Виховуємо патріотів

Патріотизм – це емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, захищати її свободу і незалежність людина не може бути свідомим громадянином і моральною особистістю. Тож виховувати патріотизм потрібно з дитинства, поєднуючи виховання любові до найближчих людей з формування такого самого ставлення і до певних феноменів суспільного буття.

Соціально-економічні проблеми, події сьогодення, пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства в засобах масової інформації негативно вплинули на моральні цінності підростаючого покоління.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, рідного краю), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це, у педагогічній діяльності варто поєднувати такі види роботи як:

  • ознайомлення дітей з явищами суспільного життя та народознавство;
  • ознайомлення з рідною природою;
  • ознайомлення з мистецтвом та образотворчою діяльністю;
  • організація практичної діяльності дітей: праця, спостереженя, ігри тощо;
  • відзначення державних та національних свят;

Основними напрямами патріотичного виховання є:

  • формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;
  • ознайомлення з явищами суспільного життя;
  • формування знань про історію держави, державні символи;
  • ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
  • формування знань про рідний край.

       Звісно, почуття любові до Батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з раннього дитинства, «вбиратися з молоком матері». Та найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній та старший дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу та суспільних явищ. Протягом середнього та старшого дошкільного віку відбувається формування культурно-ціннісних орієнтацій духовно-етичної основи особистості дитини, розвиток її емоцій, відчуттів, мислення, механізмів соціальної адаптації в суспільстві, починається процес національно-культурної само ідентифікації, усвідомлення себе в навколишньому світі. Тож саме з дітьми цього віку треба поглиблено працювати над формуванням патріотизму, використовуючи доступні форми і засоби виховання, зокрема:

  • екскурсії вулицями рідного міста, доісторичних пам’яток, визначних місць;
  • розповіді вихователя  і батьків відповідного змісту;
  • бесіди з цікавими людьми;
  • узагальнюючі бесіди морально-етичної тематики;
  • розглядання ілюстративних матеріалів;
  • читання та інсценування творів художньої літератури;
  • спільні з родинами виховні заходи – День сім’ї, Свято бабусь, мам тощо.

     У дошкільному віці діти залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.