• Ходьба на носках ( голову тримати прямо, трохи прогнутися, руки на поясі ).
• Ходьба на зовнішній стороні стопи – пальці піджати всередину, при ходьбі стопи ставити паралельно один одному.
• Ходьба по ребристій дошці.
• Ходьба на місці, не відриваючи носки від підлоги, одночасно намагаючись піднімати вище п’яти.
• Ходьба боком по палиці, шнуру.
• Перекати з носка на п’яту на носок. Енергійний підйом на носок, штовхаючись п’ятою.
• Катати палицю вперед назад ( діаметр 3см ).
• Підводитися на шкарпетки і опускатися на всю стопу з положення ступні паралельно, п’яти розсунуті, великі пальці разом.

Попередженням плоскостопості слід займатися з перших днів життя немовляти, використовуючи просто лоскотання підошви ніг: дитина згинає пальці, включаючи в роботу відповідні м’язи, тим самим звід стопи поглиблюється.

До трирічного віку дитина повинна ходити у взутті, що фіксує гомілковостопний суглоб, важливий не високий каблучок, а високий задник у черевика. Існуюча думка про користь ходіння босоніж не завжди вірно інтерпретується.  По-перше, на ногах не повинні бути надіті ні шкарпеточки, ні колготки, по-друге. ходити босоніж треба по траві, гальці, піску, гравію, а не вдома по килимах або паркету. Якщо дитина до 2 – 3 років ходять вдома в шерстяних шкарпетках або м’яких тапочках, то у нього обов’язково розвинеться вальгусна постановка, коли вся стопа зміщена щодо гомілки.

Змінне взуття в дитячому садку повинно бути з високим задником, що фіксує гомілковостопний суглоб. Взуття не повинно бути занадто тісним або просторим. Дітям х плоскою стопою не рекомендується носити взуття без каблуків на тонкій або гумовій підошві. Висота каблука для дітей раннього та дошкільного віку повинна бути 1,5 для підлітків – 3 – 4см.

Для попередження і виправлення плоскостопості необхідно зміцнювати м’язи, що підтримують склепіння стопи, що досягається застосуванням загальнорозвиваючих і спеціальних вправ, які є найбільш активним терапевтичним засобом.