Сьогодні все частіше ставиться питання про «зміну якості освіти», про її покращення. Організаційно-структурна криза, яка торкнулася всієї світової системи освіти, характеризувалася швидким зниженням актуальності набутих знань.

Базовий компонент дошкільної освіти наголошує на важливості збалансування в особистісному зростанні дитини фондів «можу», «хочу», і «треба», що передбачає гармонійне поєднання відповідних віку й індивідуальним темпам розвитку життєво необхідних знань, умінь, навичок з інтересами, прагненнями, бажаннями, можливостями, настроями та вольовими зусиллями дитини. У зазначеному нормативному документі підкреслено важливість набуття дошкільниками життєвих компетенцій у різних видах дитячої діяльності

Компетентність, в широкому її розумінні, розглядається як якість особистості, яка володіє певними знаннями в якійсь галузі та вміє їх застосувати на практиці, забезпечувати успішність діяльності. І чим раніше ми почнемо формувати соціально компетентну особистість, тим краще.

Соціальна компетенція виступає як якість людини, сформована у процесі оволодіння уявленнями і знаннями про соціальну дійсність, активного творчого освоєння соціальних відносин, що виникають на різних етапах і в різних видах соціальної взаємодії, а також трактується як засвоєння етичних норм, які є основою побудови та регулювання міжособистісних і внутрішньо-особистісних соціальних позицій, відносин.