Перша долікарська допомога при носовій кровотечі

Пам’ятка

Перша долікарська допомога при носовій кровотечі

Носова кровотеча — кровотеча з носа, що може виникнути внаслідок травми, високої температури, високого артеріального тиску чи при захворюваннях крові. Травматична кровотеча виникає через колупання у носі, потрапляння до носу стороннього предмета або через перелами носових кісток.

  1. При носовій кровотечі необхідно посадити дитину біля вмивальника. При цьому вона має трохи нахилити голову вперед і дихати ротом.
  2. Не слід закидати голову, оскільки це не пришвидшить зупинку кровотечі, а після заковтування крові може спричинити блювання.
  3. Можна покласти на перенісся лід, огорнутий тканиною, або шматочок тканини, змочений холодною водою.
  4. Необхідно слідкувати за тим, щоб дитина не сякалася та не затискала ніс.
  5. Щоб зупинити кров, слід зробити марлевий чи ватний тампон, змочити його 3%-вим розчином перекису водню або холодною водою. Після цього ввести тампон у ніздрю.
  6. Слід пересвідчитися, що кров не потрапляє до носоглотки. Для цього можна попросити дитину кілька разів сплюнути слину, подивитися, чи вона не офарбована кров’ю. Можна також заглянути дитині до рота.
  7. Через 10-20 хвилин тампон треба акуратно прибрати, перед цим змочивши його холодною водою за допомогою піпетки.
  8. Після припинення кровотечі слід проконтролювати, аби дитина не сильно втягувала носом повітря та не сякалася протягом кількох годин.
  9. Носова кровотеча може виникнути через сухість слизової оболонки. Тому необхідно простежити за достатньою вологістю повітря у приміщенні, де перебуває дитина. Якщо повітря сухе, можна увімкнути зволожувач повітря чи повісити вологе простирадло. Можна також змазати ніс дитини зсередини вазеліном.
  10. У більшості випадків носова кровотеча у дітей минає самостійно. Якщо ж носова кровотеча сильна і триває більше 10 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу

Заходи профілактики ротавірусної інфекції в дошкільному закладі

Заходи профілактики ротавірусної інфекції в дошкільному закладі

Ротавірусна інфекція — одна з найпоширеніших причин діарейних захворювань у дітей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ротавіруси спричиняють більше 125 млн. випадків гастроентериту на рік у дітей молодше п’яти років, серед яких зафіксовано 450 тис. летальних випадків.

Гастроентерит — це захворювання, за якого виникає запалення шлунка і кишківника, починається більш-менш різко і супроводжується блюванням та діареєю з надзвичайно сильними спастичними болями.

Рекомендації

для батьків за появи у дитини захворювання, що супроводжується блюванням і водянистим проносом

Негайно викликайте лікаря для якнайшвидшого огляду дитини. Після огляду дошкільника лікар прийме рішення про необхідність госпіталізації або про можливість лікування вдома.

У разі лікування дитини в домашніх умовах чітко дотримуйтеся рекомендацій лікаря щодо обстеження, лікування, догляду за нею.

До приходу лікаря поїть дитину спеціальними сольовими розчинами для поновлення втрат води та електролітів (регідрон, електроліт тощо), які можна придбати в аптеці у вигляді розчинних у воді порошків.

Розчиніть порошок у кип’яченій воді відповідно до інструкції із застосування.

Сольовий розчин давайте дитині кожні 10-15 хв. по 10-15 мл, тобто 2-3 чайні ложки.

До моменту доставки з аптеки сольового розчину поїть дитину теплою кип’яченою водою.

Не давайте дитині антибіотики або інші хіміотерапевтичні препарати до приходу лікаря. Регулярно прибирайте приміщення, в якому перебуває дитина.

Забруднені поверхні мийте водою з милом.

Профілактика ротавірусної інфекції

Запобіжні заходи від захворювання дитини на ротавірусну інфекцію поділяють на специфічні та неспецифічні. Неспецифічна профілактика ротавірусної інфекції полягає в дотриманні санітарно- гігієнічних норм, зокрема:

  • регулярне миття рук милом, оброблення рук антисептичними засобами;
  • використання для пиття лише кип’яченої води;
  • миття овочів і фруктів кип’яченою водою, по можливості перед уживанням їх слід обдати окропом;
  • уникнення прямого контакту з інфікованими;
  • утримання поверхонь та предметів, яких торкається дитина (іграшки, підлога, меблі, одяг тощо), у чистоті.

Специфічною профілактикою ротавірусної інфекції є оральна вакцинація. Існує дві вакцини, які містять ослаблений живий ротавірус:

  • моновалентна вакцина;
  • пентавалентна вакцина.

