Часто дитячі хвороби минають протягом двох-трьох тижнів і потребують мінімального медичного втручання. Однак є і такі хвороби, про які часто табуюють у соціумі, — рак, гепатит С, ВІЛ, діабет, аміотрофічний склероз тощо. Вони викликають страх, непорозуміння, відчуження. а хвора дитина залишається дитиною, і пояснити їй причину особливого ставлення до неї буває нелегко.
Звістка про тяжке захворювання дитини – сильний удар по всій родині. Найчастіше першим на думку батькам спадає запитання: «Чому це трапилося саме з нами?». Потім з’являються роздуми про причини захворювання, заглиблення у почуття провини за можливо допущені раніше помилки, іноді – самозвинувачення у гріхах. У такій розгубленості, пригніченості та тривозі багато батьків забувають про те, що дитині, яка захворіла, також потрібне пояснення, що з нею відбувається, яке їй потрібне лікування та скільки часу це може зайняти.
Оскільки діти не мають практичного досвіду подолання кризових, стресових ситуацій, наслідки таких переживань можуть бути набагато серйознішими, ніж у батьків при їхньому стані пригніченості. Тому дуже важливо, аби дитина вчасно змогла дізнатися про те, що відбувається, зрозумілою їй мовою та на зрозумілому рівні.
Для дитини дуже важливо обговорити цю тему у родинному колі, отримати підтримку та відчути піклування і любов.
На що орієнтуватися під час розмови?
Дитина потребує розуміння того, що відбувається. Для серйозної розмови необхідні терпіння та витримка. Намагайтеся не давати багато інформації одразу. Орієнтуйтеся на сприймання та розуміння дитиною сказаного, на її запитання (якщо такі трапляються), а не на власну завчасно продуману промову. Іноді дитина відмовляється від розмови про захворювання, ніби абстрагуючись, відсторонюючись від нього. Таким чином вона хоче позбавитися від самого захворювання. Це нормальна реакція дитячої психіки.
Орієнтація на вік дитини
Орієнтуйтеся на вік дитини. До двох років діти практичного не мають уявлення про хвороби як такі.
У віці від двох до семи років дитина вже має деякий досвід, зокрема соціальний. Вона може сприймати та розуміти більшу кількість інформації. Діти схильні пов’язувати події між собою. Вона може подумати, що захворювання викликане через її якусь провину у минулому. Ви повинні пояснити: її провини у тому, що вона захворіла, нема і всі медичні процедури проводяться для поліпшення самопочуття.
Для опису хвороби використовуйте метафори та порівняння, зрозумілі та знайомі дитині.
Завжди будьте чесними з дитиною, розповідаючи про майбутні процедури, не обіцяйте, що «це зовсім не боляче», якщо ця обіцянка не відповідає дійсності.
Джерело: журнал «Медична сестра дошкільного закладу», №9/2012.