Вплив музики на інтелект дитини

У батьків постає питання що дасть музика дитині для реального життя, для пізнання? Можна довго сперечатись з цього питання, але існують такі факти. Кожна дитина, при народженні має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Але ці здібності можуть згаснути за кілька років якщо їх не розвивати. На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього за кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів, як ритмічно-звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому. Вчені з’ясували , що музика впливає на розвиток мозку і моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.

Музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини , її душевний стан. Щоб дитина розвивалася музично,не обов’язково чекати ї вступу до музичної школи. Прилучати малюка до музики може людина і без музичної освіти. Переконатися в цьому можна ознайомившись з порадами та вправами,що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття з нею корисними та цікавими.

Найперша порада : співайте дитячі пісні

Друга порада: добре, якщо діти будуть мати можливість слухати музику різних жанрів: класичну музику, народну, просту і складну, симфонічну, запис звучання сучасних та народних музичних інструментів.

Третя порада: добре використовувати різні види сприймання музики на слух. Тобто: пасивне(коли дитина чує звучання але зайнята іншим); частково активне-дитина слухає але водночас думає про своє (музика в цьому разі є для нього джерелом емоційного стану натхнення); і нарешті активне сприймання, коли дитина намагається виконувати ту чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає коли співають неправильно. Активне сприймання слід розвивати, ніякий інструмент не замінить дитині переживання безпосередньої участі в творенні музичних звуків за допомогою власного голосу, власних відчуттів.

Що є важливим– ніколи не слід казати дитині, що вона співає погано, що в неї немає слуху (навіть коли це так). Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе. Можна сказать, що вона співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати, а потім співати. Багато в чому властивості голосу визначаються анатомічними особливостями, будовою гортані, об’ємом навколоносових пазух. Вокальні м’язи у дошкільнят ще не розвинуті. Дитячий спів не можна оцінювати за критерієм сили звучання. Гучний спів та крик шкодять незміцнілим м’язам дітей, притуплюють слух та негативно позначаються на нервовій системі

Спів відіграє важливу роль не лише в музичному, а і в загальному розвитку дитини. Проспівування слів та фраз на одному диханні покращує дитячу вимову, зміцнює легені, активізує обмінні процеси. Вокалізовані вправи та ігри використовують не лише муз.керівники , а й логопеди.

Дітям із слабкими мовними даними добре допомагають вправи на поєднання співу з пасивними рухами, співуче читання, ритмічне читання-чергування коротких і довгих складів за рухом руки, поєднання мовної інтонації з музикою.

Також можна складати мелодії, які б передавали значення прикметників. Це весела гра: добераємо кілька прикметників і залежно від того,як спиймаємо кожен з них,складаємо невеличку мелодію. Якщо в дітей виникне бажаня наслідувати вас – чудово. Але нехай вони спочатку послухають. Потім змінюємо тактику: заспіваємо щось і попросимо малят визначити-сумний це мотив чи веселий. Ось, наприклад, кілька прикметників, які можна використати у грі: сердитий, веселий, сумний, швидкий, святковий тощо. Якщо ви вмієте грати, проведіть таку саму гру з допомогою музичного інструмента.

Сюди можна включити і слухання аудіозапису музики.

За допомогою гри можна навчити дитину визначати висоту,тривалість та гучність звуків. Запропонуємо дітям заплющити очі та слухати. На металофоні(або кселофоні) зіграємо по черзі високий та низький звуки в будь-якій послідовності. Попросимо визначити відмінність між ними. Доцільно розпочинати з найбільш віддалених один від одного звуків, поступово переходячи до тих, що розташовані ближче і ближче, поки відстань між ними не скоротиться мінімально, до звуків, що стоять поряд. Продовжити гру можна, змінюючи тривалість звучання окремих звуків та їхню гучність.

Якщо ця гра їх зацікавить ми досягнемо того, що діти розрізнятимуть звуки за висотою, тривалістю, гучністю. Зверніть увагу, що ці якості є природними і можуть розглядатися не лише стосовно музичних звуків, а й що до багатьох інших предметів та явищ.

Гра “Сонячні зайчики”. Увімкніть ритмічну музику. Запропонуйте дитині узяти маленьке дзеркальце і покажіть, як треба пускати сонячного зайчика. Зайчик має стрибати в ритмі музики, що звучить. Запропонуйте дитині потанцювати, пострибати, помахати руками в ритмі музики. Поступово він навчиться чітко координувати свої рухи, узгоджувати їх характер, виразність з музичним ритмом.

Є багато відоме таке поняття, як ритмічні диктанти. Поплескаємо, або простукаємо по столу дуже простий ритм і попросимо дитину повторити його. Якщо вона помилилась, можна сказать:”У тебе майже вийшло, але послухай ще. “Ритми треба варіювать. Коли дитина повторить ритм, попросимо зробити це кілька раз.

Далі-ознайомлення з музичними інструментами. Батькам варто побувати в магазині музичних інструментів. Показати дитині різні музичні інструменти і якщо можливо дати послухати, як вони звучать. Дома час від часу показувати дитині зображення тих чи інших музичних інструментів, запропонувати дитині послухати запис звучання різних музичних інструментів, вчити дитину упізнавати звучання цього інструмента в музичних творах.

Для розвитку дитини дома з батьками можна розігрувати казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер (тонюсінький, як комарик, грубий, як баба-яга, ласкаво, розтягуючі голосні, як промовляє лисичка).

Наукові дані і багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, душевного почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення і подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання в них емоційного і раціонального, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.