в ранньому дитинстві, надали їй впевненості в силах, яка потім втілилася в дві премії Академії кіномистецтва.

       Слова мають потужний вплив: будь-яке слово або фраза, які звернені до малюка, несуть в собі приховане повідомлення про дитину  і її  відносини зі світом. Варто дитині освоїти це повідомлення, і воно перетворюється в «уявлення», яке впливає на майбутній життєвий досвід дошкільника. Навіть, якщо малюк  не віддає собі звіту в цьому поданні, воно, тим не менш, впливає на всі сторони його життя,  впливає на формування  його внутрішнього образу «Я», на ставлення до самого себе.

      Батьківські установки виникають повсякчас:  одні випадкові, слабкі, інші принципові, постійні і сильні,  формуються з раннього дитинства, і, чим раніше вони засвоєні малюком, тим сильніше їх дія.

      Раз виникнувши, установка не зникає і в сприятливий для неї момент життя дитини впливає на її поведінку і почуття.

Як вселяти віру дитини в себе, зміцнювати її сили?

1. Як можна частіше кажіть дитині, як сильно ви її любите.

2. Хваліть малюка не тільки за успіхи, а й за спроби зробити щось, дайте йому зрозуміти, що він може робити помилки.

3. Говорить на адресу дитини корисні, добрі слова:

 «Ти дуже багато чого можеш»,

«Спасибі»,

 «Я радію твоїм успіхам»,

 «Завтра у тебе обов’язково вийде»,

«Щоб не сталося – твій дім – твоя фортеця».

Дитина в дошкільному віці дуже хоче бути хорошою, але не завжди знає: що таке добре, що таке погано.

Тактовно, непомітно направляйте дитину до гарних вчинків, схвалюйте і підтримуйте в неї будь-які прояви розумного, доброго, благородного.