Пам’ятка для батьків. Правила поведінки на воді

Пам’ятка для батьків

Правила поведінки на воді

 

Найбільш приємний і корисний відпочинок влітку — відпочинок на воді. Однак, перебуваючи на водних об’єктах, завжди треба пам’ятати про безпеку. Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Але навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення правил поведінки на воді дітям. Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

– правильний вибір та обладнання місць купання;

– навчання дорослих і дітей плаванню;

– суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;

– постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.

Загальні правила поведінки на воді:

  1. Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.
  2. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
  3. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10 м/сек, температурі води — не нижче +18°С, повітря — не нижче +24°С.
  4. Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
  5. Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
  6. Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
  7. У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
  8. Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.
  9. Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
  10. Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.
  11. Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
  12. Кататися на човні (малому плавзасобі) дозволяється тільки після отримання дозволу та реєстрації у чергового по човновій станції. Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у постійному напруженні, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

Як привчати дошкільника до праці

Праця – великий творець людської особистості, духовного багатства, моральної чистоти. І всі ми, педагоги та батьки, прагнемо до того, щоб наші діти були працелюбними, добрими. А як же цього досягти?

З раннього віку необхідно привчати дитину до самообслуговування, до прибирання своїх іграшок, допомоги своїм рідним у домашній роботі. Дошкільники легко і з великим задоволенням наслідують працю батьків, виконують доручення дорослих. Спочатку їм просто цікаво. А поступово, якщо в сім’ї систематично заохочують до праці, хвалять за невеликі досягнення, у них виникає бажання допомогти дорослим, складаються трудові навички і звички, проявляється працелюбність.

Для виконання трудових обов’язків вдома під керівництвом батьків ми пропонуємо посильні для дитини трудові доручення, зокрема:

 – підтримувати порядок у своєму ігровому куточку;

– поливати кімнатні рослини;

– якщо сім’ї тримає город, квітник, виділити для дитини грядку, де вона зможе посіяти городні культури;

– допомагати мамі у хатній роботі – підмести підлогу, витерти пил, прибрати посуд зі столу;

– мити чайний посуд, витирати його й акуратно ставити на місце.

Але, на жаль, діти не завжди із задоволенням виконують ті чи інші доручення дорослих. в такому випадку батькам необхідно зацікавити дітей. Дуже доречно та ефективно буде використати якусь ігрову ситуацію, заохочення, примовку або розповісти казку, з якої дитина зрозуміє навіщо ж їй потрібно було виконати ту чи іншу справу. Одну з таких казок ми пропонуємо до вашої уваги.

Навчаємось граючи

«Навчаємось граючи»

 Батьки знають, що діти люблять грати, заохочують їх самостійні ігри, купують іграшки. Але не всі при цьому замислюються, яке виховне значення дитячих ігор.

Одні батьки вважають, що гра служить для забави, для розваги дитини, інші бачать в ній один із засобів відволікання малюка від пустощів, заповнення вільного часу, щоб малюк був при ділі.

Батьки, які постійно грають з дітьми, спостерігають за дитиною в процесі гри, цінують її, як один з важливих засобів виховання:

– ігри розвивають пізнавальні здібності дитини: пам’ять, увагу, мислення, тренують її спостережливість, розум;

– добровільно підкоряючись правилам гри, діти вчаться самодисципліні, наполегливості, витримці – всім тим вольовим якостям, без яких важко жити і досягати поставлених цілей і завдань;

– гра дозволяє дитині познайомитися з багатьма властивостями і якостями оточуючих її предметів.

Все це відбувається в тому випадку, якщо ігри дошкільнят перебувають під наглядом дорослого, якщо вони побудовані на змістовному спілкуванні батьків з дитиною.

В які ігри батьки можуть грати з дітьми ?

  1. Навчіть дитину грати в шашки, шахи. Ці ігри допоможуть Вам організовувати цікаве і корисне дозвілля зі своїми старшими дітьми-дошкільнятами.

2. Прищеплюйте у дітей любов до ігрових розваг. Шаради, головоломки, ребуси, кросворди – розширюють кругозір дитини, розвивають винахідливість, кмітливість.

  1. Грайте з дітьми в ігри-забави («Завмри», «Дзеркало», «П’ятнашки»). Граючи в ці ігри, Ви і ваші діти отримають величезний фізіологічний і психологічний заряд енергії. Ви побачите, як раді будуть діти, і як у Вас зникне поганий настрій.

4. Грайте в словесні ігри. Не секрет, що значну частину часу мами проводять на кухні. Постарайтеся використати цей час для спілкування з дитиною. Запропонуйте малюкові пограти в слова – половинки, придумати історії, потренуйтеся у вимові скоромовок .

