«Практикум для чомучок: відповідаємо на питання дітей».

 Два цікавих питання «Навіщо?» і «Чому?» дошкільнята можуть задавати бескінечно. Власне, ви чули їх і раніше, і відповідали на них. Але, якщо ви були уважними, то встигли помітити, що раніше самі відповіді малюка не дуже цікавили. Це скоріш за все були питання заради питання: немов ваш малюк в голос фіксує  якийсь конкретний новий факт.

А зараз прийшов час розкласти факти по поличках, проникнути в суть, зрозуміти не тільки зовнішній, а й внутрішній зв’язок між явищами, речами  і подіями.

Настирливі дитячі: «Чому?», кожного разу вимагають нашої відповіді, це вірний знак того, що сприймання дитини про світ і про себе нарешті з розрізнених шматочків складається в цілісну картину. Вона ще не повна і по-дитячому наївна, але вона вже є! І зараз завдання батьків дуже просте: не перешкоджайте цікавому носику, засовуватись скрізь і всюди і відповідайте на всі питання, які так і сиплються з вашого малюка.

Практикум чомучок:

1. Як правильно відповісти на всі питання дитини, коли вас дратує вже саме слово «чому»? Не відповідайте на всі питання. Користуйтеся методом Сократа і задавайте навідні запитання, щоб, відповідаючи на них, дитина сама знаходила відповідь.

2. Іноді буває так: дитина задала питання, а відповіді на нього ви не знаєте. Якщо ви скажете чесно: «поки я не знаю точно», «мені треба подумати», «давай поговоримо про це сьогодні ввечері …» – ваш авторитет через це не постраждає. Розкажіть про щось інше, теж цікаве. А на дозвіллі знайдіть відповідь на це «складне» питання.

До речі, дітям корисно знати, що є питання, на які немає відповідей. («І може бути, ти, мій малюк, коли виростеш, зможеш знайти на нього відповідь».)

3. Що робити, якщо у дитини не сиплються питання?

Це свідчить про те, що є серйозний привід задуматися, а чи не в вас  причина? Може статися так: ви так старанно виховували свою дитину, що тепер вона просто побоюється зайвий раз звернутися до вас?

Якщо дитина не питає вас – починайте запитувати її самі: «Що вище, цей будинок, або підйомний кран?», «Чому нам спекотно?», «Як ти гадаєш, куди повзе цей равлик?», «Знаєш, в кого перетвориться пуголовок?», «А що ми побачимо за тим поворотом?»

Дозвольте дитині активно спостерігати і не боятися незалежно, тобто без переляку, весело і самостійно, досліджувати світ.

Якщо дитина, нарешті, обрушила на вас град питань – значить, ви все зробили правильно.