В Україні вакцинація для профілактики ротавірусної інфекції віднесена до групи рекомендованих щеплень, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіо логічних препаратів» від 16.09.2011 № 595.

Інфекційні та неінфекційні риніти у дітей

Інфекційні та неінфекційні риніти у дітей

Носова порожнина — це порожнистий орган, у якому розміщені органи нюху та через який відбувається дихання. Цей орган виконує дихальну, нюхову, захисну та резонаторну функції. Риніт спричиняє порушення цих функцій та може призвести до серйозних змін в організмі. Будь-яке тривале, протягом декількох місяців або років, порушення дихання через ніс впливає на формування у дитини лицьового скелета та грудної клітки, а також призводить до погіршення кисневого обміну, ро­боти дихальної та серцево-судинної систем, а відтак — загального фізичного розвитку дитини. Як результат дитина швидше стомлюється, порушується її сон, може знижуватися пам’ять, виникати неуважність.

Якщо дитина хворіє на риніт, зростає ймовірність розвитку в неї алергічних захворювань, оскільки порушується робота війок епітелію слизової оболонки носової порожнини. Така робота спрямована на видалення мікрочастинок, зокрема потенційних алергенів: пилку рослин, частинок шерсті тварин, побутового пилу, хімічних речовин, що застосовують у побуті.

Розвиток запального процесу в порожнині носа може викликати у дитини загострення хронічних захворювань, наприклад, бронхіальної астми.

Класифікація ринітів

Риніт може бути першою ознакою гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) або початком алергічної реакції. Залежно від етіологічного чинника розрізняють два основних види риніту:

  • інфекційний — викликаний вірусом чи бактеріями;
  • неінфекційний — викликаний потраплянням до носа алергену, холодного повітря, молекул хімічних речовин, різким запахом тощо.

У свою чергу в них виокремлюють:

Інфекційні риніти:

  • Гострий риніт;
  • Хронічний риніт: хронічний катаральний риніт, хронічний гіпертрофічний риніт, атрофічний риніт, озена (смердючий атрофічний риніт).

Неінфекційні риніти:

  • Вазомоторний (нейровегетативний) риніт.
  • Алергічний риніт.

Рекомендації

для батьків щодо профілактики ринітів у дітей

Не слід ставитися до риніту як до легкого захворювання, оскільки він може призвести до серйозних порушень в організмі дитини. Щоб запобігти риніту, скористайтеся наведеними нижче рекомендаціями.

  1. Уникайте коливань температури, що є основним чинником виникнення риніту. Для цього:
  • одягайте дитину відповідно до погоди, збираючись на прогулянку;
  • уникайте тривалого перебування дитини біля кондиціонера;
  • не допускайте вживання дитиною холодних напоїв чи продуктів харчування;
  • підтримуйте оптимальний температурний режим на рівні +20…+22 °С і вологість повітря — 60-70% у кімнаті, де перебуває дитина.
  1. Формуйте у дитини навички особистої гігієни:
  • прикривати носовичком рот під час кашлю або чхання;
  • мити руки після відвідування громадських місць;
  • не користуватися чужими предметами побуту, посудом, іграшками тощо.
  1. Очищуйте та зволожуйте слизову оболонку носової порожнини дитини за допомогою спеціальних розчинів морської солі (краплі чи спрей) двічі на день: перед відвідуванням дошкільного навчального закладу та після повернення з нього.
  2. Змащуйте слизову оболонку носа дитини оксоліновою маззю, що має противірусний вплив.
  3. Навчіть дитину правильно сякатися: прочищати кожну ніздрю по черзі, притискаючи великим пальцем іншу ніздрю до носової перегородки; при цьому рот має бути напіввідкритим. Це дасть змогу запобігти потраплянню інфекції з носоглотки у придаткові пазухи і слухові труби.
  4. Потурбуйтеся, щоб раціон харчування дитини був різноманітним та повноцінним. До переліку продуктів харчування мають входити джерела вітамінів С, А, вітамінів групи В, цинку, селену, магнію.
  5. Проводьте з дитиною дихальну гімнастику, стимулюйте рефлексогенні зони стоп. Це дасть змогу зміцнити її загальний імунітет.

Принципи харчування дітей раннього віку

Принципи харчування дітей раннього віку

Перші три роки життя характеризуються швидкими темпами росту і розвитку, тому дитина цього віку найбільше потребує збалансованого споживання харчових речовин. Дотримання правильного раціону забезпечить повну реалізацію генетичного потенціалу, оптимальний розумовий розвиток, формування імунної компетентності.