Чим більше часу Ви приділите своїй дитині, тим краще між вами будуть взаємини. Спільні інтереси зближують сім’ю, створюють в ній дружню атмосферу.

Спільні ігри батьків з дітьми духовно і емоційно збагачують дітей, задовольняють потребу в спілкуванні з близькими людьми, зміцнюють віру в свої сили.

Комп’ютер і дитина: всі за і проти

Компютер і дитина: всі за і проти

 Ми живемо в XXI столітті, і якщо вже нам нікуди не дітися від науково-технічного прогресу, давайте поговоримо про вплив сучасної техніки на здоров’я людини, а особливо на організм дитини.

Батькам потрібно знати: як впливає компютер на дитячий організм і скільки часу дитина може проводити за монітором без шкоди для здоровя.

Існує декілька основних шкідливих факторів:

Навантаження на зір.

Тривала робота за комп’ютером призводить до зорової перевтоми, що, в свою чергу, може призвести до зниження гостроти зору.

Дитина старшого дошкільного віку може проводити за компютером не більше 10-25 хв., після чого необхідно зробити перерву і невелику гімнастику для очей.

Обмежена поза.

Сидячи за комп’ютером, дитина дивиться з певної відстані на екран і одночасно тримає руки на клавіатурі,на інших пристроях керівництва комп’ютером. Це змушує її прийняти певне положення і не змінювати його до кінця гри.

Прослідкуйте, щоб кисті рук малюка знаходилися на рівні ліктів, а зап’ястя – на опорній планці. Також необхідно зберігати прямий кут (90 градусів) в області суглобів. Важливо якомога більше урізноманітити дозвілля дитини: в перервах між компютерними іграми дитина повинна грати в рухливі ігри, гуляти, займатися спортом.

Не дозволяйте малюкові перекушувати за комп’ютером: ця шкідлива у всіх сенсах звичка може залишитися на все життя.

Навантаження на дитячу психіку.

Комп’ютер вимагає не меншої зосередженості, ніж водіння автомобіля. Цікаві ігри вимагають величезної напруги, якої практично не буває в звичайних умовах.

Психічне навантаження можна зменшити якщо під час ігор робити перерви, а також необхідно стежити за змістовною стороною ігор: найлегше для дитячого сприйняття статичне, велике кольорове зображення в супроводі звуку. Гірше для психіки і для очей дитини сприймання малювання на комп’ютері, ігри, під час яких зображення  рухається на високій швидкості і має дрібні елементи.

Перевтому і напругу дитячого організму після таких тривалих ігор зняти дуже нелегко. Тому:

1. Слідкуйте за змістовною стороною ігор і програм.

2. Після занять бажано вмити дитину прохолодною водою.

Побажання до виховання: шестикроковий план співпраці

«Побажання до виховання: шестикроковий план співпраці»

 Даний підхід може виявитися корисним, коли дитина не слухає ваші вимоги, або коли ви поспішаєте і вам потрібно, щоб малюк швидко став з вами співпрацювати. Шість кроків співпраці – це план для батьків.

Шестикроковий план співпраці :

1 крок: Припиніть робити те, чим ви тільки що займалися і подивіться на дитину.

2 крок: Почекайте, поки дитина не припинить робити свої справи і не подивиться на вас. Пояснення: даними кроками ви демонструєте свою повагу до зайнятості дитини. Тому, коли ви перейдете до кроку № 3, дитина з більшою ймовірністю буде слухати вас, бо ви її не відчитали за неслухняність і грубо не втрутилися в її справи.

3 крок: Скажіть дитині, що ви хочете, щоб вона зробила: ясно, просто і тільки один раз. (Якщо кроки 1-3 не спрацювали, робимо четвертий крок).

4 крок: Попросіть дитину сказати своїми словами те, що ви їй тільки що сказали зробити. Пояснення: іноді для дітей емоційно набагато легше встати і зробити те, про що її попросили, ніж повторити сказане. Тому часто малюк не повторює, а просто встає і робить.

(Кроки 5 і 6 спрямовані на подолання того крихітного опору, який ще може залишитися у дитини).

5 крок: Встаньте і чекайте, поки дитина не зробить те, що ви їй сказали. Пояснення: більшість батьків відчувають, що вони занадто зайняті, щоб так чинити. Але якщо ми це зробимо, дитина буде знати, що ми налаштовані серйозно.

6 крок: Помічайте і хваліть все, що дитина робить правильно.

 

6-кроковий план – це інвестиція, яка дає позитивні результати.

Будьте реалістами, оцініть, скільки енергії і часу йде на причіпки і повторення, виправдання і підкупи; а все це трата часу вже після того, як щось було зроблено неправильно.

Цей час краще використовувати для раннього запобігання проблемі замість того, щоб очікувати кризи і потім якимось чином шукати шлях, як з цим впоратися.