Однією з частих причин болю в животі є дискінезія жовчовивідних шляхів. І якщо дорослий може описати свій біль, що безумовно прискорить встановлення правильного діагнозу і відповідно лікування, то дитина може описати його неточно.

Дискінезія жовчовивідних шляхів, або функціональні розлади біліарного тракту – це порушення, що виникають унаслідок неузгодженого, несвоєчасного, недостатнього або надмірного скорочення жовчного міхура та/чи сфінктерного апарату жовчовивідних шляхів. Ці порушення спричиняють застій жовчі з подальшим утворенням каменів у жовчному міхурі та жовчних протоках. Застій призводить до зниження бактерицидних властивостей жовчі та її інфікування, а також до гельмінтних інвазій кишківника.

Дискінезія жовчовивідних шляхів є найпоширенішим з усіх гастроентерологічних захворювань. У дітей віком від 5-ти до 12-ти років вони становлять 53% від усіх захворювань органів травлення і мають здебільшого ізольований перебіг (первинні розлади). До того ж у дівчаток дискінезію жовчовивідних шляхів виявляють у да-три рази частіше, ніж у хлопчиків.

Зверніть увагу! Зазвичай захворювання органів травлення в дітей виникають у періоди інтенсивних морфофункціональних змін в організмі, тобто в дошкільний (5-6 років), препубертатний (9-12 років) та пубертатний (13-18 років) період.

Чинники виникнення. Дискінезія жовчовивідних шляхів обумовлена порушенням нейрогуморального впливу на жовчовивідні шляхи. Доведено, що в регулюванні рухової активності біліарного тракту беруть участь симпатичний та парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи. Переважання тонусу симпатичного відділу призводить до стійкого спазму жовчовивідних шляхів, а парасимпатичного – до їх гіпотонії. Дисбаланс у роботі жовчовивідних шляхів у дітей зумовлюють також такі чинники, як:

• Родинна схильність;
• Нераціональне харчування (вживання неякісної та шкідливої їжі, нерегулярне вживання їжі або переїдання);
• Психологічне напруження (конфлікти вдома, важка адаптація дитини до умов ДНЗ, порушення розпорядку дня);
• Малорухливий спосіб життя;
• Ендокринні захворювання (ожиріння, цукровий діабет);
• Гострі або хронічні запальні захворювання шлунково-кишкового тракту різної етіології;
• Інтоксикація організму.
• Порушення функції жовчовивідних шляхів прямо чи опосередковано зумовлює недостатність таких регулювальних гормонів, як холецистокінін, гастрин, секретин тощо.

За характером моторних порушень функцій жовчного міхура та сфінктерного апарату жовчовивідних шляхів виокремлюють такі клінічні форми дискінезії жовчовивідних шляхів:

– Гіперкінетична;

– Гіпокінетична.

Типовим симптомом для гіперкінетичної форми дискінезії жовчовивідних шляхів є періодичний різкий, раптовий, короткочасний біль різної інтенсивності в правому підребер’ї в проекції жовчного міхура, що може іррадіювати в праву лопатку, плече, рідше ліву половину грудної клітки. Окрім болю, в дитини можливі також: нудота, блювання, здуття живота.

За гіпокінетичної форми дискінезії жовчовивідних шляхів дитина скаржиться на ниючий, постійний чи тривалий біль у правому підребер’ї, без чіткої іррадіації. Окрім того, дитину турбують відчуття розпирання в правому підребер’ї, відрижка, нудота, закрепи атонічного характеру. Вона має поганий апетит, деколи навіть відмовляється від їжі.

Лікування дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей залежить від клінічної форми та ґрунтується на комплексному підході. Мета лікування – відновити вироблення жовчі, рухову функцію жовчного міхура та тонус сфінктерного апарату жовчовивідних шляхів.

Зверніть увагу! Важливою для лікування та профілактики дискінезії жовчовивідних шляхів є дієта. Утім вона буде ефективною лише в разі її дотримання впродовж не менше шести місяців.

Лікування дискінезії жовчовивідних шляхів передбачає також: поліпшення психологічної обстановки; своєчасне лікування невротичних розладів; дотримання розпорядку дня; підвищення рухової активності дитини; лікування хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту; санаторно-курортне лікування.