Відповідно, недостатнє або неякісне харчування в перші роки життя сповільнює психомоторний і розумовий розвиток, призводить до поведінкових проблем, дефіциту соціальних навичок, розладів уваги, проблем з навчанням тощо.

Проте незрілість травної та імунної систем дитини раннього віку обмежує раціон продуктів харчування, визначає його специфіку в цей віковий період і підвищує ризик виникнення пов’язаних з харчуванням різноманітних порушень в організмі та алергічних реакцій.

Загальні вимоги до вибору продуктів харчування та

їх кулінарного оброблення

Відповідно до клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.03.2008 № 149, основна рекомендація щодо харчування дітей другого року життя — продовжувати грудне вигодовування. При цьому діти починають споживати продукти та страви, які їдять дорослі.

Їжу для дітей віком один-три роки потрібно піддавати ретельній кулінарній обробці й подавати не пізніше, ніж через 30 хв. після приготування.

Рекомендована кількість прийомів їжі — не менше п’яти разів на день: три основні (сніданок, обід і вечеря) та два додаткові (полуденок і підвечірок).

Зверніть увагу, що страви мають бути м’якими, кашоподібної консистенції у вигляді пюре, суфле, тюфтельок, парових котлет, а фрукти та овочі дрібно нарізані. З появою корінних зубів у дітей їжа за консистенцією може бути такою, як у дорослих.

На третьому році життя дитині можна давати перші смажені страви, наприклад нежирні котлети.

Повноцінне (добове) меню дитини віком один-три роки має включати продукти з таких груп:

  • м’ясо, риба, яйця;
  • молочні продукти (дитячі молочні суміші, сир, йогурт, кефір тощо);
  • овочі та фрукти;
  • продукти із зернових культур;
  • жири.

Необхідно враховувати індивідуальні особливості дітей, можливу непереносимість будь-яких продуктів.

Як впливає нераціональне харчування на стан здоров’я дітей раннього віку

Особливе значення для дитини має повноцінне й регулярне споживання необхідних макро- і мікронутрієнтів, у тому числі вітамінів і мінеральних речовин.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Нутрієнти — складові частини натуральних харчових продуктів, які організм використовує для побудови, оновлення та нормального функціонування органів, тканин і клітин, а також як джерело енергії для виконання роботи і забезпечення життєдіяльності організму в період спокою.

Надмірне споживання енергії, білків і жирів, особливо тих, у яких переважають насичені жирні кислоти, призводить до ожиріння і виникнення серцево-судинних й ендокринних захворювань у дорослому віці (у тому числі ішемічної хвороби серця).

Передчасне введення до раціону дитини раннього віку коров’ячого молока вважають однією з важливих причин дефіциту заліза. Це негативно впливає на рівень гемоглобіну, знижує імунітет та створює перешкоди нормальному подальшому розумовому розвитку.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Раннє споживання білків коров’ячого молока призводить до блокування абсорбції кальцію, алергійних реакцій та запорів. Тому не рекомендують уводити коров’яче молоко в раціон дитини, якій не виповнився один рік.

Нераціональна дієта в перші роки життя створює ризик виникнення остеопорозу у старшому віці, призводить до порушень формування нормального складу кишкової флори і моторної функції травного каналу, дефіциту вітамінів і мікроелементів.

Основна проблема полягає в тому, що об’єм шлунка дитини віком один-три роки в декілька разів менший, ніж у (дорослих, а потреба в мінеральних речовинах і вітамінах на кілограм маси тіла значно вища, ніж у дорослих. При неправильній харчовій поведінці це легко призводить до дефіцитних станів.

Заходи з профілактики поліомієліту в дошкільному навчальному закладі під час спалаху захворювання

Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання, за якого найчастіше уражається центральна нервова система і може виникнути параліч або парез.

Заходи з профілактики поліомієліту в дошкільному навчальному закладі під час спалаху захворювання

  1. Нових дітей у дошкільний навчальний заклад не приймають.
  2. Дошкільники, які контактували з хворим, підлягають карантину строком на 21 день з моменту ізоляції хворого.
  3. Не переводять дітей із однієї групи в іншу.
  4. Суворо забороняють стороннім особам відвідувати дошкільний навчальний заклад.
  5. Проводять вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день із дезінфікуючими засобами.
  6. Приміщення, де перебувають діти, провітрюють кілька разів на день.
  7. Контролюють, щоб діти особливо ретельно дотримувалися правил особистої гігієни, зокрема часто мили руки з милом під теплою проточною водою.
  8. За виявлення будь-яких симптомів захворювання дитину ізолюють та інформують батьків.